Порядок здачі-приЙОмУ речового майна при перевезенні залізничним (водним) транспортом

Порядок відправки вантажу по залізниці й приймання його від залізниці, визначений: “Статутом залізниць”, „Керівництвом по обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів ЗС”, оголошений наказом МО 1979 р. №260 і “Положенням про військове господарство ЗС”, оголошений наказом МО 1997 р. №300.

Усю роботу, пов’язану із здачею майна для перевезення залізничним транспортом, можливо розбити на наступні операції:

           - підготовка майна до перевезення залізничним транспортом;

        - підготовка вагону для перевезення речового майна;

- завантаження майна у вагон;

- оформлення документів на перевезення майна залізничним транспортом.

Розглянемо ці операції.

Майно, призначене для військової частини (отримувача), відбирається згідно нарядів або накладних і пакується в тару-ящики, кіпи, тюки, бочки та інші види тари, або зв’язується в пачки (лижі, палиці, стійки до наметів і т.д.).

Майно, належне до відправки в контейнерах, може бути в первинній упаковці чи пакуватись в тару, або може бути зовсім без упаковки.

Пакування майна повинно виконуватись в наступній послідовності:

- підбирається необхідна тара і зважується;

- майно, належне до відправлення, складується в тару, при необхідності завчасно загортається в папір, а при укладенні в ящики обов’язково ізолюється від стінок ящика;

- зважується майно разом із тарою (визначається вага БРУТТО);

- виписується пакувальний лист (форма №63) в 2-х примірниках і один вкладається всередину упаковки.

В пакувальному листі вказується:

1. - номер місця;

2. – вид упаковки (ящик, тюк, кипа);

3. – вага БРУТТО;

4. – посада, звання, прізвище, ім’я та по батькові того, хто пакує;

5. – найменування майна;

6. – категорія, одиниця вимірювання, кількість і розміри (зріст).

Пакувальний лист складається у двох примірниках і підписується особою, яка проводить пакування. В кінці ставиться дата пакування. В наказі МО 1979 р. №260 – визначено форму пакувального листа.

Перший примірник пакувального листа вкладається в упаковку, другий примірник додається до наряду (накладної).

Після цього кожне упаковане місце закривається (м’яка тара зашивається, ящики забиваються).

При пакуванні необхідно дотримуватись обережності, щоб не пошкодити майно голкою або цвяхами.

На кожному упакованому місці ставиться порядковий номер, відправник і отримувач, вага нетто й вага брутто, а при відправленні багажем додатково вказується станція відправлення й станція призначення.

При зважуванні вантажу складається вагова відомість (форма 222) у двох примірниках. Перший примірник додається до першого примірника наряду (накладної) і залишається у справах речової служби військової частини. Другий примірник вагової відомості разом із другим примірником наряду (накладної) направляється отриму-вачу.

З метою запобігання помилок і зловживань підготовка майна для відправлення його з військової частини залізницею (водним транспортом) повинна виконуватись в присутності комісії, призначеної наказом командира частини. Комісія повинна бути присутня при пакуванні, перевезенні й завантаженні майна у вагон (контейнер). Про наслідки відправки майна для перевезення залізницею (водним транспортом) комісія складає акт довільної форми у двох примірниках. Перший примірник акту направля-ється отримувачу, другий – залишається в справах речової служби частини.

З метою механізації навантажувально-розвантажуваль-них робіт при перевезенні вантажів широко використо-вується пакування вантажів.

Розроблені «Норми навантаження військових вантажів в стандартній тарі і упаковці, в пакетах і контейнерах на автомобілі, причепи й напівпричепи».

При визначенні потреби в автотранспорті для перевезення речового майна можна користуватися цими нормами.

З метою максимального використання номінальної вантажопідйомності автотранспортних засобів, покращень-ня умов транспортування й збереження, вантажі вклада-ються в кузовах по найбільш раціональних схемах. Раціональні схеми укладання визначаються в кожному окремому випадку в залежності від вантажу, який перевозиться, вимог спеціального маркування, виду й розміру тари, пакетів і контейнерів.

Укладення вантажів у кузові, як правило, починається від кабіни. Вантажі в ящиках, мішках або тюках вкладаються рядами в один або декілька рядів.

При навантаженні майна в ящичній тарі в декілька ярусів, верхній ярус не повинен виступати вище бортів кузовів автомобілів, причепів і напівпричепів більше, ніж на половину висоти ящиків, а при малій висоті ящиків (до 160 мм) на одну третю. У кузова, в яких задній борт нижче бокових, ящики в останньому ряду укладаються по висоті заднього борту.

При укладенні ящичної тари у два або більше ярусів, необхідно приділяти увагу на справність тари, особливо нижнього ярусу. Ящики з найбільш важким вантажем укладаються в нижньому ярусі в передній частині кузова. При сумісному перевезенні вантажів в ящичній тарі й у м’якій упаковці, м’яка тара не повинна доторкуватись гострих кутів ящиків.

Кузови автомобілів, причепів, напівпричепів повинні бути виметені або вимиті.

Речове майно, яке перевозиться автомобільним транспортом, накривається брезентами або полотнищами й ув’язується.

Перевезення речового майна з нафтопродуктами, кислотами, лугами та іншими подібними вантажами не дозволяється.

Потреба у вагонах планується заздалегідь. У випадку необхідності перевезення речового майна військова частина витребує вагон або контейнер через військового коменданта залізничної станції, а там, де його немає, через начальника станції.

Вагон, призначений для перевезення речового майна, повинен бути полагоджений і чистий. Придатність вагона або контейнера для перевезення речового майна визначається вантажовідправником. Вагон із неполагодженим затвором, проломами і не закритими щілинами вантажовідправником не приймається. Якщо вагон, який повинен завантажуватись, не прибраний, брудний, вантажовідправник має право вимагати від залізниці прибрати вагон або провести прибирання сам, за що залізниця платить вартість прибирання.

Перед завантаженням вагону необхідно зачинити верхні люки, вікна і перевірити як зачиняються двері. Так же уважно перевіряється чистота й справність контейнера.

Про час подачі вагону під завантаження, начальник станції зобов’язаний повідомити вантажовідправника не пізніше, ніж за 2 години до подачі вагону.

При навантаженні майна у вагон необхідно дотримуватись наступних правил: важкі місця навантажу-ються вниз, легші зверху, приймаються заходи для перед-бачення можливої потертості майна від ящиків і від стін. Навантажується вагон із боків. Двері необхідно не завалювати (уточнити, якою стороною вагон буде поданий під розвантаження).

Технічні норми завантаження вагонів і контейнерів установлюються Міністерством транспорту, виходячи з необхідності максимального використання вантажопід-йомності, ємності вагона або контейнера. Вантажовід-правник зобов’язаний завантажувати вагон, контейнер не нижче технічних норм. При навантаженні речового майна вагон або контейнер завантажується повністю.

Особливості завантаження майна в контейнер:

-по-перше, в контейнер майно може завантажуватись без упаковки;

-по-друге, контейнер може завантажуватись як на станції відправлення, так і безпосередньо на складі відправника.

Норма часу для навантаження вантажів у вагон установлюється Міністерством транспорту і складає:

-для навантаження 2-х-осного вагона немеханізованим способом, якщо вантаж запакований – 1 год., а для 4-х-осного вагона – 2 год.30 хв..

На завантажене у вагон майно, вантажовідправником виписується повагонна відомість в двох примірниках, у який вказується: номер місця, вид упаковки і кількість місць у даній упаковці (наприклад, ящиків – 50, тюків – 40).

Перший примірник повагонної відомості поміщається в спеціальну кишеню або прикріпляється на видному місці до внутрішньої стінки з правої сторони вагона. Другий примірник залишається в справах речової служби військової частини.

Завантажений вагон повинен бути закритим і запломбованим:

-     пломбами залізниці, коли вагон завантажений залізницею;

- пломбами вантажовідправника, коли вагон завантажений вантажовідправником.

Пломбуються обов’язково обоє дверей.

Контейнер пломбується в усіх випадках пломбами вантажовідправника. Вантажовідправник повинен представити станції відправлення на кожну відправку (на кожний вагон, на кожний контейнер) залізничну накладну, яка є основним перевізним документом, супроводжує вантаж на всьому шляху прямування і на станції призначення видається вантажоотримувачу разом із вантажем.

Форма накладної й порядок її заповнення затверджується Міністерством транспорту. Станція залізниці зобов’язана постачати вантажовідправника бланками накладних.

В залізничній накладній указується номер вагона, станція відправлення і станція призначення, вантаж овід-правник і вантажоотримувач, найменування вантажу, кількість місць, вага й відтиск пломби.

Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, указаних ним у накладній.

Крім накладної, яка є основним документом перевезення, складається дорожня відомість, яка разом із накладною супроводжує вантаж до станції призначення. Бланк дорожньої відомості складається з чотирьох частин, які розміщуються на трьох листах. Усі чотири частини мають однаковий номер, який відповідає номеру накладній. Перший лист включає в себе дорожню відомість і талон дорожньої відомості. Другий лист складається з корінця дорожньої відомості, а третій - є квитанція в прийомі вантажу до перевезення (вантажна квитанція). На станції відправлення квитанція в прийомі вантажу до перевезення видається вантажовідправнику, а корінець залишається на залізниці відправника. Дорожня відомість із талоном супроводжує вантаж.

Вантажовідправник після відправлення вантажу зобов’язаний вислати вантажоотримувачу наряд (накладну) і вагову відомість (другі примірники), не пізніше наступно-го дня після відправлення вантажу.

Порядок оформлення документів на відправлення майна контейнером такий, як у вагонах.

На майно, відправлене багажем, залізниця видає вантажовідправнику багажну квитанцію.

Розглянемо порядок приймання майна, яке надійшло на адресу військової частини від станції залізниці.

Залізниця зобов’язана повідомити військову частину (отримувача) про прибуття на її адресу вантажу в день прибуття вантажу, або не пізніше 12-ї години наступного дня.

Порядок і спосіб повідомлення встановлюється начальником станції. Військова частина може вказати спосіб повідомлення її про прибуття вантажу. Звичайно ці повідомлення здійснюються по телефону через чергового по частині. Форма повідомлення повинна бути приблизно такою: ”На вашу адресу надійшов 4-х-осний вагон із станції Київ”. Черговий по частині повинен усе записати й указати час отримання повідомлення. Одержавши повідом-лення, черговий по частині повинен довести його до відповідного начальника служби, а для цього він повинен знати, кому прибув вантаж із станції Київ.

Начальник речової служби, одержавши таке повідомлення, доповідає заступнику командира частини по тилу, одержує через нього необхідну кількість людей і автотранспорт і призначає приймальника. Звичайно приймальником у такому разі буде начальник речового складу.

На основі ст.228 Наказу МО 1997 р. №300 приймання матеріальних засобів, які надійшли на адресу військової частини під відповідальність залізниці (водного транспорту), проводиться на залізничній станції (у порту) призначення комісією військової частини в присутності представника залізничного (водного) транспорту.

Для приймання вантажу від залізниці приймальнику видається доручення і в необхідних випадках, якщо вантаж був не сплачений вантажовідправником – військова вимога ф. №2, або чекова лімітована книжка, яка видається приймальнику у фінансовій службі. Приймальник, який убуває для отримання вантажу, повинен знати номер поточного рахунку військової частини у відділенні Державного банку.

Доручення може видаватися як разове, так і постійне, строком на один календарний рік. Постійне доручення складається по формі, встановленій залізницею, і здається в товарну контору заздалегідь. Постійне доручення складається в тому разі, коли приймальником постійно являється одна і та особа.

При необхідності, приймальник ретельно інструк-тується.

Для контролю за дотриманням правил приймання вантажу від залізниці й надання допомоги приймальнику при прийманні вантажу по можливості повинен бути присутнім і сам начальник речової служби військової частини.

Приймальник військової частини, забезпечений документами, автотранспортом і особовим складом для розвантаження майна, прибуває в товарну контору станції призначення і пред’являє посвідчення особи й доручення на право отримання вантажу або просто повідомляє про мету прибуття (якщо доручення постійне). Товарна контора видає приймальнику дорожню відомість, в якій він указує номер поточного рахунку військової частини у відділенні Державного Банку і розписується за отримання вантажу. Талон дорожньої відомості відривається від дорожньої відомості і пересилається на станцію відправлення і прилучається до корінця дорожньої відомості. Цим самим прийнятий до перевезення вантаж знімається з обліку. Дорожня відомість із розпискою приймальника військової частини зберігається на станції призначення.

 В необхідних випадках приймальник проводить розрахунок за перевезення вантажу чековою лімітованою книжкою, готівкою або військовою вимогою ф.2, ця операція називається розкредитуванням документів. Після розкредитування документів, товарна контора видає на руки приймальнику військової частини залізничну накладну.

Приймальник військової частини, із представником залізниці перевіряють стан вагона, справність стін, підлоги, даху, вікон, дверей, люків, а також наявність пломб і відповідність номера пломби з обох сторін вагона, вказаних у документах відправника.

Якщо вагон справний, пломби цілі й номер їх відповідає накладній, приступають до відкривання вагона. Спочатку обережно зрізається пломба. Пломба не викидається до тих пір, поки не буде перевірена наявність всього майна. Визволяється запор і обережно відкри-ваються двері, щоб при відкриванні дверей не зіпсувати притиснуте до них майно.

Після цього розглядається стан вантажу у вагоні. Знаходиться повагонна відомість і розвантажується майно. Майно розвантажується на площадку й укладається так, щоб зручно було рахувати. Перевіряється кількість місць і справність упаковки. Кількість місць зрівнюється з даними повагонної відомості.

Строки розвантаження вантажів засобами вантажо-отримувача встановлюються Міністерством транспорту.

При розвантаженні 2-х-осного вагона немеханізованим способом, якщо вантаж запакований – 1 год., а 4-х-осного вагона – 2,5 год.

При відповідності фактичної наявності місць із даними повагонної відомості й відсутності пошкодження упаковки майно завантажується в автотранспорт. В залізничній вагар залізниці відмічає кількість розвантажених місць і виписує перепустку на право вивезення майна з території залізничної станції. Після розвантаження, вагон повинен бути очищеним. Майно доставляється у військову частину, складається в окремому приміщенні, яке зачиняється й опечатується головою комісії.

Подальше приймання майна, яке надійшло у військову частину залізницею, проводиться комісією, призначеною наказом командира військової частини.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення, до видачі вантажоотримувачу і відшкодовує збитки у випадку втрати або нестачі, псування або пошкодження вантажу, заподіяних по вині залізниці.

У випадку прибуття вантажу в несправному вагоні, а також у вагоні з пошкодженими пломбами або з пломбами проміжних станцій залізниця зобов’язана перевірити на станції призначення вагу, кількість місць, стан вантажу.

Вантаж, який надійшов у справному контейнері з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видається вантажоотримувачу без перевірки ваги, кількості і стану вантажу.

Залізниця відповідає в цьому випадку тільки за збереження контейнера й пломб.

Приймальник, одержавши й перевіривши контейнер, завантажує його на автомобіль і доставляє в частину. Відкривання й перевірка вмісту контейнера проводиться комісією, призначеною командиром військової частини.

Якщо вантаж надійшов в пошкодженому контейнері або з пошкодженою пломбою, залізниця зобов’язана в присутності приймальника провести перевірку вантажу, фактичну наявність і якість звірити із супровідними документами.

При прибутті на адресу військової частини вантажу, приймальник перевіряє в присутності представника залізниці стан упаковки й вагу, зрівнюючи дані з багажною квитанцією.

Обставини, які служать основою для матеріальної відповідальності залізниці при залізничному перевезенні, засвідчується комерційним актом, складеним станцією залізниці.

Приймальник військової частини зобов’язаний вимагати складення комерційного акту в наступних випадках:

а) виявленні нестачі матеріальних засобів (з вини залізниці);

б) псування або пошкодження вантажу (з вини залізниці);

в) виявлення вантажу без документів або документів без вантажу;

г) неподачі залізницею на залізничну під’їзну колію вантажу протягом 24 годин після оформлення у товарній конторі видачі вантажу по документах.

Приймальник (комісія) військової частини зобов’язаний вимагати складення комерційного акту також при виявленні пошкоджень вагонів, контейнерів, люків судів або пломб при наявності ознак витрачання, псування або пошкодження вантажу.

В комерційному акті точно вказується дата складання акту і прибуття вантажу, номер залізничної накладної й вагону, відомостей про вагон і пломби, результати перевірки наявності вантажу і його стан, опис пошкоджень, кількість нестачі або надлишку, хто проводив зважування вантажу і яким чином перевіряли вагу вантажу.

Комерційний акт підписується начальником станції (пристані), або його заступником і особами, які приймають участь у перевірці вантажу, а також приймальником.

Комерційний акт служить основою для пред’явлення претензії про відшкодування збитків, нанесених військовій частині.

Комерційний акт складається обов’язково в день виявлення недоліків, в день прийому вантажу від залізниці.

Несвоєчасне виявлення недоліків і складання комерційного акту звільняє залізницю від відповідальності за нестачу, псування, втрату й розкрадання майна.

Комерційні акти складаються у трьох примірниках тільки на бланках установленої форми і заповняються на друкарській машинці або чорнилом чітко без помилок, підчистки і будь-яких виправлень, на кожному бланку проставляється строчний штемпель станції. Перший примірник акту направляється у відповідну організацію залізниці, другий видається вантажоотримувачу по його вимозі, а третій зберігається у справах станції. Комерційний акт підписується начальником станції або його заступником, завідуючим вантажним двором (оглядувачем, пакгаузу, старшим вагарем) і вагарем станції, а також вантажоотримувачем, якщо він приймав участь у перевірці.

У випадку відказу начальника станції у складанні комерційного акту, вантажоотримувач має право до вивозу вантажу зі станції, а при відвантаженні в місцях незагального користування – протягом 24 годин із моменту перевірки вантажу подати про це письмову заяву начальнику відділення дороги безпосередньо, або через начальника станції, який відмовив від складення комерційного акту.

При подачі скарги через начальника станції, вантажоотримувачу видається рішення в прийомі її з ука-занням додаткових документів.

Начальник відділення дороги зобов’язаний дати відповідь по суті поданої заяви не пізніше трьохденного строку після отримання заяви.

При обґрунтуванні заяви вантажоотримувача, плата за зберігання вантажу за час затримання в складенні акту з отримувача не стягується. В інших випадках засвідчення обставин, які служать основою для матеріальної відповідальності залізниці, якщо при цьому не потребується складення комерційного акту, складається акт загальної форми, передбачений “Правилами переве-зення вантажів”

Прийнявши вантаж, приймальник несе відповідаль-ність за збереження його до здачі на склад частини. Прийняте майно завантажується у транспорт і достав-ляється на склад частини.

Після здачі майна на склад частини, залізнична накладна і повагонна відомість здається в речову службу. На корінці доручення робиться відмітка про використання доручення.

Таким чином, при відправленні речового майна залізничним транспортом необхідно знати й дотримуватись вимог, визначених не тільки наказами Міністра оборони, але і Статутом залізниць. Неточне виконання цих вимог може привести до несвоєчасної доставки вантажу, а також до втрати й псування його. Залізниця зобов’язана представляти вагон для перевезення речового майна справним і чистим. У завантажений вагон укладається повагонна відомість. Вагон закривається й пломбується. На кожну відправку відправник заповнює залізничну накладну, на основі якої залізниця складає дорожню відомість. Залізнична накладна і дорожня відомість супроводжують вагон до станції призначення, а квитанція дорожньої відомості видається вантажовідправнику.

  Для отримання майна від станції залізниці, військова частина призначає приймальника, забезпечує його дорученням, а при необхідності вимаганням ф.2 або чековою лімітною книжкою. Після оформлення документів у товарній конторі перевіряється справність вагону та пломб і відкривається вагон. По вагонній відомості перевіряється фактична наявність місць і цілість упаковки. У випадку виявлення нестачі місць або пошкодження упаковки складається комерційний акт або довільної форми.

Щоб виключити помилки і випадки зловживань, підготовку майна до відправлення і завантаження його у вагон (контейнери) необхідно проводити у присутності комісії й оформляти актом. Приймання майна, яке надійшло залізницею (водним транспортом), також проводиться у присутності комісії.

 

⇐ Предыдущая14151617181920212223Следующая ⇒

Поделиться: