Розвиток промислового виробництва та залучення інвестицій

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

В Україні за радянських часів був сформований потужний промисловий комплекс. Проте процеси, розпочаті в 1992—1994 роках, зруйнували значну частину виробничого потенціалу України і особливо його високотехнологічну складову. На сьогодні у структурі промислового виробництва переважають сировинні експортоорієнтовані виробництва III та IV технологічного укладу, що характеризуються високою енерго- та матеріалоємністю та залежні від кон’юнктурних циклів на світовому ринку. В умовах поширення у світі V та переходу до VI технологічних циклів, збереження такої структури промисловості та експорту зумовлюватиме безнадійне відставання розвитку України і з часом перетворення на країну, здатну лише переймати технології з виробництва продукції, ринки якої переміщуватимуться у групу країн третього світу.

Серед важливих проблем, які стоять на заваді зазначеної трансформації – низька заінтересованість бізнесу в докорінному оновленні виробничих потужностей через високі ризики інвестування (питання захисту прав власності, контролюючих та силових органів), проблеми валютного регулювання, низький рівень використання механізму державно-приватного партнерства у реалізації інфраструктурних та інноваційних проектів, відплив висококваліфікованих кадрів у всіх сферах діяльності та в цілому, відсутність моделі державної підтримки розвитку інновацій. Крім того, через зарегульованість рівень включення вітчизняних підприємств у світові ланцюги доданої вартості є низьким.

Більш того Україна все ще має значні нетарифні обмеження для експорту продукції в держави – члени ЄС та на міжнародні ринки.

Проведення на території нашої держави військових дій, незаконна анексія Автономної Республіки Крим та м. Севастополя зумовлює необхідність розвитку оборонної промисловості. Це дасть змогу забезпечити як потреби внутрішнього ринку озброєнь, насамперед Збройних Сил, так і вихід на міжнародні ринки, які мають значну ємність та експортну привабливість.

Крім того, розвиток оборонно-промислового комплексу має бути спрямований як на переоснащення виробничих потужностей та розгортання сучасних технологічних ліній, так і на виробництво новітнього високотехнологічного озброєння.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Питома вага ВНОК у валовому внутрішньому продукті (основна інвестиційна компонента) у 2016 році становила 15,2 відсотка, тоді як у країнах ЄС (28) в цілому вона становила 19,6 відсотка (2016 рік), зокрема Німеччині – 20 відсотків, Австрії – 22,9 відсотка, Швеції – 24,2 відсотка, у Китаї – 43,3 відсотка (2015 рік).

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій (за даними платіжного балансу) за 2016 рік становив 3,3 млрд. доларів США тоді як, за даними Світового банку, у Китаї – 62,1 млрд. доларів США, Ірландії –
20,2 млрд. доларів США, Фінляндії – 17,5 млрд. доларів США, Туреччині – 11,9 млрд. доларів США. Чистий притік прямих іноземних інвестицій у 2015 році на одну людину в Україні більш як у 60 разів нижчий ніж в Ірландії, у 40 разів – у Фінляндії, у 2 рази – у Туреччині.

Ступінь зносу основних засобів у 2015 році становив 60,1 відсотка, тоді як у більшості держав – членів ЄС у 2011 і 2012 роках ступінь зносу не перевищував 50 відсотків, а в окремих державах не досягав і 40 відсотків.

Частка валової доданої вартості виробництва з використанням технологій високого та середньовисокого рівня у структурі валової доданої вартості в цілому в економіці – 3,1 відсотка (у 2015 році), тоді як у державах – членах ЄС вона становила 7,2 відсотка, в Китаї – 12,3 відсотка
(за 2011 рік).

Обсяг зростання машинобудування у 2016 році становив 2 відсотки.

Україна у світовому рейтингу конкурентоспроможності промисловості займала 55 місце у 2013 році, тоді як Німеччина – 1 місце, а Китай – 5 місце.

Показник за енергоємністю валового внутрішнього продукту України за паритетом купівельної спроможності у 2015 році становив 0,316 кілограма нафтового еквіваленту на 1 долар США (у 2015 році), тоді як у Китаї – 0,194, Німеччині – 0,101.

Питома вага експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня в загальному обсязі експорту товарів становить близько 17,3 відсотка (у 2016 році), тоді як у державах ЄС цей показник дорівнює 41,4 відсотка, в Китаї – 50,4 відсотка (за 2011 рік).

Показники	2011	2012	2013	2014	2015	2016
Обсяг промислового виробництва, відсотків зміни до попереднього року	8	-0,7	-4,3	-10,1	-13	2,8
Обсяг машинобудування, відсотків зміни до попереднього року	15,4	-3,3	-13,6	-20,6	-14,1	2
Фізичні обсяги експорту товарів та послуг, відсотків зміни до попереднього року	2,7	-5,6	-8,1	-14,2	-13,2	-1,6
Питома вага експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня в загальному обсязі експорту товарів, відсотків	26,1	27,5	24,5	20,4	19,2	17,3

Джерело: Держстат, OESD, розрахунки Мінекономрозвитку

Мета, якої передбачається досягнути

У довгостроковій перспективі наша мета – перетворення моделі економіки України із сировинної на високотехнологічну та висококонкурентну.

У середньостроковій перспективі мета – створення умов для притоку інвестицій у промисловість, запуск процесів модернізації виробництва та інфраструктури, створення передумов для розвитку і диверсифікації експорту, включення вітчизняних підприємств у світові ланцюги доданої вартості.

Ключовими напрямами для досягнення зазначених цілей у 2017—
2020 роках є: розвиток промислового виробництва, а також інфраструктури, захист прав інвесторів та розвиток державно-приватного партнерства, зняття бар’єрів для експорту для українських бізнесових кіл.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

середньорічне зростання промислового виробництва: у 2018—
2020 роках – на 7,6 відсотка, у 2017 році – на 3,9 відсотка;

середньорічне зростання обсягів машинобудівної продукції: у 2018—2020 роках – 10 відсотків, у 2017 році – на 5,5 відсотка;

збільшення питомої ваги товарів з використанням технологій виробництва високого та середньовисокого рівня у структурі експорту товарів: у 2020 році – до 25 відсотків, у 2017 році – до 22 відсотків.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку “Україна — 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Угоді про Асоціацію;

Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92.

Результати роботи за попередній період

У сфері розвитку промислового виробництва

Розроблено проект Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств з урахуванням потреб внутрішнього споживання, основним завданням якої є заохочення замовлення продукції у вітчизняних виробників, а також створення нових виробництв шляхом проведення імпортозаміщення.

Забезпечено захист інтересів вітчизняних виробників на внутрішньому ринку України – станом на кінець 2016 року щодо імпорту товарів в Україну застосовується 18 антидемпінгових, спеціальних, компенсаційних заходів.

У сфері державної підтримки оборонної промисловості

Затверджено порядок формування ціни на продукцію, роботи і послуги оборонного призначення.

Затверджено умови залучення фінансових ресурсів під державні гарантії для виконання програм з питань підвищення обороноздатності держави.

Розроблено правове підґрунтя для подальшого проведення корпоратизації 67 підприємств Державного концерну “Укроборонпром”.

До складу Концерну передано ряд стратегічно важливих об’єктів.

У сфері управління державними інвестиціями

Протягом 2014 і 2015 років створено законодавчу основу для реформи державних інвестицій — прийнято Верховною Радою України зміни до Бюджетного кодексу України та затверджено Кабінетом Міністрів України Порядок відбору державних інвестиційних проектів. Під час формування проекту Державного бюджету України на 2016 рік вперше застосовано нові принципи, 10 проектів включено до державного бюджету (за підтримки Світового банку на виконання Матриці реформ).

У 2016 році продовжено впровадження нових принципів — запроваджено моніторинг реалізації державних інвестиційних проектів, запущено збір даних для бази всіх об’єктів незавершеного будівництва.

У сфері розвитку державно-приватного партнерства

Удосконалено законодавство у сфері державно-приватного партнерства.

Створено більш ефективні механізми для співробітництва між державою і територіальними громадами (державними партнерами) та приватними партнерами в рамках державно-приватного партнерства шляхом внесення комплексних змін до Закону України “Про державно-приватне партнерство”.

Розпочато роботу з впровадження міжнародної практики стосовно підготовки та реалізації проектів державно-приватного партнерства, зокрема удосконалено порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної, комунальної власності та об’єктів, які належать Автономній Республіці Крим, та впроваджено нові підходи до проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

З метою розвитку промисловості планується:

розвиток промислових кластерів та розв’язання проблем регуляторного характеру (підключення до електро- і комунальних мереж, скасування інфраструктурного внеску під час будівництва промислових об’єктів та інших). Акцент буде зроблено на розвитку екологічних та інноваційних виробництв;

технічне переоснащення виробничих потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу України;

лібералізація переробки давальницької сировини.

У напрямі залучення інвестицій передбачається:

оптимізація портфеля інвестиційних проектів шляхом визначення можливості залучення приватного інвестора на умовах державно-приватного партнерства або приватизації (продажу) з цільовим призначенням, у тому числі об’єкта незавершеного будівництва, завершення реалізації визначених державних інвестиційних проектів у встановлені строки;

запровадження стратегічного планування державних інвестицій з урахуванням середньострокової бюджетної перспективи, при цьому відбір проектів для фінансування з державного бюджету здійснюється на основі повної інформації про майбутні вигоди та витрати на їх реалізацію та забезпечення базового обсягу фінансування портфеля поточних проектів;

активне застосування різних форм державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, для розвитку інфраструктури і надання послуг публічного характеру у сфері транспорту, охорони здоров’я, енергетики, тепло- і водопостачання;

спрощення механізму провадження спільної діяльності за участю бюджетних установ (вищих навчальних закладів, наукових установ) та суб’єктів підприємницької діяльності;

реформування корпоративного законодавства, що забезпечить імплементацію кращих міжнародних практик, належний захист прав власності;

подальша дерегуляція процесу інвестування в Україні, включаючи спрощення валютного регулювання, введення та виведення капіталу, звітності, реєстрації та функціонування іноземних представництв та інших аспектів;

формування механізмів залучення приватних вітчизняних інвестицій у розвиток інновацій через використання інститутів спільного інвестування шляхом створення венчурних фондів фінансування інноваційних проектів.

⇐ Предыдущая14151617181920212223Следующая ⇒

Поделиться: