Значущі цифри. Число вірних знаків.

Значущими цифрами наближеного числа а називають всі цифри в його десятковому наближенні, відмінні від нуля, та нулі, якщо вони стоять між іншими значущими цифрами або розміщенні в кінці числа і вказують на точність. Однак точність наближеного числа залежить не від того, скільки в цьому числі значущих цифр, а від того, скільки значущих цифр заслуговує довір’я (тобто, скільки вірних значущих цифр).

Всяке додатне число а може бути представлене у вигляді розкладу

де К₁, К₂, … , К _n – десяткові знаки числа а. При цьому обов’язково К₁ ≠ 0, К₂, … , К _n можуть приймати значення від 0 до 9.

Певне число а має n точних десяткових знаків, якщо його абсолютна похибка не перевищує одиниці n-го десяткового знаку або половину цієї одиниці у випадку заокруглення за доповненням, тобто

  у широкому розумінні,

    у вузькому розумінні

Зв’язок абсолютної похибки з числом вірних значущих цифр.

Між кількістю вірних десяткових знаків і відносною похибкою числа а існує зв’язок, який можна виразити за допомогою теорем:

Теорема 1.

Якщо додатнє число а має n десяткових знаків, то відносна похибка δ цього числа не перевищує , яка ділиться на першу значущу цифру даного числа, тобто

Тоді за визначенням   

Δ = │А – а│≤ 10^{m – n+1}

Теорема 2.

Якщо , то а має n вірних десяткових знаків

звідси ;

Наслідок: за граничну відносну похибку числа а можна прийняти

.

 

Похибка обчислення функції.

Нехай відомі похибки деякої системи величин. Потрібно визначити похибку даної функції від цих величин.

Нехай задана диференційованана функція

u = f (x₁, x₂, … , x_n)

і нехай │Δx_і│ (і = 1, 2, … , n) абсолютна похибка аргументів функції. Тоді абсолютна похибка функції

Як правило, на практиці │Δx_і│ настільки мала величина, що добутками, квадратами і вищими степенями можна знехтувати. Тому можна покласти

Тут повний приріст замінюємо повним диференціалом, отже

                                   (1)

Позначивши через Δx_і  (і = 1, 2, … , n) граничні абсолютні похибки аргументів x_і, а через Δu – граничну похибку функції і для малих Δx_і одержимо

– гранична абсолютна похибка функції                 (2)

Поділивши обидві частини нерівності (1) на │u│, одержимо оцінку для відносної похибки функції u

Тоді гранична відносна похибка

Наприклад, для двох змінних

 

 

Похибка суми.

Теорема 1.

Абсолютна похибка алгебраїчної суми декількох наближених чисел не перевищує суми абсолютних похибок цих чисел.

                          (1)

Гранична абсолютна похибка суми дорівнює сумі граничних абсолютних похибок доданків

                                 (2)

Із формули (2) випливає, що гранична абсолютна похибка суми не може бути меншою граничної абсолютної похибки найбільш точного із доданків, тобто доданка, який має максимальну похибку. З якою б точністю не було визначено решта доданків, ми не можемо за їх рахунок збільшити точність суми. Тому не слід зберігати надлишкові знаки і в більш точних доданків.

Практичне правило для додавання наближених чисел. Щоб додати числа різної абсолютної точності необхідно:

1) Виділити числа, десятковий запис яких обривається раніше інших, (тобто числа, що мають найменшу абсолютну точність), і залишити їх без змін;

2) Числа, які залишилися, необхідно заокруглити по взірцю виділених, зберігаючи один або два запасних десяткових знаки;

3) Додати дані числа, враховуючи всі збережені знаки;

4) Одержаний результат заокруглити на один знак.

Теорема 2.

Якщо доданки мають однаковий знак, то гранична відносна похибка їх суми не перевищує найбільшої із граничних відносних похибок доданків.

Нехай , причому приймаємо, що х_і > 0 (i = 1, 2, …, n).

Гранична відносна похибка

;

Нехай  найбільша із граничних відносних похибок доданків , тобто < . Тоді

Отже , тобто .

 

Похибка різниці.

Розглянемо різницю двох наближених чисел

За формулою для граничної абсолютної похибки алгебраїчної суми одержимо

тобто абсолютна похибка різниці оцінюється так само, як і для суми.

Гранична абсолютна похибка різниці дорівнює сумі граничних абсолютних похибок зменшуваного і від’ємника.

Звідси гранична відносна похибка різниці:

                                            (1)

Якщо наближені числа х₁ і х₂ достатньо близькі один до одного, то різниця мала. З формули (1) випливає, що гранична відносна похибка в цьому випадку може бути досить великою, в той час коли відносна похибка зменшуваного і від’ємника залишається малою, тобто тут відбувається втрата точності. Звідси випливає практичне правило: при наближених обчисленнях слід по можливості уникати віднімання двох рівних близьких чисел; якщо в силу необхідності доводиться віднімати такі числа, то слід зменшуване і від’ємник брати з достатнім числом запасних знаків (якщо існує така можливість). Наприклад, якщо відомо, що при відніманні чисел х₁ і х₂ перші m значущих цифр зникнуть, то слід брати х₁ і х₂ з (m + n) вірними значущими цифрами.

Приклад. Знайти різницю  з трьома правильними знаками.

Оскільки                            ,

то результат                          u = 0,00353 = 3,53∙10^{– 3}.

Цей результат можна отримати, якщо записати u у такому вигляді (перетворимо вираз, щоб уникнути віднімання двох близьких чисел)

і взяти корені лише з трьома правильними знаками

.

 

Похибка добутку.

Теорема.

Відносна похибка добутку декількох наближених чисел, відмінних від нуля, не перевищує суми відносних похибок цих чисел. Нехай

покладемо  , одержимо δ ≤ δ₁ + δ₂ +…+ δ_n .

Формула правильна, якщо співмножники мають однакові або різницеві знаки.

Наприклад,                   u = x₁ · x₂

                                  ln u = ln x₁ + ln x₂ ,

        

Наслідок. Гранична відносна похибка добутку дорівнює сумі граничних відносних похибок співмножників, тобто

Розглянемо частковий випадок

u = k · x , де k – точний множник, відмінний від нуля.

тобто при множенні наближеного числа на точний множник k відносна гранична похибка не змінюється, а абсолютна гранична похибка збільшується в │ k │ разів.

Правило: щоб знайти добуток декількох наближених чисел з різним числом правильних значущих цифр достатньо:

1) заокруглити їх так, щоб кожне з них мало на одну (або дві) значущих цифри більшу, ніж число правильних цифр в найбільш точному із співмножників;

2) в результаті множення зберегти стільки значущих цифр, скільки правильних цифр є в найбільш точному із співмножників (або утримати ще одну запасну цифру).

 

Похибка частки

Теорема:

Відносна похибка частки не перевищує суми відносних похибок діленого і дільника.

Нехай    Тоді на основі   одержимо

.

Наслідок. Якщо   то

Нехай ділене х₁ і дільник х₂ мають щонайменше m вірних цифр. Якщо α і β їх перші значущі цифри, то за граничну відносну похибку частки u може бути прийнята величина

Звідси одержимо правило:

1) якщо α ≥ 2 і β ≥ 2, то частка u має щонайменше (m – 1) вірних знаків;

2) якщо α = 1 і β = 1, то частка u має (m – 2) вірних знаків.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: