Типові версії і слідчі ситуації на початковому етапі провадження у справах про хабарництво різних видів.
1. Ситуація сприятлива – є заява особи, від якої вимагається хабар, і вона готова сприяти викриванню хабароодержувача, якому про це не відомо. При цій ситуації варто розглядати два її проява – 1) хабарництво вже відбулося; 2) хабарництво передбачається в майбутньому.
Однією з найбільш важких для розслідування є ситуація, коли хабарництво вже відбулося. При ситуації, коли хабарництво відбудеться в майбутньому все значно простіше. Першочерговою слідчою дією є як і попередньому випадку є допит заявника. Допит заявника спрямований на уточнення первинних даних, зокрема: коли, де, кому, за яких обставин буде переданий хабар; які ознаки предмета хабара (в яких купюрах, які ознаки є на грошах – позначки, розриви і т.д.). Головне місце в такій ситуації посідає оперативно-розшукова діяльність. Вся робота направлена на проведення тактичної операції «Затримання на гарячому»
2. Друга ситуація – несприятлива. Хабародавець та хабароодержувач увійшли в зговір і діють узгоджено, додержуючись однієї версії. А інформація про хабарництво здобута оперативним шляхом, органом дізнання, але про зміст її невідомо хабародавцю і хабароодержувачу. Якщо отримана і перевірена інформація свідчить про замасковану корупційну діяльність співробітників правоохоронних органів і викрити цих співробітників без проведення комплексу оперативно-розшукових заходів неможливо, заводиться оперативна справа. З врахуванням специфіки способів скоєння корупційної діяльності і складностей, що виникають в ході розслідування цієї діяльності, документування злочинних дій корумпованих осіб доцільно проводити за наступними напрямками:1) встановлення осіб, які можуть бути свідками і підтвердити факти скоєння дій на користь заінтересованих осіб;2) виявлення документів і предметів, що свідчать про скоєння службових дій корумпованих осіб, і забезпечення збереженості цих предметів і документів до порушення кримінальної справ;3) фіксація хабарницьких дій підозрюваних співробітників правоохоронних та судових органів. З цією ціллю здійснюється приховане спостереження, що дозволяє оперативно закріплювати окремі епізоди злочинної діяльності.
3. Третя ситуація виникає при надходженні інформації про хабар з офіційних джерел, хабарникам відомо, що їхні дії перебувають у полі діяльності правоохоронних органів. Ситуація є дуже складною для розслідування. Складність проявляється в тому, що суб’єкти даного злочину – співробітники правоохоронних та судових органів – володіють достатніми знаннями в галузі юриспруденції, достатніми практичними навиками, зокрема по розслідуванню та вирішенню справ про хабарництво, і можуть швидко реагувати на інформацію про їх оперативну розробку, приховуючи сліди скоєного злочину.
У такому випадку співробітникам правоохоронних органів, що розслідують даний злочин необхідно теж швидко реагувати та використовувати весь спектр знань та навичок. 4. Ситуація виникає тоді, коли отримання хабара не було, а має місце обмова співробітника правоохоронних та судових органів.
Ще на стадії порушення кримінальної справи перевіряється версія про можливу обмову співробітника правоохоронних та судових органів. Важливе значення має допит заявника. В якості підтвердження інформації про обмову можуть розглядатися протиріччя між окремими частинами свідчень, а також між показами і іншими матеріалами кримінальної справи. Про обмову співробітника правоохоронних чи судових органів також можна говорити і в тому випадку, коли проведені після отримання заяви оперативні заходи (спостереження, аудіо запис переговорів заявника з ймовірним хабароодержувачем) не зафіксували факт корисливої зацікавленості особи, яку перевіряють.
