Тема: Основні фонди підприємства

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Тема: Основні фонди підприємства

1. Виробничі фонди підприємства.

2. Класифікація та структура основних фондів.

3. Оцінка ОФ.

4. Спрацювання, амортизація і відтворення ОФ.

5. Ефективність відтворення та використання ОФ.

Виробничі фонди підприємства

В процесі виробництва здійснюється поєднання робочої сили із засобами виробництва.

Засоби виробництва – це сукупність всіх матеріальних елементів, що приймають участь у процесі виготовлення продукції. Вони поділяються на засоби праці (верстати, машини, будівлі, печі та ін.) та предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.).

Засоби праці багатократно приймають участь у виробничому процесі, вони переносять свою вартість на готовий продукт частинами по мірі зношування, і відтворюються через ряд виробничих циклів.

Предмети праці повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, змінюють свою натуральну форму, утворюючи готову продукцію, повністю переносять на неї свою вартість і відтворюються після кожного виробничого циклу.

Засоби виробництва, виражені у вартісній формі становлять виробничі фонди підприємства. Треба мати на увазі, що елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. Засоби праці становлять речовий зміст основних виробничих фондів, а предмети праці – оборотних фондів. Це означає, що виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією (рис. 3).

Рис 3. Склад і взаємозв’язок засобів виробництва та виробничих фондів.

Отже, основні фонди – це засоби праці у вартісному виразі, що діють у своїй незмінній споживній формі протягом тривалого періоду часу і втрачають свою вартість частинами.

Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять свою вартість на вартість готової продукції (платних послуг) також цілком.

Оцінка основних фондів

Облік та оцінка засобів праці здійснюється в 2-х формах:

- натуральній, що використовується для обліку та планування окремих груп ОФ; для розрахунку виробничих потужностей, розробки балансів обладнання; для визначення ступеню їхнього використання та ін. цілей;

- вартісній, яка необхідна для визначення загального обсягу ОФ, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.

У зв’язку з тривалим функціонуванням та поступовим спрацьовуванням засобів праці, існує кілька видів вартісної оцінки ОФ:

1. Первісна вартість ОФ – це фактична їхня вартість на момент введення в дію чи придбання. Наприклад, нове виробниче приміщення зараховують на баланс підприємства за кошторисною вартістю його будівництва; первісна вартість будь-якого виробничого устаткування включає його оптову ціну, а також витрати на транспортування, монтування та встановлення цього устаткування на місці використання.

2. Відновлена вартість ОФ – це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Для забезпечення порівнянності вартісної оцінки ОФ періодично проводиться їхня переоцінка за відновленою вартістю.

3. Повна (первісна і відновлена) вартість ОФ – це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю ОФ враховуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.

4. Залишкова вартість ОФ характеризує реальну їхню вартість, іще не перенесену на вартість виготовленої продукції. Така оцінка необхідна для визначення втрат при завчасному виході ОФ з ладу, для розрахунку економічної ефективності заміни обладнання, реконструкції.

Залишкова вартість ОФ на час їхнього вибуття (спричиненого спрацюванням) має назву ліквідаційної вартості.