Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Загальна інформація про аварійні режими роботи електромереж.
Струмові перевантаження – вид аварійного режиму, що виникає внаслідок підключення до струмопровідників споживачів, номінальний струм яких перевищує допустимий (за умовами нагрівання) для даного перерізу провідника [2]. Небезпека перенавантаження також пояснюється тепловою дією електричного струму, кількісна сторона якого виражається законом Джоуля-Ленца. За значною величиною перевантаження тривалість аварійного режиму (до спрацювання приладів захисту або перегорання жили проводу) може бути сумірним з тривалістю короткого замикання. Струмові перевантаження також виникають із-за механічних перевантажень на валу електродвигунів, неповнофазних (за втратою однієї фази) режимів асинхронних двигунів та за зниженням напруги в мережі живлення. Струмові перевантаження, як уже відмічалось вище, призводять до старіння та псування ізоляції проводів. Так, наприклад, перевантаження проводів з ізоляцією класу А (гранична допустима температура матеріалу ізоляції 105°С), на 25% скорочує термін служби їх приблизно до 3-5 місяців (замість середньо статистичних 20 років), а перевантаження на 50% призводять до непридатності проводу протягом декількох годин. Взагалі, допускається нагрівання проводів на 40°С вище температури навколишнього середовища, яка зазвичай приймається рівною 25°С. За таким нагріванням забезпечується довготривала експлуатація проводів. Як уже відмічалось, при нагріванні проводів до 48°С строк служби ізоляції скорочується наполовину, а при нагріванні до 64°С – в 8 разів. Строк служби ізоляції електродвигунів при температурі 100°С складає 15-20 років, а підвищення температури до 150°С скорочує цей строк до декількох місяців, а все це в результаті веде до великих видатків на ремонти електродвигунів, і заміну пошкоджених обмоток. Для виявлення струмів перевантаження при обстеженні електроустановок, мереж, апаратів і електричних машин використовують декілька способів. Робочий струм в навантаженні вимірюється амперметром який вмикається на початку ділянки кола, що досліджується. Цей струм порівнюється з допустимою за нормою величиною. Проте, за цим способом необхідно розірвати коло, для тимчасового вмикання амперметра, що не завжди можливо. Величину змінного струму зручно вимірювати електровимірювальними кліщами (наприклад Ц-91). Величину сили струму можна визначити і емпірично, якщо відомі напруга і загальна потужність споживачів, що ввімкнені на даній ділянці кола. Величина робочого струму, А, визначається за наступними формулами: - в мережах постійного струму і освітлювальній мережі однофазного змінного струму:
- в освітлювальних мережах трифазного змінного струму
- в силових мережах трифазного змінного струму
- номінальний струм асинхронного електродвигуна
- за зниженням величини напруги на затискачах асинхронного двигуна на 20%
де – номінальна потужність споживача, кВт; і – відповідно фазова і лінійна напруга в мережі, В; – коефіцієнт одночасності, що залежить від кількості струмоприймачів, степені їх завантаження, одночасності їх роботи. Так, наприклад:
число струмоприймачів (двигунів) Коефіцієнт одночасності (Ко) 2 0.85 3 0.80 4-5 0.75 6-7 0.7 8-10 0.65 Перевантаження електричних мереж, машин і апаратів можна так же визначити, заміривши їх температуру та порівнявши її з максимально допустимою. З цією метою використовують термометри, термопари і різноманітні індикатори. Важливим заходом щодо попередження пробою ізоляції і контролю за її станом є перевірка опору ізоляції проводів, яка повинна проводиться один раз на рік згідно планів профілактично-попереджувальних ремонтів (ППР). Опір ізоляції вимірюється в мережах з напругою до 1000В мегаомметром на 500 або 1000В. Величина опору ізоляції повинна бути НЕ МЕНШОЮ ніж 0.5МОм.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 110; Нарушение авторского права страницы