ТЕМА 4. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Пізнання в контексті людського існування. Проблема ви­значення меж людського пізнання і самопізнання. Зростання і поглиблення знань як результат пізнавальної діяльності. Пере­хід від незнання до знання і від нього - до практики як ос­новний зміст пізнавальної діяльності людини.

Суб'єкт і об'єкт пізнання, їх неподільність. Види пізнаваль­ної діяльності: чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне.

Значення практики для пізнання. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Сенсуалізм, раціоналізм і прагматизм як альтернативи науково-філософському розумінню сутності пі­знавального процесу.

Проблема істини у філософії і науці. Характеристики істи­ни. Істина як процес, результат та передумова перманентного розвитку пізнавального процесу. Аналіз постмодерного запе­речення істини. Догматизм і релятивізм як неадекватне пізнан­ня. Проблема помилковості у пізнанні. Принципи перевірки знан­ня: верифікація, фальсифікація, фалібілізм, критичний раціо­налізм.

Логіка, методологія і методи наукового пізнання. Емпірич­не, теоретичне, експериментальне дослідження і відповідні ме­тоди. Евристичний потенціал наукової методології.

Специфіка соціального пізнання. Проблема об'єктивної іс­тини у соціальному пізнанні. Соціальна прогностика і футуро­логія. Проблематизація майбутнього.

ТЕМА 5. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА
ТА ЙОГО БУДОВИ

Суспільство як сукупність людей та їхніх взаємовідносин. Суспільство як форма соціального життя. Проблема інтерсуб'єктивності, співпраці, взаєморозуміння. Соціальна дія. Суб'єкт соціальної дії. Типи соціальної дії.

Проблема суспільної системності. О. Конт, К. Маркс, М. Вебер, П. Сорокін, Д. Белл, Н. Луман, Н. Шельскі. Елемен­ти структури суспільства та їх функції.

Діяльність людини як специфічний спосіб існування соці­ального. Матеріальне та ідеальне в суспільстві.

Виробництво матеріальних благ і виробництво людини. Спів­відношення продукування речей, ідей, людей. Продуктивні си­ли суспільства. Людина як головна продуктивна сила. Вироб­ничі відносини. Форми власності, планування, організації і уп­равління виробництвом. Виробництво, обмін, розподіл і спожи­вання матеріальних і духовних благ.

Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація матеріального і духовного виробництва. Професіоналізм, компетентність і по­кликання.

Взаємозв'язок економічної, соціальної, політичної та ду­ховної сфер життя людей. Соціальна структура суспільства. Історичні форми спільності людей.

ТЕМА 6. ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ

Антропологія - філософське вчення про людину. Уявлення про «природу людини» на різних етапах розвитку філософії.

Проблема людини у філософії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Християнська концепція людини у філосо­фії Середньовіччя. Проблема людини у філософії Відродження та Нового часу. Німецька класична філософія про людину. Антропологічні проблеми у вітчизняній філософській думці.

Сучасна філософська антропологія людини. Концепція нео­томізму та екзистенціалізму про людину. Фрейдистська кон­цепція.

Буття людини як реальний процес її існування. Сутність та існування людини. Біологічне і соціальне в людині та їх єд­ність. Антропосоціогенез.

Філософія особистості. Типи особистості. Соціальна пози­ція особи, взаємодія із соціальною нормою. Соціальні ролі особистості. Свобода та відповідальність особистості.

Історичний характер взаємовідносин людини та суспільст­ва. Проблема особистої унікальності. Проблема людського «Я» та відчуження людини в сучасному суспільстві. Проблема оптимізації форм самореалізації людини. Людський розвиток та його виміри. Проблема сталого людського розвитку. Самоцінність і сенс людського життя. Проблема життя та смерті людини. Соціальна та біологічна тривалість людського життя. Феномен безсмертя. Щастя й доля людини.

Людина і людство. Планетарна спільність людей.

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: