Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її наслідки для Німеччини

Світова криза глибоко уразила економіку Німеччини, що пояснюється насамперед її залежністю від іноземного капіталу. Найважчим був 1932 р. Промислове виробництво, найбільше уражене кризою, скоротилося на 40 % порівняно з 1929 p., 68 тис. підприємств зазнали краху. У 1932 р. потужності машинобудівної промисловості були завантажені трохи більше ніж на 1/4, автомобільної — на 1/4, будівельної — на 1/5. Кількість безробітних становила 8 млн осіб. До промислової кризи додалася аграрна. На 60 % скоротився обіг зовнішньої торгівлі, розладналася кредитно-грошова система. Припинення допомоги з боку країн, що також були уражені кризою, погіршувало становище Німеччини.

Відсутність ефективної антикризової програми і неспроможність режиму Веймарської республіки ефективно протистояти економічній кризі, загострення соціальних суперечностей, прагнення монополій до відновлення втрачених позицій на світовому ринку, зростаюча ностальгія достатньо широких суспільних кіл за минулою величчю Німецької імперії в умовах різкого падіння життєвого рівня, байдужості до внутрішніх проблем Німеччини з боку урядів інших країн стали основними чинниками встановлення фашистського режиму в країні в 1933 р. Президент Німеччини Гінденбург у січні 1933 р. на пряму вимогу фінансових магнатів, які відкрито підтримували нацистів, призначив А. Гітлера рейхсканцлером, передавши йому реальну владу

 

Розвиток Японії та США після Першої світової війни

Особливості економічного розвитку Японії. Протягом Першої світової війни, на відміну від Італії і Німеччини, Японія зробила значний крок на шляху зростання своєї індустрії. Проте післявоєнна економічна криза 1920—1921 pp. охопила також Японію.

Не приймала безпосередньої участі у війни, але дотримувалась інтересів країн з боку Антанти. За часи війни Я. збільшила національне богаство на чверть. Розширила колоніальні володіння у Китає, прибережних зонах. Проводила жорстку політику на тер. своїх колоній, поширювала ринки збуту, нав’язувала невигідні умови щодо торгівлі. Пром. Виробництво збільшується вдвічі. Перетворюється з аграрно-інд. в інд-аграрну. Оскільки пізно перейшла на шляхи ринкового господарювання, то її розвиток був дуже стрімким на основі досягнень НТП і дуже пильну увагу до екон. процесів приділяла саме держава, вона фінансувала основні сфери і галузі. Підприємства, в які вкладали великий капітал держава, коли вони досить розвивались віддавали в приватну власність.

За період з 1924 по 1926 р. великих успіхів було досягнуто в металургійній, машинобудівній та хімічній промисловості. Проте провідною, як і раніше, залишалася бавовняна галузь.

США вийшли з війни, зміцнивши свої позиції як лідер світового господарства За період підготовки до Першої світової війни, особливо в її роки, США вдалось активно використати місткий ринок воюючих країн. Виконання контрактів на постачання зброї сприяло прискореному промисловому розвитку, а поставки продовольства зумовили в країні різке підвищення рівня сільсько-господарського виробництва Внаслідок економічного піднесення США вдалося достатньо швидко подолати кризові явища конверсійного періоду. Фундаментом процвітання в цей період став прискорений розвиток нових галузей завдяки модернізації їх і втіленню останніх досягнень НТП, наукових методів організації виробництва. Вирішальною подією стало обрання перезидентом США Рузвельта, який запропонував для виходу з кризи комплекс реформ — "новий курс"

Потужним інструментом політики "нового курсу" і разом з тим його наслідком стали формування й розвиток системи державного регулювання ринкових відносин.

 Не менш важливою була антикризова аграрна політика Рузвельта.  

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: