СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Вкладення коштів у ЦП за значимістю та розмірами займають друге місце серед активних операцій банку після кредитування. І хоча надання кредитів залишається головною функцією банків, дедалі частіше менеджмент переглядає структуру активів, ставлячи собі за мету збільшення питомої ваги портфеля цінних паперів у сукупних активах – від 1/5 до 1/3 грошових ресурсів.

Такі структурні зрушення зумовлені двома групами чинників. З одного боку, це — недоліки, які властиві кредитним операціям, а саме:

¨висока ризиковість, оскільки кредити — найбільш ризикова частина активів банку;

¨низька ліквідність, оскільки надані кредити не можуть бути швидко повернені тоді, коли банку необхідні грошові кошти;

¨повне оподаткування доходів за кредитними операціями за ставками податку з прибутку промислових підприємств;

¨обмеження застосування методу географічної диверсифікації кредитного портфелю, особливо для малих і середніх банків, що погіршує загальну якість активів.

З іншого боку, портфель цінних паперів виконує ряд важливих функцій, що й спонукає менеджерів до перегляду структури активів на його користь.

Банківський портфель ЦП – це сукупність усіх придбаних цінних паперів, паїв та вкладень в інші компанії, які здійснені за рахунок коштів, що перебувають у розпоряд­женні банку, з метою отримання доходів у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів.

Функції портфеля цінних паперів:

¨генерування доходів;

¨диверсифікація активів з метою зниження ризиків;

¨зниження податкових виплат;

¨можливість використання як застави;

¨поліпшення фінансових показників діяльності банку, оскільки ЦП в цілому мають вищу якість порівняно з іншими активами;

¨забезпечення гнучкості портфелю активів, так як за рахунок цінних паперів можлива швидка реструктуризація балансу банку;

¨стабілізація доходів банку незалежно від фаз ділового циклу: коли відсоткові ставки на ринку знижуються, дохідність цінних паперів зростає, і навпаки.

Отже, портфель цінних паперів сприяє менеджменту банку досягти певних цілей і результатів, які неможливо одержати шляхом здійснення традиційних видів діяльності.

Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» в нашій державі можуть випускатися та обертатися такі види цінних паперів:

¨акції;

¨облігації внутрішніх позик уряду;

¨облігації внутрішніх позик органів місцевої влади;

¨казначейські зобов’язання;

¨облігації підприємств (банків);

¨ощадні сертифікати;

¨векселі;

¨приватизаційні папери;

¨похідні ЦП (деривативи) — форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони тощо;

¨цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу на території України.

На ринку ЦП можуть функціонувати в двох формах: документарній (паперовій) та бездокументарній, тобто у вигляді електронних записів на рахунках.

До складу портфеля можуть входити ЦП одного типу, наприклад акції, це буде портфель акцій, - або входити різні фінансові інструменти, які будуть формувати його структуру - певне співвідношення між конкретними видами ЦП у портфелі.

Основними принципами формування портфеля цінних паперів є:

=>ризиковість - невизначеність, пов'язана з величиною та часом отримання доходу за портфелем цінних папері);

=> дохідність - показник, що відображає очікуваний у майбутньому дохід за портфелем цінних паперів;

=> безпечність - це принцип, що досягається за рахунок зниження дохідності й темпу зростання вкладень у портфель ЦП і визначає невразливість їх (цінних паперів) до потрясінь на фондовому ринку та стабільність в отриманні доходу;

=> ліквідність - спроможність швидкого перетворення всього портфеля цінних паперів або його частини в грошовий капітал при відсутності значних втрат.

Механізм формування портфеля орієнтований на пріоритети інвестора, визначають мету його формування і тип. Взаємозв'язок мети і типу портфеля представлений на рис..

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: