Організація обліку праці і заробітної плати

Заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку власник або уповноважений орган зобов’язаний виплатити працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору та одного з елементів витрат.

Правильна організація заробітної плати має велике значення для росту продуктивності праці, для зацікавленості робітників в кінцевих результатах свого вкладу в діяльність підприємства, покращення якості продукції.

Основні завдання обліку праці і заробітної плати:

· забезпечення контролю за додержанням кількісного складу працівників;

· забезпечення ефективного використання робочого часу;

· правильне нарахування і розподіл заробітної плати;

· контроль за правильним нарахуванням та перерахуванням необхідних податків і платежів із заробітної плати;

· складання і своєчасне подання звітності.

Нормування праці – це обчислення необхідних затрат робочого часу на виготовлення одиниці продукції або обчислення кількості продукції, яка виготовляється за одиницю робочого часу.  

Основними формами оплати праці є відрядна й почасова. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша — кількості виробленої продукції, друга — кількості відпрацьованого часу.

Сьогодні в Україні переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна.
Почасова заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.
Відрядна і почасова форми оплати праці підрозділяються на кілька систем.
Системами відрядної форми оплати праці є: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма-відрядна, акордна, колективна (бригадна) відрядна, а почасової — пряма почасова, почасова-преміальна, колективна (бригадна) почасова.
В основі побудови системи оплати праці мають бути конкретні показники роботи, які піддаються точному обліку і повною мірою відображають працю даної групи працівників або окремого працівника. Система оплати праці ґрунтується на одному-двох вирішальних для даної групи працівників або окремого працівника показниках і має бути простою і зрозумілою кожному.
Основними вимірниками витрат праці є кількість виготовленої продукції (наданих послуг) відповідної якості або робочий час, тобто кількість днів, годин, протягом яких працівник зайнятий на підприємстві. Такому поділу вимірників витрат праці відповідають дві форми оплати праці, що базуються на тарифній системі — відрядна і почасова і включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва (таб 1).

Таблиця 1.

При відрядній формі оплата праці проводиться за нормами і розцінками, встановленими, виходячи з розряду виконуваних робіт. Присвоєний працівникові кваліфікаційний (тарифний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності. Основними умовами застосування відрядної оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання випycкy продукції та існування реальних можливостей підвищення виробітку на конкретному робочому місці.

Використання цієї форми оплати праці потребує встановлення обґрунтованих норм виробітку, чіткого обліку виконання і, що особливо важливо, не повинно призводити до погіршення якості продукції, порушень технологічних режимів, техніки безпеки, а також до перевитрачання сировини, матеріалів, енергії.

Пряма відрядна – це форма заробітної плати при якій оплата праці підвищується в прямій залежності від кількості виготовленої ним продукції при однаковій розцінці за одиницю.

Відрядно – преміальна включає в себе поряд з прямим відрядним заробітком і премії за певні успіхи та досягнення в роботі.

Відрядно – прогресивна передбачає оплату виробленої продукції в межах встановлених норм за прямими відрядними розцінками, а продукція виготовлена понад норму за підвищеними розцінками, але не більше подвійної підрядної розцінки.

Акордна включає в себе весь комплекс виконаних робіт і при якій оцінюється весь комплекс виконаних робіт з в казанням граничного терміну виконання робіт.

Непряма відрядна застосовується для стимулювання, підвищення продуктивності праці, робочих обслуговуючих обладнань  і робочих місць.

Відрядна оплата праці поділяється на індивідуальну і бригадну.

При простій почасовій оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з почасовою заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

При почасово-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов'язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітників робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії таким робітникам нараховуються по місячним результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з почасовою заробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при почасовій формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників.

Тарифно– кваліфікаційна система – це система нормативів за допомогою якої планують і регулюють рівень заробітної плати залежно від складності виконаних робіт , від інтенсивності та умов праці.                                                   Ця система включає в себе такі поняття:

o тарифна ставка;

o тарифна сітка;

o тарифно -  кваліфікаційний довідник;

o посадовий оклад;

o штатний розпис.

Тарифна ставка – це розмір оплати праці робітників за одиницю робочого часу. Тарифні ставки регулюють рівень оплати праці з врахуванням кваліфікації робітників, умов праці і значення галузі. Встановленні тарифні ставки на підприємстві можуть відрізнятися від їх аналога вказаного у тарифо- кваліфікаційному довіднику, але не можуть бути меншими.

Тарифна сітка – це перелік типових посад працівників підприємства і відповідних їм місячних окладів диференційованих з урахуванням категорії підприємства.

Тарифно- кваліфікаційний довідник – це тарифікація конкретних видів робіт, застосовуються для присвоєння кваліфікаційних розрядів працівників.

Посадовий оклад — це щомісячний розмір заробітної плати, установлений у централізованому порядку для певної посади управлінського персоналу, спеціалістів і службовців.

Штатний розпис – це зведення посад, професій, їх кількість, розмір посадових окладів по окремих структурних підрозділах і загалом по підприємству, який затверджується керівником підприємства.

На ДП "Львівський БТРЗ " встановлено відрядно – преміальна форму оплати праці, погодинна і за окладом.

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: