Стаття 4. Принципи митного регулювання

Митне регулювання здійснюється на основі принципів:

Виключної юрисдикції України на її митній території;

Виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

Законності;

Єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

Системності;

Ефективності;

Додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

Гласності та прозорості.

Принципи митного регулювання - це виражені в нормах митного законодавства основоположні ідеї та положення, відповідно до яких здійснюється регулювання митної діяльності. До суттєвих ознак принципів митного регулювання належать їх діалектичний взаємозв'язок і заснована на ньому системність. Складні взаємозв'язки і взаємодії між принципами митного регулювання існують у межах їх цілісної системи, в якій вони врівноважують або посилюють один одного, повністю розкривають свою природу і регулюючі ознаки.

Зміст принципу виключної юрисдикції України на її митній території обумовлений положеннями Конституції України, яка проголошує, що суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст.2), закріплює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8), встановлює, що засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи визначаються виключно законами України (ст.92). Визначення митної території див. у коментарі до ст.5 МК. Виключна юрисдикція України на її митній території знаходить свій прояв у встановленому Конституцією та законами України порядку розгляду та затвердження законів та підзаконних правових актів, у тому числі і у сфері митного регулювання, в особливому порядку укладення міжнародних договорів та надання Верховною Радою України згоди їх на обов'язковість. Крім законодавчої сфери, принцип виключної юрисдикції України на її митній території знаходить свій вияв і у сфері правозастосування: керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України здійснюють органи державної влади і Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Принцип виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи знайшов своє відображення у ст.6, ст.19 Конституції України, ст. 12 МК, ст.9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", п.1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого указом Президента України від 24 серпня 2000 р. №1022/2000, п.1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. №940 (щодо чинності вказаних положень див. коментар до ст.7 МК), та інших нормативних актів, відповідно до яких митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається змитних органів та спеціалізованих митних установ і організацій, на яку покладається безпосереднє здійснення митної справи. Будь-яке втручання в службову діяльність митних органів України заборонено, крім випадків, передбачених законами України.

Головними умовами втілення принципу законності у площину практичної діяльності учасників митних відносин є існування розгалуженої системи митного законодавства, яка об'єктивно віддзеркалює особливості суспільних відносин у цій сфері та відповідає економічному базису суспільства і у межах якої чітко врегульовані права, обов'язки та відповідальність учасників митних відносин, наявність діючої системи контролю за додержанням правових приписів усіма суб'єктами правозастосування, а також невідворотність юридичної відповідальності за порушення вимог закону. Законність, як принцип митного регулювання, знаходить свій прояв у сфері правотворчості шляхом встановлення обов'язковості врахування вимог Конституції і законів України під час розробки нормативно-правових актів щодо митного регулювання. У сфері правозастосовної діяльності митних органів зміст принципу законності полягає у неухильному дотриманні правових приписів їх працівниками під час здійснення своїх функціональних повноважень, а також у покладенні на юридичних та фізичних осіб обов'язку дотримуватися встановлених законом правил і процедур під час переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, а також виконувати інші вимоги, передбачені чинним законодавством.

Принцип єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України покликаний забезпечити додержання усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також громадянами встановлених законодавством України уніфікованих вимог у галузі митної справи. Вказані вимоги доводяться до відома всіх зацікавлених осіб на засадах, визначених у главі 4 МК.

Принцип системності передбачає розгляд системи митного регулювання як сукупності її елементів, взаємозв'язки між якими і обумовлюють властивості цієї системи як єдиного цілого. Принцип системності є конкретизацією принципів матеріалістичної діалектики й спирається на відомий її закон про взаємозв'язок і взаємообумовленість явищ у природі. Спираючись на вказаний принцип, можна не лише глибоко розкрити усю масу горизонтальних і вертикальних зв'язків суб'єктів та об'єктів митного регулювання; виявити доцільність внутрішньої організації системи органів управління, обґрунтованість і рівень складності ієрархії суб'єктів останнього, взаємозв'язок між структурою системи і структурою її окремих ланок та підсистем; визначити доцільність і ефективність структури управлінської діяльності в митній сфері, але й складати обґрунтовані прогнози впливу зміни одного елементу системи митного регулювання на інші її елементи.

Сутність принципу ефективності полягає у досягненні максимальної відповідності між поставленими перед системою митного регулювання цілями та досягнутим результатом. Організаційна побудова системи митного регулювання, визначення змісту та напрямків управлінської діяльності повинні здійснюватись таким чином, щоб досягнення цілей управління у митній сфері відбувалось за найменших витрат сил, засобів і часу. До критеріїв ефективності в даному випадку слід віднести розміри витрат на діяльність митних органів, терміни та якість виконання ними своїх завдань, досягнення поставлених цілей. Вимоги ефективного управління полягають у першу чергу в розробці різних варіантів рішень, їх зіставленні й виборі найоптимальнішого з них. При цьому завдання суб'єкта управління полягає в тому, щоб виявити і об'єктивно дослідити всі більш-менш варті уваги варіанти. Ці варіанти повинні обов'язково враховувати зовнішні і внутрішні умови, враховувати соціальні наслідки того чи іншого рішення, а також інтереси громадян та держави. Треба також мати на увазі, що оптимальність рішень передбачає як необхідне максимальне використання досягнень науки; реальність; об'єктивність; забезпеченість необхідними ресурсами; органічне поєднання всіх рішень, комплексність, динамічність, узагальнення, врахування і використання позитивного практичного досвіду. З-поміж засобів оптимізації управління важливе значення має вибір та правильне застосування ефективних методів управлінського впливу, таких, наприклад, як: стимулювання, матеріальної зацікавленості, надання виконавцям простору для розумної й важливої для справи ініціативи та самостійності, встановлення відповідальності за результати своєї роботи. Таким чином, ефективність системи митного регулювання є одним із найважливіших принципів її організаційної побудови, який забезпечує оптимальне функціонування останньої, сприяє якісному вирішенню завдань, поставлених перед суб'єктами і об'єктами управління, досягненню стратегічних, тактичних і оперативних цілей управління.

Принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб ґрунтується на положеннях Конституції України, відповідно до ст. З якої права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. На практиці розкриття змісту цього принципу реалізується через взаємну відповідальність митних органів та фізичних і юридичних осіб. Тобто не тільки громадяни та суб'єкти зовнішньоекономічної і господарської діяльності відповідають за протиправні дії перед органами держави в особі митних органів, але і митні органи зі свого боку несуть певну відповідальність за дії, що порушують права та інтереси вказаних учасників митних відносин.

Принцип гласності та прозорості є наслідком демократичних перетворень що відбулись у нашій державі за останні роки Він визначається як один із фундаментальних політико-правових принципів, що складає основи конституційного ладу України. Цей принцип полягає у визнанні необхідності й вимоги обов'язкового дотримування безперешкодного доступу до інформації щодо правил переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон. Принцип гласності і прозорості виступає одночасно в трьох аспектах: як принцип організації і діяльності митних органів; як принцип взаємовідносин між державою, митними органами і громадським суспільством; як прояв демократизму правового статусу особистості. Однак необхідно зауважити, що принцип гласності і прозорості не застосовується, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці. Структура митної справи складається із таких елементів: порядку переміщення через митну територію товарів та інших предметів; митних режимів; митного регулювання; митного контролю; ведення митної статистики та товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності; боротьби із контрабандою та порушеннями митних правил; розгляду справ про ці порушення; інформаційної, консультативної та роз'яснювальної діяльності; регулювання порядку проходження служби в митних органах; міжнародного співробітництва в галузі митного регулювання.

⇐ Предыдущая10111213141516171819Следующая ⇒

Поделиться: