Предмет політичної науки, її основні категорії.

Об*єкт політології - політична сфера суспільства, кожен хто прямо чи опосередковано бере участь у пол. житті.

- Політична сфера суспільства

Предмет - знання, аналіз п. системи, п. влади, п. інститутів, їх відносин між собою та діяльність спрямована на реалізацію влади та владних відносин у сусп.

Методи політичної науки.

а) загально-політичні

-аналіз

-синтез

-редукція

-дедукція

б) методи емпіричних досліджень

в) методи політ. науки:

-соціологічний

-біхевіоральний

- системний

-порівняльний

-функціональний

Функції політології.

(згідно з конспектом)

-описова

-пояснювальна

-науково-прогностична

-інструментальна

-портативно-орієнтувальна

(згідно з іншою книжкою):

-теоретична

-методологічна

-практична

-виховна

-прогностична

 

Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.

Конфуціанство 5-6 ст. до н . е.: трактат "лунб Юй". Основне місце посідає правитель-мудрець, втілення благочестя. Основне його завдання - турбота про підданих. Трудящих треба відмежовувати від правлячої верхівки, чоловіків від жінок, покарання замінити вихованням.

Моїзм. Мао Дзи 5 ст. до н. е. : жорстка адміністративна структура, поєднання заохочення і покарання як важеля держадміністрування, всезагальна рівність (егалітаризм)

Легізм. 4ст до н. е.: Шан Ян. Держава як абсолютна інституція, бездалісна машина примусу, закон - найефективніший засіб досягнення мети. застосування нагород і покарання з перевагою останніх.

Даосизм 3 ст до н.е.: Лао Дзи трактат "Даоде цзінь". Дао - найвищий безликий абсолют. держава і людина - частини Дао і космосу. істина мудрість - за творництво, відмова від усього штучного. Держава повинна бути маленькою державою-селом, а народ безграмотним, що дасть змогу зробити головними методами державного управління "мудрість простоти", засновану не на знаннях, а на інтуїції адміністрації.

Політична думка античності.

Гомерівсько-гесіодівський етап: суспільство і держава через призму міфів.

етап семи мудреців: розвиток та зародження політичної думки, демократії, Солон, Фалес,

Демокріт доводив земне, а не божественне походження держави, суспільне, а не божественне походження права. Платон розробив концепцію справедливої держави, політичної солідарності, колективізму, аристократії, олігархії, тиранії, монархії, демократії ін. передбачав розмежування влади, усунення суспільного майна, скасування приватної власності. Ідеальна держава за Платоном є посередником між космосом та людською душею і вона виконує три функції: радницьку, захисну, ділову.

Арістотель. кращими формами правління є ті, де правителі турбуються про загальне благо. Ідеальне суспільство- де сформований середній клас і є багато рабів. Арістотель започатковує оформлення потітичної теорії як науки наук, розвиває політичну етику, політичну юриспонденцію.

Цицерон " Про державу", "Про закони", справжній правитель повинен бути справедливим і мудрим, розробив постулат під дію законів підпадають усі,

Сенека проповідував пасивність, космополітизм, фаталізм, люди рівні один одному.

Політичні погляди Платона.

Платон. Держава. Існує ідея держави- ідеальна держава. Держава є лише тоді ідеальна, коли кожен з її членів робить те,до чого в нього найбільший хист від природи: володарює, захищає чи працює. Основа держави - справедливість. Ідеальна держава - аристократія, де правлять філософи.

Закони. Платон відмовляється від колективної власності філософів та воїнів. Виникає критерій приватної власності як мірила участі в житті держави. визнається доцільність рабства, найкращий лад - поєднання монархії та демократії, усе повинне підкорятися законові "Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєюсь владою.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: