Мисливство є одним з основних видів спеціального використання:

1. природного світу;

2. рослинного світу;

3. тваринного світу;

4. екологічного світу;

5. лісового світу.

 

231. Предмет екологічного права складають:

1. екологічні суспільні правовідносини, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;

2. сукупність повноважень стосовно розпорядження, володіння, користування природними ресурсами;

3. інтереси, потреби, права та обов'язки громадян стосовно використання природних ресурсів;

4. природні ресурси загальнодержавного та місцевого значення;

5. цілісні, послідовні, взаємообумовлені теоретичні погляди, ідеї, положення про екологічне право і екологічне законодавство, їх внутрішню структуру і зміст.

232. Класифікація екологічних правовідносин:

1. природноресурсові, комерційні, концесійні;

2. охоронні, конституційні, адміністративні;

3. водні, земельні, надрові, комісійні, фінансові;

4. природноресурсові, природоохоронне, антропоохоронні;

5. з приводу забезпечення життя і здоров'я громадян.

Джерелами екологічного права України є:

1. судові прецеденти, закони, відомчі нормативні акти;

2. Конституція України, кодекси, закони, підзаконні нормативно-правові акти і ін.;

3. Конституція України, міжнародно-правові акти, закони, локальні нормативно-правові акти;

4. релігійні канони, закони, судові прецеденти зарубіжних країн;

5. Конституція України, кодекси, Постанови Пленуму Верховного Суду України.

Згідно Конституції України атмосферне повітря:

1. є об'єктом приватної власності громадян;

2. є об'єктом права власності народу України;

3. не є об'єктом права власності взагалі;

4. є об'єктом права власності державних органів управління України;

5. є об'єктом права власності держави Україна і зарубіжних держав.

235. Згідно Земельного кодексу України, Закону України “Про власність” рівноправними формами власності на землю є:

1. особиста, юридичних та фізичних осіб, державна;

2. державна, комунальна, приватна;

3. приватна, колективна, державна;

4. публічна, приватна, державна;

5. суспільна, особиста, державна.

236. Дозвіл, що видається спеціально уповноваженими державними органами на право одно- або багаторазового використання природного об'єкта (відстріл мисливських тварин, рибальство, користування надрами, викиди і скиди забруднюючих речовин тощо) це:

1. сервітут;

2. ліміти і нормативи;

3. сертифікат;

4. ліцензія;

5. санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідеміологічні норми.

237. Об'єктами екологічної безпеки є:

1. навколишнє природне середовище і громадяни (їх життя і здоров'я);

2. навколишнє природне середовище, життя і здоров'я людей, тварин безпека рослинного світу;

3. громадяни України, природні ресурси, господарські об'єкти підприємства, установи і організації;

4. юридичні особи, громадяни України, а також іноземні юридичні особи, особи без громадянства, навколишнє природне середовище;

5. держава, природні ресурси, життя і здоров'я громадян державі Україна.

Сукупність юридичних можливостей і засобів, за допомогою яки; задовольняються потреби громадян в галузі використання природних ресурсів, охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки, це:

1. екологічні обов'язки громадян;

2. екологічні інтереси громадян;

3. природні потреби громадян;

4. природні права громадян;

5. екологічні права громадян.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

 “МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА”

 

Моделлю називають систему, яка є:

1. прототипом оригіналу;

2. має окремі властивості подібні до відповідних властивостей оригіналу;

3. тотожна до оригіналу;

4. нетотожна до оригіналу;

5. аналогією до оригіналу.

 

В основі моделювання лежить:

1. копіювання;

2. тиражування;

3. аналогія;

4. симуляція;

5. ієрархія.

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: