Завдання і повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини регулюється статтями 55, 85, 101 і 150 Конституції України, законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р. № 776/97-ВР.

Інститут Уповноваженого з прав людини, якого у розвинутих європейських країнах називають "омбудсманом", формується у демократичних державах тоді, коли існуючі інститути захисту прав людини недостатньо ефективні, внаслідок чого і виникає потреба в додаткових механізмах їх захисту.

Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх 5 років проживає в Україні.

Не може бути призначено Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку. Уповноважений призначається строком на 5 років, який починається з дня складення ним присяги на сесії Верховної Ради України.

Діяльність Уповноваженого спрямовується безпосередньо на охорону і захист прав людини та громадянина, розширення обізнаності громадян про порушення органами влади, посадовими особами їх прав і свобод. У результаті діяльності "омбудсмена" підтримується віра людини у справедливість, нейтралізується негативне ставлення особи до влади, пом'якшуються конфлікти між державою, її органами і громадянами. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини на постійній основі здійснює легітимний парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина і захист прав кожного на території України.

Інститут Уповноваженого Верховної Ради виступає додатковим (субсидіарним) засобом захисту прав і свобод людини щодо інших правозахисних механізмів і певною мірою компенсує недоліки традиційних засобів захисту прав людини, парламентського і відомчого контролю за адміністративними органами. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, не відміняє і не передбачає перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Він виступає незаангажованим, деполітизованим інститутом, який безпосередньо приймає скарги від громадян. Для забезпечення своєї ефективної діяльності Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наділений досить широкими повноваженнями.

У своїх діях Уповноважений незалежний від інших посадових осіб держави, він може співпрацювати з різними складами Верховної Ради України, оскільки термін його повноважень не співпадає з терміном повноважень Верховної Ради (5 років — Уповноваженого з прав людини і 4 роки — Верховної Ради). Крім того, у ч. З ст. 4 Закону сказано: "Повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України її розпуску (саморозпуску)".

Уповноважений розглядає скарги про порушення конституційних прав громадян, які звертаються до нього після того, як всі правомірні шляхи для відновлення порушених прав вичерпано. Якщо "омбудсмен" вважає за необхідне, то він знову може порушити провадження у відповідних державних органах. Крім того він аналізує стан справ щодо забезпечення прав людини у країні в цілому, подає щорічні доповіді з цього питання парламенту водночас пропонуючи відповідні законодавчі заходи для усунення типових причин порушення прав і свобод громадян. Таким чином, інститут Уповноваженого -це ефективний правозахисний орган, який відіграє істотну роль у забезпеченні прав людини.

Згідно зі ст. З Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" діяльність Уповноваженого спрямовано на захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами України; додержання та повагу до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у Законі України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"; запобігання порушенням прав і свобод людини та громадянина або сприяння їх поновленню; сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина відповідно до Конституції України та міжнародних стандартів тощо.

Здійснюючи свої повноваження, Уповноважений з прав людини керується Конституцією, Законами України, чинними міжнародними договорами.

Згідно зі ст. 2 зазначеного Закону сферою його компетенції є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

У сферу компетенції Уповноваженого входять і відносини, що виникають між громадянином при реалізації його прав і свобод та об'єднаннями громадян, установами, підприємствами, організаціями (незалежно від форми власності), їх посадовими і службовими особами.

Омбудсман в Україні має право:

- невідкладного прийому Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, головами Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності), їх посадовими та службовими особами;

- бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;

- звертатись до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини та громадянина, і про офіційне тлумачення Конституції та законів України;

- ознайомлюватись з документами, у тому числі і таємними, та отримувати їх копії в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях (незалежно від форми власності), органах прокуратури, включаючи справи, які перебувають у судах. Доступ до інформації, пов'язаної зі службовою та державною таємницями, здійснюється в порядку, визначеному законодавчими актами України;

- вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (незалежно від форми власності) сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для проведення перевірок, експертиз і надання відповідних пояснень;

- відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи відбування засудженими покарань та установи примусового лікування і перевиховання, психіатричні лікарні; опитувати осіб, які там перебувають, та отримувати інформацію щодо умов їх тримання;

- звертатись до суду із заявою про захист прав і свобод людини та громадянина тих осіб, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом;

- направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини та громадянина для вжиття цими органами необхідних заходів;

- перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини та громадянина відповідними державними органами, у тому числі тими, що проводять оперативно-розшукову діяльність, тощо.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності), посадові та службові особи, до яких звернувся Уповноважений, зобов'язані співпрацювати з ним і надавати йому необхідну допомогу - зокрема, надавати йому доступ до матеріалів і документів, у тому числі на засадах, зазначених у нормативних актах про охорону державної та службової таємниць; інформацію і пояснення щодо фактичної і правової підстави своїх дій та рішень.

Відмова органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), їх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання у діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Наділяючи «омбудсмена» досить широкими повноваженнями, законодавець закріплює за ним і певні обов'язки. Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зобов'язаний додержуватися Конституції і Законів України, інших правових актів, прав і охоронюваних законом інтересів людини та громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права. Закріплення статусу Уповноваженого з прав людини на конституційному рівні свідчить про визнання пріоритету прав людини і громадянина в нашій країні, про визнання державою нагальної потреби у незалежному, деполітизованому органі для захисту громадянина від управлінського свавілля, бюрократичних збочень державного апарату, несправедливого ставлення з боку посадових осіб. Конституційне закріплення статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надає цьому інститутові більшої вагомості, підвищує його роль у правоохоронній діяльності.

Термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – п'ять років; як було зазначено, він починається з дня складання Уповноваженим присяги на сесії Верховної Ради. Оскільки законом не заборонено, то та сама особа може призначатися на посаду Уповноваженого кілька разів.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур(и) на посаду Уповноваженого вносять Голова Верховної Ради або народні депутати (чисельністю не менше однієї четвертої від конституційного складу Верховної Ради). Відповідний комітет Верховної Ради подає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду Уповноваженого, відповідності її вимогам, передбаченим законом, та підтверджує відсутність причин, які б перешкодили їй обійняти що посаду.

Призначеним вважається той кандидат, за якого проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, про що приймається постанова.

Законодавство чітко регламентує порядок припинення повноважень та звільнення з посади «омбудсмена», що є важливою гарантією його діяльності. Згідно із законодавством України повноваження Уповноваженого припиняються у разі його відмови від подальшого виконання обов'язків шляхом подання заяви про складення своїх повноважень; набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо нього; набрання законної сили рішення суду про визнання особи, яка обіймає посаду Уповноваженого, безвісно відсутньою або про оголошення її померлою; складання присяги новообраним Уповноваженим; смерті особи, яка обіймає посаду Уповноваженого.

Верховна Рада України може прийняти рішення про звільнення з посади Уповноваженого до закінчення строку, на який його було обрано, у разі порушення ним присяги; порушення вимог щодо несумісності діяльності; припинення громадянства України; неспроможності протягом більше чотирьох місяців підряд виконувати обов'язки через незадовільний стан здоров'я чи втрату працездатності.

Уповноважений вважається звільненим з посади, якщо за це проголосувала більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Припинення повноважень та звільнення з посади Уповноваженого оформляються відповідною постановою Верховної Ради України.

Важливою гарантією діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є також те, що він користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Без згоди Верховної Ради України він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому оглядові. Кримінальну справу проти Уповноваженого може порушити лише Генеральний прокурор України. За порушення законодавства щодо гарантій діяльності Уповноваженого, його представників та працівників секретаріату винні особи притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Уповноважений зобов'язаний зберігати конфіденційність інформації. Це зобов'язання діє і після припинення його повноважень. У разі розголошення таких відомостей Уповноважений несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Уповноважений не має права розголошувати отримані відомості про особисте життя заявника та інших причетних до заяви осіб без їхньої згоди.

Законодавець не наділив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини правом законодавчої ініціативи, в той же час, згідно із Законом України „Про Конституційний Суд України" Уповноважений є одним із суб'єктів, наділених правом звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням з питань прийняття рішень Конституційним Судом щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Автономної Республіки Крим.

 

 

⇐ Предыдущая36373839404142434445Следующая ⇒

Поделиться: