Є) учасники угоди - фізичні особи чи посадові особи підприємств - учасників угоди є родичами.

Коментована стаття встановлює, що декларування митної вартості експортних товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється у випадках, коли на ці товари встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальне мито. Встановлено також ряд застережень щодо використання ціни угоди як бази визначення митної вартості товарів, що експортуються. Всі перелічені обмеження вже зустрічалися в попередніх статтях коментованого Кодексу.

Далі ми повинні з'ясувати, що являють собою названі у частині першій коментованої статті види мита та визначити мету їх встановлення законодавцем.

Слід зауважити, що особливі види мита (спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне) встановлюються з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі не тільки вивезення (експорту), а й увезення товарів на митну територію України незалежно від інших видів мита.

Спеціальне мито застосовується:

а) як засіб захисту українських виробників;

б) як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові;

в) як запобіжний засіб щодо учасників ЗЕД, які порушують національні інтереси у сфері ЗЕД;

г) як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів ЗЕД та (або) ущемляють інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується:

а) відповідно до законів України у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду національному товаровиробнику;

б) у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Компенсаційне мито застосовується:

відповідно до законів України у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику;

у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Зазначені особливі види мита застосовуються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Державна митна служба України своїм наказом від 02.12.2003 р. №828 затвердила Порядок заповнення декларації митної вартості. Порядок визначає загальні правила заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується для митних цілей: декларантами - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України; митними органами - при здійсненні контролю за правильністю визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, або при здійсненні митної оцінки.

Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 р. №1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України".

ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що проводить митне оформлення товарів, одночасно з вантажною митною декларацією (далі - ВМД) та іншими необхідними для митного оформлення документами.

ДМВ подається в одному примірнику, який залишається у справах митного органу. За бажанням декларанта ДМВ може подаватися у двох примірниках, один з яких з відповідними відмітками митного органу повертається декларанту.

ДМВ складається з двох основних аркушів (№1 і №2) і може містити додаткові. Основні аркуші ДМВ заповнюються на товари одного-трьох найменувань. За наявності в партії товарів більше трьох найменувань використовуються додаткові аркуші, кожний з яких може заповнюватися на товари одного - трьох найменувань.

Усі аркуші ДМВ, починаючи з третього, є додатковими. Додаткові аркуші можуть бути використані тільки в тому разі, якщо всі дані, заявлені в аркуші №1 ДМВ, повною мірою стосуються й товарів, зазначених у додаткових аркушах цієї ДМВ. Форма додаткового аркуша ідентична формі основного аркуша №2 ДМВ.

ДМВ заповнюється українською мовою із застосуванням ПЕОМ. Бланки ДМВ друкуються декларантом на білому папері формату А4. Технічні характеристики паперу, призначеного для виготовлення бланків ДМВ за допомогою комп'ютера, повинні забезпечувати належну якість відбитків службових штампів і печаток митних органів, що використовуються для оформлення ДМВ. Кожний аркуш ДМВ повинен бути підписаний декларантом.

При заповненні ДМВ використовуються класифікатори, затверджені наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 р. №307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації" і Класифікатор іноземних валют, затверджений постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 р. №34 "Про затвердження Класифікатора іноземних валют" у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 р. №378.

Митним органом заповнюється графа ДМВ "Для відміток митного органу". В основних і додаткових аркушах проставляється реєстраційний номер ДМВ, який повинен відповідати номеру ВМД. В основному аркуші №1, крім реєстраційного номера ДМВ,

повинно бути зазначене рішення посадової особи, яка перевірила дані, наведені в ДМВ, прийняте за результатами контролю про правильність визначення митної вартості.

Частина друга коментованої статті встановлює за основу визначення митної вартості товарів ціну угоди. При цьому така ціна повинна бути фактично сплачена або вона підлягає сплаті за товари за умови, якщо на неї не вплинули фактори, які названі у статті.

Розділ XII
КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

   Розглядуваний розділ XII має назву "Країна походження товару" і містить окрему главу №49, до якої включено ряд статей, що визначають основні критерії та порядок визначення країни походження товару. Також даним розділом передбачено тлумачення поняття товарів, що повністю вироблені в країні, та умови визнання їх такими; надано поняття критерію достатньої переробки товарів та порядок його визначення, а також порядок підтвердження походження товару і підстави надання митними органами України відмови у вивезенні товарів за межі митної території України.

  Порядок визначення критеріїв визначення країни походження товару міститься також у чинних законах та нормативно-правових актах України, наказах Держмитслужби тощо.

⇐ Предыдущая196197198199200201202203204205Следующая ⇒

Поделиться: