Рівненський паспортний стіл збирає данину

Володимир Торбіч, «Рівненська газета»

 

Приблизно десять тисяч гривень щомісяця протягом кількох років отримує з рівнян Рівненський відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (в народі паспортний стіл). І це лише за одну послугу “консультаційного характеру”, за яку платити необов’язково. Однак, українське законодавство забороняє нав’язувати цю послугу і передбачає можливість повернення заплачених ні за що коштів.

Щоб вирахувати оборудку з грішми рівнян, кореспондент “ГАЗЕТИ” знявся з реєстраційного обліку і зареєструвався знову. Під час стояння в чергах вдалося поспілкуватися з багатьма людьми, які були шоковані обслуговуванням і не знали, за що платять гроші.

 

Щось ви мало заплатили

Одна пані з черги в касу банку “Аваль”, що знаходиться на другому поверсі установи, на запитання за що це треба віддати 6 гривень і 23 копійки, відповіла:

 — За реєстрацію.

— Але ж за реєстрацію ми платимо 85 копійок, а за талон реєстрації — 98. На цьому ж папірці пише, що за консультаційні послуги.

 — Ну… не знаю… всі платять

Так само відповіли й троє громадян з черги. І лише один замислився, платити чи не платити йому ці гроші. Вже в інший день обурених збиранням грошей побільшало, але ніхто з працівників не пояснив їм, що цей платіж добровільний.

 Обійшовши всі кола реєстраційного вертепу: ЖЕК, військомат, банк, кабінет номер 1, номер 23, нарешті дійшов до завершальної стадії — третього кабінету.

— Щось ви мало заплатили, — сказала працівниця, збираючи до купи квитанції.

— Чому мало? Здається, достатньо.

 — А де ще одна квитанція?

— Якщо ви маєте на увазі “консультаційні послуги”, то я їх не отримував, не просив будь-кого мене консультувати і не платитиму за них.

 — Ну й добре, — вже пом’якшала жінка. Її колега також сказала, що я правильно роблю.

— Якщо не хочете, не платіть, але напишіть заяву, що відмовляєтесь платити.

— Для чого?

 — Тому що керівництво від нас вимагає звітності.

— Добре, тоді напишу. А цю заяву бачитиме керівник?

 — Звісно, ми все, як бачите, підшиваємо. Пишіть: “Відмовляюсь платити за консультаційні послуги, тому що я юридично грамотна людина”. Дата і підпис.

— А ви знаєте, куди йдуть ці гроші? — питаю після того, як написав заяву.

 — Точно не знаємо. Але не нам. Подивіться на меблі, а ми за ними просиджуємо цілий день. Зарплату нам також не підвищують.

 На цьому розмова й закінчилась, але приблизно через тиждень довелося зніматись з реєстрації моїй дружині, і вона також розповіла цікаві речі.

 

Дозвіл, щоб не платити

Після відмови платити її направили в кабінет 14 за дозволом не платити (! ). “Брати дозвіл” пішов з дружиною, адже потрібен був мій підпис, що я не заперечую проти її виписки. В чотирнадцятому кабінеті не сказали жодного слова про те, що маємо щось платити. Але, наступного дня, коли дружина прийшла в третій кабінет, її знову відправили в чотирнадцятий завірити заяву про відмову платити.

— Я відмовляюсь платити за “консультаційні послуги”.

 — Добре, — сказала службовець в кабінеті номер 14 і підписала заяву.

 Розмова з працівниками паспортного столу продовжилась в третьому кабінеті, після того, як вони похвалили юридичну грамотність дружини.

— Чому ви не попереджаєте громадян про добровільність сплати цих коштів?

 — Ми — працівники міліції і не маємо права тиснути на вибір громадян, — відповіла одна з працівниць, не пояснивши, чому ж тільки що тиснули, не погоджуючись зняти з реєстрації без заяви про відмову сплатити 6, 23 гривні.

Давай виганяй їх!

 У черзі до третього кабінету вдалося поспостерігати рівень обслуговування і “консультацій” у кабінеті номер один. Люди, що, звісно, не повинні знати напам’ять процес реєстрації, наштовхувались на постійні дорікання в тому, що вони чогось не знають і не розуміють. А якщо хтось наважувався задавати питання, то потім, мабуть, шкодував, адже з нього, як кажуть, просто робили дурня.

Робочий день завершувався і двох чоловік в першому та трьох в другому кабінетах не прийняли. Прийомні години до 19.00, але без п’яти хвилин приймати закінчили. Вбігла співробітниця паспортного столу і при людях в черзі звернулася до своїх колег:

 — Ходімо скоріше! Ти вже повинна була всіх випровадити! Давай виганяй їх!

 — Перепрошую, до 19.00 прийом громадян, а не кінець робочого дня, — звернувся до “швидкої” пані.

 Кілька секунд думаючи, що відповісти вона випалила:

 — Ой, шо ви мені розказуєте!

 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: