У якому виді ґрунтового моніторингу проводиться визначення вмісту гумусу:

1. загальний;

2. перспективний;

3. віддалений;

4. оперативний;

5.  режимний.

199. Періодичність досліджуваних процесів у разі здійснення локального моніторингу навколишнього середовища становить:

1. секунди – хвилини;

2. хвилини – години;

3. дні – місяці;

4. роки;

5. десятиліття – століття.

200. Під час розміщення постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря пріоритетність надається:

1. адміністративним районам міста;

2. промисловим районам міста;

3. житловим районам з найбільшою щільністю населення, де можливі випадки перевищення ГДК;

4. районам з фоновим рівнем забруднення;

5. сміттєзвалищам.

 

201. Відбір разових проб повітря проводять протягом:

1. 5 – 10 хвилин;

2. 10 – 15 хвилин;

3. 15 – 20 хвилин;

4. 20 – 25 хвилин;

5. 25 – 30 хвилин.

 

202. Для дослідження вмісту аерозольних домішок і пилу у атмосферному повітрі використовують:

1. аспіраційний спосіб;

2. спосіб заповнення посудин обмеженого об’єму;

3. спосіб заміщення попередньо залитої в посудину інертної рідини;

4. спосіб за допомогою вакуумного заповнення;

5. спосіб продування через посудини 10-кратного об’єму повітря.

 

203. Кількість стаціонарних постів спостережень за станом атмосферного повітря залежить від:

1. кількості підприємств;

2. кількості транспорту;

3. кількості населення;

4. напрямку вітру;

5. площі населеного пункту.

 

204. Серед стаціонарних постів спостережень виокремлюють:

1. опорні і неопорні;

2. маршрутні і підфакельні;

3. стандартні і нестандартні;

4. постійні і тимчасові;

5. фонові і спеціальні.

205. Пункти спостережень за станом поверхневих вод поділяються на:

1. дві категорії;

2. три категорії;

3. чотири категорії;

4. п’ять категорій;

5. жодної категорії.

206. Під час спостереження за водоймою встановлюють:

1. не менше одного створу;

2. не менше двох створів;

3. не менше трьох створів;

4. не менше чотирьох створів;

5. не менше п’яти створів.

 

207. Гідробіологічні спостереження проводять за програмами:

1. обов’язковою і скороченою-1;

2. обов’язковою і скороченою-2;

3. обов’язковою і скороченою-3;

4. обов’язковою і повною;

5. повною і скороченою.

 

208. Спостереження за окремо взятим підприємством поводять на:

1. локальному рівні;

2. регіональному рівні;

3. державному рівні;

4. міжнародному рівні;

5. глобальному рівні.

 

209. Система оцінювання якості поверхневих вод суші та естуаріїв України охоплює:

1. один блок показників;

2. два блоки показників;

3. три блоки показників;

4. чотири блоки показників;

5. п’ять блоків показників.

 

210. Якість поверхневих вод оцінюється:

1. одним класом, двома категоріями;

2. двома класами, трьома категоріями;

3. трьома класами, чотирма категоріями;

4. чотирма класами, шістьма категоріями;

5. п’ятьма класами, сімома категоріями.

 

211. Третій клас якості води за ступенем їх чистоти оцінюється як:

1. чисті;

2. дуже чисті;

3. брудні;

4. забруднені;

5. дуже брудні.

212. До джерел природного забруднення океанів та морів належать:

1. скиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення;

2. прямий стік з суші;

3. випробування атомної зброї;

4. аварійні викиди з суден;

5. аварійні викиди з підводних трубопроводів.

 

213. Для організації спостережень за якістю морської води використовують пункти:

2. двох категорій;

3. трьох категорій;

4. чотирьох категорій;

5. п’ятьох категорій;

6. шістьох категорій.

 

214. Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними і гідробіологічними показниками включає:

1. обов’язкову і скорочену-1;

2. обов’язкову і скорочену-2;

3. обов’язкову і скорочену-3;

4. обов’язкову і повну;

5. повну і скорочену.

 

215. Вміст рухомих гумусних речовин визначають з періодичністю:

1. щомісячно;

2. щоквартально;

3. щорічно;

4. раз на 5 років;

5. раз на 10 років.

216. Загальний вміст гумусу визначають з періодичністю:

1. щомісячно;

2. щоквартально;

3. щорічно;

4. раз на 5 років;

5. раз на 10 років.

 

217. Під час здійснення ґрунтового моніторингу щорічні режимні спостереження проводяться у разі:

1. загальному;

2. перспективному;

3. віддаленому;

4. оперативному;

5. режимному моніторингу.

218. Під час встановлення багаторічної динаміки залишків пестицидів у ґрунтах спостереження проводять:

1. 1 раз на місяць;

2. 2 рази на квартал;

3. 3 рази на рік;

4. 6 разів на рік;

5. 1 раз на 5 років.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

“ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”

 

219. Природні ресурси України є власністю…

1. народу України;

2. держави;

3. юридичних або фізичних осіб;

4. усіх вищенаведених;

5. громадян України, іноземців, осіб без громадянства.

 

220. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення це:

1. конституційна, кримінальна, еколого-правова;

2. кримінальна, моральна, дисциплінарна, майнова;

3. кримінальна, адміністративна та матеріальна (цивільно-правова);

4. кримінальна, дисциплінарна, адміністративна;

5. цивільна, природоохоронна, кримінальна, моральна.

 

221. Екологічній експертизі підлягають…

1. проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районного планування тощо;

2. техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан довкілля;

3. проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів та документів, які регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на довкілля;

4. матеріали, речовини, продукція, господарське рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки;

5. проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

222. Підземні води є водними об'єктами…

1. загальнодержавного значення;

2. загальнодержавного значення – підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; місцевого значення – підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання;

3. регіонального значення;

4. локального значення;

5. органів місцевого самоврядування.

 

223. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж зрізу води для:

а) малих річок, струмків і на тічків, а також ставків площею менше як 3 гектари;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею менше як 3 гектари;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер; їх ширина встановлюється відповідно:

1. 10м., 20м., 50м.;

2. 20м., 40м., 80м.;

3. 25м., 30м., 150м.;

4. 25м., 50м., 100м;

5. 50м., 100м., 150.

 

224. Обрання способів використання земельних ділянок з найменшими незручностями для сусідніх землекористувачів належить до інституту…

1. земельного сервітуту;

2. земельного кадастру;

3. суперфіцію;

4. добросусідства;

5. віндикації.

 

Чи мають право землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок без спеціального дозволу (ліцензій) добувати торф до двох метрів та використовувати прісні підземні води до 20 метрів для побутових потреб?

1. ні;

2. так;

3. лише у випадку узгодження з місцевою радою;

4. лише у випадку реєстрації в органах місцевого самоврядування, як користувач природних ресурсів;

5. з дозволу інспектора Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

 

226. Змістом права власності на природні ресурси є…

1. розпоряджатися природними ресурсами у встановленому законом порядку;

2. володіти, орендувати, здавати в суборенду природні ресурси;

3. користуватись природними ресурсами згідно вимог чинного законодавства України;

4. визначати порядок володіння природними ресурсами;

5. володіння, користування, розпорядження природними ресурсами.

 

227. Підставою юридичної відповідальності у галузі екологічної безпеки є:

1. юридична гарантія;

2. юридичний факт;

3. вчинення екологічного правопорушення;

4. вчинення адміністративного делікту;

5. проведення екологічної експертизи.

228. Право загального користування природними ресурсами це:

1. право користуватися природними ресурсами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних (тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством;

2. право користуватися окремо визначеними природними ресурсами для задоволення господарських потреб безоплатно, але з необхідністю отримання відповідного дозволу (ліцензії);

3. право користуватися природними ресурсами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних (тощо) платно та з закріпленням цих ресурсів за окремими особами;

4. право користуватися природними ресурсами для задоволення природних потреб безоплатно, але з необхідністю отримання відповідного дозволу (ліцензії);

5. право користуватися природними ресурсами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних (тощо) платно та з необхідністю отримання спеціального дозволу на користування відповідним природним ресурсом.

 

229. Відповідно до основних актів екологічного законодавства державне управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища здійснює:

1. Президент України, Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ), Кабінет Міністрів України, Світовий Банк, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я;

2. Верховна Рада України, сільські, селищні, районні, міські, районні в містах ради, Організація Об'єднаних Націй, Європейській Союз (ЄС);

3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міжнародне Агентство з атомної енергії (МАГАТЕ);

4. Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Організація Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР), Рада Європи;

5. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх виконавчі комітети та державні адміністрації, а також спеціально уповноважені на те державні органи згідно з їх компетенцією, встановленою законодавством України.

 

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: