Характеристика функцій судової влади

Становлення функцій судової влади здійснювалось одночасно зі становленням теорії судової влади, сприйняттям й розумінням її природи та ознак. Не виключається, що з розвитком державності й інституту судової влади, зокрема, остання може наділятися й іншими функціями. Однак вивчення специфіки і природи судової влади буде неповним, якщо залишити поза розглядом принципи судової влади.

 

 

9 . Система принципів правосуддя.

Принципи правосуддя - норми найбільш загального характеру, які визначають місце судової влади в системі єдиної державної влади, побудова її основних інститутів і направлена ??на реалізацію завдань, що стоять перед судовою владою.

1. Інституційні принципи - фіксують загальні відносини. Які виникають при реалізації судової влади в суспільстві.

 справедливості

 паритетності

 законності

 доступності

 незалежності

 процедурність

2. Організаційні принципи стосуються відносин. Виникли при судовому розгляді справ.

 Єдність судової системи і статусу судейського

територіальність

 спеціалізація

 інстанційність

 незалежність недоторканість незмінність суддів

 професіоналізм суддівського корпусу

3. Функціональні принципи - звернені до відносин, які виникають з приводу організації судової системи, структури, статусу суддів.

 Принцип мови судочинства (ст.12)

 гласності (ст.11)

 колегіального та одноособового розгляду справи (ст.15)

 участі народу (ст.5 п.3)

 змагальності

 презумпція невинності (ст. 62 КУ)

 право на захист

 оскарження судового рішення

 обов'язковість судового рішення (ст.13)

 

 

10. Історія розвитку судової системи.

Суд - невід'ємний інститут стабільного функціонування будь-якої людської спільності і на території Україні існував з давніх пір.

Слово "суд" вживається вперше в статуті князя Володимира, сина Святослава, "Про десятинах, судах і людях церковних" 11 століття.

"Руською правдою" Ярослава Мудрого (1015г.) встановлено порядок та місце судочинства, згідно з яким місцем суду був княжий двір. А правосуддя вершив князь.

За часів правління Ярослава дітей була скасована кровна помста.

У 1497 році в Московській Русі був прийнятий перший Судебник.

За часів Богдана Хмельницького гетьман мав владу верховного судді.

За результатами судової реформи 1864 року судова влада була розділена на дві гілки - місцеву юстицію у вигляді світових суддів і загальні суди.

У 1868 був введений суд присяжних.

У 1867 році в Харкові відкрито округ судів, до яких належали Харківська, Курська, орловський і Воронезька губернії.

У 1917 році з'їзд українських юристів визнав необхідним те, що судову систему України повинен очолити вищий крайовий суд і вона повинна бути незалежною від російської.

Згідно реформи 1922 року нижча ланка судової системи складали народні суди, друге - губернські суди, які виконували функцію апеляційної та касаційної інстанції. Очолював судову систему Верховний суд УРСР.

У 1930 році були ліквідовані територіальні округи, і замість окружних судів створені міськрайонні.

У 1932 році впроваджено обласне адміністративно-територіальний поділ, і міськрайонні суди перетворені в обласні.

Останнім етапом розвитку судової системи стало введення ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".

 

 

11. Ланка судової системи і судова інстанція.

Поняття "ланка судової системи" пов'язане з колом повноважень, які покладені на ті чи інші судові органи. Суди, що становлять певну ланку системи, мають однакову предметну компетенцію, ті самі функції і в більшості випадків діють у межах територіальної одиниці, прирівняні один до одного за адміністративним положенням.

1 ланка: місцеві загальні, окружні адміністративні, місцеві господарські.

2 ланки: окружні апеляційні суди, адміністративні апеляційні суди і господарські апеляційні суди.

3 ланки: Вищий суд з розгляду адміністративних і кримінальних справ, ВАСУ, ВГСУ.

4 ланки: Верховний суд України.

Поняття "судова інстанція" пов'язане з характером конкретної діяльності суду по здійсненню правосуддя, позначає самостійну щабель, через яку проходить або може проходити конкретну справу в різних судах.

1 інстанції: розгляд справи вперше і по суті.

2 інстанція: апеляційна. Перегляд справи.

3 інстанцій: касаційна. Де переглядаються рішення, вироки судів 1 і 2 інстанції, а також судові рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами і винятковими обставинами, або при неправильному застосуванні норм процесуального права, яке істотно вплинуло на правильність судового рішення.

 

 

12. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Правовий статус Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні дає можливість розглядати його як спеціальний судовий орган, статус якого істотно відрізняється від статусу судів загальної юрисдикції. Це не просто суд у звичайному його розумінні, оскільки він не належить до системи судів загальної юрисдикції. Однак, враховуючи свої повноваження, передбачені статтями 147, 150 Конституції України, він ніби стоїть над судами загальної юрисдикції, таких повноважень - визнавати закони та інші нормативно-правові акти неконституційними - ні. Хоча, як вважає суддя Конституційного Суду України В. Шаповал, за змістом Основного Закону чи чинного законодавства між Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції не існує відносин субординації у вигляді якогось контролю з боку першого за іншими. За характером ці відносини в цілому можна визначити як координаційні. А ось доктор юридичних наук, професор М. Козюбра (колишній суддя Конституційного Суду України) вважає, що Конституційний Суд України може здійснювати контроль за органами законодавчої і виконавчої влади і побічно - з судами загальної юрисдикції. У цій ролі Конституційний Суд сам являє собою вишу державну владу.

На перший погляд, між Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції існують рівноправні відносини. Конституційний Суд України та Верховний Суд України є вищими інстанціями в межах своєї компетенції і, як випливає з чинного законодавства, у відношенні один одного наділені взаємними правами та обов'язками. Конституційний Суд України відповідно до чинного законодавства не вступає з судами загальної юрисдикції в безпосередні відносини, в процесуальному аспекті обмежуються рамками судового конституційного контролю.

 

 

13. Склад та порядок створення Конституційного Суду України.

Стаття 5. Склад Конституційного Суду України

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддя конституційного суду

Згідно з Конституцією Україна суддею конституційного суду України може бути громадянин України, які в день призначення досяг віку 40 років, має вищу юридичну освіту та досвід роботи за фахом не менше десяти років (курсова, контрольна, педагогічна діяльність), проживали на Україну протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя конституційного суду призначається на дев'ять років без повторного права бути призначеним на цю посаду.

Призначення Президентом України

Президент України проводить попередні консультації з Прем'єр-міністром України та міністром юстиції України Щодо кандидатур на посади суддів конституційного суду України. У разі узгодження запропонованих кандидатур Президент України видає відповідний указ, який повинен бути скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.

У разі припинення повноважень судді конституційного суду, призначеного Президентом України, глава держави в місячний термін повинен призначити на цю посаду іншу особу.

Призначення Верховною Радою України

Верховна Рада України призначає суддів конституційного суду України таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів конституційного суду України вносить Голова Верховної ради України, а також може вносить не менш ніж 1 / 4 НАРОДНИХ депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і Ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної ради України подає Верховній Раді Свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді конституційного суду України, внесену в установленому порядку.

Назначеними на посади суддів конституційного суду України вважаються кандидати, що набрали Найбільша кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної ради України.

Якщо Кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було перевищень необхідне для призначення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді конституційного суду України, призначеного Верховною Радою України, Верховна Рада України у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Призначення з'їзду суддів України

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів конституційного суду України для включення в бюлетені для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді конституційного суду України вважається кандидат, в результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади суддів конституційного суду України, назначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у другій частині Цієї статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді конституційного суду України, призначеного з'їзду суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду

 

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: