Читання історії Олени Деревськой «Лише разом »

з подальшим обговоренням[19]

Не так давно я была юной и оптимистичной, и будущее виделось исключительно в розовых тонах. Я мечтала про образцовый брак, идеально воспитанных детей; гармоничное существование казалось чем-то вроде милой песенки на пластинке — нажимаешь кнопку, и начинается идиллия…

Прошло немного времени — словно уплыло куда-то в направлении, противоположном вечности. Господь приоткрыл мне глаза: до меня стало доходить, что жизнь — вовсе не шоколад. Моими ближайшими друзьями были люди часто разочарованные, отчасти циничные и в основном эгоистичные. Они словно учили меня своим собственным примером, что жизнь — это грязь, а счастливая супружеская жизнь — сказка для наивных. Большинство из моего окружения не имело постоянных привязанностей; «пароваться» с кем-то одним сколько-нибудь длительное время по умолчанию принималось за дурной тон. Даже такой сомнительный вариант как гражданский брак был редкостью. Отношения между юношами и девушками напоминали, по меткому выражению одного парнишки, «перекрестное опыление».

Странное дело, я всегда поддавалась влиянию извне, но почему-то в вопросе — быть или не быть «как все», жить или не жить в том, что Евангелие прямо называет прелюбодеянием — я никогда не сомневалась. Черное никогда не казалось мне белым. Не знаю, что удерживало меня тогда на позициях сторонников жизни в браке. То ли воспитание родителей, людей хоть и не набожных, но нравственных; то ли факт, что — неисповедимы пути Господни — еще с юных лет я попала в рабочий коллектив людей церковных, и мне были привиты христианские взгляды на отношения мужчины и женщины, которые совпали с представлениями моей семьи. Благодарю Бога, что Он меня удержал от лишних искушений и не дал слишком уж разочароваться в жизни и в себе.

А потом Господь послал мне человека, которого сначала — каюсь — я не смогла оценить должным образом. Мне было трудно найти с этим парнем общий язык, я неуместно стеснялась его скромной одежды, его непрестижной профессии, его далеко не изысканных манер… Каюсь — я была слепа, но не настолько слепа, чтобы не видеть, что этот человек меня любит, что я для него важна. И вот, когда отчаянное «Господи, что мне делать?!» — вырвалось из моих уст, я услышала Его ответ в словах моей старой подруги. «Милая моя, — сказала она, — любовь — это тяжелый труд. Но он вернется тебе сторицей».

Вот так и случилось. Отпраздновали свадьбу, ссоримся и миримся, жалеем друг друга и заботимся о своей «половинке». Когда у меня проблемы на работе, муж всегда поддержит и даст дельный совет. Когда кто-то обижает, он защитит и успокоит. Когда у мужа нет работы и мы живем на последние копейки, я все равно верю в него и люблю его».

Питання:

Чому буває, що людина, що здавалася спочатку найпрекраснішою в світі, при особистому, ближчому спілкуванні раптом втрачає свою красу; навпаки, дуже часто людина з вигляду непоказна, а в міру спілкування і пізнання його душі, стає все більш і більш красивою? (Відповіді дітей) (Ми част о дивимося на зовнішнє, не помічаючи внутрішньої краси)

Як на вашу думку, чи важливо зберігати цнотливість до шлюбу? (Відповіді дітей)

 

Слово вчителя[20]

Зараз серед молодих дуже сильно поширюється гріх блуду, і часто втягують у нього свої ж друзі, подруги й приятелі. І це відбувається тому, що підсвідомо в людині все гризе його. Людині боляче усвідомлювати, що вона одна так низько пала, а інші — ні. Коли ж усі довкола нього зазнають падіння, тоді й вона заспокоюється.

Якщо хлопець і дівчина впадають у блуд, то дуже великий шанс, що вони незабаром розлучаться. Пройде півроку, вони поблудять і розбіжаться. Більшість зараз упадають у блуд, зовсім не думаючи про яку-небудь родину.

Людина складно влаштована. Вона складається з духу, душі й тіла. Закон духовного життя такий: спочатку чоловік і жінка дають зобов'язання вірності й закріплюють це шлюбом, потім — тілесна близькість. Тобто спочатку виникає духовний зв'язок, потім — тілесний. А що говорити про тих, за чиєю спиною досвід декількох близкостей з різними людьми? Апостол Павел з цього приводу говорить: «Или не знаете, что совокупляющийся с блудницею становится одно тело с нею? ибо сказано: два будут одна плоть» (1 Кор. 6, 16). Виявляється, кожне блудне співжиття не проходить безслідно для людини. Вона прагла з'єднатися тілом, а душею й духом зовсім не хотіла, а одержала усі відразу. Тілесний зв'язок розірвати легко. Переспав і втік, потім іди, шукай, де хочеш. Але духовний зв'язок залишається. І незрозуміло потім буде дружині: хоче всією душею полюбити свого чоловіка, а не може. Душа її, виявляється, уже пов'язана з іншими людьми, і ці зв'язки тягнуть її, не дають їй волі. Випадковий її коханець спивається десь далеко, а його туга й зневіра лягають і на її душу.

А тепер давайте подивимося на проблему з погляду простого здорового глузду, як слід поводитися дівчині, якщо вона стоїть на порозі гріха. Звичайно такі історії розвиваються за одним сценарієм. «У нас із ним почалися сварки. Він говорив, що я його не люблю, тому не поступаюся. Я хотіла його утримати... Але незабаром після того, як усе трапилося, він мене кинув остаточно». Дівчата, запам'ятайте ці історії! Найшвидший спосіб розстатися зі своїм хлопцем — це впасти з ним у гріх блуду. У такий спосіб ще ніхто нікого ніколи не втримував.

Давайте накреслимо таблицю й розглянемо наступні варіанти: він — гарний і він — негідник; ви - поступаєтеся йому й ви - зберігаєте своє дівоцтво.

Розглянемо перший варіант. Він — негідник, ви — поступаєтеся. Ставлю в клітці відразу два мінуси. По-перше, ви втратили своє дівоцтво, віддавши його якомусь негіднику, по-друге, незабаром він вас кине. У таких молодих людей від завоювання вашого тіла народжується тільки ще більший апетит. «Цю я уламав! А іншу зможу?» Ви втрачаєте для нього всякий інтерес, ваша фортеця упала, треба йти брати штурмом іншу.

Другий варіант. Він — негідник, ви не поступаєтеся. Малюю два плюси. По-перше, ви зберегли своє дівоцтво, не давши його якомусь пройдисвітові. По-друге, незабаром він кидає вас, а ви із цього бачите, що були знайомі з невартою вас людиною. Вам, може бути, від цього розставання смутно, але ви повинні радіти, оскільки ви розгляділи в ньому негідника. Адже, якщо він вас кидає тільки за те, що ви не дали йому те, що він так хотів, то хто він? Йому потрібні були не ви з вашим складним внутрішнім світом. Йому потрібно було тільки ваше тіло. Він його не отримав і пішов шукати місце, де одержить те, що шукає.

А якщо ви не поступаєтеся, а ваш хлопець не кидає вас, залишається з вами, виходить, ми попали на третій варіант: він — гарний. Малюємо плюс. Ви переконуєтеся, що ваш обранець ставиться до вас із повагою, він цінує ваше бажання зберегти чистоту до шлюбу й залишає свої домагання. Якщо парубок ще до шлюбу ставиться до вас із повагою, ви можете радіти. Імовірність, що чоловік буде вам вірний усе життя, дуже велика. Йому потрібні саме ви, а не одна ваша тілесна частина.

Варіант четвертий. Він — гарний, ви поступаєтеся. Отут я поставлю великий знак питання. Як будуть розвиватися ваші відносини далі, ніхто не знає. Шансів, що буде все добре, не так багато, тому що вже порушені закони духовного життя. Тут єдиного сценарію немає. Але дуже ймовірно, що після цього ваші відносини зіпсуються, можливо і не зруйнуються зовсім, але будуть іншими.

 

Практичне завдання

Скажіть, для чого ми обираємо собі супутника? (Для створення сім'ї)

Що, на вашу думку, є сім'я?

Вчитель записує на дошці визначення сім'ї, які формулюють діти.

Наприклад:

Сім'я – це:

- спільне проживання ;

- відповідальність;

- виховання дітей;

- веселе і цікаве проведення часу;

- спільне господарювання т.д.

 

Слово вчителя

В Біблії говориться: «Сего ради оставит человек отца своего и матерь, и прилепится к жене своей и будета два в плоть едину» (Быт. 2, 24). Віднині вже немає чоловіка і жінки, з'являється одне єдине ціле – сім'я. Наше тіло має дві руки і дві ноги, дії яких завжди узгоджені. Якщо одна рука або нога вийде з ладу, то інша несе подвійне навантаження. Так повинно бути і в сім'ї. Сім'я – це перш за все спільне подолання труднощів, турбота про іншого, прагнення дарувати йому радість.  

 

Перегляд фільму «Борис и Анна» з подальшим обговоренням

Я запрошую вас в гості до сім'ї Бориса, Анни та їхніх дітей.

Питання для обговорення:

Як ви думаєте, у Бориса та Анни щаслива сім'я? Чому ви так думаєте?

Чи хотіли би ви мати багатодітну сім'ю?

Чи згодні ви з тим, що материнство – головне призначення жінки?

 

Слово вчителя

Родинне життя — це щоденна битва за любов, і тому, хто переміг в ній дається винагорода — родинне щастя. Я від щирого серця бажаю вам в битві за свою любов вийти переможцями. На закінчення уроку прослухайте пісню автора-виконавця Світлани Копилової «Венчальная». 

 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: