ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 2 Стр 1 из 4Следующая ⇒ О.І.Сібіль   НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СТУДЕНТІВ   Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни для студентів денного та заочного відділень спеціальності “Соціальна педагогіка”     Затверджено вченою радою ЗНУ Протокол № від     Запоріжжя 2011 УДК ББК С   Сібіль О.І. Наукова організація праці студентів: Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни для студентів денного та заочного відділень спеціальності “Соціальна педагогіка” - Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 55 с.   Методичні рекомендації складені відповідно до робочої програми вивчення дисципліни «Наукові основи організації праці студентів».  Мета даної розробки – надати допомогу студентам у самостійній роботі з підготовки до семінарів та практичних занять, написанні індивідуальних робіт, а також перевірці своїх знань та вмінь з курсу. Рекомендовано для студентів І курсу денного та заочного відділень факультету соціальної педагогіки та психології, спеціальності “Соціальна педагогіка”.    Рецензент: Мацкевич Ю.Р.                                                          Відповідальний за випуск: Заверико Н.В. ЗМ ІСТ   Передмова …………………………………………………………….. 4   Тематичний план дисципліни ……………………………………….. 6   Технологічні картки вивчення окремих тем курсу «Наукова організація праці студентів»…………………………………… …..   7   Індивідуальне завдання ………………………………………………. 25   Термінологічний словник …………………………………………… 28   Список рекомендованої літератури …………………………………. 38   Пам'ятки формування умінь навчально-пізнавальної діяльності студентів у ВНЗ ……………………………………………………..   40   Тести…………………………………………………………………… 46 ПЕРЕДМОВА     У багатьох першокурсників виникає певна розгубленість, пов'язана з першим періодом навчання у вищому навчальному закладі. Процес адап­тації, тобто пристосування до умов навчання ускладнюється ще й новим соціальним статусом, новим колективом однокурсників, незвичним ха­рактером освітнього процесу у вищій школі. Нещодавні школярі досить часто не вміють не тільки са­мостійно навчатися, а й оволодівати знаннями, оскільки сучасна школа не завжди формує головне вміння – самостійно вчитись. Система шкільного навчання побудована на за­учуванні (запам'ятовуванні і відтворенні) певного матеріалу. У вищих закладах освіти навчання відбувається дещо інакше. Шкільні уроки, на яких і пояснювали, і повторювали, і відпрацьовували вміння та навички, і закріплювали певний навчальний матеріал, замінюються лекціями, семінарськими, практичними та лабораторними заняттями, а отже, й працювати доводиться зовсім інакше. Навчання - складний психолого-педагогічний процес, учасники якого мають різні індивідуальні показники швидкості та якості засвоєння знань. Але ці показники можуть бути істотно покращенні завдяки свідо­мому розвитку певних здібностей, навичок та вмінь. Суспільство ніколи не було в змозі розв’язати всі проблеми освіти, виховання, якщо певну частку цієї роботи не перебирала на себе сама особистість. Тому від ставлення студента до навчання, від його вміння використовувати певні способи та методи підвищення ефективності навчальної діяльності залежить його успішне становлення як професі­онала. Важливою складовою навчальної діяльності у будь-якому вищому закладі освіти є аудиторна робота у формі лекцій, семінарських та прак­тичних занять тощо. Ефек­тивність такої роботи значною мірою залежить від вміння слухати ви­кладача і фіксувати отриману інформацію, працювати з навчальною або науковою книгою, проводити науково-дослідну роботу, відпрацьовувати отриманні професійні знання та вміння через проходження виробничої практики. Але навіть високий рівень розвитку цих вмінь не гарантує успіху без наявності у сту­дента певних рис особистості, зокрема таких, як наполегливість, дисциплінованість, пізнавальна активність, стійка увага тощо, які формуються в процесі самовиховання. Курс “Наукова організація праці студентів” викладається на першому курсі денного та заочного відділення спеціальності “соціальна педагогіка” і складається з двох навчальних модулів: 1 - Психолого-педагогічні засади освітньої діяльності студентів; 2 – Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів Мета курсу “Наукова організація праці студентів” – забезпечити особистісну готовність студентів-першокурсників до навчально-пізнавальної діяльності у вищому навчальному закладі в умовах кредитно-модульної системи навчання  Завдання курсу:  1)  сформувати у студентів позитивне відношення, суб’єктну позицію щодо освітнього процесу професійної підготовки у ВНЗ;   2) ознайомити з сутністю та особливостями організації навчально-виховного процесу, правами та обов’язками студентів у ВНЗ; сприяти засвоєнню студентами нормативних вимог до організації освітнього процесу, самостійної, індивідуальної роботи студентів у відповідності до кредитно-модульної системи навчання у ЗНУ; 3) оволодіння студентами основними навчально-пізнавальними засобами праці студентів як в процесі аудиторних, так і поза аудиторних занять, проведення педагогічних досліджень, проходження виробничої практики. Реалізація означених завдань вивчення курсу “Наукова організація праці студентів” дозволить студентам: § оволодіти основними поняттями: вища освіта, зміст навчання, термін навчання, стандарт вищої освіти, професійна підготовка, вищий навчальний заклад, якість вищої освіти, якість освітньої діяльності; система стандартів; студентське самоврядування; навчально-виховний процес, форми навчання та форми організації навчального процесу; зміст освіти, освітньо-професійна програма підготовки, структурно-логічна схема підготовки, нормативна, вибіркова частини змісту освіти; державний стандарт освіти, освітня характеристика, тест, навчальний план, навчальна програма, робоча навчальна програма; лекція, лабораторне заняття, практичне заняття, семінарське заняття, індивідуальне заняття, консультація, індивідуальне завдання; дипломні (курсові) роботи, проекти, самостійна робота студента; практична підготовка (практика); семестровий контроль, залік, екзамен; ДЕК; академічна година, пара, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр кредит, навчальний курс, навчальний рік; § отримати знання щодо: мети, завдань, змісту, принципів професійної підготовки у ВНЗ, особливостей організації кредитно-модульної системи навчання у ЗНУ, прав та обов’язків студентів; поточної та підсумкової оцінки навчально-діяльності студентів; сутності та специфіки різних форм аудиторних та поза аудиторних занять; особливостей проведення педагогічних досліджень, проходження виробничої практики самостійної, індивідуальної роботи студентів; § оволодіти вміннями: 1) слухати ви­кладача і фіксувати отриману інформацію (складати конспект лекції: відібрати необхідну інформацію, скоротити її, переформулювати і записати); 2) працювати з навчальною або науковою книгою, розуміння і осмислення прочитаного: розуміння значення окремих слів, словосполучень, речень, ро­зуміння окремих текстових суджень; постановка простих питань і питань-припущень, антиципація плану розповіді і змісту, реципація, критичний аналіз/ оцінка тексту; 3) виступати з доповіддю на задану тему, рецензувати текст, виступ, складати реферат.   ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ Розподіл навчального часу за семестрами та видами навчальних занять Семестр Усього годин З них Підсум. контроль Аудит. годин Форма заняття Самост.+ інд. робота Лекції Семінар Практ. заняття Денне відділення
І	108	52	34	8	10	28+28	залік
Заочне відділення
І	108	16	8	4	4	92	залік

  

№ теми	Змістовні компоненти курсу	Денне відділення			Заочне відділення
		Разом	Лекції	Практ.	Разом	Лекції	Практ.
МОДУЛЬ 1.
1. 1.	Сутність професійної підготовки в системі вищої освіти	6	4	2	2	2
2. 2.	Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах	6	4	2	2	2
3.	Кредитно-модульна система (КМС) організації навчального процесу.	6	4	2	2		2
4.	Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах	4	2	2	2		2
5.	Лекційна форма навчання як най­важливіший різновид аудиторних занять у ВНЗ	4	2	2
МОДУЛЬ 2.
6.	Уміння працювати з науковим текстом	6	4	2	2		2
7.	Інформаційно-бібліографічні уміння і навички	6	4	2	2	2
8.	Культура усної і письмової мови студента	4	2	2
9.	Науково-дослідницька діяльність студентів	6	4	2	2	2
10. 5.	Контрольні заходи НВП у вищому навчальному закладі	2	2		2		2
11.	На шляху саморозвитку і самоосвіти	2	2
УСЬОГО:		52	34	18	16	8	8

ТЕХНОЛОГІЧНІ КАРТКИ  

вивчення  тем курсу «Наукова організація праці студентів»

Тема № 1.	«СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ»
Основні поняття теми:	вища освіта, професійна підготовка, вищий навчальний заклад, якість вищої освіти, якість освітньої діяльності; державний стандарт освіти, освітня характеристика,
Лекція	1. Нормативно-правові акти щодо професійної підготовки в системі вищої освіти  2. Поняття освіти, професійної підготовки в системі вищої освіти 3. Структура вищої освіти. Освітні рівні вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти (бакалавр, спеціаліст, магістр) 4. Стандарти вищої освіти: державний та галузевий стандарт, стандарти вищої освіти ВНЗ. 5. Типи вищих навчальних закладів, рівні акредитації ВНЗ, національний вищий навчальний заклад
Семінар	Питання для обговорення: 1. Яка структура освіти в Україні? 2. У чому полягає ступневість вищої освіти? Які освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні встановлені в Україні? 3. Що таке зміст освіти? Чим він визначається? 4. Що таке державний стандарт освіти? Які основні функції державних стандартів освіти? 5. Що таке освітня та освітньо-кваліфікаційна характеристика і для яких рівнів освіти вони визначається? 6. Сутність, структура та процес формування навчальної діяльності студентів. Фактори, що впливають на процес навчання студентів.
Література	1; 2; 3; 8
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Як Ви розумієте такі терміни: вища освіта, стандарт вищої освіти, професійна підготовка, вищий навчальний заклад, якість вищої освіти, якість освітньої діяльності (дайте їх визначення). 2. З чого складається структура вищої освіти 3. Дайте характеристику освітньо-кваліфікаційним рівням бакалавр, спеціаліст, магістр 4. Поняття “стандартів вищої освіти”. З чого складається державний, галузевий та стандарт вищої освіти ВНЗ. 5. Які типи вищих навчальних закладів Ви знаєте? Особливості національного вищого навчального закладу 6. Сутність, структура та процес формування навчальної діяльності студентів. 7. Об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на процес навчання студентів.
Завдання для самостійної роботи	Конспект нормативних документів у відповідності до питань семінарського заняття: 1. Закон України «Про вищу освіту» // Відомості Верховної Ради. - 2002. – Статті 3-8 2. Положення про державний вищий заклад освіти (1996 р.) – Статті 1-3, 8

Завдання для самоконтролю

1. Рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в резуль­таті послідовного, системного та цілеспрямовано­го процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й за­вершується здобуттям певної кваліфікації за під­сумками державної атестації;

A. Вища освіта 

B. Зміст вищої освіти 

C. Зміст навчання 

2. Характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здо­буття кваліфікації, яка відповідає певному освіт­ньо-кваліфікаційному рівню

A. Освітній рівень вищої освіти

B. Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої осві­ти

C. Рівень професійної діяльності

3. Термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти

A. Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади

B. Нормативний термін навчання

C. Стандарт вищої освіти

4. Процедура визнання спромож­ності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану із здобут­тям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до держав­них вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення;

A. Ліцензування 

B. Акредитація 

C. Якість освітньої діяльності 

 

5. Освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рів­нем бакалавра.

A. Неповна вища освіта

B. Базова вища освіта

C. Повна вища освіта

6. Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфі­каційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня про­фесійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

A. Молодший спеціаліст 

B. Бакалавр 

C. Магістр 

7. Вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва

A. Університет (класичний університет) 

B. Академія 

C. Інститут 

Тема № 2.	ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.
Основні поняття теми:	зміст навчання та зміст освіти; термін навчання, навчально-виховний процес, освітньо-професійна програма підготовки, структурно-логічна схема підготовки, нормативна, вибіркова частини змісту освіти; навчальний план, навчальна програма, робоча навчальна програма; студентське самоврядування
Лекція	1. Нормативно-правова база організації навчального процесу 2. Стандарти в освіті, освітньо-професійна характеристика та програма підготовки бакалавра з соціальної педагогіки.  3. Сутність основних понять теми 4. Навчальний час студента 5. Права та обов’язки учасників НВП
Семінарське заняття	Питання для обговорення: 1. Дайте характеристику нормативно-правовій базі організації окремих компонентів навчального процесу: державний стандарт освіти, навчальний план, навчальна та робоча програма дисципліни 2. Які права та обов’язки мають основні учасники НВП (студенти та викладачі)? 3. Який існує порядок призначення та виплати стипендій студентам ВНЗ?
Література	3; 4; 5; 6; 26
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Дайте характеристику нормативно-правовій базі організації окремих компонентів навчального процесу: державний стандарт освіти, навчальний план, навчальна та робоча програма дисципліни 2. Які права та обов’язки мають основні учасники НВП (студенти та викладачі)? 3. Який існує порядок призначення та виплати стипендій студентам ВНЗ? 4. Дайте характеристику компонентам що складають навчальний час студента (академічна година, пара, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр кредит, навчальний курс, навчальний рік)
Завдання для самостійної роботи	Конспект нормативних документів у відповідності до питань семінарського заняття: 1. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01. 1998 р. № 65)   2. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ Міністерства освіти України від 2.06.1993 р. № 161) 3. Порядок призначення і виплати стипендій (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 Р. № 882)

Завдання для самоконтролю

1. Складова частина нав­чального часу студента, що закінчується підсумко­вим семестровим контролем.

A. Навчальний день

B. Навчальний тиждень

C. Навчальний семестр

2. Навчальний час, який складається з навчаль­них днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

A. Навчальний семестр  

B. Навчальний рік 

C. Навчальний курс навчального року.

3. Форма навчання що є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

A. денна (стаціонарна) форма навчання

B. вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання

C. екстернат

4. Нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

A. Навчальна програма 

B. Робоча програма 

C. Індивідуальний навчальний план студента 

5. Нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-профе­сійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

A. Навчальна програма 

B. Робоча програма 

C. Індивідуальний навчальний план студента 

6. Нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семест­рами.

A. Навчальний план   

B. Робочий навчальний план 

C. Науково-методичне забезпечення навчального процесу   

7. Дисципліни, що вводяться вищим закладом освіти для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективнішого використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. 

A. Нормативна частина змісту освіти 

B. Нормативні навчальні дисципліни 

C. Вибіркові навчальні дисципліни

8. Основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних функцій.

A. Освітньо-кваліфікаційний рівень

B. Освітньо-професійна програма підготовки 

C. Освітньо-кваліфікаційна характеристика

 

Тема № 3.	КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА (КМС) ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Основні поняття теми:	кредитно-модульна система організації навчального процесу, кредитно-модульна технологія навчання; кредит; модуль, дидактичний, змістовий (нормативний, змістовний), тематичний модуль; модульний контроль (поточний, підсумковий); навчальні показники, параметри оцінювання, сумарний модульний бал, семестровий екзамен (диференційований залік), підсумкова оцінка, залікова оцінка; рейтинг студента
Лекція	1. Що таке Болонський процес 2. Реалізація основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців у ВНЗ. 3. Модулі, змістовні модулі освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів. 4. Формування програми навчання студентів в умовах КМС.
Семінарське заняття	Питання для обговорення: 1. Чинники впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні? 2. Основні завданнями КМСОНП  3. Індивідуальний навчальний план студента в умовах КМСОНП: сутність та особливості формування 4. Організація та проведення модульного й семестрового контролю 5. Поняття сумарного модульного балу з дисципліни, перевід його у традиційну академічну оцінку національної шкали
Література	9; 10; 13; 13; 20; Тимчасове положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ЗНУ
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Які чинники зумовлюють впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)? 2. Охарактеризуйте основні завданнями КМСОНП  3. Дайте характеристику процесу формування індивідуального навчального плану студента 4. Яким чином здійснюється організація та проведення модульного і семестрового контролю 5. Як здійснюється перевід сумарного модульного балу з дисципліни у традиційну академічну оцінку національної шкали  6. За яких умов здійснюється переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання у КМСОНП
Завдання для самостійної роботи	Конспект нормативних документів у відповідності до питань семінарського заняття “Кредитно-модульна система (КМС) організації навчального процесу ” (Положення про КМСН у ЗНУ)

Завдання для самоконтролю

1. Цілісний алгоритм повного засвоєння знань та умінь майбутніми фахівцями за структурно-інтегрованими освітньо-професійними програмами в кредитних вимірах і модульним принципом, свідомим самостійним вибором студентами навчальних дисциплін з метою прикладання максимальних інтелектуальних зусиль для їхнього вчасного засвоєння.

A. Кредитно-модульна система організації навчального процесу 

B. Кредитно-модульна технологія навчання

C. Кредитно-модульне навчання

2. Відображає кількість навчальної роботи студента, необхідної для успішного завершення навчання і включає усі види занять (аудиторні заняття, консультації, самостійну роботу, екзамени та інші види навчальної діяльності). 

A. Кредит

B. Принцип кредитності

C. Заліковий кредит

3. Правило, за яким організація засвоєння на­вчального матеріалу має будуватися за наперед заданою модульною програмою, яка складається з логічно завершених доз навчального матеріалу (модулів) зі структурованим змістом кожного модуля та системою оцінювально-контрольних параметрів.   

A. Принцип модульності

B. Дидактичний модуль

C. Змістовний модуль  

4. Модулі, як навчальні елементи, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові (предмету, навчальній дисципліні). Такий модуль утворюється шляхом структурної декомпозиції навчального матеріалу на навчальні елементи. 

A. Нормативні змістові модулі

B. Вибіркові змістові модулі

C. Тематичні модулі

5. Контроль, орєнтований на визначення рівня оперативного засвоєння студентами тематичного модулю - розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу і перевіряється під час семінарських, лабораторних занять, виконання творчих завдань, модульних контрольних зрізів тощо.

A. Модульний контроль

B. Поточний модульний контроль

C. Підсумковий модульний контроль

6. Відображає результати пізнавальної діяльності студента з навчальної дисципліни (змістовного модуля) і складається із суми балів, що студент отримав за виконання всіх видів роботи, передбачених навчальною дисципліною (змістовним модулем), в тому числі і тематичними модулями.   

A. Сумарний модульний бал

B. Семестровий екзамен (диференційований залік)

C. Підсумкова оцінка

7. Порядкова позиція студента групи (курсу) за результатами навчання, визначається на основі сумарних модульних балів. Види рейтингу: підсумковий, семестровий, річний, загальний.

A. Рейтинг студента

B. Семестровий рейтинг студента  

C. Навчальний рейтинг студента

8. Певні ознаки результатів навчальної діяльності студентів з модулю, які характеризують оперативне (або повне) засвоєння студентом елементів знань і практичних дій, які складають зміст дисципліни (виступ на семінарі, доповнення, конспект, повнота, глибина, естетичність оформлення роботи тощо). 

A. Критерії оцінювання

B. Навчальні показники

C. Параметри оцінювання

Тема № 4.	ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Основні поняття теми:	форми навчання та форми організації навчального процесу; лекція, лабораторне заняття, практичне заняття, семінарське заняття, індивідуальне заняття, консультація, індивідуальне завдання; дипломні (курсові) роботи, проекти, самостійна робота студента; практична підготовка (практика); семестровий контроль, залік, екзамен; ДЕК
Лекція	1. Форми аудиторних навчальних занять студентів: лекція, лабораторне заняття, практичне заняття, семінарське заняття. 2. Форми індивідуальної роботи: індивідуальне заняття, консультація, індивідуальне завдання; дипломні (курсові) роботи, проекти. 3. Самостійна робота студента. 4. Практична підготовка: організація та проходження виробничої практики студентів. 5. Контрольні заходи в НВП (контрольні роботи, семестровий контроль – залік, екзамен); ДЕК
Семінарське заняття	Питання для обговорення: 1. Призначення лекції як основної форми проведення навчальних занять у ВНЗ 2. Лабораторне, практичне та семінарське заняття – спільне та відмінне цих форм  навчальних занять у ВНЗ 3. Спільне та відмінне в організації індивідуальних занять, консультацій, завдань та самостійної роботи студента як форм навчально-виховного процесу у ВНЗ 4. Назвіть та охарактеризуйте контрольні заходи у ВНЗ
Література	4; 11; 12; 18
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Призначення лекції як основної форми проведення навчальних занять у ВНЗ 2. Лабораторне, практичне та семінарське заняття – спільне та відмінне цих форм  навчальних занять у ВНЗ 3. Форми індивідуальної роботи: індивідуальне заняття, консультація, індивідуальне завдання; дипломні (курсові) роботи, проекти. 4. Самостійна робота студента, її зміст та структура  5. Практична підготовка: організація та проходження виробничої практики студентів. 6. Контрольні заходи в НВП (контрольні роботи, семестровий контроль – залік, екзамен); ДЕК

Завдання для самоконтролю

1. Форма навчаль­ного заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практично­го підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірю­ вальною апаратурою, методикою експерименталь­них досліджень у конкретній предметній галузі.

A. лекція

B. лабораторне заняття

C. семінарське заняття

2. Форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних поло­жень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом ін­дивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

A. практичне заняття 

B. індивідуальне навчальне заняття 

C. самостійна робота студента 

3. Обов'язковий компонент освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня, який має на меті набуття сту­дентом професійних навичок та вмінь, здійснюється на передових сучасних підприємствах і організа­ціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління, в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого нав­чального закладу та спеціаліста з даного фаху.

A. Індивідуальна консультація

B. Групова консультація

C. Практика студентів

4. Робота, яка виконується студентом на кожному курсі навчання з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкрет­ного фахового завдання.

A. індивідуальні завдання 

B. курсові проекти (роботи) 

C. дипломні проекти (ро­боти) 

5. Один із методів навчання, при якому студенти здобувають знання в процесі планування й виконання практичних завдань, що постійно ускладнюються.

A. Метод імітаційних (рольових, ділових) ігор  

B. Метод кейс-проектів       

C. Метод проектів      

Тема № 5	ЛЕКЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ ЯК НАЙ­ВАЖЛИВІШИЙ РІЗНОВИД АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ У ВНЗ
Основні поняття теми:	лекція, конспект, конспектування; теорія, методологія; об’єктивні та суб’єктивні умови; вид, функція; основна, другорядна та допоміжна інформація
Лекція	1. Лекційна форма навчання, її призначення 2. Характеристика основних видів та функцій лекції. 3. Об’єктивні та суб’єктивні умови активного слухання та конспектування лекції
Семінарське заняття	Питання для обговорення: 1. Конспектування лекції як процес, в якому поєднуються процес слухання та процес записування інформації 2. Основна, другорядна та допоміжна інформація лекції. 3. Обговорення труднощів конспектування 4. Прийоми підвищення ефективності конспектування лекції. 5. Недоцільність використання чужого конспекту. 6. Після лекційне доопрацювання конспекту
Література	4; 11; 12; 21; 28
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Об’єктивні та суб’єктивні умови активного слухання та конспектування матеріалу лекції.  2. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Вимоги до конспектування основної, другорядної та допоміжної інформація лекції ”. 3. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Як підвищити ефективність конспектування лекції ”. 4. Обґрунтуйте, чому недоцільно використовувати чужий конспект лекцій. 5. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Як здійснювати після лекційне доопрацювання конспекту лекції ”
Завдання для самостійної роботи	Письмове обґрунтування недоцільності використання чужого конспекту лекцій
Питання для самоконтролю	1. Чому лекцію вважають най­важливішим різновидів нав­чальних занять у ВНЗ? 2. Чи згодні Ви з твердженням, що слухання лекції - активний процес, який передбачає вміння слухати. Обґрунтуйте свою думку. 3. Назвіть та визначте для себе перешкоди слуханню лекції. 4. Чому конспектування вважається найкращім способом запам'ятати думку? 5. Конспектування письмового тексту і конспектування усного мовлення – охарактеризуйте спільне й істотні відмінності між собою цих різновидів конспектування мають багато 6. Охарактеризуйте та вкажіть яким чином в процесі конспектування опрацьовуються головна, другорядна та допоміжна у інформація  7. Назвіть та визначте для себе труднощі конспектування лекції. 8. Складіть список скорочення інформації, які Ви використовуєте  при конспектуванні лекції 9. Обґрунтуйте недоцільність використання чужого конспекту 10. Чи вважаєте для себе доцільним після лекційне доопрацювання конспекту

 

Тема № 6	УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З НАУКОВИМ ТЕКСТОМ
Основні поняття теми:	монографія, навчальний посібник, науковий текст; розділ, значеннєві частини; виписки, схеми, таблиці, графіки
Лекція – 2	1. Методи роботи з книгою. 2. Прийоми осмислення тексту. Розуміння тексту. 3. Фактори успішної роботи з науковим текстом. 4. Причини зниження розумової працездатності
Література	12; 14; 17; 21
Практичне заняття	Відпрацювання вмінь: 1. Фіксація інформації наукового тексту: Ø Постановка питань до прочитаного тексту. Ø Підбор заголовків до абзаців (розділам) тексту. Ø Формулювання головної думки, що міститься в тексті. Ø Розбивка тексту на значеннєві частини. Ø Складання складного плану тексту. 2. Підкреслювання та помітки на полях. 3. Виписки. 4. Схеми, таблиці, графіки. 5. Скорочення тексту. 6. Оформлення конспектів.
Література	12; 16; 21; Пам'ятки з формування умінь навчально-пізнавальної діяльності студентів у ВНЗ
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Прийоми осмислення та фіксації інформації наукового тексту ” 2. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Прийоми оформлення конспектів наукового тексту: виписки, схеми, таблиці, графіки, скорочення тексту ”
Завдання для самостійної роботи	Конспект наукової статті (за вибором студента). Фіксація інформації наукового тексту: постановка питань до прочитаного тексту; формулювання головної думки, розбивка тексту на значеннєві частини; складання складного плану тексту, а також схем, таблиць, графіків
Запитання для самоконтролю	1. Роль самостійної роботи з науковою книгою в системі професійної підготовки спеціаліста 2. З якими труднощами розуміння наукового тексту Ви зіштовхнулися у перший період навчання у ВНЗ 3. Які з наступних методів фіксації інформації наукового тексту Ви використовуєте в навчальній діяльності, які переваги цих методів Ви бачите: Ø підкреслювання та помітки на полях; Ø підкреслювання і помітки на полях;   Ø виписки; Ø складання плану:             Ø схеми, таблиці, графіки  Ø тези 4. Переваги і недоліки конспектування наукового тексту 5. Фактори успішної роботи з текстом 6. Причини зниження розумової працездатності

 

Тема № 7	ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ УМІННЯ І НАВИЧКИ
Основні поняття теми:	монографія, збірник наукових праць, періодика, навчальна література; інформаційні ресурси, довідково-пошуковий апарат; алфавітний, систематичний, предметний каталоги; бібліографічні видання, реферативні видання  бібліографічне оформлення; бібліографічна довідка про книгу; бібліографічні список, покажчик, картотека, каталог, картка; монографія; анотація; термінологічний словник, цитата,
Лекція	1. Правила користування предметними та іменними каталогами бібліотеки 2. Як працювати з покажчиком, змістом підручників, посібників та інших літературних джерел  3.  Як користатися термінологічними словниками 4. Internet – як джерело наукової інформації 5. Використання сайту ЗНУ в науковій та навчально-пізнавальній роботі студентів
Практичне заняття	Відпрацювання вмінь 1. Вимоги до правильного оформлення цитат, виписок 2. Бібліографічне оформлення списків літератури. 3. Використання сайту ЗНУ щодо організації навчання, науково-методичного забезпечення навчального процесу 4. Використання електронного фонду наукової бібліотеки ЗНУ в самостійній роботі студентів 5.  Використання сайту ЗНУ в науково-дослідницькій діяльності студентів
Література	16; 22; 27;29
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Проведіть консультацію студента-першокурсника на тему: “Як користуватися каталогами бібліотеки, предметним та іменним покажчиками ” 2. Проведіть консультацію студента-першокурсника на тему: “Як користуватися змістами підручників, посібників, інших літературних джерел”  3. Проведіть консультацію студента-першокурсника на тему: “Як знаходити в підручнику, довідниках потрібних даних, формул, правил, зазначених відповідей на завдання ”. 4. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Уміння користатися термінологічними словниками ”. 5. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Правильне бібліографічне оформлення цитат, виписок і списків літератури”.
Завдання для самостійної роботи	Бібліографічне оформлення списку літератури до окремої теми з курсу “Соціальна педагогіка ” (Тема за вибором студентів) (Додаток )
Питання для самоконтролю	1. Поняття про наукову інформацію, види та ознаки наукової інформації. 2. Які ви знаєте етапи вивчення наукових джерел? 3. Що Ви розумієте під системою опрацювання інфор­маційних джерел? 4. Інформаційно-пошукова мова бібліотек УДК, ББК. Дайте характеристику. 5. Поняття та види каталогів. Які види каталогів використовуються? 6. Техніка опрацювання інформації. 7. Який порядок роботи над текстом? 8. Які вимоги до використання цитат? 9. Бібліографічний опис літератури. Які вимоги до оформлення?

Завдання для самоконтролю

1. Бібліографічний опис зі складною структурою, що має допоміжні покажчики, а в необхідних випадках і інші елементи, характерні для самостійно виданого документа (передмова, зміст і т.п.).

A. Бібліографічний список 

B. Бібліографічний покажчик 

C. Бібліографічна довідка про книгу 

2. Бібліографічний опис що містить джерела інформації, відомості про автора, заголовок, підзаголовні дані (тому, жанр, читацьке призначення), вихідні дані (рік і місце видання, видавництво), підзаголовні дані (серія, установа, що підготувала видання), кількісну характеристику джерела (сторінки, обсяг в обліково-видавничих аркушах, тираж, ціна), примітки (відомості про бібліографію, ілюстрації і т.д.).

A. Бібліографічна картотека 

B. Бібліографічний каталог 

C. Бібліографічна картка 

3. Каталоги, що містять картки на книги, в яких назви робіт розташовані за галузями знань, згідно з діючою класифікацією науки.

A. Алфавітні каталоги 

B. Систематичні   каталоги 

C. Предметні каталоги   

4. Наукове дослідження, присвячене одному питанню, темі, яке характеризується єдиною тематикою, визначеністю концепції, багатством фактичного матеріалу, який відображує логіку розвитку авторської ідеї.  

A. Збірник 

B. Монографія 

C. Навчальна література  

5. Коротко сформульовані основні положення тексту, що містить в собі певні твердження, які обґрунтовані певними фактами, цифрами, міркуваннями.

A. Тези 

B. Тести 

C. Цита­та 

Тема № 8	КУЛЬТУРА УСНОЇ І ПИСЬМОВОЇ МОВИ СТУДЕНТА
Основні поняття теми:	рецензія, реферат, характеристика, відгук, есе
Лекція	1. Складання конспекту прочитаного чи тексту прослуханого виступу, лекції, доповіді. 2. Виступ з доповіддю на задану тему. 3. Рецензування тексту чи виступу. 4. Складання реферату на визначену тему по декількох літературних джерелах.
Практичне заняття	Відпрацювання вмінь 1. Складання конспекту прочитаного чи тексту прослуханого виступу, лекції, доповіді. 2. Переказ змісту прочитаного чи прослуханого тексту. 3. Виступ з доповіддю на задану тему. 4. Рецензування тексту чи виступу. 5. Складання реферату на визначену тему по декількох літературних джерелах.
Література	11; 12; 15; 17; 28; Пам'ятки з формування умінь навчально-пізнавальної діяльності студентів у ВНЗ
Перелік запитань підсумкового контролю	1. З яких частин має складатися виступ з доповіддю на задану тему. 2. Які вимоги передбачаються до рецензування тексту чи виступу. 3. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Як складати реферат на визначену тему по декількох літературних джерелах”. 4. З яких частин має складатися написання твору на задану чи вільну тему. 5. З яких частин має складатися написання характеристик.  6. З яких частин має складатися написання відгуку на прочитаний текст
Завдання для самостійної роботи	Написання відгуку на прочитаний науковий текст (Наукова стаття за вибором  студента)
Питання для самоконтролю	1. Складіть план і виступ з доповіддю на семінарі. 2. Підготуйте  рецензію наукового  тексту (виступу). 3. Складіть реферат (тема за вибором) по декількох літературних джерелах. 4.  Написання відгуку на прочитаний текст
Тема №9	НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ
Основні поняття теми:	наукове дослідження, науково-дослідницька діяльність, курсові, дипломні, магістерські роботи, проекти
Лекція	1. Суть, основні види та етапи наукових досліджень. 2. Об'єкт, предмет наукового дослідження. 3. Науково-дослідницька діяльність студентів, напрями роботи та організаційна структура. 4. Основні форми та етапи наукових досліджень сту­дентів.
Практичне заняття	1. Вибір теми та реалізація дослідження, визначення мети і задач наукового дослі­дження. 2. Курсова (дипломна) робота: за­гальна характеристика, послідовність виконання, підго­товчий етап, робота з текстом, оформлення.  3. Підготовка до захисту дипломної роботи повідомлення про основні результати наукового дослідження.
Література	16; 22; 27;29
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Науково-дослідницька діяльність студентів, напрями роботи та організаційна структура. 2. Визначте об'єкт, предмет наукового дослідження на тему: “Формування готовності студентів до самоосвіти в процесі навчання у ВНЗ” 3. Визначте мету та задачі наукового дослі­дження на тему: “Формування готовності студентів до самоосвіти в процесі навчання у ВНЗ” 4. Проведіть консультацію на тему: “Курсова робота: за­гальна характеристика, послідовність виконання, підго­товчий етап, робота з текстом, оформлення”.  5. Проведіть консультацію на тему: “Дипломна робота: за­гальна характеристика, послідовність виконання, підго­товчий етап, робота з текстом, оформлення”.  6. Проведіть консультацію на тему: “Підготовка до захисту курсової (дипломної) роботи, повідомлення про основні результати наукового дослідження”. 7. Які харак­терні недоліки при виконанні курсової (дипломної) роботи Вам вдалося встановити на основі опитування студентів старших курсів.
Завдання для самостійної роботи	Провести опитування студентів ІУ-У курсів зі спеціальності “соціальна педагогіка” для визначення типових утруднень та недоліків при виконанні курсової , дипломної роботи. Написати письмовий звіт проведеного опитування
Питання для самоконтролю	1.  Визначте об'єкт, предмет, мету та задачі наукового дослідження на  тему з соціальної педагогіки.   2.  Курсова робота: за­гальна характеристика, послідовність виконання, підго­товчий етап, робота з текстом, оформлення.  3. Вибір теми курсового дослідження, визначення мети і задач, обґрунтування гіпотези, плану реалізація наукового дослі­дження

Тема №9	КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ НВП У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Основні поняття теми:	семестровий контроль, залік, екзамен; державний екзамен, державна екзаменаційна комісія; захист диплому, магістерської роботи
Лекція	1. Технологія підготовки до іспиту: теоретична та психологічна підготовка студента до екзаменаційної сесії 2. Попереднє та остаточне повторення матеріалу. 3. Проведення передекзаме­наційних консультацій.
Література	2; 4; 11; 23
Практичне заняття	1. Тест “Чи впевнені Ви в собі” 2.  Написати програму теоретичної та психологічної підготовка студента до екзаменаційної сесії
Література	2; 4; 11; 23
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Проведіть консультацію студента-першокурсника на тему: “Технологія підготовки до іспиту, до екзаменаційної сесії” 2. Проведіть передекзаме­наційну консультацію до курсу (за вибором студента).
Завдання для самостійної роботи	Написати програму теоретичної та психологічної підготовка студента до екзаменаційної сесії

 Завдання  для самоконтролю

1. Контроль, який проводиться у формі екзамену, заліку або диференційованого заліку; усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами або у формі довільної співбесіди у залежності від специфіки навчальної дисципліни.

A. Поточний контроль 

B. Семестровий контроль 

C. Підсумковий контроль 

2. Контроль, який здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, й також до виконання конкретних завдань.

A. Поточний контроль 

B. Семестровий контроль 

C. Підсумковий контроль 

3. Форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентами навчаль­ного матеріалу з певної навчальної дисципліни в основному на підставі результатів виконаних ними індивідуальних завдань.   Цей вид підсумко­вого контролю також не передбачає обов'язкову присутність студентів.

A. Семестровий залік 

B. Семестровий залік (диференційований) 

C. Семестровий екзамен 

4 Комплексна перевірка знань студентів з навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, що проводиться за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами   згідно з навчальними програмами  

A. Державна атестація студента 

B. Державний екзамен 

C. Тести 

Тема №10	НА ШЛЯХУ САМОРОЗВИТКУ І САМООСВІТИ
Основні поняття теми:	Інтереси, схильності, наміри; професія, професіоналізм, професійний розвиток; самовизначення, самопізнання, самооцінка, саморозвиток; успіх
Лекція	1. Цілі, та їх досягнення: резерви, приховані в нас 2. Формування професіоналізму, професійний розвиток 3. Особистісне та професійне самовизначення. Самопізнання 4. Шляхи саморозвитку і самоосвіти в процесі професійної підготовки
Література
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Що таке професійний розвиток? У чому він полягає особисто для вас? 2. Які принципи саморозвитку ви знаєте? Дайте характеристику одному з них. 3. Що для вас значать слова «Пізнай самого себе»?
Завдання для самостійної роботи	Виконання вправ, щодо індивідуального завдання №2. Написання власної програми саморозвитку і самоосвіти в процесі професійної підготовки
Питання для самоконтролю	4. З якою метою людина постійно має тренувати своє мислення? 5. У чому полягає алгоритм постановки і досягнення цілей? 6. Чому треба працювати над формуванням звичок, що приносять успіх? 7. Що таке професійний розвиток? У чому він полягає особисто для вас? 8. Які принципи саморозвитку ви знаєте? Дайте характеристику одному з них. 9. Що таке «Принцип 80/20»? 10. Яку роль відіграє уміння організовувати час для досягнення успіху? Чи вмієте ви це робити? 11. Що для вас значать слова «Пізнай самого себе»?

 Індивідуальне завдання № 1 (за вибором студента)

 

№ теми	Зміст завдання	Форма контролю
Тема 1.	Скласти есе на тему “Самовиховання в процесі навчання та самоосвіти”	Письмова робота
Тема 7.	Бібліографічне оформлення списків літератури на визначену тему наукового дослідження	Список літератури
Тема 8.	Складання реферату на визначену тему по декількох літературних джерелах	Реферат
Тема 9.	Вибір теми курсового дослідження, визначення мети і задач, обґрунтування гіпотези, плану реалізація наукового дослі­дження	Обґрунтування наукового дослідження

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 2

Завдання 1.

1) Запитання анкети.

1. Як ти вважаєш, ти себе знаєш?

2. Ти вважаєш, що людина у своєму житті прагне досягти певної мети?

3. Яка мета твого життя переважає?

4. Чи є в тебе власна програма досягнення певної мети?

5. На твою думку, самовиховання та саморозвиток дійсно вдоскона­люють особистість?

6. Який вік, на твою думку, найбільш ефективний для самореалізації?

7. Чи маєш ти потреби в набутті знань і досягненні успіху?_

8. Якщо «так», то чим такі потреби зумовлені:

Ø намірами до прогресу людства

Ø бажанням бути схожим на іншу особу

Ø досягненням успіху у житті

Ø намірами бути потрібним людям

Ø шляхами досягнення цілей без огляду на перешкоди

Ø стратегіями самореалізації

Ø інше

9. Ти вважаєш себе здатним виправити недоліки у власному житті?

2) Напрями самовдосконалення.

Я сьогодні
Я у майбутньому

Завдання 2.

1) Моя життєва мета:

Ø у професійній сфері
Ø особисте життя
Ø матеріальні потреби
Ø інші, важливі для мене компоненти життєдіяльності (самовираження, спілкування тощо)
2) Рівень, на який я претендую і якого хочу досягти в професійному, матеріальному та інших сферах свого життя:
3) Що для цього потрібно?

4) Мої особисті можливості та індивідуальні нахили і здібності.

Особисті можливості
Індивідуальні нахили
Індивідуальні здібності

5) Чого не вистачає мені для реалізації мети:

Ø внутрішні причини (самооцінка, впевненість, комунікативність, і т.п.)……………………………………………………………

Ø зовнішні причини (освіта, знання, уміння, гроші і т.п.) …………………………………………………………..

6) Засоби усунення зовнішніх і внутрішніх причин, які заважають мені діяти (тренінг, самоконтроль, курси, кредит і т.п.) ............................…………….

7) Складання конкретного плану дій («Таким чином, я обираю про­фесію...», «Для цього мені необхідно...» і т. п.) ……………………………………..

…………………………………………………………………………………..

8) Планування часу і сил згідно з наміченими завданнями

9) Висновки:

Завдання 3  

1) Відповіді на запитання: «Що працює для мене і на мою користь у процесі управління своїм часом?»………………………….

2) Я добре виконую конкретні справи і завдання, тому що: ……………………………………………………………………………………..

Завдання 4  

1) Відповіді на запитання: «Що не працює, не виходить у моєму
житті?» …………………………………………………………………………….

2) Для того, щоб у мене виходили конкретні справи, я маю

…………………………………………………………………………………...

Завдання 5  

Мій план професійного розвитку

1) Мої професійні цілі: чого я хочу досягнути в майбутньому

2) Моя головна мета.

Ким я хочу бути
Я хочу досягнути
Яким я хочу бути

3) Мій план професійного розвитку.

Найближчі цілі
Подальші цілі

4) Шляхи і засоби досягнення цілей.

Внутрішні шляхи
Зовнішні шляхи

5) Перешкоди, що можуть виникнути на шляху до мети:

Висновок. Подолати перешкоди і досягти поставленої мети я зможу,
якщо: …………………………………………………………………………

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допус­кається. Проте, при проведенні пари без перерви, її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин.

Анотація - це короткий виклад змісту книги або статті

Бібліографічна довідка про книгу - бібліографічне оформлення даних про книгу: автор, назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок, описується короткий зміст книги, висновки, до яких приходить автор

Бібліографічна картотека - бібліографічний опис, реалізоване в картковій формі, що містить бібліографічну інформацію. Різняться алфавітні, систематичні, предметні та інші картотеки. На відміну від бібліотечного каталогу, картотека може включати відомості про документи, відсутні у фонді бібліотеки, не давати бібліотечного шифру й інших відомостей.

Бібліографічна картка - бібліографічний опис що містить джерела інформації, відомості про автора, заголовок, підзаголовні дані (тому, жанр, читацьке призначення), вихідні дані (рік і місце видання, видавництво), підзаголовні дані (серія, установа, що підготувала видання), кількісну характеристику джерела (сторінки, обсяг в обліково-видавничих аркушах, тираж, ціна), примітки (відомості про бібліографію, ілюстрації і т.д.).

Бібліографічний каталог - бібліографічний опис, що розкриває склад і/або зміст певного фонду (його частини) або декількох фондів документів.

Бібліографічний покажчик - бібліографічний опис зі складною структурою, що має допоміжні покажчики, а в необхідних випадках і інші елементи, характерні для самостійно виданого документа (передмова, зміст і т.п.).

Бібліографічний список - бібліографічний опис із простою структурою, без допоміжного апарата, що представляє собою, як правило, невеликий упорядкований перелік бібліографічних записів.

.Вибіркові навчальні дисципліни вводяться вищим закладом освіти для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективнішого використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. Вони можуть бути як обов'язкові для всіх студентів, так і ті, що обираються студентами індивідуально. Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загально­освітньої, фундаментальної і фахової (теоретичної і практичної) підготовки.

Знання - це перевірений суспільно-історичною практикою й засвідчений логікою результат процесу пізнання дійсності, адекватного її відображенню у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій.

Зміст освіти — це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого закладу освіти і відображається у відповідних підручниках, навчальних посіб­никах, методичних матеріалах, дидактичних засобах. Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти, а вибірковий - вищим закладом освіти.

Державна атестація студента — це визначення фактичної відповід­ності рівня його освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом. Державні екзамени проводяться за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами (предметними або цик­ловими комісіями) згідно з навчальними програмами і за методикою, визначеною вищим закладом освіти.

Державний стандарт освіти — це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня. Складовими державного стандарту освіти є: освітня (освітньо-квалі­фікаційна) характеристика; нормативна частина змісту освіти і тести.

Дипломна робота (дипломний проект) - це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань

Дистанційне навчання - це навчання, за яким усі або більша частина навчальних процедур здійснюється з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в умовах територіальної роз'єднаності викладача й студентів.

Довідково-інформаційний фонд — це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошу­кового апарату, призначених для задоволення інформа­ційних потреб.

Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел

Доповідь - це публічний виклад на певну тему, наприклад на семінарському занятті. Тема доповіді відповідає проблематиці досліджуваного розділу певного курсу.

Збірник - це видання, яке складається з окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей. У збірнику публікуються закін­чені праці з рекомендацією їх використання.

Індивідуальні завдання є однією із форм організації навчання у вищій школі, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань відносяться реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо.

Індивідуальне заняття є новою формою організації навчального процесу у вищих закладах освіти. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності. Індивідуальні заняття проводяться, як правило, у поза навчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента.

Індивідуальний навчальний план студента — це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

Інтерактивне навчання (від англ. interation – взаємодія) – це навчання, побудоване на взаємодії студента з навчальним оточенням і середовищем. Студент стає повноправним учасником навчального процесу, його досвід служить основним джерелом навчального пізнання. 

Інформаційні ресурси науково-технічної інфор­мації - це систематизовані зібрання науково-технічної літератури і документації, зафіксовані на паперових та інших носіях.

Інформаційні ресурси спільного користування - це сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації (бібліотека, фірми, організації);

Екзаменаційна сесія — це період підведення підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Тривалість та терміни її прове­дення визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом).

Каталоги книг - ретроспективні бібліографічні покажчики, що акумулюють у собі розташовані за певними правилами бібліографічні записи на документи, що розкривають склад і зміст фонду бібліотеки або інформаційного центру. Вони бувають систематичні, предметні, алфавітні.

Ø Алфавітні - містять картки на книги, роз­ташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв, при цьому береться спочатку перша буква слова, за яким іде опис, потім - друга і т.д.

Ø Систематичні - містять картки на книги, в яких назви робіт розташовані за галузями знань, згідно з діючою класифікацією науки.

Ø Предметні - містять картки з назвами творів з конкретних проблем і питань одного змісту.

Колоквіум    (лат. colloquium – «співбесіда») – це вид семінару, що представляє собою обговорення під керівництвом викладача широкого кола проблем, щодо самостійного вивчення розділу курсу. Одночасно це й форма контролю, різновид усного іспиту, колективного опитування, що дозволяє в короткий термін з'ясувати рівень знань значної кількості студентів з теми курсу. Колоквіум звичайно проходить у формі дискусії й вимагає обов'язкової активної участі всіх присутніх.

Консультація — це один із видів навчальних занять. Вона проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультації протягом семестру (поточні консультації, семестрові) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком деканату факультету (відділення).

Конспект — це ко­роткий письмовий огляд певного матеріалу, який містить тільки суттє­ву інформацію. В основі конспекту лежать і план, і тези, але разом з тим конспект містить і найбільш важливий фактичний матеріал, доведення та обґрунтування певних думок.

Конспектування — це процес осмислення і пись­мової фіксації почутого або прочитаного тексту. Це про­цес, під час якого необхід­но не тільки почути (про­читати) певний матеріал, а й виділити найважливішу інформацію, сформулюва­ти її своїми словами і пев­ним чином зафіксувати. Результатом цього процесу є запис (конспект), який дозволяє його автору відтворити одержану інформацію з необхід­ною точністю.

Контрольна робота - це певні завдання, складені таким чином, щоб виявити вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. При підготовці до контрольної роботи студент конструює процес узагальнення отриманих знань – самостійно й творчо.

Контрольні заходи в організації навчального процесу ВНЗ - поточний та підсумковий контроль.

Курсовий робота (курсовий проект) є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і за­кріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й засто­сування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. За час навчання у вищому закладі освіти кожний студент виконує 2—3 курсові проекти (роботи) з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

Лабораторне заняття - вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу.

Література - у вищій школі розуміється спеціальна література з досліджуваної проблеми або теми. Види літератури: підручники й навчальні посібники, монографії, статті в наукових і публіцистичних журналах, збірники наукових праць, дисертації й автореферати дисертацій.

Лекція навчальна (лат. lectio – читання) - це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового питання, теоретична основа для самостійної роботи студента. Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Лекція (лат. lectio – читання) – це систематичний, послідовний, монологічний виклад викладачем навчального матеріалу, теоретична основа для самостійної роботи студента; одна з основних форм навчальних занять.  

Метод імітаційних (рольових, ділових) ігор   - це система навчання,   форма відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних для даного виду практики.  

Метод кейс-проектів (англ.case study - «розбір конкретних ситуацій»). Кейси являють собою документовані ситуації. На відміну від лекцій, кейси – порівняно новий підхід до навчання, він подібний з так званим «методом Сократа», коли заняття проводяться у вигляді дискусії.

Метод проектів - це система навчання, при якій студенти здобувають знання в процесі планування й виконання практичних завдань, що постійно ускладнюються.

Методи навчання - це система послідовних взаємозалежних дій викладача й студентів, що забезпечують засвоєння змісту освіти. Метод навчання характеризується трьома ознаками: визначає мету навчання, спосіб засвоєння, характер взаємодії суб'єктів навчання.

Методи роботи з науковим текстом:

1) Перегляд — читання, за якого книгу побіжно переглядають, зрідка затримуючись на окремих сторінках. Метою такого читання є лише ознайомлення з книгою, отримання загальних уявлень про неї.

2) Вибіркове читання — читання, за якого зосереджено прочитують пише окремі місця, розділи, що мають певну інформацію.

3) Суцільне читання — читання, за якого уважно прочитують весь текст, проте більше ніякої роботи з ним не проводять.

4) Читання з опрацьовуванням матеріалу, тобто поглиблене вивчення змісту книги з паралельним веденням записів.

Монографія - це наукове дослідження, присвячене одному питанню, темі. Монографія характеризується єдиною тематикою, визначеністю концепції, багатством фактичного матеріалу, який відображує логіку розвитку авторської ідеї.  

Навчальна література - це підручники, навчальні посібники, навчально-методична література.

Надруковані документи - це дисертації, звіти про науково-дослідну роботу, окремі праці. Це документи для студентів, аспірантів, які займаються науково-дос­лідною роботою: планові, звітні документи, статистичні та опубліковані доповіді, методичні та інструкційні ма­теріали.

Навчальна програма — це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-профе­сійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.

Навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року.

Навчальний план — це нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу.

Навчальний процес у ВНЗ — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчаль­них днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Навчальний семестр — це складова частина навчального часу . студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Науково-інформаційна діяльність — сукупність дій, спрямована на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави, що полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці. 

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт).

Науковий факт - це елемент, який лежить в основі нау­кового пізнання, відображає об'єктивні властивості процесів та явищ: новизну, точність та об'єктивність і достовірність.

Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов'язковим ком­понентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми. 

Нормативні навчальні дисципліни визначаються державним стан­дартом освіти (освітньо-професійною програмою підготовки). Дотри­мання їх назв є обов'язковим для вищих закладів освіти, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого державним стандартом освіти.

Освітній рівень передбачає задоволення потреб особистості у здобутті загальної середньої та вищої освіти шляхом навчання у різних типах закладів освіти (початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта).

Освітньо-кваліфікаційний рівень передбачає здобуття певного рівня освіти і кваліфікації (кваліфікований робітник; молодший, спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр). Законом про освіту визначаються також наукові ступені (кандидат наук, доктор наук) та вченні звання (старший науковий співробітник, доцент, професор).

Освітньо-професійна програма підготовки — це перелік норма­тивних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика — це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних функцій.

Освітня характеристика — це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень.

Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

Робочий навчальний план — це також нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семест­рами.

Розуміння тексту — це розумовий процес, спрямований на з'ясування та розкриття змісту і значення тексту. 

Патентно-ліцензійні видання (патентні бюлетені).

Періодичні видання - це журнали, бюлетені та інші видання з різних галузей науки і техніки. В періо­дичних виданнях можуть друкуватись праці і їх резуль­тати. Виклад матеріалу проводиться в популярній, дос­тупній формі.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, й також до виконання конкретних завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Практична підготовка студента (практика) - є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих закладів освіти і проводитися на оснащених відповідним чином базах практики закладів освіти, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є оволодіння ними навичками, вміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності.

Практичне заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Розклад навчальних занять — це документ вищого закладу освіти, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється деканатом (відділенням) і затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом нав­чального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом (робочим навчальним планом) і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організовує обгово­рення студентами питань з попередньо визначених тем робочою нав­чальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди (просемінар), рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі результатів виконання ними завдань і певних видів роботи під час практичних, семінарських та лабораторних занять. Ці результати можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додат­кового опитування студентів.

Семестровий залік (диференційований) - це форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентами навчаль­ного матеріалу з певної навчальної дисципліни в основному на підставі результатів виконаних ними індивідуальних завдань. Його проведення планується здебільшого при відсутності поточного та підсумкового контролю знань (модульного контролю, екзамену). Цей вид підсумко­вого контролю також не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, заліку або диференційованого заліку. Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами або у формі довільної співбесіди. У залежності від специфіки навчальної дисципліни, методики викладання та інтенсивності поточного контролю підсумкова оцінка може виставлятися без проведення додаткових контрольних заходів.

 Семестровий екзамен — це одна з основних форм підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних вмінь і навичок з окремої навчальної дисципліни за семестр.

Спеціальні випуски технічних видань - це доку­менти інформаційного, рекламного плану, аналітичні, статистичні дані з проблеми.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає отримання кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий — кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій — кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта).

Тези (від грецького - положення, твердження) - це коротко сформульовані основні положення тексту. Як відомо, будь-який текст містить в собі певні твердження, які обґрунтовані певними фактами, цифрами, міркуваннями.

Тести - система формалізованих завдань, призначені для вста­новлення відповідності освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня особи вимогам державного стандарту освіти (освітніх, освітньо-кваліфікаційних характеристик).

Форми навчання у ВНЗ здійснюється за такими фор­мами: денна (стаціонарна); вечірня; заочна (дистанційна); екстернат.

Цита­та - це дослівний уривок твору, чийсь вислів, що органічно вписуються в текст наукової роботи як підтвердження чи заперечення певної думки.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. Закон України “Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради. - 2002. – ст. 134

2. Положення про державний вищий навчальний заклад (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074)

3. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) (Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65) – бакалавр, спеціаліст, магістр

4. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161)

5. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (Наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. № 93)

6. Порядок призначення і виплати стипендій (Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882)

7. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. — К.: «Шкільний світ», 2002. — 22 с.

8. Державна програма розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки / Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року №1183.

9. Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки.// Наказ МОН України від 23.01.2004 року №249

10. Про прове­дення науково-практичного семінару з питань впровадження кре­дитно-модульної системи організації навчального процесу. //Наказ МОН України №481 від 15 червня 2004 року .

Додаткова література

11. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. - К.: Либідь, 1998. — 560 с.

12. Аридин В. Учебная деятельность студентов: Справоч. пособ. для абитур., студ., мол. преподавателей / В. Аридин, Г. Атанов. — Донецк : ЕАИ-пресс, 2000. - 80 с.

13. Бондар В. Теорія і практика модульного навчання у вищих закла­дах освіти. Освіта і управління, 1999, — №1. — С. 19-70.

14. Вітвицька С. Основи педагогіки вищої школи : метод, посіб. для студентів магістратури / С. Вітвицька. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 316 с.

15. Євтух М. Б. Методологічні засади розбудови особистісно-орієнтованої нав­чальної діяльності у вищій школі / М. Б. Євнух // Філософія освіти XXI століт­тя: Проблеми і перспективи : 36. наук. пр. — К.: Звання, 2000. — С. 42—50

16. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила: ДСТУ 3582-97. – К.: Держстандарт України, 1998. – 16 с.

17. Левківська Г. П. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти // Г. П. Левківська, В. С. Сорочинська, В. С. Штифурак. - К., 2000. - 102 с.

18. Мойсенюк Н.Є. Педагогіка. Навч.посібник. – К., 2001. – 608 с.

19. Нагорний Б. Г. Студентство і сучасність / Б. Г. Нагорний, М. Л. Яковенко, А. В. Яковенко. - К.: Арістей, 2005. - 160 с.

20. Олексюк А.М. Експериментальне впровадження технології модуль­ної організації навчання у вищій школі / на прикладі гуманітар­них предметів/ Проблеми вищої школи. — К.: Інститут системних досліджень освіти, 1994. — вип.79 — С. 3-6.

21. Пидласый И.П. Педагогика. — М.: «Владос», 1998.

22. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. Навч. посібник. – К.: Ф. ”ВІПОЛ”,1997. – 242 с.

23. Студент XXI. Социальный портрет на фоне общественных трансформаций: украинская интерпретация / Сост.: В. И. Астахова [и др.] - X. : Изд-во НУА, 2008.- 124 с.

24. Фіцула М.М. Педагогіка.Навч. посібник. – К.:Академія,2000. – 544 с.

25. Цехмістрова Г.С., Фоменко Н.А. Управління в освіті та педагогічна діагностика. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Слово, 2005.- 280 с. 

26. Якубовський О.П. Управління навчальним процесом. Навчально-методичний посібник. — Одеса, 1999. — 48 с.

27. Шейко В.М.,Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник. – К.: Знання – прес, 2002. – 295 с.

 

ПАМ'ЯТКИ

II. Цитування.

Прийнято визначати два способи цитування:

1. Цитата є самостійною пропозицією й оформляється як пряма мова;

2. Цитата є частиною авторської пропозиції.

Якщо цитата приводиться не повністю, то пропуск позначається три крапки, яке може ставитися перед цитатою, у середині цитати й після цитати.

III. Правила складання конспектів в навчальній роботі студентів

Класифікація видів конспектів:

1) План-конспект. При створенні такого конспекту спочатку пишеться план тексту, далі на окремі пункти плану «нарощуються» коментарі. Це можуть бути цитати або вільно викладений текст.

2) Тематичний конспект. Такий конспект є коротким викладом даної теми, що розкривається по декільком джерелам.

3) Текстуальний конспект. Цей конспект являє собою монтаж цитат.

4) Вільний конспект. Даний вид конспекту містить у собі й цитати, і власні формулювання.

Як складати конспект:

1. Визначте мету складання конспекту.

2. Читаючи досліджуваний матеріал у перший раз, підрозділяйте його на основні значеннєві частини, виділяйте головні думки, висновки.

3. Якщо складається план-конспект, сформулюйте його пункти й визначите, що саме слід включити в план-конспект для розкриття кожного із них.

4. Найбільш істотні положення досліджуваного матеріалу (тези) послідовно й коротко викладайте своїми словами або приводите у вигляді цитат.

5. У конспект включаються не тільки основні положення, але й висновки, що  обґрунтовують конкретні факти й приклади (без докладного опису).

6. Складаючи конспект, можна окремі слова й цілі пропозиції писати скорочено, виписувати тільки ключові слова, замість цитування робити лише посилання на сторінки  роботи, застосовувати умовні позначки.

7. Щоб форма конспекту як можна наочніше відбивала його зміст, розташовуйте абзац «сходами» подібно пунктам і підпунктам плану, застосовуйте різноманітні способи підкреслення, використовуйте олівці й ручки різного кольору.

IV. Підготовка рефератів.

Класифікація рефератів. Структура реферату визначається його видом.

1) Аналітичний огляд може бути побудований подвійно:

– у вигляді викладу історії вивчення проблеми (що нового внесли ті або інші дослідники);

– у вигляді аналізу сучасного стану проблеми (розглянуті роботи групуються за ознакою спільності);

– огляд повинен являти собою не компіляцію, а аналіз і зіставлення робіт, виявлення даних, що підтверджують один одного. Огляд повинен закінчуватися короткими висновками: перерахуванням уже досліджених аспектів проблеми, постановкою дискусійних питань, а також виділенням нових аспектів, що підлягають вивченню.

2) Критичний аналіз дискусії - такий вид реферату являє собою більш глибоке вивчення протилежних точок зору з будь-якого питання. Головна його ціль - виявити сутність суперечки. Для цього потрібно уважно проаналізувати кожну позицію, з'ясувати, які факти й/або теоретичні положення послужили основою для того або іншого погляду на проблему.

3) Розгорнута рецензія може включати наступні позиції:

– обґрунтування актуальності  роботи що рецензується;

– короткий виклад теоретичної позиції автора роботи що рецензується;

– аналіз теоретичної позиції роботи у зіставленні з іншими дослідженнями;

– аналіз особливостей викладу: ясність, логічність, цілісність і т.д.

– висновки, які можна зробити на основі проведеного аналізу: що є цінним  у роботі що рецензується, що вимагає додаткового вивчення й уточнення, що викликає сумніви.

Загальні вимоги до розробки реферату:

1. Продумайте тему своєї роботи, загалом визначите її зміст, накидайте попередній план.

2. Складіть список літератури, яку слід прочитати; читаючи її, відзначайте й виписуйте все те, що повинне бути включене в роботу.

3. Розробіть як можна більш докладний план і біля всіх пунктів і підпунктів укажіть, з якої книги або статті слід відібрати необхідний матеріал.

4. У вступі до роботи розкрийте значення теми.

5. Послідовно розкрийте всі передбачені планом питання, обґрунтовуйте, роз'ясняйте основні положення, підкріплюйте їхніми конкретними прикладами й фактами.

6. Проявляйте своє особисте відношення: відображуйте в роботі власні думки й почуття.

7. Намагайтеся писати грамотно, точно, коротко; розділяйте текст на абзаци; не допускайте повторень.

8. У пронумерованих підрядкових виносках укажіть, звідки взяті наведені в тексті цитати й факти.

9. Наприкінці роботи зробіть узагальнюючий висновок.

10. Самокритично прочитайте свою роботу й зафіксуйте всі замічені недоліки; перепишіть роботу р разі необхідності.

VII. Письмові тексти.

При виконанні письмових робіт студенти мають використовувати відповідні стилі тексту:  

Художній стиль тексту використовується в художніх творах. Його завдання - зобразити предмет або подію, передати читачеві думки, почуття автора. Висловлення звичай буває образним, емоційним. Для художнього стилю характерні порівняння, метафори, епітети, уособлення і т.д.

Науковий стиль тексту використовується в наукових працях, словниках, підручниках, рефератах, лекціях, доповідях і т.п. Він характеризується точною передачею наукових знань. Висловлення звичай буває узагальненим, доказовим, неемоційним. Для даного стилю характерні наукові терміни, складні пропозиції.

 Офіційно-діловий стиль  використовується в різних ділових документах, в офіційних взаєминах. Для цього стилю характерні: 1) точна передача ділової інформації; 2) вірогідність і об'єктивність тексту, максимальна стислість при повноті інформації, точність, що виключає можливість двоякого розуміння тексту; 3) повне найменування державних органів, установ, підприємств; точне позначення дат, кількостей, величин, розмірів; уживання слів тільки в їхньому прямім значенні.

Публіцистичний стиль тексту використовується в матеріалах газет, у передачах радіо й телебачення, у виступах на зборах і мітингах. Завданнями стилю є: повідомляти інформацію, що має суспільно-політичне значення; впливати на читача й слухача, тобто в чомусь їх переконати, до чогось призвати. Висловлення звичайне буває злободенним за тематикою, звернення до розгляду соціально-політичних і моральних проблем. Для даного стилю характерні: комбінація стандартних і експресивних виражень, використання слів у переносному значенні, антонімів, тотожної лексики, спонукальних  і питальних речень; стиль поєднує книжкову й розмовну мову.

ТЕСТИ

 

Є люди, яких майже нічого не може здивувати, приголомшити, по­ставити в глухий кут. Їх повна протилежність — люди розсіяні та не­уважні, які можуть розгубитися у найпростіших ситуаціях. За допомо­гою запропонованого тесту можна зорієнтуватися стосовно рівня вашої уважності й зробити певні висновки.

 

ТЕСТ 1.   «Наскільки Ви уважні»

Дайте відповідь «так» чи «ні» на поставлені запитання:

1. Чи часто Ви програєте через неуважність?

2. Чи розігрують Вас друзі та знайомі?

3. Чи вмієте Ви займатися якою-небудь справою й одночасно слу­хати те, про що говорять навколо вас?

4. Чи знаходили Ви коли-небудь на вулиці гроші чи ключі?

5. Чи дивитеся Ви уважно по боках, коли переходите вулицю?

6. Чи здатні Ви з подробицями пригадати фільм, який переглянули два дні тому?

7. Чи дратуєтеся Ви, коли хтось відволікає вас від читання книги, перегляду телевізора чи якогось іншого заняття?

8. Чи перевіряєте Ви здачу в магазині одразу біля каси?

9. Чи швидко Ви знаходите в квартирі потрібну річ?

10. Чи здригаєтеся ви, якщо Вас раптово хтось кличе на вулиці?

11. Чи трапляється, що Ви одну людину приймаєте за іншу?

12.  Коли Ви захоплюєтеся розмовою, чи можете Ви пропустити потрібну вам зупинку?

13. Чи можете Ви не замислюючись назвати дати народження близьких Вам людей?

14. Чи легко Ви прокидаєтеся?

15. Чи зможете Ви знайти у великому місті без сторонньої допомоги будинок (музей, магазин, певний заклад), в якому Ви вже були од­ного разу в минулому році?

Підрахуйте отримані результати, зарахувавши собі по одному балу за кожну позитивну відповідь на питання 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 15 і за кожну негативну відповідь на питання 1,7, 10, 11, 12.

Ø понад 11 балів — Ви напрочуд уважна людина і вам можна лише позаздрити.

Ø 5-10 балів — Ви досить уважні, не забуваєте нічого важливого, про­те іноді виявляєте розсіяність, що призводить до прикрих непоро­зумінь. Але у відповідальні моменти ви здатні зосередитись

Ø 4 бали і менше — Ви дуже неуважні і це є причиною багатьох не­приємностей у вашому житті. Вам необхідно виховувати в собі зібраність і постійно тренувати пам'ять.

 

ТЕСТ 2. «Чи вмієте ви слухати лекцію»

Розгляньте кожне з наведених нижче тверджень і дайте відверту відповідь, чи стосуються вони вас. Залежно від вашого рішення ви­беріть один із варіантів відповідей: «так», «іноді» або «ні».

1. На лекції в аудиторії я сідаю переважно на останні лави.

2. Під час лекції мене відволікають розмови сусідів.

3. У мене зазвичай виникає потреба під час лекції перепитати що-небудь у сусіда.

4. Я соромлюся ставити питання лектору, якщо не розумію, про що йдеться.

5. Мені буває на лекціях нецікаво.

6. Під час лекції мені хочеться спати.

7. На лекціях я готуюся до важливих семінарів або контрольних робіт.

8. Перед лекцією я не переглядаю попередній матеріал.

9. Під час лекції я поринаю у спогади чи мрії. 10

Оцініть свої результати, зарахувавши за кожну відповідь «так» — 1 бал, за відповідь «іноді» — 2 бали, відповідь «ні» — 3 бали. Якщо ви набрали:

Ø від 9 до 15 балів — ви не готові до сприйняття лекційного матері­алу і вам треба багато працювати над собою, розвивати увагу, тре­нувати вольові якості і займатись самовихованням;

Ø від 16 до 21 балу — ви непоганий слухач, але вам необхідно вдо­сконалюватися: спробуйте знайти, що саме заважає ефективному слуханню лекцій, і зосередьтеся на подоланні цих перешкод;

Ø від 22 до 27 балів — ви вмієте слухати лектора, і якщо при цьому вам вдається складати гарний конспект, то багатьох проблем, пов'я­заних із навчанням у вузі, ви зможете уникнути.

 

ТЕСТ 3.  «Чи вмієте Ви конспектувати?»

Прочитайте наведені нижче висловлювання і дайте відповідь, чи сто­суються вони вас.

1. Мій конспект має привабливий зовнішній вигляд.

2. Я іноді не можу прочитати окремі слова в конспекті.

3. Коли я читаю конспект, я іноді не розумію структуру викладено­го матеріалу.

4. При конспектуванні я зазвичай дослівно переписую фрагменти тек­сту.

5. Мій конспект має місце (поля) для власних зауважень.

6. Я використовую скорочення слів та спеціальні позначки (символи) і завжди можу їх розшифрувати.

7. Я структурую конспект за допомогою схем, таблиць, кольорових маркерів.

8. Користуючись конспектом, я не завжди можу відтворити зміст законспектованої інформації.

9. Як правило, в конспекті я записую думки своїми словами.

10. Я можу виділити головну думку у тексті й скорочено зафіксува­ти її в конспекті.

Оцініть свої результати, зарахувавши по 1 балу за кожну позитивну відповідь на питання 1, 5, 6, 7, 9, 10 і за кожну негативну — на питан­ня 2, 3, 4, 8. Якщо ви набрали:

Ø від 0 до 3 балів — ви маєте низький рівень навичок конспектуван­ня, ваш конспект практично непридатний для використання при підготовці до семінарів, практичних занять, іспитів. Вам треба дуже багато уваги приділяти формуванню навичок конспектування та ви­ховувати у себе наполегливість, пунктуальність, акуратність тощо;

Ø від 4 до 7 балів — ви володієте деякими навичками конспектуван­ня, але ваш конспект може мати багато недоліків, що будуть певною перешкодою до успішного навчання. Почніть з усунення найбільш істотних недоліків у конспектуванні, і ви позбавитеся багатьох про­блем;

Ø від 8 до 10 балів — ваш конспект відповідає майже всім вимогам конспектування, проте вдосконаленню немає меж.

 

ТЕСТ 4 .

Самооцінка здатності до самоосвіти й саморозвитку осо­бистості

Інструкція

Уважно ознайомтеся з питаннями тесту-анкети. Виберіть один із за­пропонованих варіантів відповіді: «ні», «частково, періодично», «так». Визначте кількість балів за кожну відповідь відповідно до ціни обрано­го варіанту. Додайте набрану вами кількість балів за всі відповіді та спів­віднесіть вашу суму балів зі «Шкалою визначення рівнів розвитку».

 

№	Питання	Варіанти відповіді
		Ні (1 бал)	Частково, періодично (2 бали)	Так (3 бали)
1.	Чи читали ви і чи знаєте щось про принципи, методи, правила самоосвіти, самовихо­вання, саморозвитку особистості?
2.	Чи маєте ви серйозні і глибокі прагнення до 2 самоосвіти, самовиховання, саморозвитку своїх особистісних якостей, здібностей?
3.	Чи відмічають ваші друзі, знайомі ваші успіхи в самоосвіті, самовихованні, саморозвитку?
4.	Чи відчуваєте ви прагнення глибше пізнати самого себе, свої творчі здібності?
5.	Чи маєте ви свій ідеал і чи спонукає він до самоосвіти, самовиховання, саморозвитку?
6.	Чи часто ви задумуєтесь про причини своїх промахів, невдач?
7.	Чи здатні ви до швидкого самостійного ово­лодіння новими видами діяльності, напри­клад, до самостійного вивчення іноземної мови?
8.	Чи здатні ви і далі вирішувати складну задачу, якщо перші дві години не дали очікува­ного результату?
9.	Чи ведете ви щоденник, де записуєте свої ідеї, плануєте своє життя (на рік, на най­ближчий місяць, тиждень, день)?
10.	Чи аналі­зуєте, що із запланованого виконати не вда­лося і чому?
11.	Чи ваші друзі вважають вас людиною, здат­ною до переборення труднощів?
12.	Чи знаєте ви свої сильні та слабкі сторони? Чи хвилює вас майбутнє?
13.	Чи прагнете ви до того, щоб вас поважали ваші найближчі друзі, батьки?
14.	Чи здатні ви керувати собою, стримувати се­бе у конфліктних ситуаціях?
15.	Чи здатні ви до ризику?
16.	Чи прагнете ви виховувати в собі силу волі або інші якості?
17.	Чи добиваєтесь ви того, щоб до вашої думки прислуховувались?
18.	Чи вважаєте ви себе цілеспрямованою лю­диною?
19.	Чи вважають (вважали) вас людиною, яка здібна до самоосвіти, саморозвитку: • батьки; • учителі; • друзі?

 

Саморозвитку

 

Сума балів	Рівень розвитку	Сума балів	Рівень розвитку
21-28	— дуже низький	45-48	— трохи вищий за середній
29-32	— низький	49-52	— вищий за середній
33-36	— нижчий за середній	53-56	— високий
37-40	— трохи нижчий за середній	57-63	— дуже високий
41-44	— середній

Отже, ви одержали більш точні уявлення про рівень розвитку ва­ших здібностей до самоосвіти й са­морозвитку. Не засмучуйтеся, як­що цей рівень у вас невисокий, його можна підвищити, якщо ви готові попрацювати над собою. Сподіваємося, що викладена вище інформація допоможе вам здійсни­ти ці бажання цілеспрямовано й ефективно

ТЕСТ 6 .

О.І.Сібіль

 

НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ СТУДЕНТІВ

 

Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи

з дисципліни для студентів денного та заочного відділень

спеціальності “Соціальна педагогіка”

 

 

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від

 

 

Запоріжжя

2011

УДК

ББК

С

 

Сібіль О.І. Наукова організація праці студентів: Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни для студентів денного та заочного відділень спеціальності “Соціальна педагогіка” - Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 55 с.

 

Методичні рекомендації складені відповідно до робочої програми вивчення дисципліни «Наукові основи організації праці студентів». 

Мета даної розробки – надати допомогу студентам у самостійній роботі з підготовки до семінарів та практичних занять, написанні індивідуальних робіт, а також перевірці своїх знань та вмінь з курсу. Рекомендовано для студентів І курсу денного та заочного відділень факультету соціальної педагогіки та психології, спеціальності “Соціальна педагогіка”. 

 

Рецензент: Мацкевич Ю.Р.                                                         

Відповідальний за випуск: Заверико Н.В.

ЗМ ІСТ

	Передмова ……………………………………………………………..	4
	Тематичний план дисципліни ………………………………………..	6
	Технологічні картки вивчення окремих тем курсу «Наукова організація праці студентів»…………………………………… …..	7
	Індивідуальне завдання ……………………………………………….	25
	Термінологічний словник ……………………………………………	28
	Список рекомендованої літератури ………………………………….	38
	Пам'ятки формування умінь навчально-пізнавальної діяльності студентів у ВНЗ ……………………………………………………..	40
	Тести……………………………………………………………………	46

ПЕРЕДМОВА

 

 

У багатьох першокурсників виникає певна розгубленість, пов'язана з першим періодом навчання у вищому навчальному закладі. Процес адап­тації, тобто пристосування до умов навчання ускладнюється ще й новим соціальним статусом, новим колективом однокурсників, незвичним ха­рактером освітнього процесу у вищій школі. Нещодавні школярі досить часто не вміють не тільки са­мостійно навчатися, а й оволодівати знаннями, оскільки сучасна школа не завжди формує головне вміння – самостійно вчитись. Система шкільного навчання побудована на за­учуванні (запам'ятовуванні і відтворенні) певного матеріалу. У вищих закладах освіти навчання відбувається дещо інакше. Шкільні уроки, на яких і пояснювали, і повторювали, і відпрацьовували вміння та навички, і закріплювали певний навчальний матеріал, замінюються лекціями, семінарськими, практичними та лабораторними заняттями, а отже, й працювати доводиться зовсім інакше.

Навчання - складний психолого-педагогічний процес, учасники якого мають різні індивідуальні показники швидкості та якості засвоєння знань. Але ці показники можуть бути істотно покращенні завдяки свідо­мому розвитку певних здібностей, навичок та вмінь. Суспільство ніколи не було в змозі розв’язати всі проблеми освіти, виховання, якщо певну частку цієї роботи не перебирала на себе сама особистість. Тому від ставлення студента до навчання, від його вміння використовувати певні способи та методи підвищення ефективності навчальної діяльності залежить його успішне становлення як професі­онала.

Важливою складовою навчальної діяльності у будь-якому вищому закладі освіти є аудиторна робота у формі лекцій, семінарських та прак­тичних занять тощо. Ефек­тивність такої роботи значною мірою залежить від вміння слухати ви­кладача і фіксувати отриману інформацію, працювати з навчальною або науковою книгою, проводити науково-дослідну роботу, відпрацьовувати отриманні професійні знання та вміння через проходження виробничої практики. Але навіть високий рівень розвитку цих вмінь не гарантує успіху без наявності у сту­дента певних рис особистості, зокрема таких, як наполегливість, дисциплінованість, пізнавальна активність, стійка увага тощо, які формуються в процесі самовиховання.

Курс “Наукова організація праці студентів” викладається на першому курсі денного та заочного відділення спеціальності “соціальна педагогіка” і складається з двох навчальних модулів: 1 - Психолого-педагогічні засади освітньої діяльності студентів; 2 – Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів

Мета курсу “Наукова організація праці студентів” – забезпечити особистісну готовність студентів-першокурсників до навчально-пізнавальної діяльності у вищому навчальному закладі в умовах кредитно-модульної системи навчання 

Завдання курсу: 

1)  сформувати у студентів позитивне відношення, суб’єктну позицію щодо освітнього процесу професійної підготовки у ВНЗ;  

2) ознайомити з сутністю та особливостями організації навчально-виховного процесу, правами та обов’язками студентів у ВНЗ; сприяти засвоєнню студентами нормативних вимог до організації освітнього процесу, самостійної, індивідуальної роботи студентів у відповідності до кредитно-модульної системи навчання у ЗНУ;

3) оволодіння студентами основними навчально-пізнавальними засобами праці студентів як в процесі аудиторних, так і поза аудиторних занять, проведення педагогічних досліджень, проходження виробничої практики.

Реалізація означених завдань вивчення курсу “Наукова організація праці студентів” дозволить студентам:

§ оволодіти основними поняттями: вища освіта, зміст навчання, термін навчання, стандарт вищої освіти, професійна підготовка, вищий навчальний заклад, якість вищої освіти, якість освітньої діяльності; система стандартів; студентське самоврядування; навчально-виховний процес, форми навчання та форми організації навчального процесу; зміст освіти, освітньо-професійна програма підготовки, структурно-логічна схема підготовки, нормативна, вибіркова частини змісту освіти; державний стандарт освіти, освітня характеристика, тест, навчальний план, навчальна програма, робоча навчальна програма; лекція, лабораторне заняття, практичне заняття, семінарське заняття, індивідуальне заняття, консультація, індивідуальне завдання; дипломні (курсові) роботи, проекти, самостійна робота студента; практична підготовка (практика); семестровий контроль, залік, екзамен; ДЕК; академічна година, пара, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр кредит, навчальний курс, навчальний рік;

§ отримати знання щодо: мети, завдань, змісту, принципів професійної підготовки у ВНЗ, особливостей організації кредитно-модульної системи навчання у ЗНУ, прав та обов’язків студентів; поточної та підсумкової оцінки навчально-діяльності студентів; сутності та специфіки різних форм аудиторних та поза аудиторних занять; особливостей проведення педагогічних досліджень, проходження виробничої практики самостійної, індивідуальної роботи студентів;

§ оволодіти вміннями: 1) слухати ви­кладача і фіксувати отриману інформацію (складати конспект лекції: відібрати необхідну інформацію, скоротити її, переформулювати і записати); 2) працювати з навчальною або науковою книгою, розуміння і осмислення прочитаного: розуміння значення окремих слів, словосполучень, речень, ро­зуміння окремих текстових суджень; постановка простих питань і питань-припущень, антиципація плану розповіді і змісту, реципація, критичний аналіз/ оцінка тексту; 3) виступати з доповіддю на задану тему, рецензувати текст, виступ, складати реферат.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Розподіл навчального часу за семестрами та видами навчальних занять

Семестр	Усього годин	З них					Підсум. контроль
		Аудит. годин	Форма заняття			Самост.+ інд. робота
			Лекції	Семінар	Практ. заняття

Денне відділення

І 108 52 34 8 10 28+28 залік

Заочне відділення

 І 108 16 8 4 4 92 залік

  

№ теми	Змістовні компоненти курсу	Денне відділення			Заочне відділення
		Разом	Лекції	Практ.	Разом	Лекції	Практ.
МОДУЛЬ 1.
1. 1.	Сутність професійної підготовки в системі вищої освіти	6	4	2	2	2
2. 2.	Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах	6	4	2	2	2
3.	Кредитно-модульна система (КМС) організації навчального процесу.	6	4	2	2		2
4.	Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах	4	2	2	2		2
5.	Лекційна форма навчання як най­важливіший різновид аудиторних занять у ВНЗ	4	2	2
МОДУЛЬ 2.
6.	Уміння працювати з науковим текстом	6	4	2	2		2
7.	Інформаційно-бібліографічні уміння і навички	6	4	2	2	2
8.	Культура усної і письмової мови студента	4	2	2
9.	Науково-дослідницька діяльність студентів	6	4	2	2	2
10. 5.	Контрольні заходи НВП у вищому навчальному закладі	2	2		2		2
11.	На шляху саморозвитку і самоосвіти	2	2
УСЬОГО:		52	34	18	16	8	8

ТЕХНОЛОГІЧНІ КАРТКИ  

вивчення  тем курсу «Наукова організація праці студентів»

Тема № 1.	«СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ»
Основні поняття теми:	вища освіта, професійна підготовка, вищий навчальний заклад, якість вищої освіти, якість освітньої діяльності; державний стандарт освіти, освітня характеристика,
Лекція	1. Нормативно-правові акти щодо професійної підготовки в системі вищої освіти  2. Поняття освіти, професійної підготовки в системі вищої освіти 3. Структура вищої освіти. Освітні рівні вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти (бакалавр, спеціаліст, магістр) 4. Стандарти вищої освіти: державний та галузевий стандарт, стандарти вищої освіти ВНЗ. 5. Типи вищих навчальних закладів, рівні акредитації ВНЗ, національний вищий навчальний заклад
Семінар	Питання для обговорення: 1. Яка структура освіти в Україні? 2. У чому полягає ступневість вищої освіти? Які освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні встановлені в Україні? 3. Що таке зміст освіти? Чим він визначається? 4. Що таке державний стандарт освіти? Які основні функції державних стандартів освіти? 5. Що таке освітня та освітньо-кваліфікаційна характеристика і для яких рівнів освіти вони визначається? 6. Сутність, структура та процес формування навчальної діяльності студентів. Фактори, що впливають на процес навчання студентів.
Література	1; 2; 3; 8
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Як Ви розумієте такі терміни: вища освіта, стандарт вищої освіти, професійна підготовка, вищий навчальний заклад, якість вищої освіти, якість освітньої діяльності (дайте їх визначення). 2. З чого складається структура вищої освіти 3. Дайте характеристику освітньо-кваліфікаційним рівням бакалавр, спеціаліст, магістр 4. Поняття “стандартів вищої освіти”. З чого складається державний, галузевий та стандарт вищої освіти ВНЗ. 5. Які типи вищих навчальних закладів Ви знаєте? Особливості національного вищого навчального закладу 6. Сутність, структура та процес формування навчальної діяльності студентів. 7. Об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на процес навчання студентів.
Завдання для самостійної роботи	Конспект нормативних документів у відповідності до питань семінарського заняття: 1. Закон України «Про вищу освіту» // Відомості Верховної Ради. - 2002. – Статті 3-8 2. Положення про державний вищий заклад освіти (1996 р.) – Статті 1-3, 8

Завдання для самоконтролю

1. Рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в резуль­таті послідовного, системного та цілеспрямовано­го процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й за­вершується здобуттям певної кваліфікації за під­сумками державної атестації;

A. Вища освіта 

B. Зміст вищої освіти 

C. Зміст навчання 

2. Характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здо­буття кваліфікації, яка відповідає певному освіт­ньо-кваліфікаційному рівню

A. Освітній рівень вищої освіти

B. Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої осві­ти

C. Рівень професійної діяльності

3. Термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти

A. Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади

B. Нормативний термін навчання

C. Стандарт вищої освіти

4. Процедура визнання спромож­ності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану із здобут­тям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до держав­них вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення;

A. Ліцензування 

B. Акредитація 

C. Якість освітньої діяльності 

 

5. Освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рів­нем бакалавра.

A. Неповна вища освіта

B. Базова вища освіта

C. Повна вища освіта

6. Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфі­каційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня про­фесійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

A. Молодший спеціаліст 

B. Бакалавр 

C. Магістр 

7. Вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва

A. Університет (класичний університет) 

B. Академія 

C. Інститут 

Тема № 2.	ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.
Основні поняття теми:	зміст навчання та зміст освіти; термін навчання, навчально-виховний процес, освітньо-професійна програма підготовки, структурно-логічна схема підготовки, нормативна, вибіркова частини змісту освіти; навчальний план, навчальна програма, робоча навчальна програма; студентське самоврядування
Лекція	1. Нормативно-правова база організації навчального процесу 2. Стандарти в освіті, освітньо-професійна характеристика та програма підготовки бакалавра з соціальної педагогіки.  3. Сутність основних понять теми 4. Навчальний час студента 5. Права та обов’язки учасників НВП
Семінарське заняття	Питання для обговорення: 1. Дайте характеристику нормативно-правовій базі організації окремих компонентів навчального процесу: державний стандарт освіти, навчальний план, навчальна та робоча програма дисципліни 2. Які права та обов’язки мають основні учасники НВП (студенти та викладачі)? 3. Який існує порядок призначення та виплати стипендій студентам ВНЗ?
Література	3; 4; 5; 6; 26
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Дайте характеристику нормативно-правовій базі організації окремих компонентів навчального процесу: державний стандарт освіти, навчальний план, навчальна та робоча програма дисципліни 2. Які права та обов’язки мають основні учасники НВП (студенти та викладачі)? 3. Який існує порядок призначення та виплати стипендій студентам ВНЗ? 4. Дайте характеристику компонентам що складають навчальний час студента (академічна година, пара, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр кредит, навчальний курс, навчальний рік)
Завдання для самостійної роботи	Конспект нормативних документів у відповідності до питань семінарського заняття: 1. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01. 1998 р. № 65)   2. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ Міністерства освіти України від 2.06.1993 р. № 161) 3. Порядок призначення і виплати стипендій (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 Р. № 882)

Завдання для самоконтролю

1. Складова частина нав­чального часу студента, що закінчується підсумко­вим семестровим контролем.

A. Навчальний день

B. Навчальний тиждень

C. Навчальний семестр

2. Навчальний час, який складається з навчаль­них днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

A. Навчальний семестр  

B. Навчальний рік 

C. Навчальний курс навчального року.

3. Форма навчання що є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

A. денна (стаціонарна) форма навчання

B. вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання

C. екстернат

4. Нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

A. Навчальна програма 

B. Робоча програма 

C. Індивідуальний навчальний план студента 

5. Нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-профе­сійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

A. Навчальна програма 

B. Робоча програма 

C. Індивідуальний навчальний план студента 

6. Нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семест­рами.

A. Навчальний план   

B. Робочий навчальний план 

C. Науково-методичне забезпечення навчального процесу   

7. Дисципліни, що вводяться вищим закладом освіти для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективнішого використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. 

A. Нормативна частина змісту освіти 

B. Нормативні навчальні дисципліни 

C. Вибіркові навчальні дисципліни

8. Основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних функцій.

A. Освітньо-кваліфікаційний рівень

B. Освітньо-професійна програма підготовки 

C. Освітньо-кваліфікаційна характеристика

 

Тема № 3.	КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА (КМС) ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Основні поняття теми:	кредитно-модульна система організації навчального процесу, кредитно-модульна технологія навчання; кредит; модуль, дидактичний, змістовий (нормативний, змістовний), тематичний модуль; модульний контроль (поточний, підсумковий); навчальні показники, параметри оцінювання, сумарний модульний бал, семестровий екзамен (диференційований залік), підсумкова оцінка, залікова оцінка; рейтинг студента
Лекція	1. Що таке Болонський процес 2. Реалізація основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців у ВНЗ. 3. Модулі, змістовні модулі освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів. 4. Формування програми навчання студентів в умовах КМС.
Семінарське заняття	Питання для обговорення: 1. Чинники впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні? 2. Основні завданнями КМСОНП  3. Індивідуальний навчальний план студента в умовах КМСОНП: сутність та особливості формування 4. Організація та проведення модульного й семестрового контролю 5. Поняття сумарного модульного балу з дисципліни, перевід його у традиційну академічну оцінку національної шкали
Література	9; 10; 13; 13; 20; Тимчасове положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ЗНУ
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Які чинники зумовлюють впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)? 2. Охарактеризуйте основні завданнями КМСОНП  3. Дайте характеристику процесу формування індивідуального навчального плану студента 4. Яким чином здійснюється організація та проведення модульного і семестрового контролю 5. Як здійснюється перевід сумарного модульного балу з дисципліни у традиційну академічну оцінку національної шкали  6. За яких умов здійснюється переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання у КМСОНП
Завдання для самостійної роботи	Конспект нормативних документів у відповідності до питань семінарського заняття “Кредитно-модульна система (КМС) організації навчального процесу ” (Положення про КМСН у ЗНУ)

Завдання для самоконтролю

1. Цілісний алгоритм повного засвоєння знань та умінь майбутніми фахівцями за структурно-інтегрованими освітньо-професійними програмами в кредитних вимірах і модульним принципом, свідомим самостійним вибором студентами навчальних дисциплін з метою прикладання максимальних інтелектуальних зусиль для їхнього вчасного засвоєння.

A. Кредитно-модульна система організації навчального процесу 

B. Кредитно-модульна технологія навчання

C. Кредитно-модульне навчання

2. Відображає кількість навчальної роботи студента, необхідної для успішного завершення навчання і включає усі види занять (аудиторні заняття, консультації, самостійну роботу, екзамени та інші види навчальної діяльності). 

A. Кредит

B. Принцип кредитності

C. Заліковий кредит

3. Правило, за яким організація засвоєння на­вчального матеріалу має будуватися за наперед заданою модульною програмою, яка складається з логічно завершених доз навчального матеріалу (модулів) зі структурованим змістом кожного модуля та системою оцінювально-контрольних параметрів.   

A. Принцип модульності

B. Дидактичний модуль

C. Змістовний модуль  

4. Модулі, як навчальні елементи, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові (предмету, навчальній дисципліні). Такий модуль утворюється шляхом структурної декомпозиції навчального матеріалу на навчальні елементи. 

A. Нормативні змістові модулі

B. Вибіркові змістові модулі

C. Тематичні модулі

5. Контроль, орєнтований на визначення рівня оперативного засвоєння студентами тематичного модулю - розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу і перевіряється під час семінарських, лабораторних занять, виконання творчих завдань, модульних контрольних зрізів тощо.

A. Модульний контроль

B. Поточний модульний контроль

C. Підсумковий модульний контроль

6. Відображає результати пізнавальної діяльності студента з навчальної дисципліни (змістовного модуля) і складається із суми балів, що студент отримав за виконання всіх видів роботи, передбачених навчальною дисципліною (змістовним модулем), в тому числі і тематичними модулями.   

A. Сумарний модульний бал

B. Семестровий екзамен (диференційований залік)

C. Підсумкова оцінка

7. Порядкова позиція студента групи (курсу) за результатами навчання, визначається на основі сумарних модульних балів. Види рейтингу: підсумковий, семестровий, річний, загальний.

A. Рейтинг студента

B. Семестровий рейтинг студента  

C. Навчальний рейтинг студента

8. Певні ознаки результатів навчальної діяльності студентів з модулю, які характеризують оперативне (або повне) засвоєння студентом елементів знань і практичних дій, які складають зміст дисципліни (виступ на семінарі, доповнення, конспект, повнота, глибина, естетичність оформлення роботи тощо). 

A. Критерії оцінювання

B. Навчальні показники

C. Параметри оцінювання

Тема № 4.	ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Основні поняття теми:	форми навчання та форми організації навчального процесу; лекція, лабораторне заняття, практичне заняття, семінарське заняття, індивідуальне заняття, консультація, індивідуальне завдання; дипломні (курсові) роботи, проекти, самостійна робота студента; практична підготовка (практика); семестровий контроль, залік, екзамен; ДЕК
Лекція	1. Форми аудиторних навчальних занять студентів: лекція, лабораторне заняття, практичне заняття, семінарське заняття. 2. Форми індивідуальної роботи: індивідуальне заняття, консультація, індивідуальне завдання; дипломні (курсові) роботи, проекти. 3. Самостійна робота студента. 4. Практична підготовка: організація та проходження виробничої практики студентів. 5. Контрольні заходи в НВП (контрольні роботи, семестровий контроль – залік, екзамен); ДЕК
Семінарське заняття	Питання для обговорення: 1. Призначення лекції як основної форми проведення навчальних занять у ВНЗ 2. Лабораторне, практичне та семінарське заняття – спільне та відмінне цих форм  навчальних занять у ВНЗ 3. Спільне та відмінне в організації індивідуальних занять, консультацій, завдань та самостійної роботи студента як форм навчально-виховного процесу у ВНЗ 4. Назвіть та охарактеризуйте контрольні заходи у ВНЗ
Література	4; 11; 12; 18
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Призначення лекції як основної форми проведення навчальних занять у ВНЗ 2. Лабораторне, практичне та семінарське заняття – спільне та відмінне цих форм  навчальних занять у ВНЗ 3. Форми індивідуальної роботи: індивідуальне заняття, консультація, індивідуальне завдання; дипломні (курсові) роботи, проекти. 4. Самостійна робота студента, її зміст та структура  5. Практична підготовка: організація та проходження виробничої практики студентів. 6. Контрольні заходи в НВП (контрольні роботи, семестровий контроль – залік, екзамен); ДЕК

Завдання для самоконтролю

1. Форма навчаль­ного заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практично­го підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірю­ вальною апаратурою, методикою експерименталь­них досліджень у конкретній предметній галузі.

A. лекція

B. лабораторне заняття

C. семінарське заняття

2. Форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних поло­жень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом ін­дивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

A. практичне заняття 

B. індивідуальне навчальне заняття 

C. самостійна робота студента 

3. Обов'язковий компонент освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня, який має на меті набуття сту­дентом професійних навичок та вмінь, здійснюється на передових сучасних підприємствах і організа­ціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління, в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого нав­чального закладу та спеціаліста з даного фаху.

A. Індивідуальна консультація

B. Групова консультація

C. Практика студентів

4. Робота, яка виконується студентом на кожному курсі навчання з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкрет­ного фахового завдання.

A. індивідуальні завдання 

B. курсові проекти (роботи) 

C. дипломні проекти (ро­боти) 

5. Один із методів навчання, при якому студенти здобувають знання в процесі планування й виконання практичних завдань, що постійно ускладнюються.

A. Метод імітаційних (рольових, ділових) ігор  

B. Метод кейс-проектів       

C. Метод проектів      

Тема № 5	ЛЕКЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ ЯК НАЙ­ВАЖЛИВІШИЙ РІЗНОВИД АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ У ВНЗ
Основні поняття теми:	лекція, конспект, конспектування; теорія, методологія; об’єктивні та суб’єктивні умови; вид, функція; основна, другорядна та допоміжна інформація
Лекція	1. Лекційна форма навчання, її призначення 2. Характеристика основних видів та функцій лекції. 3. Об’єктивні та суб’єктивні умови активного слухання та конспектування лекції
Семінарське заняття	Питання для обговорення: 1. Конспектування лекції як процес, в якому поєднуються процес слухання та процес записування інформації 2. Основна, другорядна та допоміжна інформація лекції. 3. Обговорення труднощів конспектування 4. Прийоми підвищення ефективності конспектування лекції. 5. Недоцільність використання чужого конспекту. 6. Після лекційне доопрацювання конспекту
Література	4; 11; 12; 21; 28
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Об’єктивні та суб’єктивні умови активного слухання та конспектування матеріалу лекції.  2. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Вимоги до конспектування основної, другорядної та допоміжної інформація лекції ”. 3. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Як підвищити ефективність конспектування лекції ”. 4. Обґрунтуйте, чому недоцільно використовувати чужий конспект лекцій. 5. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Як здійснювати після лекційне доопрацювання конспекту лекції ”
Завдання для самостійної роботи	Письмове обґрунтування недоцільності використання чужого конспекту лекцій
Питання для самоконтролю	1. Чому лекцію вважають най­важливішим різновидів нав­чальних занять у ВНЗ? 2. Чи згодні Ви з твердженням, що слухання лекції - активний процес, який передбачає вміння слухати. Обґрунтуйте свою думку. 3. Назвіть та визначте для себе перешкоди слуханню лекції. 4. Чому конспектування вважається найкращім способом запам'ятати думку? 5. Конспектування письмового тексту і конспектування усного мовлення – охарактеризуйте спільне й істотні відмінності між собою цих різновидів конспектування мають багато 6. Охарактеризуйте та вкажіть яким чином в процесі конспектування опрацьовуються головна, другорядна та допоміжна у інформація  7. Назвіть та визначте для себе труднощі конспектування лекції. 8. Складіть список скорочення інформації, які Ви використовуєте  при конспектуванні лекції 9. Обґрунтуйте недоцільність використання чужого конспекту 10. Чи вважаєте для себе доцільним після лекційне доопрацювання конспекту

 

Тема № 6	УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З НАУКОВИМ ТЕКСТОМ
Основні поняття теми:	монографія, навчальний посібник, науковий текст; розділ, значеннєві частини; виписки, схеми, таблиці, графіки
Лекція – 2	1. Методи роботи з книгою. 2. Прийоми осмислення тексту. Розуміння тексту. 3. Фактори успішної роботи з науковим текстом. 4. Причини зниження розумової працездатності
Література	12; 14; 17; 21
Практичне заняття	Відпрацювання вмінь: 1. Фіксація інформації наукового тексту: Ø Постановка питань до прочитаного тексту. Ø Підбор заголовків до абзаців (розділам) тексту. Ø Формулювання головної думки, що міститься в тексті. Ø Розбивка тексту на значеннєві частини. Ø Складання складного плану тексту. 2. Підкреслювання та помітки на полях. 3. Виписки. 4. Схеми, таблиці, графіки. 5. Скорочення тексту. 6. Оформлення конспектів.
Література	12; 16; 21; Пам'ятки з формування умінь навчально-пізнавальної діяльності студентів у ВНЗ
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Прийоми осмислення та фіксації інформації наукового тексту ” 2. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Прийоми оформлення конспектів наукового тексту: виписки, схеми, таблиці, графіки, скорочення тексту ”
Завдання для самостійної роботи	Конспект наукової статті (за вибором студента). Фіксація інформації наукового тексту: постановка питань до прочитаного тексту; формулювання головної думки, розбивка тексту на значеннєві частини; складання складного плану тексту, а також схем, таблиць, графіків
Запитання для самоконтролю	1. Роль самостійної роботи з науковою книгою в системі професійної підготовки спеціаліста 2. З якими труднощами розуміння наукового тексту Ви зіштовхнулися у перший період навчання у ВНЗ 3. Які з наступних методів фіксації інформації наукового тексту Ви використовуєте в навчальній діяльності, які переваги цих методів Ви бачите: Ø підкреслювання та помітки на полях; Ø підкреслювання і помітки на полях;   Ø виписки; Ø складання плану:             Ø схеми, таблиці, графіки  Ø тези 4. Переваги і недоліки конспектування наукового тексту 5. Фактори успішної роботи з текстом 6. Причини зниження розумової працездатності

 

Тема № 7	ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ УМІННЯ І НАВИЧКИ
Основні поняття теми:	монографія, збірник наукових праць, періодика, навчальна література; інформаційні ресурси, довідково-пошуковий апарат; алфавітний, систематичний, предметний каталоги; бібліографічні видання, реферативні видання  бібліографічне оформлення; бібліографічна довідка про книгу; бібліографічні список, покажчик, картотека, каталог, картка; монографія; анотація; термінологічний словник, цитата,
Лекція	1. Правила користування предметними та іменними каталогами бібліотеки 2. Як працювати з покажчиком, змістом підручників, посібників та інших літературних джерел  3.  Як користатися термінологічними словниками 4. Internet – як джерело наукової інформації 5. Використання сайту ЗНУ в науковій та навчально-пізнавальній роботі студентів
Практичне заняття	Відпрацювання вмінь 1. Вимоги до правильного оформлення цитат, виписок 2. Бібліографічне оформлення списків літератури. 3. Використання сайту ЗНУ щодо організації навчання, науково-методичного забезпечення навчального процесу 4. Використання електронного фонду наукової бібліотеки ЗНУ в самостійній роботі студентів 5.  Використання сайту ЗНУ в науково-дослідницькій діяльності студентів
Література	16; 22; 27;29
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Проведіть консультацію студента-першокурсника на тему: “Як користуватися каталогами бібліотеки, предметним та іменним покажчиками ” 2. Проведіть консультацію студента-першокурсника на тему: “Як користуватися змістами підручників, посібників, інших літературних джерел”  3. Проведіть консультацію студента-першокурсника на тему: “Як знаходити в підручнику, довідниках потрібних даних, формул, правил, зазначених відповідей на завдання ”. 4. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Уміння користатися термінологічними словниками ”. 5. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Правильне бібліографічне оформлення цитат, виписок і списків літератури”.
Завдання для самостійної роботи	Бібліографічне оформлення списку літератури до окремої теми з курсу “Соціальна педагогіка ” (Тема за вибором студентів) (Додаток )
Питання для самоконтролю	1. Поняття про наукову інформацію, види та ознаки наукової інформації. 2. Які ви знаєте етапи вивчення наукових джерел? 3. Що Ви розумієте під системою опрацювання інфор­маційних джерел? 4. Інформаційно-пошукова мова бібліотек УДК, ББК. Дайте характеристику. 5. Поняття та види каталогів. Які види каталогів використовуються? 6. Техніка опрацювання інформації. 7. Який порядок роботи над текстом? 8. Які вимоги до використання цитат? 9. Бібліографічний опис літератури. Які вимоги до оформлення?

Завдання для самоконтролю

1. Бібліографічний опис зі складною структурою, що має допоміжні покажчики, а в необхідних випадках і інші елементи, характерні для самостійно виданого документа (передмова, зміст і т.п.).

A. Бібліографічний список 

B. Бібліографічний покажчик 

C. Бібліографічна довідка про книгу 

2. Бібліографічний опис що містить джерела інформації, відомості про автора, заголовок, підзаголовні дані (тому, жанр, читацьке призначення), вихідні дані (рік і місце видання, видавництво), підзаголовні дані (серія, установа, що підготувала видання), кількісну характеристику джерела (сторінки, обсяг в обліково-видавничих аркушах, тираж, ціна), примітки (відомості про бібліографію, ілюстрації і т.д.).

A. Бібліографічна картотека 

B. Бібліографічний каталог 

C. Бібліографічна картка 

3. Каталоги, що містять картки на книги, в яких назви робіт розташовані за галузями знань, згідно з діючою класифікацією науки.

A. Алфавітні каталоги 

B. Систематичні   каталоги 

C. Предметні каталоги   

4. Наукове дослідження, присвячене одному питанню, темі, яке характеризується єдиною тематикою, визначеністю концепції, багатством фактичного матеріалу, який відображує логіку розвитку авторської ідеї.  

A. Збірник 

B. Монографія 

C. Навчальна література  

5. Коротко сформульовані основні положення тексту, що містить в собі певні твердження, які обґрунтовані певними фактами, цифрами, міркуваннями.

A. Тези 

B. Тести 

C. Цита­та 

Тема № 8	КУЛЬТУРА УСНОЇ І ПИСЬМОВОЇ МОВИ СТУДЕНТА
Основні поняття теми:	рецензія, реферат, характеристика, відгук, есе
Лекція	1. Складання конспекту прочитаного чи тексту прослуханого виступу, лекції, доповіді. 2. Виступ з доповіддю на задану тему. 3. Рецензування тексту чи виступу. 4. Складання реферату на визначену тему по декількох літературних джерелах.
Практичне заняття	Відпрацювання вмінь 1. Складання конспекту прочитаного чи тексту прослуханого виступу, лекції, доповіді. 2. Переказ змісту прочитаного чи прослуханого тексту. 3. Виступ з доповіддю на задану тему. 4. Рецензування тексту чи виступу. 5. Складання реферату на визначену тему по декількох літературних джерелах.
Література	11; 12; 15; 17; 28; Пам'ятки з формування умінь навчально-пізнавальної діяльності студентів у ВНЗ
Перелік запитань підсумкового контролю	1. З яких частин має складатися виступ з доповіддю на задану тему. 2. Які вимоги передбачаються до рецензування тексту чи виступу. 3. Складіть пам’ятку студенту-першокурснику “Як складати реферат на визначену тему по декількох літературних джерелах”. 4. З яких частин має складатися написання твору на задану чи вільну тему. 5. З яких частин має складатися написання характеристик.  6. З яких частин має складатися написання відгуку на прочитаний текст
Завдання для самостійної роботи	Написання відгуку на прочитаний науковий текст (Наукова стаття за вибором  студента)
Питання для самоконтролю	1. Складіть план і виступ з доповіддю на семінарі. 2. Підготуйте  рецензію наукового  тексту (виступу). 3. Складіть реферат (тема за вибором) по декількох літературних джерелах. 4.  Написання відгуку на прочитаний текст
Тема №9	НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ
Основні поняття теми:	наукове дослідження, науково-дослідницька діяльність, курсові, дипломні, магістерські роботи, проекти
Лекція	1. Суть, основні види та етапи наукових досліджень. 2. Об'єкт, предмет наукового дослідження. 3. Науково-дослідницька діяльність студентів, напрями роботи та організаційна структура. 4. Основні форми та етапи наукових досліджень сту­дентів.
Практичне заняття	1. Вибір теми та реалізація дослідження, визначення мети і задач наукового дослі­дження. 2. Курсова (дипломна) робота: за­гальна характеристика, послідовність виконання, підго­товчий етап, робота з текстом, оформлення.  3. Підготовка до захисту дипломної роботи повідомлення про основні результати наукового дослідження.
Література	16; 22; 27;29
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Науково-дослідницька діяльність студентів, напрями роботи та організаційна структура. 2. Визначте об'єкт, предмет наукового дослідження на тему: “Формування готовності студентів до самоосвіти в процесі навчання у ВНЗ” 3. Визначте мету та задачі наукового дослі­дження на тему: “Формування готовності студентів до самоосвіти в процесі навчання у ВНЗ” 4. Проведіть консультацію на тему: “Курсова робота: за­гальна характеристика, послідовність виконання, підго­товчий етап, робота з текстом, оформлення”.  5. Проведіть консультацію на тему: “Дипломна робота: за­гальна характеристика, послідовність виконання, підго­товчий етап, робота з текстом, оформлення”.  6. Проведіть консультацію на тему: “Підготовка до захисту курсової (дипломної) роботи, повідомлення про основні результати наукового дослідження”. 7. Які харак­терні недоліки при виконанні курсової (дипломної) роботи Вам вдалося встановити на основі опитування студентів старших курсів.
Завдання для самостійної роботи	Провести опитування студентів ІУ-У курсів зі спеціальності “соціальна педагогіка” для визначення типових утруднень та недоліків при виконанні курсової , дипломної роботи. Написати письмовий звіт проведеного опитування
Питання для самоконтролю	1.  Визначте об'єкт, предмет, мету та задачі наукового дослідження на  тему з соціальної педагогіки.   2.  Курсова робота: за­гальна характеристика, послідовність виконання, підго­товчий етап, робота з текстом, оформлення.  3. Вибір теми курсового дослідження, визначення мети і задач, обґрунтування гіпотези, плану реалізація наукового дослі­дження

Тема №9	КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ НВП У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Основні поняття теми:	семестровий контроль, залік, екзамен; державний екзамен, державна екзаменаційна комісія; захист диплому, магістерської роботи
Лекція	1. Технологія підготовки до іспиту: теоретична та психологічна підготовка студента до екзаменаційної сесії 2. Попереднє та остаточне повторення матеріалу. 3. Проведення передекзаме­наційних консультацій.
Література	2; 4; 11; 23
Практичне заняття	1. Тест “Чи впевнені Ви в собі” 2.  Написати програму теоретичної та психологічної підготовка студента до екзаменаційної сесії
Література	2; 4; 11; 23
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Проведіть консультацію студента-першокурсника на тему: “Технологія підготовки до іспиту, до екзаменаційної сесії” 2. Проведіть передекзаме­наційну консультацію до курсу (за вибором студента).
Завдання для самостійної роботи	Написати програму теоретичної та психологічної підготовка студента до екзаменаційної сесії

 Завдання  для самоконтролю

1. Контроль, який проводиться у формі екзамену, заліку або диференційованого заліку; усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами або у формі довільної співбесіди у залежності від специфіки навчальної дисципліни.

A. Поточний контроль 

B. Семестровий контроль 

C. Підсумковий контроль 

2. Контроль, який здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, й також до виконання конкретних завдань.

A. Поточний контроль 

B. Семестровий контроль 

C. Підсумковий контроль 

3. Форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентами навчаль­ного матеріалу з певної навчальної дисципліни в основному на підставі результатів виконаних ними індивідуальних завдань.   Цей вид підсумко­вого контролю також не передбачає обов'язкову присутність студентів.

A. Семестровий залік 

B. Семестровий залік (диференційований) 

C. Семестровий екзамен 

4 Комплексна перевірка знань студентів з навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, що проводиться за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами   згідно з навчальними програмами  

A. Державна атестація студента 

B. Державний екзамен 

C. Тести 

Тема №10	НА ШЛЯХУ САМОРОЗВИТКУ І САМООСВІТИ
Основні поняття теми:	Інтереси, схильності, наміри; професія, професіоналізм, професійний розвиток; самовизначення, самопізнання, самооцінка, саморозвиток; успіх
Лекція	1. Цілі, та їх досягнення: резерви, приховані в нас 2. Формування професіоналізму, професійний розвиток 3. Особистісне та професійне самовизначення. Самопізнання 4. Шляхи саморозвитку і самоосвіти в процесі професійної підготовки
Література
Перелік запитань підсумкового контролю	1. Що таке професійний розвиток? У чому він полягає особисто для вас? 2. Які принципи саморозвитку ви знаєте? Дайте характеристику одному з них. 3. Що для вас значать слова «Пізнай самого себе»?
Завдання для самостійної роботи	Виконання вправ, щодо індивідуального завдання №2. Написання власної програми саморозвитку і самоосвіти в процесі професійної підготовки
Питання для самоконтролю	4. З якою метою людина постійно має тренувати своє мислення? 5. У чому полягає алгоритм постановки і досягнення цілей? 6. Чому треба працювати над формуванням звичок, що приносять успіх? 7. Що таке професійний розвиток? У чому він полягає особисто для вас? 8. Які принципи саморозвитку ви знаєте? Дайте характеристику одному з них. 9. Що таке «Принцип 80/20»? 10. Яку роль відіграє уміння організовувати час для досягнення успіху? Чи вмієте ви це робити? 11. Що для вас значать слова «Пізнай самого себе»?

 Індивідуальне завдання № 1 (за вибором студента)

 

№ теми	Зміст завдання	Форма контролю
Тема 1.	Скласти есе на тему “Самовиховання в процесі навчання та самоосвіти”	Письмова робота
Тема 7.	Бібліографічне оформлення списків літератури на визначену тему наукового дослідження	Список літератури
Тема 8.	Складання реферату на визначену тему по декількох літературних джерелах	Реферат
Тема 9.	Вибір теми курсового дослідження, визначення мети і задач, обґрунтування гіпотези, плану реалізація наукового дослі­дження	Обґрунтування наукового дослідження

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 2

Завдання 1.

1) Запитання анкети.

1. Як ти вважаєш, ти себе знаєш?

2. Ти вважаєш, що людина у своєму житті прагне досягти певної мети?

3. Яка мета твого життя переважає?

4. Чи є в тебе власна програма досягнення певної мети?

5. На твою думку, самовиховання та саморозвиток дійсно вдоскона­люють особистість?

6. Який вік, на твою думку, найбільш ефективний для самореалізації?

7. Чи маєш ти потреби в набутті знань і досягненні успіху?_

8. Якщо «так», то чим такі потреби зумовлені:

Ø намірами до прогресу людства

Ø бажанням бути схожим на іншу особу

Ø досягненням успіху у житті

Ø намірами бути потрібним людям

Ø шляхами досягнення цілей без огляду на перешкоди

Ø стратегіями самореалізації

Ø інше

9. Ти вважаєш себе здатним виправити недоліки у власному житті?

2) Напрями самовдосконалення.

Я сьогодні
Я у майбутньому

Завдання 2.

1) Моя життєва мета:

Ø у професійній сфері
Ø особисте життя
Ø матеріальні потреби
Ø інші, важливі для мене компоненти життєдіяльності (самовираження, спілкування тощо)
2) Рівень, на який я претендую і якого хочу досягти в професійному, матеріальному та інших сферах свого життя:
3) Що для цього потрібно?

4) Мої особисті можливості та індивідуальні нахили і здібності.

Особисті можливості
Індивідуальні нахили
Індивідуальні здібності

5) Чого не вистачає мені для реалізації мети:

Ø внутрішні причини (самооцінка, впевненість, комунікативність, і т.п.)……………………………………………………………

Ø зовнішні причини (освіта, знання, уміння, гроші і т.п.) …………………………………………………………..

6) Засоби усунення зовнішніх і внутрішніх причин, які заважають мені діяти (тренінг, самоконтроль, курси, кредит і т.п.) ............................…………….

7) Складання конкретного плану дій («Таким чином, я обираю про­фесію...», «Для цього мені необхідно...» і т. п.) ……………………………………..

…………………………………………………………………………………..

8) Планування часу і сил згідно з наміченими завданнями

9) Висновки:

Завдання 3  

1) Відповіді на запитання: «Що працює для мене і на мою користь у процесі управління своїм часом?»………………………….

2) Я добре виконую конкретні справи і завдання, тому що: ……………………………………………………………………………………..

Завдання 4  

1) Відповіді на запитання: «Що не працює, не виходить у моєму
житті?» …………………………………………………………………………….

2) Для того, щоб у мене виходили конкретні справи, я маю

…………………………………………………………………………………...

Завдання 5  

Мій план професійного розвитку

1) Мої професійні цілі: чого я хочу досягнути в майбутньому

2) Моя головна мета.

Ким я хочу бути
Я хочу досягнути
Яким я хочу бути

3) Мій план професійного розвитку.

Найближчі цілі
Подальші цілі

4) Шляхи і засоби досягнення цілей.

Внутрішні шляхи
Зовнішні шляхи

5) Перешкоди, що можуть виникнути на шляху до мети:

Висновок. Подолати перешкоди і досягти поставленої мети я зможу,
якщо: …………………………………………………………………………

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі пара). Зміна тривалості академічної години, як правило, не допус­кається. Проте, при проведенні пари без перерви, її тривалість може змінюватись, але повинна становити не менше як 80 хвилин.

Анотація - це короткий виклад змісту книги або статті

Бібліографічна довідка про книгу - бібліографічне оформлення даних про книгу: автор, назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок, описується короткий зміст книги, висновки, до яких приходить автор

Бібліографічна картотека - бібліографічний опис, реалізоване в картковій формі, що містить бібліографічну інформацію. Різняться алфавітні, систематичні, предметні та інші картотеки. На відміну від бібліотечного каталогу, картотека може включати відомості про документи, відсутні у фонді бібліотеки, не давати бібліотечного шифру й інших відомостей.

Бібліографічна картка - бібліографічний опис що містить джерела інформації, відомості про автора, заголовок, підзаголовні дані (тому, жанр, читацьке призначення), вихідні дані (рік і місце видання, видавництво), підзаголовні дані (серія, установа, що підготувала видання), кількісну характеристику джерела (сторінки, обсяг в обліково-видавничих аркушах, тираж, ціна), примітки (відомості про бібліографію, ілюстрації і т.д.).

Бібліографічний каталог - бібліографічний опис, що розкриває склад і/або зміст певного фонду (його частини) або декількох фондів документів.

Бібліографічний покажчик - бібліографічний опис зі складною структурою, що має допоміжні покажчики, а в необхідних випадках і інші елементи, характерні для самостійно виданого документа (передмова, зміст і т.п.).

Бібліографічний список - бібліографічний опис із простою структурою, без допоміжного апарата, що представляє собою, як правило, невеликий упорядкований перелік бібліографічних записів.

.Вибіркові навчальні дисципліни вводяться вищим закладом освіти для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективнішого використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. Вони можуть бути як обов'язкові для всіх студентів, так і ті, що обираються студентами індивідуально. Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загально­освітньої, фундаментальної і фахової (теоретичної і практичної) підготовки.

Знання - це перевірений суспільно-історичною практикою й засвідчений логікою результат процесу пізнання дійсності, адекватного її відображенню у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій.

Зміст освіти — це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого закладу освіти і відображається у відповідних підручниках, навчальних посіб­никах, методичних матеріалах, дидактичних засобах. Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти, а вибірковий - вищим закладом освіти.

Державна атестація студента — це визначення фактичної відповід­ності рівня його освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом. Державні екзамени проводяться за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами (предметними або цик­ловими комісіями) згідно з навчальними програмами і за методикою, визначеною вищим закладом освіти.

Державний стандарт освіти — це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня. Складовими державного стандарту освіти є: освітня (освітньо-квалі­фікаційна) характеристика; нормативна частина змісту освіти і тести.

Дипломна робота (дипломний проект) - це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань

Дистанційне навчання - це навчання, за яким усі або більша частина навчальних процедур здійснюється з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в умовах територіальної роз'єднаності викладача й студентів.

Довідково-інформаційний фонд — це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошу­кового апарату, призначених для задоволення інформа­ційних потреб.

Довідково-пошуковий апарат - це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел

Доповідь - це публічний виклад на певну тему, наприклад на семінарському занятті. Тема доповіді відповідає проблематиці досліджуваного розділу певного курсу.

Збірник - це видання, яке складається з окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей. У збірнику публікуються закін­чені праці з рекомендацією їх використання.

Індивідуальні завдання є однією із форм організації навчання у вищій школі, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань відносяться реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо.

Індивідуальне заняття є новою формою організації навчального процесу у вищих закладах освіти. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності. Індивідуальні заняття проводяться, як правило, у поза навчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента.

Індивідуальний навчальний план студента — це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

Інтерактивне навчання (від англ. interation – взаємодія) – це навчання, побудоване на взаємодії студента з навчальним оточенням і середовищем. Студент стає повноправним учасником навчального процесу, його досвід служить основним джерелом навчального пізнання. 

Інформаційні ресурси науково-технічної інфор­мації - це систематизовані зібрання науково-технічної літератури і документації, зафіксовані на паперових та інших носіях.

Інформаційні ресурси спільного користування - це сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації (бібліотека, фірми, організації);

Екзаменаційна сесія — це період підведення підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Тривалість та терміни її прове­дення визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом).

Каталоги книг - ретроспективні бібліографічні покажчики, що акумулюють у собі розташовані за певними правилами бібліографічні записи на документи, що розкривають склад і зміст фонду бібліотеки або інформаційного центру. Вони бувають систематичні, предметні, алфавітні.

Ø Алфавітні - містять картки на книги, роз­ташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв, при цьому береться спочатку перша буква слова, за яким іде опис, потім - друга і т.д.

Ø Систематичні - містять картки на книги, в яких назви робіт розташовані за галузями знань, згідно з діючою класифікацією науки.

Ø Предметні - містять картки з назвами творів з конкретних проблем і питань одного змісту.

Колоквіум    (лат. colloquium – «співбесіда») – це вид семінару, що представляє собою обговорення під керівництвом викладача широкого кола проблем, щодо самостійного вивчення розділу курсу. Одночасно це й форма контролю, різновид усного іспиту, колективного опитування, що дозволяє в короткий термін з'ясувати рівень знань значної кількості студентів з теми курсу. Колоквіум звичайно проходить у формі дискусії й вимагає обов'язкової активної участі всіх присутніх.

Консультація — це один із видів навчальних занять. Вона проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультації протягом семестру (поточні консультації, семестрові) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком деканату факультету (відділення).

Конспект — це ко­роткий письмовий огляд певного матеріалу, який містить тільки суттє­ву інформацію. В основі конспекту лежать і план, і тези, але разом з тим конспект містить і найбільш важливий фактичний матеріал, доведення та обґрунтування певних думок.

Конспектування — це процес осмислення і пись­мової фіксації почутого або прочитаного тексту. Це про­цес, під час якого необхід­но не тільки почути (про­читати) певний матеріал, а й виділити найважливішу інформацію, сформулюва­ти її своїми словами і пев­ним чином зафіксувати. Результатом цього процесу є запис (конспект), який дозволяє його автору відтворити одержану інформацію з необхід­ною точністю.

Контрольна робота - це певні завдання, складені таким чином, щоб виявити вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. При підготовці до контрольної роботи студент конструює процес узагальнення отриманих знань – самостійно й творчо.

Контрольні заходи в організації навчального процесу ВНЗ - поточний та підсумковий контроль.

Курсовий робота (курсовий проект) є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і за­кріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й засто­сування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. За час навчання у вищому закладі освіти кожний студент виконує 2—3 курсові проекти (роботи) з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

Лабораторне заняття - вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу.

Література - у вищій школі розуміється спеціальна література з досліджуваної проблеми або теми. Види літератури: підручники й навчальні посібники, монографії, статті в наукових і публіцистичних журналах, збірники наукових праць, дисертації й автореферати дисертацій.

Лекція навчальна (лат. lectio – читання) - це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового питання, теоретична основа для самостійної роботи студента. Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Лекція (лат. lectio – читання) – це систематичний, послідовний, монологічний виклад викладачем навчального матеріалу, теоретична основа для самостійної роботи студента; одна з основних форм навчальних занять.  

Метод імітаційних (рольових, ділових) ігор   - це система навчання,   форма відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних для даного виду практики.  

Метод кейс-проектів (англ.case study - «розбір конкретних ситуацій»). Кейси являють собою документовані ситуації. На відміну від лекцій, кейси – порівняно новий підхід до навчання, він подібний з так званим «методом Сократа», коли заняття проводяться у вигляді дискусії.

Метод проектів - це система навчання, при якій студенти здобувають знання в процесі планування й виконання практичних завдань, що постійно ускладнюються.

Методи навчання - це система послідовних взаємозалежних дій викладача й студентів, що забезпечують засвоєння змісту освіти. Метод навчання характеризується трьома ознаками: визначає мету навчання, спосіб засвоєння, характер взаємодії суб'єктів навчання.

Методи роботи з науковим текстом:

1) Перегляд — читання, за якого книгу побіжно переглядають, зрідка затримуючись на окремих сторінках. Метою такого читання є лише ознайомлення з книгою, отримання загальних уявлень про неї.

2) Вибіркове читання — читання, за якого зосереджено прочитують пише окремі місця, розділи, що мають певну інформацію.

3) Суцільне читання — читання, за якого уважно прочитують весь текст, проте більше ніякої роботи з ним не проводять.

4) Читання з опрацьовуванням матеріалу, тобто поглиблене вивчення змісту книги з паралельним веденням записів.

Монографія - це наукове дослідження, присвячене одному питанню, темі. Монографія характеризується єдиною тематикою, визначеністю концепції, багатством фактичного матеріалу, який відображує логіку розвитку авторської ідеї.  

Навчальна література - це підручники, навчальні посібники, навчально-методична література.

Надруковані документи - це дисертації, звіти про науково-дослідну роботу, окремі праці. Це документи для студентів, аспірантів, які займаються науково-дос­лідною роботою: планові, звітні документи, статистичні та опубліковані доповіді, методичні та інструкційні ма­теріали.

Навчальна програма — це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-профе­сійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.

Навчальний курс — це завершений період навчання студента протягом навчального року.

Навчальний план — це нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу.

Навчальний процес у ВНЗ — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчаль­них днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

Навчальний семестр — це складова частина навчального часу . студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Науково-інформаційна діяльність — сукупність дій, спрямована на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави, що полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці. 

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт).

Науковий факт - це елемент, який лежить в основі нау­кового пізнання, відображає об'єктивні властивості процесів та явищ: новизну, точність та об'єктивність і достовірність.

Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов'язковим ком­понентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми. 

Нормативні навчальні дисципліни визначаються державним стан­дартом освіти (освітньо-професійною програмою підготовки). Дотри­мання їх назв є обов'язковим для вищих закладів освіти, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого державним стандартом освіти.

Освітній рівень передбачає задоволення потреб особистості у здобутті загальної середньої та вищої освіти шляхом навчання у різних типах закладів освіти (початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта).

Освітньо-кваліфікаційний рівень передбачає здобуття певного рівня освіти і кваліфікації (кваліфікований робітник; молодший, спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр). Законом про освіту визначаються також наукові ступені (кандидат наук, доктор наук) та вченні звання (старший науковий співробітник, доцент, професор).

Освітньо-професійна програма підготовки — це перелік норма­тивних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика — це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних функцій.

Освітня характеристика — це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень.

Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

Робочий навчальний план — це також нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семест­рами.

Розуміння тексту — це розумовий процес, спрямований на з'ясування та розкриття змісту і значення тексту. 

Патентно-ліцензійні видання (патентні бюлетені).

Періодичні видання - це журнали, бюлетені та інші видання з різних галузей науки і техніки. В періо­дичних виданнях можуть друкуватись праці і їх резуль­тати. Виклад матеріалу проводиться в популярній, дос­тупній формі.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми, й також до виконання конкретних завдань. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Практична підготовка студента (практика) - є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих закладів освіти і проводитися на оснащених відповідним чином базах практики закладів освіти, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є оволодіння ними навичками, вміннями та способами організації майбутньої професійної діяльності.

Практичне заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Розклад навчальних занять — це документ вищого закладу освіти, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється деканатом (відділенням) і затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом нав­чального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом (робочим навчальним планом) і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організовує обгово­рення студентами питань з попередньо визначених тем робочою нав­чальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди (просемінар), рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі результатів виконання ними завдань і певних видів роботи під час практичних, семінарських та лабораторних занять. Ці результати можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додат­кового опитування студентів.

Семестровий залік (диференційований) - це форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентами навчаль­ного матеріалу з певної навчальної дисципліни в основному на підставі результатів виконаних ними індивідуальних завдань. Його проведення планується здебільшого при відсутності поточного та підсумкового контролю знань (модульного контролю, екзамену). Цей вид підсумко­вого контролю також не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, заліку або диференційованого заліку. Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами або у формі довільної співбесіди. У залежності від специфіки навчальної дисципліни, методики викладання та інтенсивності поточного контролю підсумкова оцінка може виставлятися без проведення додаткових контрольних заходів.

 Семестровий екзамен — це одна з основних форм підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних вмінь і навичок з окремої навчальної дисципліни за семестр.

Спеціальні випуски технічних видань - це доку­менти інформаційного, рекламного плану, аналітичні, статистичні дані з проблеми.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає отримання кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий — кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій — кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта).

Тези (від грецького - положення, твердження) - це коротко сформульовані основні положення тексту. Як відомо, будь-який текст містить в собі певні твердження, які обґрунтовані певними фактами, цифрами, міркуваннями.

Тести - система формалізованих завдань, призначені для вста­новлення відповідності освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня особи вимогам державного стандарту освіти (освітніх, освітньо-кваліфікаційних характеристик).

Форми навчання у ВНЗ здійснюється за такими фор­мами: денна (стаціонарна); вечірня; заочна (дистанційна); екстернат.

Цита­та - це дослівний уривок твору, чийсь вислів, що органічно вписуються в текст наукової роботи як підтвердження чи заперечення певної думки.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. Закон України “Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради. - 2002. – ст. 134

2. Положення про державний вищий навчальний заклад (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074)

3. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) (Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65) – бакалавр, спеціаліст, магістр

4. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161)

5. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (Наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. № 93)

6. Порядок призначення і виплати стипендій (Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882)

7. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. — К.: «Шкільний світ», 2002. — 22 с.

8. Державна програма розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки / Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року №1183.

9. Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки.// Наказ МОН України від 23.01.2004 року №249

10. Про прове­дення науково-практичного семінару з питань впровадження кре­дитно-модульної системи організації навчального процесу. //Наказ МОН України №481 від 15 червня 2004 року .

Додаткова література

11. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. - К.: Либідь, 1998. — 560 с.

12. Аридин В. Учебная деятельность студентов: Справоч. пособ. для абитур., студ., мол. преподавателей / В. Аридин, Г. Атанов. — Донецк : ЕАИ-пресс, 2000. - 80 с.

13. Бондар В. Теорія і практика модульного навчання у вищих закла­дах освіти. Освіта і управління, 1999, — №1. — С. 19-70.

14. Вітвицька С. Основи педагогіки вищої школи : метод, посіб. для студентів магістратури / С. Вітвицька. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 316 с.

15. Євтух М. Б. Методологічні засади розбудови особистісно-орієнтованої нав­чальної діяльності у вищій школі / М. Б. Євнух // Філософія освіти XXI століт­тя: Проблеми і перспективи : 36. наук. пр. — К.: Звання, 2000. — С. 42—50

16. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила: ДСТУ 3582-97. – К.: Держстандарт України, 1998. – 16 с.

17. Левківська Г. П. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти // Г. П. Левківська, В. С. Сорочинська, В. С. Штифурак. - К., 2000. - 102 с.

18. Мойсенюк Н.Є. Педагогіка. Навч.посібник. – К., 2001. – 608 с.

19. Нагорний Б. Г. Студентство і сучасність / Б. Г. Нагорний, М. Л. Яковенко, А. В. Яковенко. - К.: Арістей, 2005. - 160 с.

20. Олексюк А.М. Експериментальне впровадження технології модуль­ної організації навчання у вищій школі / на прикладі гуманітар­них предметів/ Проблеми вищої школи. — К.: Інститут системних досліджень освіти, 1994. — вип.79 — С. 3-6.

21. Пидласый И.П. Педагогика. — М.: «Владос», 1998.

22. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. Навч. посібник. – К.: Ф. ”ВІПОЛ”,1997. – 242 с.

23. Студент XXI. Социальный портрет на фоне общественных трансформаций: украинская интерпретация / Сост.: В. И. Астахова [и др.] - X. : Изд-во НУА, 2008.- 124 с.

24. Фіцула М.М. Педагогіка.Навч. посібник. – К.:Академія,2000. – 544 с.

25. Цехмістрова Г.С., Фоменко Н.А. Управління в освіті та педагогічна діагностика. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Слово, 2005.- 280 с. 

26. Якубовський О.П. Управління навчальним процесом. Навчально-методичний посібник. — Одеса, 1999. — 48 с.

27. Шейко В.М.,Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Підручник. – К.: Знання – прес, 2002. – 295 с.

 

1234Следующая ⇒

Поделиться: