МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Стр 1 из 9Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи
з дисципліни «Цивільний захист»

(для студентів гуманітарних напрямків підготовки заочної форми навчання)

Луганськ 2014

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи
з дисципліни «Цивільний захист»

(для студентів гуманітарних напрямків підготовки заочної форми навчання)

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

«Охорона праці та БЖД»

Протокол № 7 від 08.04.2014 р.

Луганськ 2014

ББК Ц69,6(2)

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Цивільний захист» (для студентів гуманітарних напрямків підготовки заочної форми навчання ) / Укл.: І.М. Арнаут, В.П. Гуляєв, І.Є. Голяєв, В.В. Некрутенко. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2014. – __с.

Методичні вказівки містять вихідні данні до практичних завдань, теоретичні питання, а також приклади розв'язання задач до контрольної роботи. Призначені для студентів гуманітарних напрямків підготовки заочної форми навчання, які вивчають дисципліну «Цивільний захист».

Укладачі: І.М. Арнаут, ст.викл.

В.П. Гуляєв, ст.викл.

І.Є. Голяєв, ст. викл.

В.В. Некрутенко, викл.

Відповідальний

за випуск М.А. Пітельгузов, к.т.н., проф.

Рецензент О.В. Латишев, начальник навчально-методичного центру цивільного захисту і безпеки життєдіяльності Луганської області.

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Цивільний захист з нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь-якої організаційної структури вищого навчального закладу.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни: «Цивільний захист» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністра освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010р. №969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України і не повинен бути меншим 36 академічних годин (1.0. кредит ЕСTS). Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.

Програма навчальної дисципліни «Цивільний захист» складається із двох розділів:

- загальна підготовка – 28 годин;

- профільна підготовка – 8 годин.

У результаті вивчення програми дисципліни «Цивільний захист» студенти повинні:

а) знати:

- завдання «Цивільного захисту», причини виникнення надзвичайних ситуацій та складові їх моніторингу;

- характеристику осередків зараження та ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;

- способи і засоби захисту населення і територій від вражаючих факторів, аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасної зброї масового ураження;

- порядок дій формувань ЦЗ і населення в умовах надзвичайних ситуацій;

- призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними;

- методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної, інженерної та пожежної обстановки, яка може виникнути внаслідок НС.

б) уміти:

- прогнозувати можливість виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій;

- оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку, яка може виникнути внаслідок НС. природного та техногенного характеру;

- практично здійснювати заходи щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та у разі застосування сучасної зброї.

в) бути ознайомленими:

- зі змістом рішень Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року і Додаткових протоколів від 8 червня 1977 року про цивільну оборону.

Відповідно до навчального плану студенти заочної форми навчання повинні прослухати лекції – 4 години, практичних занять – 2 години, виконати самостійну контрольну роботу – 10 годин. Самостійне відпрацювання розділів дисципліни «Цивільний захист» – 20 годин.

Разом – 36 годин.

Варіант завдання студент обирає самостійно за першою літерою прізвища і останньою цифрою залікової книжки за табл. 1.

Завдання складається з одного теоретичного питання і п’яти задач, які вибираються за табл. 2 згідно варіанта.

Контрольна робота повинна складатися:

1. Титульний лист (додаток А).

2. Теоретична частина.

3. Розрахункова частина.

4. Список використаної літератури.

Таблиця 1

ОБРАНОГО ВАРІАНТУ

Теоретичні питання

Тема 1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації. Планування заходів з питань цивільного захисту.

1.1. Правові основи цивільного захисту. Мета та завдання цивільного захисту.

1.2. Міжнародні норми по питаннях захисту людини (женевські конвенції 12 серпня 1949 р. і додаткові протоколи № 1 и 2 до Женевським конвенціям від 8 червня 1977 р.

1.3 Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій в Україні.

1.4. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів.

1.5. Причини виникнення НС та складові системи їх моніторингу.

1.6. Дати визначення, що таке: надзвичайна ситуація, аварія, катастрофа, зона надзвичайної ситуації, евакуація.

1.7. Види, рівні та критерії класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

1.8. Права та обов'язки громадян у сфері правового захисту.

1.9. Єдина державна система цивільного захисту та її складові.

1.10. Режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту.

1.11. Функціональні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту. Територіальні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту та їх ланки.

1.12. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації об’єкта господарювання.

1.13. Основні принципи та завдання ЦЗ.

1.14. Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на потенційно небезпечних об’єктах та пом’якшення їхніх наслідків.

1.15. Плануючи документи з теоретичного і практичного навчання персоналу об’єкту господарювання до дій у надзвичайних ситуаціях, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань.

Практичні завдання 1

Приклад виконання задачі 1

Вихідні дані:

Маса бензину (М)=35т;

Відстань від об'єкта до місця вибуху (R_ц)=210м;

Кутовий коефіцієнт – 0,16;

Щільність персоналу об’єкта (Р)-2.5тис. осіб/км²

Виконати:

1. Визначити положення об'єкта у вогнищі вибуху та ступінь його руйнування;

2. Визначити втрати персоналу об’єкта від впливу ударної хвилі вибуху;

3. Визначити ступені опіку залежно від теплового імпульсу що приводить до поразки осіб і займання матеріалів.

Розв’язок

1. Визначаємо радіус бризантної (детонаційної) дії газоповітряної хвилі при вибуху ємності з бензином за формулою:

де М - маса бензину, т;

2. Визначаємо радіус вогненної кулі об'ємного вибуху (радіус зони дії продуктів вибуху) за формулою:

R_ош= 1.7·R_б= 1.7·57.2 = 97.2м

3. Визначаємо положення об'єкта у вогнищі вибуху

Так як R_ц > R_б і R_ош робимо висновок, що об'єкт перебуває в зоні повітряної ударної хвилі вибуху (III зона).

4. Визначаємо інтенсивність теплового випромінювання вибуху в зоні дії повітряної ударної хвилі вибуху за формулою:

де Q₀ - питома теплота згорання (для бензину Q₀=280 кДж/м²);

F - кутовий коефіцієнт, що характеризує взаємне розташування джерела та об'єкта; (0.16)

Т - температурний коефіцієнт у вогнищі пожежі визначається за формулою:

Т = 1 - (0.058 In R_ц) = 1 – (0.058·ln210) = (1 – 0.058 5.34) = 1 - 0.3 = 0.7

5. Визначаємо тривалість існування вогненної кулі за формулою:

6. Визначаємо величину теплового імпульсу і можливість займання різноманітних матеріалів:

U_m = I·t_cв =31.36·14.71 = 461 кДж/м

Згідно табл.. 1.4, за даного значення величини теплового імпульсуможе відбуватися займання: папір, папір білий, стружки, опале листя, бавовняно-паперова тканина: темна, кольору хакі, резина автомобільна, брезент, дерматин, дошка темного кольору.

7. Визначаємо ступень опіку залежно від величини теплового імпульсу що приводить до поразки осіб.(табл..1.2)

Особа отримає опік третього ступеня (тяжка).

8. Визначаємо втрати персоналу об’єкта від впливу ударної хвилі вибуху за формулою:

N_см= 3·Р·М^0,666= 3·2,5·35^0,666= 3·2,5·10,67 = 80 осіб

де Р – щільність населення, тис.осіб/км².

М – маса бензину.

3 – перекладной коефіцієнт.

Примітка. Загальні та санітарні втрати серед робітників та службовців визначаються за допомогою таблиці 1.3.

Додаток А

Таблиця 1.1

Практичне завдання 2

Приклад виконання задачі 2

Вихідні дані:

Поглинена доза - D_п=0,2 Гр

a- +

b- +

g- +

n-випромінюваннями). +

Виконати:

Визначити ефективну еквівалентну дозу D_еф опромінення організму в цілому у осіб за рік, тканини і органи якого були рівномірно опромінені різними видами радіоактивних випромінювань

Розв’язок:

1. Визначаємо за табл. 2.1 і табл. 2.2 значення коефіцієнтів W_R та W_т:

при опроміненні організму a- випромінюваннями W_R=20;

при опроміненні організму b- випромінюваннями W_R=1;

при опроміненні організму g- випромінюваннями W_R=1;

при опроміненні організму n - випромінюваннями W_R=10.

Відповідно до вихідних даних, організм опромінений рівномірно, тому за табл. 2.2 для організму в цілому:

W_т=1.

2. Визначаємо ефективну еквівалентну дозу опромінення, отриману окремим органом (тканиною) людини за формулою:

при опроміненні організму a-випромінюваннями:

D_еф.е_a=D_п.орг×W_R._a×W_т.орг=0,2×20×1=4 (Зв);

при опроміненні організму b-випромінюваннями:

D_еф.е_b=D_п.орг×W_R._b×W_т.орг=0,2×1×1=0,2 (Зв);

при опроміненні організму g-випромінюваннями:

D_еф.е_g=D_п.орг×W_R._g×W_т.орг=0,2×1×1=0,2 (Зв);

при опроміненні організму n-випромінюваннями:

D_еф.еn=D_п.орг×W_R.n×W_т.орг=0,2×10×1=2 (Зв).

3. Визначаємо ефективну еквівалентну дозу опромінення всього організму, як суму здобутків ефективних еквівалентних доз від різних випромінювань:

D_еф.орг=D_еф.е_a+D_еф.е_b+D_еф.е_g+D_еф.еn=4+0,2+0,2+2=6,4 (Зв).

4. Висновки: 1) При одноразовому рівномірному опроміненні організму (всіх тканин і органів) різними видами радіоактивних випромінювань ефективна еквівалентна доза для всього організму складе D_еф.орг=6,4 (Зв)=640 (бер).

Завдання. За вищенаведеним прикладом в изначити ефективну еквівалентну дозу D_еф опромінення організму в цілому для суб’єкта А за рік, тканини і органи якого були рівномірно опромінені різними видами радіоактивних випромінювань ( a -, b -, g -, n-випромінюваннями). згідно початкових даних вказаних у варіанті.

Додаток Б

Таблиця 2.1

Коефіцієнт відносної біологічної ефективності W_R

для розрахунку еквівалентної дози D_ек

Вид випромінювання	W_R, (Зв/Гр)
Фотони будь-яких енергій (g- випромінювання)	1
Електрони будь-яких енергій, b- частки	1
Нейтрони з енергією:
менш 10 кеВ	5
від 10 кеВ до 100 кеВ	10
від 100 кеВ до 2 МеВ	20
від 2 МеВ до 20 МеВ	10
більше 20 МеВ	5
Середнє значення для нейтронів	10
a- частки	20
Осколки поділу	20
Важкі ядра	20

Таблиця 2.2

Ваговий коефіцієнт ризику тканин (органів) W_т

для розрахунку ефективної еквівалентної дози D_еф

Тканини (органи) людини	W_Т
Гонаді	0,20
Червоний кістковий мозок	0,12
Товстий кишечник	0,12
Легені	0,12
Шлунок	0,12
Сечовий міхур	0,05
Грудні залози	0,05
Печінка	0,05
Стравохід	0,05
Щитовидна залоза	0,05
Шкіра	0,01
Клітки кісткових поверхонь	0,01
Інше*	0,05
Організм у цілому	1,00

Примітки. 1. * «Інше» включає до себе надниркові залози, головний мозок, екстракторокальний відділ органів дихання, тонкий кишечник, нирки, м’язові тканини, підшлункову залозу, селезінку, виделкову залозу, матку.

2. Вагові коефіцієнти ризику тканин (органів) W_т встановлюють емпірично та розраховують таким чином, щоб їхня сума для всього організму складала 1.

Практичне завдання 3

Приклад виконання задачі 3

Вихідні дані:

- необвалована ємність з хлором Q=10 т;

- температура повітря t=0 °С;

- швидкість вітру V=2 м/с;

- напрямок вітру – 90°;

- ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія.

Виконати:

1. Провести розрахунки оперативного (аварійного) прогнозування для N=4 год.

2. Показати на схемі зони можливого і прогнозованого хімічного забруднення.

Розв'язок:

1. Визначаємо кутовий розмір зони можливого забруднення при швидкості вітру V=2 м/с (табл. 3.1).

Кутовий розмір зони можливого забруднення складає .

2. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря, в наведеному прикладі для Q=10 т, t=0 °C, V=2 м/с:

Г = 10,9 км.

Примітка: для визначення глибин забруднення хлором або аміаком див. табл. 3.6.

3. Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) за формулою:

4. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) за формулою:

де К – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, визначається за табл. 3.3.

Г – глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря;

N – час на який розраховується глибина прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), в наведеному прикладі за вихідними даними N=4 год.

5. Визначаємо час випаровування хлору, за умови: V=2 м/с, t=0 °С і ємність не обвалована (табл. 3.4).

Час випаровування для хлору складе Т=1,12 год.

Примітка: для визначення часу випаровування аміаку див. табл. 3.5.

6. Знаходимо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) при інверсії за формулою:

Примітка: для визначення Ш_ПЗХЗ при інших ступенях вертикальної стійкості використовуйте наступні формули:

при ізотермії

при конвекції

7. Наносимо на мапу (схему) зони хімічного забруднення .

Рис. 3.1. Схема зон хімічного забруднення при оперативному прогнозуванні (напрямок вітру 90º, V=2 м/с, φ=90°)

Висновки. Результати оперативного прогнозування вказують на небезпеку на відстані Г=10,9 км для персоналу промислового хімічного об’єкту, робітників адміністративної будівлі і мешканців, що проживають біля об’єкту, в умовах аварії з викидом 10 т хлору.

За існуючих метеорологічних умов, через 4 години після аварії площа зони можливого хімічного забруднення складе S_ПЗХЗ=93,23 км², а площа прогнозованої зони хімічного забруднення складе S_ПЗХЗ=12,7 км².

Вражаюча дія хлору обумовлена часом його випаровування, який складає Т=1,12 год.

8. Для зменшення можливих хімічних втрат необхідно провести наступні заходи із захисту населення від ураження хлором:

- своєчасне оповіщення персоналу і населення про аварію на хімічно небезпечному об’єкті;

- використання засобів індивідуального захисту (протигазів марок: ЦП-5, ЦП-7, ІП-4, ІП-4м, ІП-5, КІП-8 або ватно-марлевої пов’язки, змоченої 2%-м розчином харчової соди;

- використання засобів колективного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів);

- надання медичної допомоги потерпілим (використання антидотів, індивідуального протихімічного пакету ІПП-8, обробка уражених ділянок шкіри мильним розчином; очі, ніс, рот прополіскують 2%-м розчином харчової соди);

- дегазація території, будівель і споруд, транспортних засобів і техніки населеного пункту за допомогою гашеного вапна;

- проведення розосередження і евакуації населення та персоналу.

Додаток С

Таблиця 3.1

Час випаровування хлору

Назва НХР	V, м/с	Характер розливу
		Вільно (необвалована ємність)				в обвалування
		Н=0,05 м				Н=1 м				Н=3 м
		Температура повітря, °С
		-20	0	+20	+40	-20	0	+20	+40	-20	0	+20	+40
Хлор	1	1,5 1,12 0,9 0,75 0,65 0,4				23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0				83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9
	2
	3
	4
	5
	10

Таблиця 3.5

Час випаровування аміаку

Назва НХР	V, м/с	Характер розливу
		Вільно (необвалована ємність)				Вільно (необвалована ємність)
		Н=0,05 м				Н=1 м				Н=3 м
		Температура повітря, °С
		-20	0	+20	+40	-20	0	+20	+40	-20	0	+20	+40
Аміак	1	1,40 1,05 0,82 0,68 0,58 0,34				21,8 16,4 13,1 10,9 9,31 5,45				76,3 57,4 45,7 38,2 32,6 19,1
	2
	3
	4
	5
	10

Таблиця 3.6

Інверсія

Темпер. повітря t, °C

+20

-20

+20

-20

+20

-20

+20

-20

№

Вихідні дані

Варіант

Хлор (Q), т

0,5

Швидкість вітру (V), м/с

Напрямок вітру, град

135

180

270

225

135

СВСП

Інверсія

Темпер. повітря t, °C

+20

-20

+20

-20

+20

-20

Примітки: 1. СВСП – ступінь вертикальної стійкості повітря.

Практичне завдання 4

Приклад виконання задачі 4

Вихідні дані:

1. середня температура повітря tº = 30ºС (IІI кліматична зона) ;

2. ємність з вуглеводневим газом Q = 5 т;

3. разом робітників та службовців на об'єкті економіки N=350 осіб;

4. приміщення для захисту робітників та службовців S₁ = 300 м²;

5. приміщення для пункту управління S₂ = 12 м²;

6. коридори S₃ = 10 м²;

7. санітарні вузли S₄ = 70 м²;

8. приміщення для зберігання продуктів S₅ = 14 м²;

9. тривалість укриття (доба);

10. висота приміщення h = 2,4 м;

11. система повітряпосточання фільтровентиляційне обладнання: (ФВК-1) – 3 комплекти, ЕРВ-72-2 1-комплект;

12. розрахунок пункту управління N=5 осіб;

13. аварійний запас води – 4500 л;

14. водопостачання від загальноміської системи,

15. електропостачання від мережі об'єкту економіки, аварійне джерело – акумуляторні батареї;

Виконати.

Оцінити захист робітників та службовців об'єкту згідно з показниками:

- за місткістю;

- за системою життєзабезпечення сховища.

Розв’язок

1. Визначаємо загальну площу основних приміщень сховища за формулою:

S_{заг. осн.}= S₁ + S₂ = 300 + 12 = 312 м²,

де S₁ – площа приміщення для розміщення людей (м²);

S₂ – площа пункту управління (м²).

2. Визначаємо загальну площу всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер) за формулою:

S_{заг. всіх}= S_{заг. осн}. + S₃ + S₄ + S₅ = 312 + 10 + 70 + 14 = 406 м².

де S₃–площа коридорів (м²);

S₄ – площа санітарних вузлів (м²) ;

S₅ – площа приміщень для зберігання продуктів (м²).

3. Визначаємо місткість (М_s) сховища за площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою:

місця.

де S_Н – норма площі на одну людину 0,5 (м²).

4. Визначаємо місткість ( ) сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації за формулою:

місць,

де h – висота приміщення (м);

V_Н – норма об'єму приміщення на одну людину 1,5 (м³).

5. Визначаємо фактичну місткість. Фактична місткість (М_s) приймається мінімальною із цих двох величин М_s та М_v. В наведеному прикладі М_s = 624 (місця), тому що М_s= 624 (місця) < М_v= 649 (місць).

6. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення робітників і службовців за формулою:

ліжок.

Примітка: при висоті приміщення h = 2,4 м і довжині нар 1,8 м, згідно з нормами при двох’ярусному розташуванні загальне число місць – 5 (100%), з яких для лежання – 1(20%) і сидіння –4 (80%).

7. Визначаємо коефіцієнт місткості сховища за формулою:

де N – кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

Висновок:

1. Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам ДБНВ.2.2.-5-97.

2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 178% .

3. Для розміщення що вкриваються необхідно встановити 125 двох'ярусних лежаків, що забезпечують 20% місць для лежання і 80% для сидіння;

2. Оцінка сховища за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:

- повітропостачання ;

- водопостачання ;

- теплопостачання ;

- каналізація ;

- електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

Система повітропостачання.

2.1.1. Визначаємо кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі – І» (чистої вентиляції) за формулою:

W_OI = К_ФВК1·Q_ФВК1+К_ЕРВ·Q_ЕРВ=3 · 1200 + 900 = 4500 м³/год,

де К_ФВК1– кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

Q_ФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі – I» – 1200 м³/год;

К_ЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2;

Q_ЭРВ–продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі – I» – 900 м³/год.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисне сховище за 1 годину в «Режимі – I»:

- W₁=8 м³/год (I кліматична зона, температура повітря до 20 °С);

- W₁=10 м³/год (II кліматична зона, температура повітря 20-25 °С);

- W₁=11 м³/год (III кліматична зона, температура повітря 25-30 °С);

- W₁=13 м³/год (IV кліматична зона, температура повітря більше 30 °С).

2.1.2. Підрахуємо число осіб, яких можно забезпечити повітрям у «Режимі – I» за формулою:

де – кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі – I»;

– норма зовнішнього повітря , для IIІ кліматичної зони – 11 м³/ч на одну особу.

2.1.3.Визначаємо коефіцієнт повітряпосточання у «Режимі – I» за формулою:

К_{повіт.пост..}=

2.1.4.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі – IІ» (фільтровентиляції) за формулою:

W_OII = К_ФВК1 · Q_ФВК1 = 3 · 300 = 900 м³/год,

де К_ФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1;

Q_ФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі – II» – 300 м³/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «Режимі – II» не працює

2.1.5. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі – II» за формулою:

W_{необ.. II}= N_зах · Q_{Н. зах.} + N_ПУ · Q_{Н. ПУ}= 350 2 + 5 ∙ 5 =725 м³,

де N_зах – число людей у сховищі;

Q_{Н. зах} – норма повітря, розрахована на людину в «Режимі – II» (фільтровентиляції), для I та II кліматичних зон – 2 м³/год і для III та IV кліматичних зон 10 м³/год;

N_ПУ – розрахунок пункту управління (ПУ), осіб;

Q_Н. _ПУ – норма повітря для тих, хто працює на ПУ, – 5 м³/год.

2.1.6. Визначаємо кількість осіб забезпечених повітрям в «Режимі – II» за формулою:

N_{О II}= осіб.

2.1.7.Визначаємо коефіцієнт повітряпосточання у «Режимі – IІ» за формулою:

К_{повіт.пост..}=

Висновок:

1. Система повітропостачання може забезпечити в «Режимі – I» - 409 осіб і в «Режимі – II» - 90 осіб.

2. Робітники та службовці забезпечені повітрям на 26%, тобто необхідно збільшити кількість ФВК-1

Система водопостачання.

3.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

Виходячи з вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання W_O = 4500 л.

3.2.2. Визначаємо кількість осіб, яких забезпечує система водопостачання:

осіб,

де T – тривалість укриття = 3 доби;

N =N₁+N₂=3+2=5 л.

N₁ – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для питва, прийняти N₁=3 (л);

N₂ – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для санітарно-гігієнічних потреб, прийняти N₂=2 (л);

3.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання за формулою:

К_{вод. пост.}. = .

Висновок:

1. Система водопостачання може забезпечити 86% робітників і службовців (300 осіб).

2. Необхідно додати аварійний запас води у кількості 750 літрів.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням N_Ж.З.=90 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню, дорівнює:

Висновок:

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 26% робітників і службовців протягом 3 діб.

Можливості по життєзабезпеченню знижує система повітропостачання (26%), за якою слідує система водопостачання (86%).

Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують захист робітників і службовців об'єкта економіки:

- коефіцієнт місткості захисної споруди К_М = 1,78;

- коефіцієнт за захисними властивостями К_ЗВ = 1,78;

- коефіцієнт життєзабезпечення К_Ж.З. = 0,26;

3.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців об'єкта економіки.

3.1. На об'єкті економіки інженерним захистом забезпечується 26% робітників та службовців.

3.2. Для забезпечення захистом робочої зміни необхідно:

- встановити додатково 9 комплектів фільтровентиляційного обладнання ФВК-1, або встановити додаткові охолоджувальні установки.

- встановити додаткову ємність для води на 750 літрів.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни ……..….……Цивільний захист…………..…………………….…..

Студент ………Стеценко М.Д.….……...………. ……….….………….

(прізвище, ініціали) (підпис)

Група …………ЕК_з-181……………… № зал.кн. …..…10073…..…

Керівник роботи …….ст. викл. Іванов В.П.………….…….………………..…

(посада, прізвище, ініціали)

Дата подання на кафедру на рецензію ………………………………….………….

Реєстраційний номер ……………………..….. Реєстратор ……..………………...

(підпис)

Захищена з оцінкою ………………………..

Викладач ………..ст. викл. Іванов В.П.………………… ……..…...…………

(посада, прізвище, ініціали) (підпис)

Дата …………………………….

Література

1. Про захист населення і території в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, Закон України № 1809-III від 8 червня 2000 р., зі змінами, внесеними згідно із Законом №1419-IV від 03. 02. 2004 р.

2. Про правові засади цивільного захисту, Закон України № 1859-IV від 24 червня 2004 р.

3. Про правовий режим надзвичайного стану, Закон України №1550 – ІІІ від 16 березня 2000р.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1198. Про єдину державну систему попередження і реагування на НС техногенного і природного характеру.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. №368. Про затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.

6. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения / Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Пролыгин В.А., Сидоренко Н.А., - К.: Высш. школа. 1987. – 256 с.

7.Кодекс цивільного захисту України. – Х.: Одіссей, 2013. – 120 с.

8. Депутат О.П., Коваленко И.В., Мужик И.С. Цивильна оборона. Навчальний посібник / За ред. полковника В.С. Франчука - Львів, Афіша, 2000 - 336с.

9. Демиденко Г.П. Повышение устойчивости роботы объектов народного хозяйства в военное время. Учебник. Киев, 1984.

10. Касьянов М.А., Гуляєв В.П., Друзь О.М. Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, газоаналізатори. Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. – 188с.

11. Касьянов М.А., Гуляев В.П., Колібабчук О.О., Сало В.І., Медяник В.О., Друзь О.М., Тищенко Ю.А. Цивільний захист. Навчальний посібник – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. – 291 с.

12. Методика прогнозування наслідків викиду небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і на транспорті. Наказ Міністерства з питань НС і в питаннях захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 73 від 27.03.2001 р.

13. Шоботов В.М. Цивильна оборона. Навчальний посібник - Київ: «Центр навчальної літератури»,2004. – 439с.

14. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи «Цивільний захист» (для студентів технічних напрямків підготовки заочної форми навчання) / Укл.: М.А. Касьянов, В.М. Мальоткiн, О.М. Друзь, В.П. Гуляєв, І.Є. Голяєв, І.М. Арнаут, В.В. Некрутенко. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 52 с.

15. В.О. Михайлюк, Б.Д. Халмурадов М 69 Цивільна безпека: Навч.пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 158 с.

16.Майстрюков Б.С. Безопасность в чрезвычайных ситуациях: Учебник для студентов ВУЗов. – М.: Изд.центр «Академия», 2003. – 336 с.

17. Норми радіаційної безпеки в Україні. НРБУ – 97/Д – 2000.

Зміст

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		5
	Завдання на контрольну роботу відповідно до обраного варіанту .	7
	Теоретичні питання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . .	9
	Практичне завдання 1 Визначення пожежної обстановки на об’єкті економіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	11
	Варіанти вихідних даних до практичного завдання 1. .. . . . . . .	16
	Практичне завдання 2. Визначення ефективної дози опромінення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . .	17
	Варіанти вихідних даних до практичного завдання 2. .. . . . . . .	22
	Практичне завдання 3. Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об’єкті. .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	23
	Варіанти вихідних даних до практичного завдання 3. . . . . . . .	28
	Практичне завдання 4. Оцінка захисту робітників і службовців об’єкту економіки в захисних спорудах . . . . . . . . . . . . . . . .	29
	Варіанти вихідних даних до практичного завданняі 4. . . . . . . . .	34
Додаток А Приклад оформлення титульного аркуша . . . . . . . .		37
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		38

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної роботи

з дисципліни

«ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

(для студентів гуманітарних напрямків підготовки заочної форми навчання)

Укладачі:

Арнаут Ілля Миколайович

Гуляєв Віктор Павлович

ГОЛЯЄВ Ігор Євгенійович

Некрутенко Віктор Віталійович

Техн. редактор Т.М. Дроговоз

Редактор З.І. Андронова

Оригінал-макет І.Є. Голяєв

Підп. до друку ________

Формат 60х84¹/₁₆. папір типогр. Гарнітура Times.

Офсетний друк. Умов. друк. арк. 42 Обл. вид. арк. ______

Тираж ______екз. Вид. №_____. Замовлення №____. Ціна договірна.

Видавництво

Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля

Свідоцтво про реєстрацію: серія ДК №1620 від 18.03.2014 р.

Адреса видавництва: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а

Телефон: 8 (0642) 41-34-12, факс. 8 (0642) 41-31-60

E-mail: uni@snu.edu.ua http: www.snu.edu.ua

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

12 3 4 5 6 7 8 9 Следующая ⇒