Фінансова безпека держави має як внутрішній, так і зовнішній аспекти.

Отже, як бачимо система фінансової безпеки виконує роль надсистеми, одночасно вона виступає і підсистемою економічної безпеки держави (яка у свою чергу є складовою національної безпеки держави та міжнародної економічної безпеки), схематично цей взаємозв’язок зображено на рис. 17.4.

Суб’єктами фінансової безпеки виступають: окремі громадяни, домашні господарства, населення в цілому, підприємства, організації, установи, галузі господарського комплексу, регіони, окремі сектори економіки, держава, міждержавні утворення, а також світові співтовариства.

 

Рис. 17.4. Місце фінансової безпеки держави у системі

Міжнародної безпеки

 

Фінансова безпека держави в значній мірі визначається характером формування державного та місцевих бюджетів, станом її платіжного балансу, співвідношенням грошей в офіційній і тіньовій економіці, ступенем повернення грошей, що знаходяться в обігу, до банків, рухом валютних коштів.

У зовнішньому плані це передусім фінансова незалежність, фінансовий суверенітет. Велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій, економічних угрупувань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку.

Забезпечення дієвої системи фінансової безпеки передбачає з’ясування і систематизацію явищ, подій, дій, настання або здійснення яких прямо чи опосередковано може становити загрозу тому чи іншому суб’єкту фінансової безпеки.

Основні загрози фінансовій безпеці держави:

- недосконалість бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету;

- неефективність податкової системи, масове ухилення від сплати податків;

- значні розміри державного та гарантованого державою боргу, проблеми з його обслуговування;

- різкі зміни рівня цін та курсу національної валюти;

- значна різниця співвідношення доходів найбільш та найменш забезпеченого населення та недостатня соціальна захищеність певних груп населення;

- невисокий рівень капіталізації банківської системи, невеликі обсяги довгострокового банківського кредитування та значний рівень відсоткових ставок по кредитах;

- залежність реформування економіки країни від отримання іноземних кредитів;

- низький рівень інвестиційної діяльності;

- зростання «тіньової» економіки, посилення її криміналізації, нелегальний перетік валютних коштів за кордон, тощо.

Ступінь впливу загроз визначається на підставі розрахунку і моніторингу системи індикаторів та порівняння їх із пороговими значеннями.

Індикатор (від лат. indico – вказую, визначаю) – елемент, що відображає хід процесу або стан об’єкта спостережень, його якісні і кількісні характеристики [33].

Обґрунтована система індикаторів дозволяє оперативно проводити аналіз фінансової безпеки різних об’єктів, попереджати розвиток негативних тенденцій, вносити необхідні корективи як у повсякденну діяльність, так і на перспективу, прогнозувати розвиток подій.

Залежно від специфіки досліджуваного явища визначаються порогові значення індикаторів, які не можуть бути визначені точними розрахунками, а визначаються експертно на основі досвіду.

При визначенні порогових значень фінансової безпеки України необхідно також враховувати граничні рівні критеріїв, встановлених для країн – кандидатів на вступ до ЄС.

⇐ Предыдущая68697071727374757677Следующая ⇒

Поделиться: