МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Стр 1 из 15Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

Плани

Семінарських занять

з навчальної дисципліни

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Розробник ______________ Загоруй І.С.,

кандидат історичних наук, доцент

Луганськ – 2013

ПЕРЕДМОВА

Конституційне право України – провідна галузь права України, яка виконує роль активного центру в системі національного права, оскільки її норми й інститути закріплюють і регулюють найважливіші, основоположні суспільні відносини в усіх сферах суспільного життя: політичній, економічній, соціальній і духовній. Насамперед норми конституційного права урегулюють основоположні державно-правові відносини, основні принципи демократії та організації влади, визначають засади громадянського суспільства, правовий статус людини і громадянина. Як усяка галузь права, так і конституційне право має власну систему, структуру, склад, – набір правових норм, інститутів (субінститутів чи підінститутів), принципів, які складають його сутність.

Предмет конституційного права України має свої особливості. Його зумовлюють суспільні відносини, що складають засади конституційного ладу України, форму державного устрою, основи правового (конституційного) статусу людини і громадянина в Україні, систему державної влади, організацію місцевого самоврядування. Ми підтримуємо ідеї науковців про те, що система предмету конституційного права практично охоплює дві основні сфери соціальних відносин: перша – охорона прав і свобод людини й громадянина (відносини між особою і державою); друга – устрій держави і державної влади (владовідносини). Відтак, завдання конституційного права – знайти, унормувати баланс між свободою особистості й публічною владою, обрати, закріпити відповідно до цього адекватні засади суспільно-політичного життя, функціонування державного механізму. Більш ніяка галузь права такими проблемами не переймається.

Провідна роль конституційного права зумовлюється також і тим, що саме його нормами реґулюється процес створення права. Власне, з конституційного права починається формування (не обов’язково історично, але логічно послідовно) усієї системи національного права, усіх її галузей. Основним правовим джерелом цієї галузі права є Конституція України, яка встановлює види нормативно-правових актів, визначає органи що їх приймають, установлює їх ієрархічність тощо. Саме в цьому й полягає системоутворююча роль конституційного права.

Предмет галузі визначають і особливості методу правового реґулювання у конституційному праві, особливості конституційно-правових норм, своєрідна система джерел і механізмів їх реалізації. На з’ясування їх сутності має бути спрямованим вивчення конституційного права України.

Конституційне право, як і все право в цілому, динамічне, постійно розвивається. Після того, як Україна набула статусу суверенної, незалежної держави, в країні розпочався складний процес створення власної правової системи‚ оновлення всіх її галузей та інститутів. І передусім це стосується конституційного права, потужний імпульс якому дала нова Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р.‚ оскільки вона заснувала засади конституційного ладу‚ визначила принципи загального статусу людини і громадянина‚ закріпила механізм народовладдя‚ а разом із тим формування й діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування‚ принципи й засади територіального устрою Української держави..

Пропоновані плани семінарських занять і навчально-методичні рекомендації для їх проведення складено з урахуванням чинного законодавства про освіту (Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» та інших нормативно-правових актів) з урахуванням особливостей навчального процесу у вищих навчальних закладах системи МВС України. Структура і зміст навчально-методичного посібника відповідають програмі навчальної дисципліни «Конституційне право України», складеної за вимогами кредитно-модульної системи та вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 29.03.2012 р. № 348 щодо складання робочих навчальних програм.

Плани семінарських занять укладені відповідно до навчальної і робочої навчальної Програми у розрахунку 126 години. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить для денної форми навчання – 60/66.

Плани семінарських занять, самостійна та індивідуальна робота курсантів і студентів побудовані відповідно до трьох навчальних модулів, передбачених робочою навчальноюм програмою здисципліни Конституціне право України.

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Мета семінарських занять полягає у тому‚ щоб курсанти і студенти, на підставі вивчення нормативної і спеціальної наукової літератури‚ лекційного матеріалу більш поглиблено оволоділи знаннями з конституційного права‚ набули навичок їх застосування в майбутній практичній чи науковій діяльності.

Під час проведення семінарських занять викладачем можуть бути використані різноманітні форми навчання: обговорення питань в групі чи індивідуальні співбесіди з курсантом або студентом‚ виконання невеликих письмових робіт, тестування з пройденого матеріалу‚ заслуховування 2-3 доповідей з найбільш актуальних проблем тієї чи іншої теми з подальшим їх обговоренням на занятті‚ case study («кейс-стадії») тощо. Форма заняття визначається викладачем‚ з урахуванням його професійної рефлексії‚ особливостей навчальної групи‚ хоча перевага віддається сократівському методу навчання шляхом дискусій під керівництвом викладача. Ця методика може доповнюватись здійсненням комп’ютерних форм навчання‚ а також виробленням практичних навичок шляхом застосування імітативних та ігрових методик case study з окремих навчальних тем, розв’язання практичних завдань тощо.

Основний напрямок навчання – вивчення конституційного законодавства‚ рішень Конституційного Суду України‚ постановка та вирішення проблем у сфері функціонування державного механізму і механізму народовладдя‚ критичне осмислення і обговорення законопроектної роботи Верховної Ради України, прийнятих нею рішень‚ актів Президента України‚ Кабінету Міністрів України, судів України (переважно Конституційного Суду).

Нормативні конституційно-правові акти‚ що обираються для вивчення‚ спрямовані на розкриття статусу і з’ясування змісту провідних суб’єктів конституційно-правових відносин – органів державної влади, органів місцевого самоврядування; статусу адміністративно-територіальних одиниць та ін.

Для успішного оволодіння знаннями з навчальної дисципліни доцільно творчо використовувати базові конституційно-правові акти з того чи іншого інституту‚ розглядати їх положення під кутом зору вирішення гіпотетичних або реальних проблем‚ що існують в сучасній Українській державі та в суспільстві. Це сприятиме накопиченню студентами досвіду самостійного оцінювання дієвості конституційного права України як у минулому‚ так і в сьогоденні‚ і надасть можливість зрозуміти багатогранну сутність конституціоналізму як складного соціального феномена.

Навчальний курс умовно розподіляється на три змістових модульних блоки: перший (Вступ до конституційного права України. Теоретичні засади конституції та конституційного ладу України) - включає три теми (т.т. 1 – 3); другий (Конституційно-правове закріплення статусу людини і громадянина в Україні та системи органів Української держави) – п’ять тем (т.т. 4 – 8) і третій (Конституційно-правові засади правоохоронних органів і судової влади України, територіального устрою і місцевого самоврядування) – чотири теми (т.т.9 – 12), кожен з яких передбачає поточний рейтинг, проміжні рейтинги (вхідний контроль знань, тестування, підготовка творчих письмових завдань, розв’язання практичних задач тощо).

Завдання до рейтингових контролів визначається додатково викладачем. При цьому кожний рейтинг є не механічним нагромадженням учбового матеріалу, а логічно ускладненим завданням з урахуванням знань з попередніх тем і використання міжпредметних зв’язків.

Вивчення дисципліни завершується виконанням ректорської контрольної письмової роботи, підсумковим модуль-контролем та курсантською науково-теоретичною конференцією з актуальних питань конституційного права.

Плани занять можуть коригуватися викладачем згідно до змін у чинному законодавстві.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

(до всіх тем)

Нормативно-правові акти

Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Конституція України : наук.-практ. комент. / Нац. акад. прав. наук України; редкол.: В. Я. Тацій, В.М. Литвин, О.В. Петришин, Ю.Г. Барабаш [та ін.]. – 2-ге вид., переробл., і допов. – Х. : Право, 2012. – 1128 с.

Конституція України та її офіційне тлумачення в Рішеннях Конституційного Суду України : (за станом на 01.02.2001 р.). – Х. : РВФ «Арсіс, ЛТД», 2001. – 128 с. – Укр. та рос. мовами.

Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - № 31.

Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 38

Крмінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI // Голос України. – 2012.. - № 90-91. – 19 травня. .

Базова

Конституційне право України. За ред. доктора юридичних наук проф. В.Ф. Погорілка. Підручник. - К.: Наукова думка, 2002.

Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю.М. Тодики, доктора політичних і юридичних наук В.С.Журавського. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002.

Байрачна Л.К. Конституційне право України: Підручник для студ. юр. ВНЗ / Л.К. Байрачна, Ю.Г. Барабаш, Ф.В. Веніславський, В.І. Кичун, В.П. Колісник; НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. – Х.: Право, 2008.

Бисага Ю.М. Конституційно-процесуальне право: Навчальний посібник / Ужгородський національний університет. – Ужгород: Ліра, 2003.

Кириченко В.М., Куракін О.М. Порівняльне конституційне право: модульний курс (текст): навчальний посібник / В.М. Кириченко, О.М. Куракін. – К.: «Центр учбової літератури», 2012.

Основи конституційного права України: Підручник / [М. І. Козюбра, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков, В. В. Медведчук; НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс : Підручник : У 2 т. – Т.1 / За загальною редакцією В.Ф.Погорілка. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006.

Конституційне право України. Академічний курс : Підручник : У 2 т. – Т.2 / За загальною редакцією Ю.С.Шемшученка. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008.

Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник / В.В. Кравченко. – Вид. 4-те, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2007.

Курс конституционного права Украины. Том 1. Общая часть: Основы теории конституционного права: Учебник / Под ред. М.А. Баймуратова и А.В. Батанова. – X.: Одиссей, 2008.

Лисенков С.Л. Основи конституційного процесуального права: Навч. посібник / С.Л. Лисенков. – К.: Юрисконсульт; КНТ, 2007.

Погорілко В.Ф. Конституційне право України: Підруч. / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко. – 2-ге вид., перероб. і доопр. – К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2010.

Совгиря О. В. Конституційне право України: навчальний посібник. Повний курс. / О.В. Совгиря. – К.: Юрінком Інтер, 2012.

Совгиря О. В. Конституційне право України: навчальний посібник/ О.В. Совгиря, Н.Г. Шукліна. – К.: К.: Юрінком Інтер, 2008.

Допоміжна

Загоруй И.С. Конституционное право Украины / И.С. Загоруй. – Словарь терминов. – Луганск: РИО ЛИВД, 1999.

Шляхтун П.П. Конституційне право: словник термінів / П.П. Шляхтун. – К.: Либідь, 2005.

Юридична енциклопедія : В 6 т. / Редколл. : Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. Томи 1-6. – К. : 1998 – 2004.

Змістовий модуль 1.

Семінарське заняття №1

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення знань студентів з основ конституційного права як провідної галузі права України та історії розвитку науки науки про нього; конкретизація посутніх ознак галузевого предмету і методу конституційного права, предмету, методу відповідної науки; систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять щодо розуміння основоположних засад конституційного права, особливостей його норм та відносин, що регулюються ними; вироблення вміння користуватися інструментарієм конституційного права України; вироблення умінь визначати тенденції розвитку конституційного права на сучасному етапі України.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів в контексті питань конституційного права України; набуття ними умінь працювати з нормативними актами та спеціальними літературними джерелами; формування умінь і навичок аналізу конституційно-правових фактів, явищ, проблем державотворення в Україні.

Виховна: виховання відповідальності, працездатності, науково-правової культури спілкування і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України, формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності та організації дозвілля.

Основні поняття: «класична (юридична) школа»; демократичне та тоталітарне конституційне (державне) право; джерела конституційного права; класифікація конституційно-правових норм; конституційне право; конституційно-правова норма; конституційно-правові відносини; конституційно-правові інститути; метод конституційного права; наукові методи пізнання; об’єкти конституційно-правових відносин; особливості конституційно-правових норм; предмет конституційного права; система конституційного права; система науки конституційного права; суб’єкти конституційно-правових відносин; функції науки конституційного права

ПЛАН

1. Поняття, предмет і метод конституційного права України як галузі права і юридичної науки.

2. Система конституційного права України.

3. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення

4. Прогалини та аналогія в конституційному праві.

5. Джерела конституційного права України.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Колізії і прогалини у конституційному праві України.

2. Конституційно-правова відповідальність: поняття, сутність і вітчизняна практика.

3. Джерела українського конституціоналізму.

4. Історичні етапи розвитку конституційного права і науки про нього.

5. Розвиток науки конституційного (державного) права в Україні у XX – початку XXІ ст.

6. Делікти в конституційному праві України.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. За якими критеріями відбувається розподіл права на галузі?

2. Дайте визначення понять конституційне право як галузь права та юридична наука. Порівняйте їх за змістом.

3. Дайте визначення поняття системи конституційного права України. Чим відрізняється система галузі від системи науки?

3. Схарактеризуйте особливості конституційних норм та поясніть їх сутність.

4. Використовуючи Конституцію України підберіть:

а) зобов’язуючі, уповноважуючі та забороняючі норми;

б) імперативні, диспозитивні та факультативні норми.

5. Що таке конституційно-правові відносини? Як ви можете пояснити їх динаміку?

6. Назвіть суб’єктів конституційно-правових відносин та спробуйте визначити особливості їх статусу.

7. Визначте коло об’єктів конституційно-правові відносини. Користуючись Конституцією України спробуйте відшукати перелік матеріальних і нематеріальних благ, які знаходяться у сфері учасників конституційних правовідносин.

8. Якими методами досліджень користується наука конституційного права?

9. Зазначте провідні напрямки розвитку конституційного права України в сучасних умовах.

10. Спробуйте визначити місце конституційного права в системі права України.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Базова

Совгиря О. В. Конституційне право України: Навчальний посібник / О.В. Совгиря, Н.Г. Шукліна. – К.: Юрінком Інтер, 2012.

Допоміжна

Погорілко В.Ф. Джерела конституційного права // Бюллетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 5. – С. 14-25.

Сінькевич О.В. Особливості структури норм конституційного права України // Часопис Київського Університету права. – 2003. – № 1. – С. 10-13.

Федоренко В.Л. Поняття та складові елементи системи конституційного права України: методологічні аспекти // Часопис Київського Університету права. – 2006. – № 2. – С. 77-83.

Цоклан В.І. Класифікація сучасних джерел конституційного права України: проблеми теорії і практики // Часопис Київського Університету права. – 2005. – № 3. – С. 73-80.

Шаповал В. Основні характеристики конституційного права // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 1. – С. 77-87.

Семінарське заняття № 2

Тема 2.1. Основні риси і юридичні властивості Конституції України. Порядок внесення змін до Конституції України 2 год.

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизація знань студентів щодо системи Конституції України 1996 р. та її структурних частин; систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару щодо принципів Конституції України та умінь характеризувати їхній зміст, посутніх ознак юридичних властивостей конституції

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів набуття ними умінь працювати з конституцією України, іншими джерелами конституційного права, уміння розглядати їх на прикладах соціальної практики.

Виховна: прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України, виховання відповідального ставлення до вирішення навчальних завдань, творчого опрацювання нормативної літератури, практики Конституційного Суду України.

Основні поняття: структура Конституції України; зміст Конституції України; принципи Конституції України; порядок прийняття Конституції України; порядок внесення змін до Конституції України; преамбула; основна частина конституції; заключні положення конституції; перехідні положення конституції; “жорстка” конституція; матеріальна і формальна конституція; юридичні властивості конституції.

ПЛАН

1. Поняття конституції, її посутні ознаки. Значення конституції як нормативно-правового акту.

2. Форма, структура і зміст Конституції України 1996 р.:

а) призначення преамбули;

б) основна частина та її зміст;

в) призначення заключних і перехідних положень.

3. Поняття юридичних властивостей конституції, їх система і посутні ознаки.

4. Порядок прийняття Конституції України і внесення до неї змін.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Конституційні акти України доби національно-визвольних змагань (поч. ХХ ст.).

2. Декларація про державний суверенітет України 1990 р. та її конституційне значення.

3. Конституція України 1996 р. і Конституція Української РСР 1978 р.: загальне і особливе (порівняльний аналіз).

4. Внесення змін до Конституції України: поняття, доцільність, процедура.

5. Роль Конституції України у становленні громадянського суспільства.

6. Конституційна законність і форми її забезпечення в Україні.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Які форми конституції існують та чим це обумовлено?

2. Дайте визначення юридичних властивостей конституції. Зазначте складові юридич-них властивостей Конституції України.

3. Що таке принципи конституції та яка їх система у чинній Конституції України?

4. Як слід розуміти конституційне положення: «Норми Конституції України є нормами прямої дії»?

5. Аргументуйте ствердження, що Конституція України є основний закон держави і громадянського суспільства.

6. Змоделюйте найбільш оптимальний, на ваш погляд, варіант конституції демократичної правової держави (завдання виконується у формі рольової ігри).

7. Чи співпадає за своїм змістом застосування консти-туційних норм з існуючими формами реалізації конституційних норм?

8. Розкрийте сутність поняття конституційної закон-ності та в яких організаційно-правових засадах вона знаходить свій вияв в Україні?

9. За якими ознаками визначається ефективність дії конституційних норм? Обгрунтуйте ефективності дії консти-туційних норм в Україні.

10. Якщо є вірним вислів про те, що стабільність конституції виявляється у непорушності її приписів, у збереженні її високого рівня усталеності та неможливості на неї впливу політичних сил, які змінюються при владі, то як би ви пояснили такі факти: Верховна Рада України у 2004-2006 рр. започаткувала нову конституційну реформу, а глава держави та опозиційні сили у 2007 р. прагнуть до прийняття нової Конституції України?

11. Схарактеризуйте механізм процедури внесення змін до Конституції України 1996 р.?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Конституційний Договір між Верховною Радою та Президентом України «Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 18. – Ст. 133.

Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі про додержання процедури внесення змін до Конституції України // Офіційний вісник України. – 2010. – № 72/1. – Спеціальний випуск. – Ст. 2597.

ДОПОМІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Конституційна Асамблея: політико-правові аспекти діяльності. Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі». – 2013. – № 4 (13) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uajudges.org.ua/wp-content/uploads/2013/04/KA-----4.pdf

Конституційна реформа в Україні: у пошуках політичного балансу / ШПА при НАУКМА, УНЦПД: За заг. ред. С.В.Балана, С.Г.Конончук. – К.: «Лікей», 2011. – 44 с.

Коліушко Ігор. Старт чи фальстарт конституційної реформи? // Дзеркало тижня. Україна, 2012. - №36. – 12 жовтня.

Колодій А.М. Методологічні проблеми оновлення Конституції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cau.in.ua/ua/activities/reports/id/metodologichni-problemi-onovlennja-konstituciji-ukrajini-550/

Мельник М., Різник С. Конституція майбутнього чи констатація минулого // Дзеркало тижня. Україна, 2012. – №23. – 22 червня.

Ставнійчук М. І. До питання методології модернізації Конституції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cau.in.ua/ua/activities/reports/id/vistup-stavnijchuk-marini-ivanivni-na-seminari-metodologichni-pr-547/

Шемшученко Ю.С. Конституційна Асамблея – Демократична форма професійної модернізації Конституції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cau.in.ua/ua/activities/analytics/id/konstitucijna-asambleja-demokratichna-forma-profesijnoji-moderni-334/

Семінарське заняття №3

Мета

Освітня (навчальна): з’ясування механізму дії конституційного права і відповідно до цього усвідомлення форм реалізації конституційних норм; поглиблення і конкретизація знань сутності констиуційної законності та шляхів її забезпечення; оволодіти знаннями щодо існуючих концепцій тлумачення конституції.

Розвивальна: вироблення навичок орієнтування в системі забечення чинності Конституції України 1996 р.; розуміння її верховенства в системі законодавства України; розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів умінь працювати з різними конституційними нормами, формування умінь і навичок аналізу конституційно-правових фактів і соціальних явищ, урегульованих конституцією.

Виховна: виховання відповідальності, працездатності, толерантності, навичок правової культури; прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України.

Основні поняття: механізм дії конституційного права; верховенство конституції; форми реалізації констиутційних норм; тлумачення конституції; констиуційна законність; забезпечення чинності конституції; порядок внесення змін до Конституції України; механізм охорони конституції; «правова конституція»; «жорстка» і «гнучка» (звичайна) конституція.

ПЛАН

1. Форми реалізації Конституції України.

2. Правова охорона Конституції України. Конституційна законність і форми її забезпечення в Україні.

3. Тлумачення Конституції України.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Внесення змін до Конституції України: поняття, доцільність, процедура.

2. Роль Конституції у формуванні громадянського суспільства в Україні.

3. Політико-правові механізми і засоби охорони Конституції України.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Чи співпадає за своїм змістом застосування консти-туційних норм з існуючими формами реалізації конституційних норм?

2. Розкрийте сутність поняття конституційної закон-ності та в яких організаційно-правових засадах вона знаходить свій вияв в Україні?

3. За якими ознаками визначається ефективність дії конституційних норм? Обгрунтуйте ефективності дії консти-туційних норм в Україні.

4. Якщо є вірним вислів про те, що стабільність конституції виявляється у непорушності її приписів, у збереженні її високого рівня усталеності та неможливості на неї впливу політичних сил, які змінюються при владі, то як би ви пояснили такі факти: Верховна Рада України у 2004-2006 рр. започаткувала нову конституційну реформу. Внесені зміни до Конституції діяли до 29 вересня 2010 р. Конституційний Суд України Рішенням № 20-рп/2010 від 30.09.2010 р. визнав Закон "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 р. таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

5. Схарактеризуйте механізм процедури внесення змін до Конституції України 1996 р.?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Висновок Конституційного Суду України від 7 вересня 2005 року № 1-в/2005 (справа про внесення змін до статей 85, 118, 119, 133, 140, 141, 142, 143 Конституції України) //Офіційний вісник України. - 2005. - № 38.

Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46.

Закон України «Про міжнароднi договори України» від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя» від 1 листопада 1996 р. № 9 // Право України. – 1996. – № 12.

КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ

Семінарське заняття № 4

Тема 3. Конституційно-правове регулювання засад державного і суспільного ладу України 2 год.

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення знань, понять і теоретичних положень науки конституційного про конституційний лад і його засади; вивчення і конкретизація основних положень про конституційну державу, що закріплені в Основному Законі та конституційному законодавстві України; систематизація знань про громадянське суспільство і його співвідношення з демократичною, правовою державою.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів та слухачів щодо розкриття посутніх ознак засад конституційного ладу України; вироблення вмінь працювати з конституційним законодавством і нормами, які закріплюють засади конституійного ладу України; вміння визначати та аналізувати структуру генерального інституту – інституту конституційного ладу і знати систему його норм, принципів тощо; вміти визначати особливості формування громадянського суспільства в Україні та знати проблеми його.

Виховна: виховання поваги до інститутів української держави та її символів; виховання відповідального ставлення до інтересів суспільства і держави; виховання правової культури в контексті принципів конституційного ладу України, громадянського суспільства.

Основні поняття: засади конституційного ладу; принципи конституційного ладу; принцип поділу влади; система стримувань і противаг; республіканська форма правління; демократична держава; правова держава; соціальна держава; народний суверенітет; державний суверенітет; народовладдя; електоральна демократія; плебісцитарна демократія; конституційні характеристики Української держави; громадянське суспільство; політична та ідеологічна багатоманітність; економічна багатоманітність; об'єднання громадян; політичні партії; недержавні організації.

ПЛАН

1. Поняття і посутні ознаки конституційного ладу України.

2. Конституційні засади державного ладу України.

3. Конституційне закріплення механізму Української держави.

4. Поняття, посутні ознаки, основні принципи та система суспільного ладу України.

5. Конституційні засади політичних відносин в Україні.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Конституційні форми народовладдя в Україні.

2. Конституційний принцип поділу влади в системі стримувань та противаг.

3. Гуманістичні засади конституційного ладу України.

4. Особливості форми правління і політичного режиму в Україні.

5. Конституційно-правове регулювання недержавних організацій в Україні.

6. Конституційне закріплення засад економічних‚ соціальних і духовно-культурних відносин в Україні.

4. Держава і церква: конституційно-правового регулювання меж взаємовідносин.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Дайте визначення конституційного ладу. Назвіть конституційні приписи, які є засадничими для визначення основ конституційного ладу України. У якій частині Конституції вони зосереджені?

2. Розкрийте значення таких понять як: «суспільний лад», «конституційний лад». Встановіть співвідношення між ними.

3. Що означає державний, народний та національний суверенітет? Співставте ці категорії між собою.

4. Складіть схему: «Принципи конституційного ладу України». Завдання виконується письмово.

5. У чому полягає сутність принципу народовладдя та у яких конституційних нормах воно закріплюється?

6. Назвіть характерні риси республіканської форми правління в України. Відповідь аргументуйте посиланнями на Коснтитуцію України.

7. У чому полягає сутність принципу поділу влади?

8. Що таке громадянське суспільство? В працях яких мислителів різних історичних епох аналізувались проблеми громадянського суспільства?

9. Якими рисами характеризується громадянське суспільство? Назвіть його структурні компоненти.

10. Назвіть конституційні положення, які є визначальними (засадничими) для закріплення засад громадянського суспільства в Україні. У якій частині Конституції вони зосереджені?

11. Що означають принципи політичної, ідеологічної та економічної багатоманітності? Яке значення вони мають для закріплення засад громадянського суспільства?

12. Що означає поняття «соціальна держава»? Яке значення для громадянського суспільства має конституційне положення про соціальну державу?

13. Яке значення для громадянського суспільства має конституційне положення про власність? Що складають конституційні основи економічних відносин?

14. Норми Конституції України створюють засади для формування політичних відносин в Україні. Підберіть ті конституційні норми які несуть це навантаження.

15. Чи можуть бути змінені конституційні положення з розділу першого («Загальні засади»), у яких закріплені засади конституційного ладу України? Аргументуйте свою відповідь, використовуючи відповідні статті Конституції.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Закон України «Про Державний Гімн України» від 6 березня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 24.

Закон України «Про міжнароднi договори України» від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50.

Закон України «Про мови в Українській РСР» від 28 жовтня 1989 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1989. – № 45.

Постанова Верховної Ради України «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40.

Постанова Верховної Ради України «Про державний прапор України» від 28 січня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 19.

Рішення Конституційного Суду України у справі про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України від 5 жовтня 2005 р. № 6-рп/2005 (справа про здійснення влади народом) // Офіційний вісник України. – 2005. – № 41.

Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99 (справа про застосування української мови) // Офіційний вісник України. – 2000. – № 4.

Змістовий модуль 2.

Семінарське заняття № 5

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення, конкретизація і систематизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару про громадянство України; опанування знанннями про нормативне закріплення підстав і способів набуття і виходу з громадянства України; закріплення правового статусу державних органів, які уповноважені вирішувати питання про громадянство, знати порядок розгляду заяв і клопотань із питань громадянства та надання політичного притулку; знати нормативні положення про правовий статус іноземців і осіб без громадянства вУкраїні.

Розвивальна: відпрацювання нормативного матеріалу в контексті розвитку логічного мислення курсантів, студентів та слухачів з питань громадянства/підданства; виявлення знань набутих з нормативних джерел і спеціальної літератури про громадянство України; вивчення конституційного законодавства про громадянство України; вирішення практичних завдань з теми.

Виховна: виховання поваги і відповідального ставлення до іноземців та осіб без громадянства; виховання толерантності, міжнаціональної культури спілкування, поваги до верховенства права і законності; прищеплення інтересу до вивчення питань конституційного права України.

Основні поняття: громадянство; підданство; громадянство України; принципи громадянства; філіація; «право крові»; «право грунту»; натуралізація; оптація; полегшений порядок набуття громадянства (реєстрація); біженці; вимушені переселенці; особи без громадянства; іноземці; емігранти; іммігранти; репатріанти; експатріація; денатуралізація; Комісія при Президентові України з питань громадянства; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства.

ПЛАН

1. Громадянство України: правова природа, принципи, посутні ознаки.

2. Форми набуття громадянства. Нормативне закріплення підстав і умов набуття громадянства України.

3. Підстави і форми припинення громадянства України: вихід із громадянства і втрата громадянства (характеристика законодавчих положень).

4. Організаційно-правові гарантії здійснення права на громадянство України.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Набуття громадянства внаслідок прийняття до громадянства.

2. Право на політичний притулок, його призначення і зміст.

3. Трансформація законодавства України з питань громадянства.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Що таке громадянство/підданство? Поясніть їх значення, посутні ознаки, подібність і відмінність.

2. Хто такі апатриди та біпатриди? Чи допускає вітчизняне законодавство подібні інститути?

3. Використовуючи знання з історії держави і права України, розкажіть, як змінилося сучасне законодавство про громадянство по відношенню до того, що діяло в СРСР, на початку становлення суверенної Української держави?

4. Назвіть підстави для набуття громадянства України. Порівняйте їх з тими, що притаманні для зарубіжної практики.

5. Подвійне громадянство - це благо чи соціальний тягар для особи? Поясніть причини виникнення подвійного громадянства і вкажіть на правові шляхи для його запобігання?

6. У яких випадках відбувається припинення громадянства України? Порівняйте їх з тими, що діють у зарубіжній практиці.

7. Назвіть і схарактеризуйте нармативно-правові акти з питань організації виконання Закону України «Про громадянство України».

Семінарське заняття № 6

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизацію знань про конституційно-правовий інститут прав і свобод людини; систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару в частині конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина в Україні; поглиблення знань про гарантії прав і свобод людини та громадянина.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів та слухачів з теоретичним і нормативним матеріалом стосовно класифікації прав і свобод людини, класифікації гарантій; набуття ними умінь працювати з різними нормативними та літературними джерелами про права людини; формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем, пов’язаних з основними правами і свободами людини.

Виховна: виховання поваги до прав і свобод особистості; виховання відповідального ставлення до захисту прав і свобод людини як правоохоронця; виховання культури спілкування і мислення в контексті ідей і правового положення людини в суспільстві та державі.

Основні поняття: конституційні гарантії прав і свобод; загальні гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні; спеціальні гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні; юридичні гарантії прав і свобод; конституційні гарантії правосуддя.

ПЛАН

1. Поняття, структура, види та принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні.

2. Поняття і види конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина в Україні (характеристика прав за класифікаційними групами).

3. Поняття гарантій прав і свобод людини і громадянина та їх конституційне закріплення в Україні.

4. Роль органів внутрішніх справ України у забезпеченні конституційних прав і свобод людини і громадянина.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Гарантії політичних прав громадян України.

2. Соціальні гарантії працівників органів внутрішніх справ України.

3. Роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди у правозахисному механізмі.

4. Соціально-економічні і культурні гарантії прав людини і громадянина в Україні.

5. Конституційні гарантії прав людини у сфері судочинства.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. За три дні до падіння Бастілії "герой Старого і Нового світу" маркіз де Лафайєт вручив Національним зборам Франції Декларацію прав людини і громадянина і сказав: "Щоб нація стала вільною, їй достатньо цього захотіти". Висловіть своє ставлення до цього дискурсу.

2. Що означають поняття "права людини" і "свободи людини", "права людини" і "права громадянина"?

3. В якому об’ємі закріпленні конституційні права і свободи людини в Україні. Що впливає на об’єм закріплення та гарнтування прав людини українською державою?

4. Чи припустимі обмеження конституційних прав людини і громадянина в Україні? Якщо так, то вкажіть що є підставами для цього і який порядок обмеження прав людини і громадянина передбачає конституційне законодавство України? Відшукайте відповідні норми у Конституції.

5. Яку роль у загальному правовому статусі особи відіграють "гарантії" прав людини і громадянина? Дайте визначення поняття "гарантії" прав людини. Чи передбачає Конституція України гарантії прав і свобод?

6. Користуючись текстом Конституції України спробуйте класифікувати гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні.

7. Чи відповідають права і свободи, гарантовані Конституцією України міжнародним стандартам прав людини? Відшукайте конституційні норми та порівняйте їх з відповідними положеннями Загальної декларації прав людини 1948 року.

8. Яку роль у забезпеченні конституційних прав людини і громадянина відіграє міліція? Чи відповідає це її завданням? Відшукайте відповідні положення Конституції і Закону України "Про міліцію".

9. Що таке конституційні обов’язки людини і громадянина? Як вони пов’язані з основними права і свободами? Назвіть конституційні обов’язки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Загальна декларація прав людини. Прийнята ГА ООН 10 грудня 1948 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. - № 3. – С. 69-74.

Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 8 липня 2011 року № 3671-V // Офіційний вісник України. – 2011. – № 59.

Закон України Про громадянство України" від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13.

Закон України "Про загальний військовий обов’язок і військову службу" від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27, 36.

Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47.

Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 83.

Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 15.

Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23 грудня 1997 р. // Верховної Ради України. – 1998. – № 20.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Із змінами, внесеними Протоколом № 11. Офіційний переклад надано МЗС України від 27.01.2006 р./ Закон України «Про внесення змін до деяких законів України» від 9 лютого 2006 р. № 3436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 26.

ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ

Семінарське заняття № 7

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару з питань безпосередньої демократії, її призначення, форм і порядку реалізації народом; систематизація знань про виборче і референдне право,особливості його закріплення в конституційному законодавстві України.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про порядок застосування виборчого і референдного законодавства в Україні, порівняльний аналіз з подібним законодавством зарубіжних країн; набуття умінь працювати з нормативними правовими актами, спеціальними літературними джерелами, з питань безпосередньої (прямої) демократії; формування умінь і навичок захищати політичні права та законні інтереси громадян, що пов’язані з функціонуванням інститутів безпосередньої демократії в Україні.

Виховна: виховання відповідального ставлення до вимог виборчого та референдного законодавства; виховання активної життєвої позиції щодо реалізації суб’єктивного виборчого права, виховання культури верховенства права і закону, непримиримості до порушень законодавства про вибори і референдуми в Україні; прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України.

Основні поняття: абсентеїзм; виборча дільниця; виборча система; виборче право; виборчий корпус (електорат); виборчий округ; виборчий процес; виборчі комісії; виборчі об’єднання; висування і реєстрація кандидатів; голосування; делікти у виборчому праві; передвиборна агітація (кампанія); референдний процес; референдум; списки виборців; статус кандидата; суб’єкти виборчого процесу; фінансове забезпечення виборів; формула референдуму; Центральна виборча комісія.

ПЛАН

1. Поняття, сутьність і форми безпосередньої демократії. Соціальні функції виборів і референдуму.

2. Виборче право: поняття і принципи. Джерела виборчого права України.

3. Поняття і види виборчих систем. Законодавче закріплення виборчих систем в Україні.

4. Виборчий процес і його етапи (стадії): поняття‚ принципи, законодавче урегулювання.

5. Поняття і види референдумів. Принципи і порядок проведення референдумів в Україні.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Оскарження порушень виборчих прав громадян України.

2. Принципи формування і діяльності виборчих комісій.

3. Тенденції розвитку виборчого права в Україні наприкінці 80-х - 90-х рр.

4. Делікти в конституційно-правовому інституті вибор-чого права та референдуму.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Використовуючи виборче законодавство України, зазначте особливості територіальної організації виборів.

2. Визначте систему виборчих комісій та розкажіть про порядок їх утворення, вимоги до членів окружної чи дільничної виборчої комісії та їх статус.

3. Які зміни відбулись у виборчому законодавстві України що складання списків виборців?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Загальна декларація прав людини. Прийнята ГА ООН 10 грудня 1948 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. - № 3. – С. 69-74. - ст. 21 ч. 1, 3.

Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10 липня 2010 року № 2487-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 35-36. – Ст. 491.

Закон України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI // Офіційний вісник України від 23.12.2011 - 2011 р., № 97.

Закон України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 р. Із змінами і доповненнями в новій редакції від 21 серпня 2009 року № 1616-VI// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/474-14

Закон України "Про всеукраїнський референдум" від 6 листопада 2012 р. № 5475- VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 92.

Закон України "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 36.

Кодекс України про адміністративні правопорушення. Із змінами, внесеним згідно із Законом №3504-IV від 23.02.2006. Глава 15-А «Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» (ст.ст. 212⁷- 212²⁰). – Харків, 2006.

Кримінальний кодекс України. Розділ V. «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина» (ст.ст. 157-160) // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26.

Семінарське заняття № 8

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару з питань правового статусу Верховної Ради України, систематизація знань про конституційно-правові засади парламентаризму та, зокрема, українського; законодавстві України; опанування системою знань щодо статусу народних депутатів України.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про порядок реалізації українським парламентом множинності конституційних повноважень, зокрема, установчих, законотворчих, контрольних та інших функцій; порівняльний аналіз засад українського парламентаризму із зарубіжним; набуття умінь працювати з нормативними правовими актами, спеціальними літературними джерелами з питань правового статусу законодавчої влади та суб’єктів її здійснення.

Виховна: виховання відповідального ставлення до вимог парламентського законодавства щодо порядку формування, строків повноважень і статусу Верховної Ради і народних депутатів України; прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України.

Основні поняття: гарантії депутатської діяльності; Голова Верховної Ради України; депутатська недоторканність (парламентський імунітет); депутатське звернення; депутатський мандат; кворум; коаліція; парламент; парламентаризм; парламентська більшість; парламентська інтерпеляція; парламентська фракція; парламентський контроль; парламентські комісії; парламентські комітети; парламентські слухання; парламентські функції; резолюція недовіри; сесія; спікер.

ПЛАН

1. Конституційно-правовий статус парламенту України - Верховної Ради України: склад, структура, принципи діяльності.

2. Компетенція (функції таі повноваження) Верховної Ради України.

3. Організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради України.

4. Конституційно-правовий статус народного депутата України.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Контрольні функції Українського парламенту.

2. Конституційно-правове регулювання депутатських фракцій.

3. Правове регулювання депутатського запиту.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. З яких норм складається конституційно-правовий інститут законодавчої влади в Україні? Визначте його структуру.

2. Назвіть попередників сучасної Верховної Ради України, що представляли законодавчу владу в радянський і дорадянський періоди. Який був їхній правовий статус?

3. Дайте визначення парламенту і парламентаризму.

4. Визначте коло джерел, що регулюють діяльність Верховної Ради України.

5. Що таке сесія і які види сесій передбачені Конституцією України? Як і коли відкривається перша сесія новообраного парламенту України?

6. Назвіть контрольні функції Верховної Ради України.

7. Що таке депутатський запит та депутатське звернення? У чому їх призначення та відмінності одне від одного?

8. Назвіть систему парламентських органів (внутрішніх, органів, що функціонують при парламені, допоміжних). Відшукайте у Конституції відповідні норми.

9. Визначте конституційний статус народних депутатів України. Порівняйте його зі статусом депутатів радянського періоду.

10. Який порядок формування депутатських фракцій у Верховній Раді Україні? Які особливості формування коаліції депутатських фракцій?

Семінарське заняття № 9

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару з питань конституційно-правового регулювання парламентських процедур, систематизація знань про конституційно-правові засади законодавчого процесу в Україні, порядку прийняття законів, документального оформлення інших рішень парламенту; опанування системою знань про реалізацію Верховною Радою України спеціальних процедур.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про порядок реалізації українським парламентом множинності конституційних повноважень, зокрема, установчих, законотворчих, контрольних та інших функцій; порівняльний аналіз засад українського парламентаризму із зарубіжним; набуття умінь працювати з нормативними правовими актами, спеціальними літературними джерелами з питань правового регулювання парламентських процедур.

Виховна: виховання відповідального ставлення до вимог парламентського законодавства щодо порядку здійснення Верховною Радою України власних повноважень; прищеплення інтересу до вивчення засад українського парламентаризму.

Основні поняття: бюджетний законодавчий процес; відкладальне вето; долання вето; законодавчий процес; звичайний законодавчий процес; конституційний процес (конституційна процедура); парламентські процедури; промульгація закону; спеціальні парламентські процедури; суб’єкти права законодавчої ініціативи; установча процедура; читання закону.

ПЛАН

1. Поняття, зміст і види парламентських процедур. Процедури Верховної Ради України.

2. Конституційно-правове регулювання законодавчої процедури у Верховній Раді України.

3. Конституційно-правове регулювання інших парламентських процедур:

а) установча процедура;

б) процедура парламентського контролю.

4. Конституційно-правове регулювання спеціальних парламентських процедур.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Контрольні функції Українського парламенту.

2. Законодавча діяльність Верховної Ради України.

3. Правове регулювання депутатського запиту.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Що таке регламент у конституційному праві? Назвіть структуру Регламенту Верховної Ради України та зазначте ті положення, які спрямовані на регулювання особливих парламентських процедур.

2. Які питання вирішуються Верховною Радою України шляхом виняткового прийняття законів?

3. Що таке законодавчий процес і які є його стадії? Чим відрізняються основні стадії законодавчого процесу від допоміжних? Чи передбачає процедура законодавчого процесу в Україні такі стадії?

4. Що таке законодавча ініціатива та кому вона належить за Конституцією України? Який порядок внесення та відкликання законопроектів?

5. У чому полягає призначення першого, другого та третього читання законопроектів?

6. Користуючись конституційним законодавством, складіть схему “Механізм прийняття і застосування закону” (Завдання виконується письмово).

7. Схарактеризуйте процедуру інавгурації та імпічменту. Порівняйте їх за змістом, формою правової регламентації та правовими наслідками.

8. Користуючись чинним законодавством визначте процедуру реалізації депутатського запиту/звернення.

9. Використовуючи Регламент Верховної Ради України назвіть перелік спеціальних парламентських процедур.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Закон України "Про комітети Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 року № 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 19.

Закон України "Про статус народного депутата України" в ред. Закону від 22 березня 2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3.

Регламент Верховної Ради України. Затверджено Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 14-15, № 16-17.

Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп/2002 щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (справа про повноважність Верховної Ради України) // Офіційний вісник України. – 2002. – № 44.

Рішення Конституційного Суду України від 11 квітня 2000 року № 4-рп/2000 (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) // Офіційний вісник України. – 2000. – № 16,Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 1998 р. № 11-рп/98 (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) // Офіційний вісник України. – 1998. – № 27. Рішення Конституційного Суду України від 19 травня 1999 р. № 4-рп/99 (справа про запити народних депутатів України) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 20. Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України від 27 жовтня 1999 р. № 9-рп/99 (справа про депутатську недоторканність) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» № 503/97 від 10 червня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 24.

ТЕМА VII. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Семінарське заняття № 10

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизація знань конституційно-правового інституту президентської влади в Україні; систематизація опорних понять і посутніх ознак інституту глави держави; конкретизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару загальних і особливих рис інституту глави держави з моменту заснування президентської влади в Україні, в умовах дії Конституції 1996 р., внесених до неї змін у 2004 році та в сучасних умовах (після 2010 р.).

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про сутність і відмінність конституційних формул: «глава держави» і «вища посадова особа держави»; «глава держави і виконавчої влади», «глава держави»; набуття умінь працювати з нормативними актами та спеціальними літературними джерелами з питань інституту президентської влади.

Виховна: виховання відповідальності, працездатності і культури наукового спілкування і мислення з питань президентської влади, поваги до неї та її символів; прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України.

Основні поняття: Адміністрація Президента; акти Президента України; відставка; глава держави; дискреційні повноваження; дострокове припинення повноважень Президента України; імпічмент; інавгурація; контрасигнатура; неможливість виконання повноважень за станом здоров'я; повноваження Президента України; право відкладального вето; президент; президентські вибори; президентські звернення та послання; промульгація закону; Рада національної безпеки і оборони України; функції Президента України

ПЛАН

1. Місце і роль Президента України в системі органів державної влади.

2. Порядок обрання Президента України.

3. Компетенція (функції та повноваження) Президента України.

4. Дострокове припинення повноважень Президента України: підстави, процедура та правові наслідки.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Інавгурація Президента України: сутність і законодавче врегулювання.

2. Організаційно-правові способи гарантування Президентом України здійснення положень Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

3. Механізм стримувань і противаг у системі Президент України та інші органи державної влади.

4. Організаційно-правові засади взаємовідносин Президента України з органами державної влади України.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Визначте місце і роль Президента в конституційній системі державних органів України?

2. Які вимоги висуває Конституція до кандидата на посаду Президента України? Чому серед вимог - неможливість обіймати посаду більш як два строки підряд?

3. Які способи заміщення посади глави держави відомі конституційній практиці? У чому їх практичність і недоліки?

4. Назвіть способи конституційного обмеження влади Президента України, передбачені конституційним законодавством, який їхній характер і причини?

5. Визначте напрямки взаємовідносин глави держави з виконавчою та законодавчою гілками влади України. Чи змінився зміст цих відносин у процесі трансформації форми правління, за наслідками конституційної реформи 2004-2006 рр, та після скасування змін до Конституції 30 вересня 2010 року?

6. Чому деякі акти Президента України вимагають контрасигнації? Що таке контрасигнатура? Який порядок здійснення цієї процедури передбачає чинне законодавство?

7. Яка структура Адміністрації Президента України та в чому полягають її основні завдання?

8. Назвіть повноваження Президента України в сфері організації оборони країни?

9. Який порядок виконання указів і розпоряджень Президента України? Чи є досконалим цей механізм? Аргументуйте сво міркування.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Закон України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 р. Із змінами і доповненнями в новій редакції закону від 21 серпня 2009 року № 1616-VI// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/474-14

Закон України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" від 2 березня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 21.

Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України" від 5 березня 1998 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35.

Регламент Верховної Ради України. Затверджено Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 14-15, № 16-17. Глава 28 - ст.ст. 163-166; Глава 29 - ст.ст. 167-169; Глава 30 – ст.ст. 170-188.

Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України від 10 грудня 2003 р. № 19-рп/2003 (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України) // Офіційний вісник України. – 2005. – № 51.

Про Положення про Адміністрацію Президента України //Указ Президента України від 2 квітня 2010 р. № 504/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 25.

Семінарське заняття № 11

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизація знань конституційно-правового інституту виконавчої влади в Україні; систематизація опорних понять і посутніх ознак системи виконавчої влади; конкретизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару загальних і особливих рис інституту виконавчої влади з моменту її заснування в Україні, в умовах дії Конституції 1996 р., внесених до неї змін у 2004 році та в сучасних умовах (після прийняття Конституційним Судом Рішення № 20-рп/2010 від 30.09.2010, що закон "Про внесення змін до Конституції України" є таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про посутні ознаки виконавчої влади за усіх різновидів форми правління та особливостей її закріплення в конституційному законодавстві України.

Виховна: виховання відповідальності, працездатності і культури наукового спілкування і мислення з питань виконавчої влади, поваги до неї, як до особливої форми виявлення народовладдя; прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України.

Основні поняття: акти Кабінету Міністрів України; виконавча влада; відомство; відставка; віце-прем’єр-міністр; вотум; державний комітет; засідання Кабінету Міністрів України; Кабінет Міністрів України; міністерство; місцева державна адміністрація; повноваження Кабінету Міністрів України; Прем’єр-міністр України; резолюція недовіри; уряд; урядові комітети; функції Кабінету Міністрів України; центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ).

ПЛАН

1. Поняття виконавчої влади і конституційна система її органів в Україні.

2. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.

3. Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади в Україні.

4. Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади на місцях: порядок утворення‚ система‚ предмети відання і повноваження.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. МВС України в системі органів державної виконавчої влади.

2. Повноваження Кабінету Міністрів України: сфери і межі повноважень.

3. Акти Кабінету Міністрів України в системі законодавства.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Визначте структуру конституційно-правового інституту виконавчої влади.

2. Порівняйте правовий статус Кабінету Міністрів України, закріплений Конституцією 1996 р. і Ради Міністрів Української ССР за Конституцією УРСР 1978 р.

3. Дайте визначення поняття «вотум недовіри». Яка його процедура і правові наслідки?

4. На який строк повноважень утворюється Кабінет Міністрів України? Обгрунтуйте свою відповідь конституційними нормами.

5. Посилаючись на відповідні конституційно-правові норми, опишіть механізм взаємодії по лінії: Президент України - Кабінет Міністрів України; Президент - Рада Міністрів Автономної Республіки Крим; Верховна Рада України – Кабінет Міністрів України.

6. Встановіть організаційно-правові зв’язки глави державної адміністрації з органами місцевого самоврядування області, району, міст Києва і Севастополя та вкажіть в чому полягає сутність цих взаємовідносин?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Закон України "Про Кабінет Міністрів України" від 7 жовтня 2010 року № 2591-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст.58.

Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 р. № 3166-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Ст.385.

Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 1 квітня 1997 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20.

Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України № 1085/2010 від 9 грудня 2010 року.

Загальне Положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України : Затверджено Указом Президента України від 12 березня 1996 р. № 179/96 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 28 березня.

Про співробітництво Кабінету Міністрів України з Верховною Радою України /Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2006 р. № 1284 // Офіційний вісник України. – 2006. - № 36.

Регламент Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 р. № 1156// Офіційний вісник України. – 2011. - № 88.

Змістовий модуль 3.

Семінарське заняття № 12

Тема 10.1. Конституційно-правове регулювання

судової влади в Україні 2 год.

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару з питань судової влади і судоустрою, розуміня соціальних функцій правоохоронних органів і судової влади, особливостей юрисдикції в демократичній, правовій і соціальній державі; систематизацію знань, пов’язаних з конституційним закріпленням судової системи, статусу суддів і принципів судочинства.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про порядок діяльності правоохоронних органів і судової гілки влади з позицій засад верховенства права; набуття умінь працювати з законами України, що унормовують діяльність судової влади і правоохоронних органів, знати основні положення цих актів; уміти використовувати рішення суду при розв’язанні практичних задач.

Виховна: виховання працездатності і культури грамотного використання судової практики, формування потреби раціонально використовувати правові позиції Верховного Суду України та Вищих спеціалізованих судів у справі захисту прав людини.

Основні поняття: адвокатура; апеляційні суди; Верховний Суд України; Вища рада юстиції України; вищі спеціалізовані суди; гарантії незалежності суддів; касаційні суди; конституційні принципи судочинства; ланки судової системи; місцеві суди; особливості судової гілки влади; судочинство; система загальних судів; суддівське самоврядування; судова влада; судова інстанція; суддя; функції судової гілки влади.

ПЛАН

1. Поняття правоохоронних органів, їх функції, задачі і конституційний статус. Закріплення системи правоохоронних органів України.

2. Поняття судової влади та її конституційний статус. Конституційне закріплення системи і функцій судової влади України.

3. Конституційне закріплення принципів судочинства.

4. Конституційний статус суддів : вимоги до кандидатів на посаду судді, порядок призначення і гарантії діяльності.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Механізм діяльності міліції щодо захисту прав людини.

2. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.

3. Історія становлення і розвитку адвокатури в Україні.

4. Вища рада юстиції України: функції, конституційний склад, порядок формування.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Сформулюйте поняття правоохоронних органів. Дотримуючись законодавства визначте систему правоохоронних органів України.

2. Відшукайте конституційні приписи, що стосуються діяльності правоохоронних органів України.

3. Визначте місце правоохоронних органів в системі органів Української держави.

4. Назвіть основні напрямки діяльності міліції, як органу, що обумовлюється ознаками правоохоронної діяльності.

5. Які вимоги до працівників ОВС висуває чинне законодавство України?

6. Використовуючи Конституцію України визначте‚ яким чином прокуратура виступає противагою в конституційній системі органів державної влади України? Складіть графічну схему.

7. Сформулюйте поняття судової системи. Назвіть складові елементи судової системи України.

8. Назвіть конституційні принципи здійснення правосуддя, що закріплені Конституцією України 1996 р.

9. Як формуються судові органи?

10 Назвіть організаційно-правові і матеріальні гарантії незалежності суддів.

11. Що таке ланки судової системи?

12. Що таке судова інстанція?

13. Назвіть функції Верховного Суду України.

14. Які вимоги до суддів висуває конституційне законодавство України і в чому полягає їхнє призначення?

15. Використовуючи Конституцію України визначте‚ яким чином судова влада виступає противагою законодавчій і виконавчій владі? Складіть графічну схему.

Семінарське заняття № 13

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизація знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару з теорії і практики конституційного контролю, розуміня призначення і ролі конституційної юрисдикції в демократичній, правовій державі; систематизацію знань, пов’язаних з процедурою конституційного судочинства, порядком прийняття рішень Конституційним Судом України.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про порядок діяльності органу конституційного контролю, прийняття ним справ до розгляду і винесення рішень по них; набуття ними умінь працювати з актами Конституційного Суду України, знати види його актів та їх особливості; уміти використовувати правові позиції Конституційного суду.

Виховна: виховання працездатності і культури грамотного використання рішень Конституційного суду, формування потреби раціонально використовувати правові позиції органу конституційної юрисдикції для пояснення політико-правових явищ і фактів.

Основні поняття: види контситуційного контролю; вимога Конституційного Суду України; висновок Конституційного Суду України; колегія Конституційного Суду України; конституційна юрисдикція; конституційне звернення; конституційне подання; конституційний контроль; особлива думка судді Конституційного Суду України; офіційне тлумачення Конституції; процесуальна ухвала Конституційного Суду України; рішення Конституційного Суду України.

ПЛАН

1. Поняття конституційного контролю, його призначення і форми здійснення.

2. Конституційний Суд України: статус, порядок формування, склад і принципи діяльності.

3. Компетенція Конституційного Суду України. Аналіз повноважень і юридичних рішень.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Тлумачення конституційних норм як вид правотворчої діяльності.

2. Конституційний контроль і прокурорський нагляд: взаємодія і співвідношення.

3. Діяльність Конституційного Суду України по забезпеченню констиуційної законності в державі: правовий аналіз рішень з приводу тлумачення конституційних норм.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Співставте поняття «конституційний контроль» і «конституційний нагляд»?

2. Коли історично з’явився інститут конституційного контролю і у яких варіантах він отримав свій розвиток у зарубіжних країнах та в Україні?

3. Назвіть види конституційного контролю та вкажіть в чому полягає їхня сутність?

4. Чи існує відмінність у вимогах‚ які висуваються до суддів Конституційного Суду та суддів судів загальної юрисдикції?

5. Назвіть принципи конституційного судочинства.

6. Визначте коло суб’єктів звернення до Конституційного Суду України.

7. Визначте роль Конституційного Суду України в процедурі звільнення з посади Президента України в порядку імпічменту, дострокового припинення повноважень Верховної Ради АРК та внесення поправок до Конституції України.

8. Назвіть види актів Конституційного Суду України і поясніть їх відмінні властивості.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 25.

Закон України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" від 10.01.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. 2002. - №16.

Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49.

Закон України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" від 18 березня 2004 р.//Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 25.

Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. № 2453-VІ // Офіційний вісник України. – 2010. – № 55/1. – Ст. 1900.

Регламент Верховної Ради України. Затверджено Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 14-15, № 16-17. Глава 33 - ст. 214-216; Глава 34 – ст. 217; Глава 35. – ст.ст. 218, 220-221).

Регламент Конституційного Суду України затверджений рішенням Конституційного Суду України від 5 березня1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 20.

Допоміжна

Бондаренко І. Правоохоронні органи України та їх функції // Право України. – 2005. – № 7. – С. 53-57.

Кучук А. Принципи правоохоронної діяльності // Юридична Україна. – 2005. – №2. – С.77-82.

Федоренко В. Інститут прокуратури в системі конституційного права України: Конституційне право// Вісник прокуратури. – 2006. – №7. – С. 49-59.

Семінарське заняття № 14

Тема 11. Конституційні засади територіального устрою України. Конституційний статус Автономної Республіки Крим 2 год.

Мета

Освітня (навчальна): поглибленням і конкретизація знань про конституційно-правові інститути: державного устрою та адміністративно-територіального поділу; систематизація знань конституційного законодавства, яким регулюються суспільні відносини у сфері територіального устрою України.

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про політико-територіальний та адміністративний устрій держави; набуття умінь працювати з нормативними актами та спеціальною літературою; формування умінь і навичок аналізу фактів і політико-правових явищ, пов’язаних з територіальним поділом держави та організацією влади в ній.

Виховна: виховання поваги до території української держави, виховання культури єдності України, прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України.

Основні поняття: автономія; адміністративно-територіальний устрій (поділ); область; поселення; район; регіон; регіоналістська держава; територіальний простір/води; територіально-політичний устрій держави; територія держави; унітарна держава; федеративна держава; форма державного устрою.

ПЛАН

1. Поняття, особливості і конституційні принципи територіального устрою України.

2. Адміністративно-територіальний устрій України: поняття і його система.

3. Оосбливості адміністративно-правового статусу Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Правова природа і принципи унітарної держави.

2. Співвідношення національного і державного суверенітетів в унітарній та у федеративній державі.

3. Державна цілісність України та її правова регламентація.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Співставте поняття: державний устрій і адміністративно-територіальний устрій.

2. Порівняйте такі форми державного устрою: унітаризм‚ федерація‚ конфедерація.

3. Що таке автономія та у яких видах вона може існувати? Коли і в якому статусі була відновлена автономія в Україні?

4. Назвіть принципи унітарного устрою України.

5. Віднайдіть конституційні положення, якими визначається статус АРК.

6. Прокоментуйте цей дискурс: «особливості конституційно-правового статусу Автономної республіки Крим більш за все вказують на те‚ що Україна тяжіє до перехідної форми державного устрою – між унітарною і федеративною».

6. Охарактеризуйте конституційно-правовий статус областей, міст Києва і Севастополя. Поясніть, чому Основний Закон України наголошує на особливому статусі цих міст?

7. Чи передбачена законодавством України виняткова компетенція Автономної Республіки Крим? Якщо так, то в чому її сутність?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р. / Затверджена Верховною Радою України 23 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5-6.

Закон України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" від 10 лютого 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 29.

Закон України "Про столицю України – місто-герой Київ" від 15 січня 1999 р. З офіційними тлумаченнями до Закону в Рішеннях Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001; № 21-рп/2003 від 25.12.2003; № 9-рп/2005 від 13.10.2005 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11.

Семінарське заняття №15

Мета

Освітня (навчальна): поглиблення і конкретизацію знань про самоврядні системи і втілення їх в соціальну практику; систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару про місцеве самоврядування в Україні; вивчення положень законодавчих актів про закріплення місцевого самоврядування в Україні; конкретизація знань посутніх ознак власних і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування, посадових осіб територіальних громад (сільського, селищного, міського голови)

Розвивальна: розвиток логічного мислення курсантів, студентів і слухачів про особливості взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та органами державної виконавчої влади на місцях; набуття умінь працювати з нормативними та спеціальними літературними джерелами з питань місцевого самоврядування; формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ і проблем самоврядних суб’єктів.

Виховна: виховання шанобливого ставлення до інтересів самоврядних утворень, культури спілкування і взаємовідносин з жителями територіальних громад, прищеплення інтересу до вивчення конституційного права України.

Основні поняття: акти органів місцевого самоврядування; власні повноваження; гарантії місцевого самоврядування; делеговані повноваження; дотації; комунальна власність; місцеве саоврядування; місцеве управління; місцевий бюджет; місцеві ініціативи; місцеві податки; повноваження місцевого самоврядування; система місцевого самоврядування; субвенції; функції місцевого самоврядування.

ПЛАН

1. Поняття місцевого самоврядування, його функції. Характеристика самоврядних систем.

2. Принципи і система місцевого самоврядування в Україні.

3. Конституційно-правове регулювання повноважень органів місцевого самоврядування, матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування.

4. Поняття гарантій місцевого самоврядування, їх види і законодавче врегулювання.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Забезпечення прав людини і громадянина в Україні органами місцевого самоврядування.

2. Акти органів місцевого самоврядування, їх юридична природа та особливості.

3. Фінансове і матеріальне забезпечення місцевого самоврядування в Україні.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

Закон України "Про органи самоорганізації населення" від 11 липня 2001 р. № 2625-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 254.

Закон України "Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування" від 15 липня 1997 р. № 452/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 38.

Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року № 93-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст. 290.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Що розуміють під функціями місцевого самоврядування? Назвіть головні функції місцевого самоврядування в Україні.

2. Що складає фінансово-економічну основу місцевого самоврядування? Вкажіть‚ з яких надходжень утворюються місцеві бюджети?

3. Спираючись на чинне законодавство України вкажіть, яким чином здійснюється контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування?

4. На які групи поділяються місцеві податки і збори?

5. Поясніть значення таких термінів, як «субвенції» та «дотації».

6. Складіть графічну схему взаємного делегування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами державної влади.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 347; Нарушение авторского права страницы