Об'єкти і суб'єкти екологічної безпеки, її головні ознаки та критерії.

Об'єктами екологічної безпеки є все, що має життєво важливе значення для суб'єктів безпеки: права, матеріальні та духовні потреби особистості, природні ресурси та довкілля як матеріальної основи державного та суспільного розвитку.

Суб'єктами екологічної безпеки є індивідуум, суспільство, біосфера, держава.

Основні критерії :

індивідуальні (медичні або санітарно-гігієнічні) - покликані обмежувати вплив негативних факторів на людину;

генетичні - покликані зберігати генофонд і обмежувати зростання частоти генетичних хвороб у першому і/або наступних поколіннях. Генетичні критерії безпеки є частиною індивідуальних;

соціальні - покликані обмежувати дію небезпечного фактора на групи індивідуумів;

психологічні - відображають ступінь сприйняття/несприйняття суспільством або групою індивідуумів рівня техногенного або природно-техногенного ризику;

економічні - покликані забезпечувати сталий довготривалий економічний розвиток;

технічні - покликані обмежувати виникнення аварій і катастроф;

біологічні - покликані зберігати біорізноманіття видів;

екологічні - покликані обмежувати негативний вплив екологічних процесів з метою збереження структурної стійкості екосистем;

ландшафтні і географічні - критерії, що обмежують негативний екологічний вплив на водозбірні басейни, грунти та інші географічні елементи;

ресурсні – покликані обмежувати і регулювати інтенсивнісь використання відновлюваних і невідновлюваних прир ресурсів;

політико-інформаційні – передбачають інформованість та участь населення в процесі ухвалення рішень щодо потенційно небезпечних технологій, доступ до будь-якої інформації щодо цих технологій;

моральні й правові покликані формувати нові моральні категорії і цінності, пов`язані з розумінням необідності подальщого існування цивілізації.

Нині основну роль критеріїв безпеки виконують норми, правила та регламенти.

Головні риси:

- Екологічна безпека виявляється у локальних, регіональних і глобальних масштабах як екологічні лиха, кризи і катастрофи.

- Екологічна безпека передбачає розумне задоволення екопотреб будь-якої людини та сусп загалом у всіх виявах життєдіяльності, гарантію проживання в еколог чистому та сприятливому для життєдіяльності серед.

- Усі аспекти національної безпеки міцно пов'язані між собою, і розв’язання переважної більшості проблем екол безпеки можливе тільки в комплексі з іншими аспектами нац безпеки.

- Екол безпека не може реалізовуватися лише в ім'я суб'єкта екосистеми (сусп) на шкоду об'єкту (навк сер). Екол безпека є таким типом розвитку сусп, який реалізується лише в інтересах як суб, так і об'єкта.

- Екологічну безпеку неможливо формувати через ущемлення екол прав інших груп населення як всередині екосистеми, так і поза нею.

- Ефективна екол безпека має грунтуватися на фундаментальних еколого-соціальних та біосферних закономірностях, що мають комплексний характер і тісно пов'язані з різними сферами суспільного життя.

 

31. Об'єкти і суб'єкти національної безпеки держави та їх класифікації.

 

 

32. Основні механізми забезпечення економічної безпеки держави.

 

 

33. Основні принципи і підходи до забезпечення національної безпеки.

 

 

34. Основні рівні безпеки: зміст та взаємозв'язок.

 

 

35. Основні шляхи та моделі забезпечення регіональної безпеки.

 

 

36. Основні шляхи, принципи та підходи до забезпечення воєнної безпеки держави.

 

 

37. Особливості концепцій міжнародної безпеки.

 

 

38. Параметри, складові та принципи функціонування системи регіональної безпеки.

 

 

39. Політична безпека в структурі національної безпеки України

 

 

40. Поняття "економічна безпека" держави і основні підходи до її розуміння.

 

 

41. Поняття екологічної безпеки держави та її місце в структурі національної безпеки.

 

Екологі́чна безпе́ка — це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки для здоров'я людини.

Екологічна безпека складається з екологічного аудиту, моніторингу, прогнозу розвитку екологічної ситуації, екологічного менеджменту, Екологічна проблема.

Екологічна безпека складається з двох компонентів – природної та техногенної безпеки, які виступають у тісній взаємодії.

Порушення стабільного функціонування екосистем може призвести до їх критичного стану, а далі - надзвичайних ситуацій і екологічних катастроф. Суспільство повинно навчитись управляти цими процесами на різних рівнях: держави, регіону, міста, галузі або окремого підприємства.

Екологічна складова національної безпеки як комплексна проблема стосується економіки країни та її соціальної сфери. Конкурентоспроможність країни залежить від екологічного фактору. В свою чергу виснажені ресурси та їх нераціональне використання роблять країну залежною від зовнішніх сил, що призводить до втрати національного суверенітету. Від здоров’я нації та раціональної системи господарювання залежить перспектива країни. На сьогодні позитивний імідж країни потребує ефективної природоохоронної політики. Протягом тривалого часу національна безпека тлумачилася як достатня захищеність від можливості зовнішнього, силового втручання однієї держави у справи іншої. У сучасних умовах сформувалися нетрадиційні чинники, які суттєво впливають на стан національної безпеки і яким дуже важко протидіяти, насамперед – це інтенсивне забруднення навколишнього середовища та порушення рівноваги в екосистемах.         

Екологічна безпека (екобезпека) являє собою соціоприродну та наукову реальність, є об’єктом дослідження різних наук (природничих, соціальних, юридичних та ін.), оскільки охоплює складний комплекс взаємозв’язків людини з навколишнім природним середовищем.

Екологічна проблема — це зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування природних систем (ландшафтів) і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.

Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, оскільки негативна зміна в природі оцінюються щодо умов існування людини.

 

 

42. Поняття і класифікації загроз інформаційній безпеці держави.

Дестабілізуючі фактори — явища та процеси природного і штучного походження, що породжу ють інформаційні загрози.

Джерелами можуть бути особи, організації та їхні об'єднання: ворожі держави або коаліції ворожих держав. В яких для формування інф загроз створюються і функціонують спеціальні органи та служби.

Особливу групу джерел становлять інформаційні системи і засоби, оскільки вони одночасно є знаряддям приведення в дію інформаційних загроз. Також довкілля.           

Джерелу властиві: внутрішньодержавні дестабілізуючі фактори та міждержавні дестабілізуючі фактори.

До внутрішн дестабілізуючих факторів відносять: правовий вакуум у більшості питань забезпечення інформаційної безпеки; умисне або невмисне порушення законодавства з питань інформаційної безпеки; політичні конфлікти; зловмисні дії злочинних елементів або груп; видмови, збої, технічні помилки інформаційних систем (засобів); природні явища (процеси), що ускладнюють одержання, передавання, приймання і зберігання інформації або руйнують інформаційні системи.

Міждержавні дестаб фактори — це конфлікти різноманітних масштабів і проявів (в екон, пол, ідеології, дипломатії і т. ін.).

Класифікація загроз інформаційній безпеці

Загрози інформаційній безпеці — сукупність джерел і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері. Основні загрози інформаційній безпеці можна розділити на три групи:

- загрози впливу неякісної інформації (недостовірної, фальшивої, дезінформації) на особистість, суспільство, державу;

загрози несанкціонованого і неправомірного впливу сторонніх осіб на інформацію та інформаційні ресурси (на виробництво інформації, інформаційні ресурси, системи їхнього формування і використання;

- загрози інформаційним правам і свободам особистості (праву на виробництво, розповсюдження, пошук, одержання, передавання і використання інформації; праву на інтелектуальну власність на інформацію і речову власність на документовану інформацію; праву на особисту таємницю; праву на захист честі і гідності тощо.

Фактори загроз за видовою ознакою поділяються на політичні, економічні та організаційно-технічні.

Ієрархічна класифікація загроз інформаційній безпеці . Глобальні, регіональні та локальні фактори загроз інформаційній безпеці.

 

 

43. Поняття і класифікації національних інтересів держави.

 

 

44. Поняття та різновиди „економічної зброї".

 

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: