ЗАХИСТ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ. ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ МІНОРИТАРНИХ АКЦІОНЕРІВ.

Способи захисту прав акціонерів можна розрізняти за такими критеріями [2]:

1. За суб'єктом, який здійснює захист прав акціонерів: судовий (захист прав акціонерів через суд); державний (захист прав акціонерів через державні та правоохоронні органи).

2. За кількістю осіб, які беруть участь у захисті прав акціонерів: індивідуальний; колективний.

3. За способом реалізації: правовий; неправовий.

Проблема захисту міноритарних акціонерів підкреслювалась і на рівні Конституційного Суду України, зокрема, в Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначалось, що дослідження Конституційним Судом України матеріалів справи свідчить про невирішеність у законодавстві проблеми правового захисту індивідуальних інтересів, особливо міноритарних акціонерів [8]. При цьому, слід відмітити, що визначення поняття міноритарного акціонера не міститься у чинному законодавстві. Незважаючи на відсутність законодавчого регулювання, у практиці господарського судочинства використання поняття «міноритарний акціонер» є досить поширеним. таким чином, виходячи з викладеного, можна зазначити, що міноритарними, відповідно до європейського права, є акціонери, які володіють, не більше 10% акцій товариства.

       Отже, якщо розглядати міноритарних акціонерів з точки зору наявного у них пакету акцій та можливості впливу на управління акціонерним товариством, то на загальнотеоретичному рівні можна визначити, що міноритарними є акціонери, які не можуть самостійно істотно впливати на управління товариством через незначний обсяг їхнього пакету акцій.

       Порядок формування складу наглядової ради акціонерного товариства є одним з найважливіших елементів механізму захисту прав міноритарних акціонерів. Адже, наглядова рада є органом, який гарантує реалізацію та захист прав акціонерів, серед яких важливе місце приділяється міноритаріям. Ч.3 ст.53 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що обрання членів наглядової ради публічного акціонерного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.

З огляду на наведене вище, можна підсумувати, що питання захисту прав міноритарного акціонера є досить актуальним не лише в нашій державі, а й в правових системах інших країн, адже специфіка статусу міноритаріїв полягає в тому, що вони є особливо вразливими до зловживань з боку держателів значного портфеля акцій (мажоритаріїв). Далеко не завжди, спираючись на статут та локальні акти акціонерного товариства, міноритарний акціонер може захистити свої права, навіть ті, які передбачені законодавством щодо акціонерних товариств. Одним з основних елементів належного захисту акціонерів, які володіють незначною частиною акцій в статутному капіталі, стає порядок та процедура створення наглядової ради. У даному аспекті, переломними стали зміни, внесені до Закону України «Про акціонерні товариства» від 03 лютого 2011 року. Виключення положення 50-відсоткового бар’єру голосів робить сам механізм кумулятивного голосування більш простим, прозорим, а найголовніше придатним для забезпечення основної мети введення цього інституту – гарантія права невеликого акціонера на управління товариством.

31. КОРПОРАТИВНІ ДОГОВОРИ: ПОНЯТТЯ, ПРАВОВА ПРИРОДА, УКЛАДАННЯ, ЗМІСТ, ВИКОНАННЯ.

Відповідно до зазначеної норми, два та більше (у тому числі всі) учасники (засновники) ТОВ або акціонери АТ мають право укласти між собою договір про реалізацію своїх корпоративних прав (корпоративний договір), відповідно до якого вони зобов’язуються реалізовувати ці права у спосіб, передбачений таким договором, або утриматися (відмовитися) від їх реалізації, в тому числі голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників (акціонерів) товариства, узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, придбавати або відчужувати частки в його статутному капіталі (акції) за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин, або утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання визначених у договорі обставин.

Учасники ТОВ та АТ можуть домовитися прозобов’язання:

· реалізовувати свої права у конкретний спосіб;

· утриматися (відмовитися) від реалізації своїх прав;

· голосувати у спосіб, передбачений корпоративним договором на загальних зборах;

· узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством;

· придбавати частки в статутному капіталі (акції) за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин;

· відчужувати частки в статутному капіталі (акції) за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин;

· утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання визначених у договорі обставин.

Форма корпоративного договору, визначена як виключна письмова, бездодаткових вимог щодо нотаріального посвідчення, що, в свою чергу, може створити для деяких недобропорядних учасників, можливість заявляти про підробку їх підписів, чим самим, затягуючи час.

Але ж з іншої сторони, нелогічно б було встановлювати обов’язкове нотаріальне посвідчення договору, коли у АТ 100 і більше акціонерів.

 

⇐ Предыдущая1234567

Поделиться: