Розрахунок вагонопотоку сортувальної станції та її характеристика

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Розрахунок вагонопотоку сортувальної станції та її характеристика

На підставі початкових даних Вашого завдання приймається схема полігону залізниці (як приклад, рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 - Схема полігону залізниці

На схемах можна прийняти такі позначення:

◙ - сортувальна станція;

○ - дільнична станція;

1 - довжина дільниці, км;

2 - розміри вантажного руху, пар поїздів/ за добу;

800/650 - добове навантаження (розвантаження) в умовних вагонах;

- дільнична швидкість вантажних поїздів, км/год (прийняти 45÷60);

- середня вага вантажного поїзда, Q= 42000÷49800 кН;

- парк вантажних вагонів за родом:

- транзитних потягів, що проходять через станцію – 10 %;

- відчеплення вагонів у технічне обслуговування

з відчепленням (ТОв) – 0,5 %;

- час на огляд поїзда в парку прибуття, хв – 15;

- час на огляд поїзда в парку відправлення, хв – 30.

Вагонопотік сортувальної станції - це кількість вагонів, що прослідують через станцію за добу.

Вагонопотік сортувальної станції визначається за формулою

(3.1)

де k – кількість дільниць полігону;

n_i – розміри руху вантажних поїздів за добу на i-ій дільниці, пар поїздів;

m_ср – середня кількість фізичних вагонів у вантажному поїзді, ваг.

Середню кількість фізичних вагонів у вантажному поїзді визначають за формулою

(3.2)

де Q^бр_ср–середня вага поїзда, кН;

q^бр_ср– середня вага брутто одного вагона, кН.

Середню вагу брутто одного вагона визначають за формулою

q^бр_ср = r₄ ( q₄ + p₄ φ ₄ ) + r₈ (q₈ + p₈ φ₈ ), (3.3)

де r₄, r₈ – частка відповідно чотиривісних та восьмивісних вагонів у складі поїзда (прийняти r₄ = 0,97; r₈ = 0,03);

q₄, q₈ – тара, відповідно чотиривісних та восьмивісних вагонів, кН (прийняти q₄ = 220 кН; q₈ = 430 кН);

p₄, p₈ – вантажопідйомність, відповідно чотиривісних та восьмивісних вагонів, кН (прийняти p₄ =640 кН; p₈ =1250 кН);

φ₄, φ₈ – коефіцієнт використання вантажопідйомності, відповідно чотиривісних та восьмивісних вагонів (прийняти φ₄ = 0,8÷0,9; φ₈ = 0,75÷0,85).

У відповідності до “СНиП 239–76” у тому випадку, якщо М≤6000 вагонів, сортувальна станція обирається односторонньою (рисунок 3.2), у протилежному випадку – схема сортувальної станції двостороння (рисунок 3.3).

Форма шва і його розміри.

Співвідношення між основними параметрами наплавленого шару можна визначити за наступними формулами:

b – ширина шва:

b =(2÷4) ∙ d_е; (3.22)

h_нап– товщина наплавленого шару:

h_нап = (0,8÷1,2) ∙ d_е; (3.23)

с – величина перекриття шва:

с = b/3. (3.24)

Площа наплавленого валика в цьому випадку визначається за формулою

(3.25)

де h_нап – задана товщина наплавленого шару, мм;

S_нап – крок наплавлення, мм,

S_нап = (2,5÷4) d_е, (3.26)

де k₁ – коефіцієнт, що враховує відхилення фактичної площі перерізу шару від площі прямокутника, k₁ = 0,6÷0,7.

Основні розміри стикового шва наведені на рисунку 3.4 [15].

F_н – площа поперечного перерізу наплавленого металу першого (корінного) проходу; F₁ – площа наплавленого металу, яка залежить від зазору t; F₂ – площа наплавленого металу, яка залежить від висоти і ширини „підсилення“ шва; поперечного перерізу наступних проходів; t – величина зазору в стиковому шві; b – ширина шва; с – величина перекриття шва; α – кут оброблення крайок; S – товщина зварювальної деталі

Рисунок 3.4 - Основні розміри стикового шва

Об’єм наплавленого металу визначається за формулою

(3.27)

де l – довжина шва, мм;

m – кількість швів з урахуванням кроку наплавлення, т =1;

n_нап – кількість шарів наплавлення.

Кількість шарів наплавлення залежить від величини зношування деталей і товщини шару, що наплавляється з урахуванням допуску на механічну обробку після наплавлення, n_нап=1,5÷2 мм.

(3.28)

де – необхідна товщина шару наплавлення з урахуванням допуску на механічну обробку, = 6 мм.

Тоді маса наплавленого металу визначається за формулою

(3.29)

де γ – питома маса наплавленого металу, γ = 0,0078 г/мм .

Витрата електродів для зварювання визначається за формулою

(3.30)

де – витрата електродів на 1 кг наплавленого металу (за завданням), кг.