Модель “закритої” термодинамічної системи, яка не обмінюється теплотою із зовнішнім середовищем є:

1. політропна;

2. термохімічна;

3. адіабатна;

4. ізохорна;

5. абіотична.

 

252. Умовою рівноваги моделі термодинамічної багатофазної (багатопараметричної) екосистеми є:

1. температури всіх фаз системи дорівнюють одна одній;

2.  тиски у всіх фазах системи однакові;

3. хімічні потенціали різних фаз кожної з компонент системи однакові;

4. всі перелічені вище фактори;

5. тиск і температура у всіх фазах однакова.

 

253. Оптимізація розв'язку аналітичної моделі екосистеми це:

1. знаходження лише її тіп;

2. знаходження лише її тах;

3. знаходження її екстремуму (тіп або тах );

4. знаходження тіп та тах;

5. знаходження граничних значень.

 

254. Адаптивність моделі екосистеми це:

1. стабільність моделі у часі;

2. пристосовуваність моделі до зовнішніх збурювальних факторів;

3. умова існування модельованої системи;

4. пристосовуваність моделі до використовуваних методик її дослідження;

5. пристосування до внутрішніх збурюючи факторів.

 

255. Термодинамічна модель екосистеми, яка зовсім не взаємодіє із зовнішнім середовищем є:

1. адіабатна;

2. гетерогенна;

3. ізольована;

4. ізотермічна;

5. ізохорична.

256. Автоматизована система керування із зворотнім зв'язком деякого параметру екосистеми передбачає:

1. програмне збурення системи керування;

2. постійний контроль та керування поточного стану керованого параметру;

3. гарантування постійних збурень керованої системи;

4. періодичний контроль стану керованого параметру;

5. вибірковий контроль стану керованого параметру.

 

257. Під модельним дослідженням екосистеми розуміють:

1. дослідження взаємопов'язаних процесів (об'єктів);

2. дослідження незалежних процесів (об'єктів);

3. дослідження випадкових процесів;

4. дослідження дискретних процесів;

5. дослідження стаціонарних процесів.

 

258. Структура моделі екосистеми це:

1. сукупність модельованих елементів системи та зв'язків поміж ними;

2. сукупність деяких функцій моделі;

3. система математичних рівнянь;

4. функціональні властивості окремих об'єктів екосистеми;

5. функціональні властивості окремих об'єктів моделі.

 

259. Визначити перший етап машинного опрацювання екологічної інформації:

1. повне опрацювання;

2. оперативне опрацювання;

3. вторинне опрацювання;

4. первинне опрацювання;

5. попереднє опрацювання.

 

260. Визначити заключний етап виконання модельного експерименту:

1. розробка моделі;

2. перевірка адекватності моделі;

3. визначення коефіцієнтів подібності;

4. опрацювання результатів експерименту;

5. аналіз результатів модельного експерименту.

 

261. Алгоритм числової моделі має задовольняти таким ознакам:

1. визначеність;

2. масовість;

3. дискретність;

4. результативність;

5. всі перераховані вище.

262. Всі алгоритми числових моделей у відповідності до особливостей їх структури поділяють на:

1. лінійні, розгалужені, циклічні;

2. структуровані, неструктуровані;

3. замкнені, розімкнені;

4. дискретні;

5. нелінійні.

263. Спосіб наближеного визначення деякого параметру за відомими значеннями цього параметру в окремих точках називається:

1. абстракція;

2. інтерполяція;

3. розв'язок;

4. апроксимація;

5. екстраполяція.

 

264. Виконання лінійної інтерполяції передбачає, що функція / поміж вузлами інтерполяції змінюється за:

1. законом Ньютона;

2. другим законом Ньютона;

3. лінійним законом;

4. законом Вернадського;

5. законом Кірхгофа.

265. Заміна деякої реальної функції /на модельну функцію /, яка є більш зручною під час реалізації числового модельного експерименту, називається:

1. абстракція;

2. інтерполяція;

3. розв'язок;

4. апроксимація;

5. екстраполяція.

 

266. Зв'язок поміж результатом модельного дослідження і реальним значенням досліджуваного параметру екосистеми є функціональним якщо коефіцієнт кореляції (г) становить:

1. г=0;

2. г>0,5;

3. г=1;

4. г<0,5;

5. г>0,8.

 

267. Прогноз надзвичайної ситуації природного характеру, зокрема, передбачає:

1. визначення або уточнення місця, меж і обсягів впливу часу і термінів дії надзвичайної ситуації;

2. визначення інтервалів часу і термінів дії надзвичайної ситуації;

3. розробку систем, які обмежують негативні наслідки надзвичайної ситуації;

4. передбачення систем безпеки і заходів ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

5. всі перелічені вище заходи.

 

268. Прогноз проектної аварії (катастрофи) техногенного характеру зокрема передбачає:

1. визначення вихідного і кінцевого стану аварійної ситуації;

2. обов'язкову перевірку адекватності прогнозу в умовах реальної аварії (катастрофи);

3. передбачення систем безпеки і заходів ліквідації наслідків аварії (катастрофи);

4. розробку систем, які обмежують негативні наслідки аварії (катастрофи);

5. всі перелічені вище заходи.

 

269. Модель тренду геоекологічної системи передбачає вивчення:

1. циклічних процесів;

2. процесів відновлення після збурення;

3. процесів еволюції;

4. процесів нециклічних;

5. процесів збурення та відновлення.

270. За результатами дослідження статистичної моделі прогноз екологічної ситуації є:

1. достовірною подією з ймовірністю – 1;

2. неможливою подією з ймовірністю – 0;

3. випадковою подією з наперед визначеною ймовірністю;

4. випадковою подією з невизначеною ймовірністю;

5. невипадковою подією з ймовірністю.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

 “ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ”

 

271. В основі ландшафтного підходу до вивчення природних систем лежить:

1. концепція екосистеми;

2. концепція екологічної ніші;

3. концепція природно територіального комплексу;

4. концепція сукцесії;

5.  географічна місцевість.

 

272. Карта, що відображає зміни в просторі складного явища як єдиного цілого, називається:

1. комплексна;

2. ресурсна;

3. синтетична;

4. тематична;

5.  типологічна.

273. Які топографічні карти мають масштаб 1:300000 – 1: 100000:

1. крупномасштабні;

2. оглядові;

3. детальні;

4. середньомасштабні;

5. дрібномасштабні.

 

274. Природно територіальний комплекс складений групою генетично і динамічно пов’язаних фацій, що займають спільне положення на одному з елементів мезорельєфу – це:

1. урочище;

2. підурочище;

3. географічна місцевість;

4. ландшафт;

5. геосистема.

 

275. Природно територіальний комплекс у якому зберігається одноманітність місцеположення, однакова літологія поверхневих порід, однаковий режим зволоження, один мікроклімат, одна ґрунтова відміна й один біоценоз – це:

1. урочище;

2. підурочище;

3. географічна місцевість;

4. ландшафт;

5. фація.

276. Найбільша морфологічна частина ландшафту, яка сформувалась на сукупності мезоформ рельєфу і є особливим варіантом сполучення головних урочищ:

1. урочище;

2. підурочище;

3. географічна місцевість;

4. ландшафт;

5. фація.

277. Тип антропогенного ландшафту, що виникає в результаті нераціонального використання природних ресурсів, це:

1. ландшафт міський;

2. ландшафт техногенний;

3. ландшафт порушений;

4. ландшафт індустріальний;

5. ландшафт геохімічний.

278. Індустріальний ландшафт – це різновидність ландшафту:

1. міського;

2. техногенного;

3. порушеного;

4. геохімічного;

5. антропогенного.

279. Цілеспрямовано створений антропогенний ландшафт, що має доцільну для людського суспільства структуру і функціональні властивості називається:

1. ландшафт міський;

2. ландшафт оптимальний;

3. ландшафт культурний;

4. ландшафт індустріальний;

5. ландшафт агрокультурний.

280. Системи, залежність між характеристиками яких та їхні зв'язки із зовнішнім середовищем не жорстко детерміновані (функціональні), а статистичні, імовірнісні називаються:

1. динамічними;

2. поліструктурними;

3. стійкими;

4. складними;

5. стохастичними.

281. Властивість геосистем, що відрізняє їх від систем інших класів є:

1. динамічність-стійкість;

2. поліструктурність-складність;

3. стійкість-відкритість;

4. територіальність-просторовість;

5. складність-цілісність.

282. Процес вимивання дрібних мулистих частинок з верхніх горизонтів легких ґрунтів і відкладання їх в нижніх водостійких горизонтах материнської породи – це ерозія:

1. вертикальна;

2. глибинна;

3. лінійна;

4. регресивна;

5. іригаційна.

 

283. Форма ерозії пов’язана з природноплинними абіотичними процесами – це ерозія:

1. антропогенна;

2. хімічна;

3. лінійна;

4. регресивна;

5. геологічна.

 

284. Назвіть варіант правильного визначення явища сукцесії:

1. вимирання продуцентів в екосистемі;

2. безперервна спрямована послідовність змін видового складу організмів у конкретному місці їх існування;

3. розширення екологічної ніші;

4. деградація біоценозів;

5. деградація геосистеми.

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: