Класифікація валютних системи базується:

1) на тому, який саме актив визнається резервним;

2) золотому вмісті;

3) виникненні паралельного обігу валют на ринку країни.

 

Валютне котирування буває:

1) пряме, непряме, внутрішнє, зовнішнє;

2) зовнішнє, внутрішнє;

3) пряме, непряме;

4) поточне, форвардне.

 

До валютних елементів міжнародної валютно-фінансової системи (МВФС) належать:

1) валютний курс, національні та міжнародні механізми регулювання обмінного курсу, національні валюти, валютний паритет, міжнародні фінансові ринки;

2) національний паритет, національні валюти, валютний курс;

3) міжнародні фінансові ринки, механізм торгівлі кредитами, цінними паперами, міжнародні розрахунки;

4) національні валюти, валютний курс та паритет, умови взаємної конвертації та обігу національних валют, національні та міжнародні механізми регулювання міжнародного курсу.

 

Форми паралельного обігу:

1) доларизація, євроризація, валютне заміщення;

2) доларизація, євроризація;

3) валютне переміщення, валютне заміщення;

4) доларизація, євроризація, валютне заміщення; валютне переміщення.

 

Валюта, яка характеризується стабільним валютним курсом:

1) тверда;

2) вільно конвертована;

3) фіксована;

4) резервна.

 

Золотий паритет діяв за такої системи валютних відносин:

1) Ямайська валютна система;

2) Паризька валютна система;

3) Бреттон-Вудська валютна система;

4) Генуезька валютна система;

5) Лондонська валютна система;

6) не діяв узагалі.

Ямайська валютна конференція:

1) розв'язала проблеми обміну валют на золото;

2) прийняла рішення про випуск євро;

3) затвердила долар як єдиний резервний засіб;

4) розв'язала проблеми вільного вибору режиму валютного курсу;

5) скасувала обмін долара США на золото.

 

Валюта резервна – це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах з реальними і фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

5) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

6) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

 

Валюта національна – це:

1) валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2) платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

3) валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах з реальними і фінансовими активами;

4) законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

5) валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

6) валюта, що характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

 

Міжнародна валютно-фінансова система – це:

1) система, яка функціонує самостійно або обслуговує міжнародний рух товарів та факторів виробництва;

2) міжнародний рух факторів виробництва та товарів і сукупність інструментів;

3) закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів та факторів виробництва.

 

⇐ Предыдущая64656667686970717273Следующая ⇒

Поделиться: