Розпорядження майном боржника

 

Введення процедури розпорядження майном боржника і призначення розпорядника майна проводить суддя, який прийняв заяву про порушення справи про банкрутство, винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

 Згідно ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди або ліквідації ) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів [1, ст. 22].

 Розпорядником майна може бути призначено фізичну особу, на яку в установленому Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому Законом [13].

 Розпорядник майна призначається з числа осіб, зареєстрованих як арбітражні керуючі, які мають вищу юридичну або економічну освіту або володіють спеціальними знаннями, а також не є зацікавленими особами стосовно боржника.

 Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на 115 календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці. Однією з головних задач процедури розпорядження майном боржника є створення сприятливих умов для застосування інших судових процедур.

У процесі застосування процедури розпорядження майном боржника:

§ господарським судом призначається розпорядник майна боржника;

§ вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

§ розглядаються заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство.

§ створюється реєстр кредиторів.

§ формуються представницькі органи кредиторів (збори кредиторів і комітет кредиторів)

§ здійснюється аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на товарних ринках;

§ істотно обмежуються права органів управління боржника [6].

 Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення щодо:

ü реорганізації та ліквідації боржника; створення юридичних осіб;

ü участі в інших юридичних особах;  

ü створення філій та представництв;  

ü проведення боржником емісії цінних паперів і тд;

Розпорядник майна має право:

▪ скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу;

 ▪ аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника;

 ▪ залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство або рішенням комітету кредиторів;

▪ подавати в суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків;

▪ здійснювати інші повноваження, передбачені Законом про банкрутство. Розпорядник майна зобов'язаний:

 ▪ вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку;

▪ повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником;

 ▪ вживати заходів для захисту майна боржника;

 ▪ скликати збори кредиторів;

▪ надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство;

▪ виконувати інші функції, передбачені Законом про банкрутство [14].

 

Мирова угода

Мирова угода (як судова процедура у справі про банкрутство) - це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється як письмова угода сторін. Закон обумовлює випадки, коли допускається укладення мирової угоди: — тільки щодо вимог, забезпечених заставою; — вимог другої та наступних черг [2, с. 550].

 Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне 18 пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування [1, ст. 36].

 У разі, якщо умови мирової угоди, укладеної відповідно до встановлених Законом правилами, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства.

 При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання або податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відкладається) або списується на умовах мирової угоди [15].

Зміст мирової угоди:

 ▪ обов'язкові положення: про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; про відстрочку або розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини;

 ▪ факультативні положення: про виконання зобов'язань боржника третіми особами; про обмін вимог кредиторів на акції боржника; про задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Вона вступає в силу в разі затвердження її господарським судом, про що виноситься відповідна постанова.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені кредиторів - комітетом кредиторів більшістю голосів при наявності письмової згоди всіх кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою; від Імені боржника - керівником боржника чи арбітражним керуючим, які виконують повноваження органів управління боржника.

 Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди. Винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство і, відповідно, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

У разі не затвердження господарським судом мирової угоди (якщо було порушено порядок укладення мирової угоди або мирова угода містить умови, що суперечать закону), така угода вважається неукладеним. Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі: невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів; виробництва боржником дій, що порушують права і законніØ інтереси кредиторів [16].

 

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: