Цитування та посилання на різні елементи

Текст роботи може включати:

- посилання, відзначені лапками та номером (індексом) посилання на джерело з точними вихідними даними;

- посилання, переказані власними словами автора роботи (без лапок), але також проіндексовані, з точним вказуванням джерела.

Цитування повинно бути повним, допускається пропуск слів, речень, абзаців без перекручення авторського тексту. Випущений текст позначається трьома крапками. Розділовий знак, який стояв перед пропущеним знаком, не зберігається. Кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні (переказі) слід бути гранично точним у викладанні думок автора і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання у тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "...у працях [1-3]…".

Допускається наводити посилання на джерела у виносках. При цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад

Цитата в тексті: «…у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70% [8] ¹⁾ ».

Відповідний опис у переліку посилань:

8. Автоматизація робіт в установах // ТІІЕР. -№4. –М.: Мир, 1983. -С.66 – 76.

Відповідне посилання виноски:

¹⁾ [8] Автоматизація робіт в установах // ТІІЕР. -№4. –М.: Мир, 1983. -С.66 – 76.

Якщо використовуються відомості, матеріали з джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Рекомендується в основному тексті давати посилання на особисті наукові праці (якщо вони є).

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, формули, таблиці, рівняння, додатки зазначають їх номери. При цьому слід писати: «... у розділі 3 [6]...» – посилання на розділ 3 джерела, що помічене номером 6, «... дивись 2.3 [5]». – посилання на підрозділ 2.3 джерела під номером 5, «…у додатку Б [12]…» – посилання на додаток Б джерела з номером 12.

Посилання на формули та рівняння роботи вказують порядковим номером формули чи рівняння у круглих дужках, наприклад: «…за формулою (3.1) …», «…у рівняннях (1.5) – (1.7)…».

За необхідності посилання на ілюстрації роботи вказують порядковий номер ілюстрації, наприклад: "... на рис. 1.2 ..." або використовують зворот типу: "... як це показано на рис. 1.2".

На всі таблиці роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому слово "таблиця" у тексті пишуть повністю наприклад: "... у таблиці 1.2 ...". При повторному посиланні на таблиці та ілюстрації потрібно вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "... див. таблицю 1.3..." чи "...див. рисунок 1.2 ...".

 

Ілюстрації

Ілюстрації (блок-схеми, схеми, графіки, діаграми, фотознімки, рисунки) разом з їх назвами слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на початку наступної сторінки. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок роботи. Рисунок або схему, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у кінці роботи після висновків чи рекомендацій (якщо вони є) у тому порядку, в якому вони згадуються у тексті. Рисунки, графіки, схеми, блок-схеми, діаграми, розміщені у роботі, мають відповідати вимогам стандартів "Единой системы программной документации" та «Единой системы конструкторской документации».

Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами без знаку № порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації у цьому розділі, відокремлених крапкою. Наприклад: «Рисунок 1.2 ..." - другий рисунок першого розділу. Ілюстрації можуть мати назву або пояснювальні дані (текст під малюнком), які розміщують під ілюстрацією, починаючи після слова “Рисунок”, наприклад “Рисунок 3.1 Схема розміщення”. При розміщенні в роботі однієї ілюстрації, її також нумерують.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: “Рисунок…, аркуш…”.

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно вказувати посилання на роботи, звідки наведені ілюстрації, і при поданні їх дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

 

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиці, яку слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на початку наступної сторінки. На всі таблиці повинні бути посилання у тексті роботи. Таблиці виконують згідно рисунку 2.

Таблицю розташовують таким чином, щоб було зручно її читати без повороту чи з поворотом за годинниковою стрілкою. Слово "Таблиця" друкують з великої літери з абзацного відступу, після чого вказують порядковий номер і (можливо) назву таблиці.

 

Таблиця______                                                                             .

          номер                         назва таблиці

Заголовки граф Підзаголовки граф Рядки Головка Заголовки граф Пізаголовки граф Рядки

Графи (колонки)

Боковик для заголовків рядків

      

 

Рисунок 1

Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: "...Таблиця 1.2..." - друга таблиця першого розділу. Якщо у роботі одна таблиця, вона нумерується згідно з вимогами. Таблиця може мати заголовок, який малими літерами (крім першої великої) вміщується над таблицею після її номера. Назва має бути стислою та відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами стовпчиків чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово "Таблиця", номер та її назва вказуються один раз зліва над початком таблиці. Над іншими частинами пишуться: "Продовження таблиці" із зазначенням номера таблиці. Заголовки граф таблиці починаються з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуться з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків стовпчиків крапки не ставляться.

Слово, що повторюється в якійсь графі, можна заміняти лапками, два та більше слів при першому повторенні заміняють словом "Те ж", а далі - лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк – символ ²- ².

 

Формули та рівняння

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Формули та рівняння у роботі (за винятком формул та рівнянь, наведених у додатках) нумеруються порядковою нумерацією арабськими цифрами у межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу та порядкового номера формули або рівняння в даному розділі, відокремлених крапкою. Номер формули або рівняння вказується у круглих дужках у крайній правій позиції рядка з формулою, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її розташуванні в декількох рядках розміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти середнього рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться праворуч від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому після формул і в тексті перед ними розділові знаки ставляться відповідно до загальноприйнятих правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Приклад

F₁(x, y) = S₁ i S₁<S_2max,                         (1.1)

F₂(x, y) = S₂ i S₁>S_2max.                         (1.2)

Розділові знаки між формулами при парантезі ставляться всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається з абзацу словом "де" без двокрапки (наприклад, де М₁, М₂ – математичне очікування).

       Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х».

 

Додатки

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої по центру відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: "Додаток А", "Додаток Б" і т. д. Текст додатка за необхідності можна розділити на підрозділи, пункти та підпункти, які слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставиться позначення додатку (літера) і крапка, наприклад: "А.2" (другий розділ додатку А), "Г3.1" (підрозділ 3.1 додатку Г) і т. д. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, розміщені у тексті додатку, слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатка, наприклад: "Рисунок Г.2" - другий рисунок додатку Г; "Таблиця А.2" - друга таблиця додатку А, "формула (А.1.3)" - третя формула в першому розділі додатку А. В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2 ...", "... у таблиці А.1 ...", "... за формулою (А.3)...".

Переліки, примітки у тексті додатку оформлюються і нумеруються як і в основній частині.

Джерела, що цитуються тільки у додатках, повинні розглядатись незалежно від тих, які цитуються в основній частині роботи, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань (Список використаної літератури). Форма цитування, правила складання переліку посилань повинні бути аналогічними прийнятим в основній частині роботи.

 

 

Обкладинка Титульний аркуш Зміст Перелік умовних позначень

                                                                       

                                   

Вступна

частина          

                                   

 

 

                                                             Розділ                                                             Підрозділ          Пункт       Підпункт

                                               

 

                       

 

Література Обкладинка

Матеріал                                            

у кінці роботи

 

Рисунок 2. Структурна схема роботи

Додаток Г

Приклад оформлення змісту роботи

 

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів  3

Вступ                                                                                                              5

1 Огляд праць з оформлення Web-сайтів                                                   7

2 Постановка задачі                                                                                    11

3 Вибір інструментарію                                                                             13

3.1 Вибір програм по створенню комп'ютерної графіки                        14

3.2 Вибір мов реалізації програм                                                              19

4 Інформаційне наповнення                                                                       25

5 Дизайн сайту                                                                                            48

6 Інструкція користувача                                                                           48

Висновки                                                                                                      55

Рекомендації                                                                                                56

Список використаної літератури                                                               57

Додаток А. Головна сторінка                                                                     59

Додаток Б. Інформація для аспірантів                                                      63

 

⇐ Предыдущая1234567

Поделиться: