Характеристика радіаційного стану на Україні після аварії на ЧАЕС

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й і Східну Фракію, Македонію, Сербію,Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину,Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу,Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою^]), Велику Британію та острів Мен.

Інформація про радіацію прийшла не з СРСР, як мало б бути, а з Форсмаркської АЕС (1100 км від місця аварії) в Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки.^[19] Після пошуків витоку радіації на самій АЕС, стало зрозуміло, що в західній частині СРСР існує серйозна ядерна проблема. Підвищення рівня радіації також було зафіксовано у Фінляндії, але страйк державної цивільної служби затримав відповідь і публікацію.^[20]

Забруднення території після аварії на ЧАЕС залежало від погодних умов. Повідомлення радянських і західних учених вказують на те, що Білорусь отримала близько 60% радіоактивного забруднення від загальної кількості на СРСР. Проте згідно з даними), які були оприлюдненні в 2006 році половина летких часток приземлилася за межами України, Білорусі і Росії.

 

Особливості аварій на об’єктах хімічної промисловості

У промисловості та сільському господарстві використовують десятки тисяч різних хімічних сполук. Загальний перелік вироблених і використовуваних хімічних сполук у країнах СНД включає близько 70 тис. найменувань, з яких приблизно 3,5 тис. отримали широке поширення. Усі небезпечні хімічні речовини поділяють на чотири класи: надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірно небезпечні, малонебезпечні.

Небезпека хімічних речовин для людей полягає в їх здатності при попаданні в порівняно невеликих кількостях через органи дихання в організм порушувати його нормальну життєдіяльність, викликати різні хворобливі стани, а за певних умов - летальний результат (смерть). У разі знаходження людей в безпосередній близькості від джерела зараження, можливо, їх поразка через шкірні покриви.

ПРИЧИНАМИ АВАРІЙ на хімічно небезпечних об'єктах найчастіше бувають: високий рівень зносу основних виробничих фондів (технологічного обладнання); недосконалість технологій виробництва; халатність промислового персоналу при зливних операціях; відсутність сучасних систем управліннятехнологічними процесами та протиаварійного захисту. Крім того, хімічна аварія може статися в результаті стихійного лиха (надзвичайної ситуації природногохарактеру).

Більшість небезпечних хімічних речовин становлять небезпеку для людини і при їх вдиханні (інгаляційному впливі), і при попаданні на шкірні покриви. Основні впливають фактори на шкіру людей при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах: вражаюча концентрація сильнодіючих отруйних речовин в повітрі, рідка фаза речовин і теплове випромінювання при пожежах.

ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ ПРИ оповіщення про аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин надягти засоби захисту органів дихання та шкіри, закрити вікна і кватирки, відключити електроприлади, перекрити газ,взяти документи, цінні речі, при необхідності теплий одяг і харчування (триденний запас непортящихся продуктів), попередити сусідів, швидко, без паніки вийти з будівлі (приміщення) і сховатися в найближчому притулок або покинути район аварії.

 

Основи охорони проці

1. Умови праці. Класифікація факторів, які впливають на умови праці.

2/ Гігієнічна класифікація умов праці

3. Санітарні норми умов праці

4. Атестація робочих місць та оцінювання умов праці

5. Категорія важкості робіт

Поняття про травму та професійні захворювання

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: