ОБРЯД ПОЧИТАННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

Урочисте поклоніння святому хресту на утрені цієї неділі від­бувається так.

У переддень празника гарно прибраний квітами святий хрест виносять після вечірні з захристії на престол. Наступного дня на утрені в часі великого славословія священик бере святий хрест з престола, кладе його собі на голову, виносить на середину церкви і ставить на тетраподі. Тепер співають тропар " Спаси, Господи... ", після нього співають тричі " Хресту Твоєму... " і кожного разу усі роблять доземний поклін. Під час співу хресних стихир усі побожно цілують святий хрест.

Ось одна зі стихир, яку співають при почитанні святого хреста: " Прийдіть, вірні, поклонімся животворному дереву, на якім Хрис­тос Цар слави, добровільно руки простерши, підніс нас до первіс­ного блаженства, що його перед тим через розкіш був украв ворог і спричинив наше прогнання від Бога. Прийдіть, вірні, поклонімся дереву, яким ми вдостоїлися розтрощити голови невидимих ворогів. Прийдіть, усі країни народів, і Господній хрест піснями звеличаймо: Радуйся, хресте, упавшого Адама совершенне спасення. Тобою величаються наші найвірніші царі, бо Твоєю силою сильно перема­гають ізмаїльських людей. Тебе сьогодні ми християни зі страхом цілуємо, на Тобі розп'ятого Бога славимо, кажучи: Господи, розп'я­тий на хресті, помилуй нас, бо Ти благий і чоловіколюбець".

Цього дня, замість " Святий Боже", співаємо на Літургії " Хресту Твоєму... ". Цю пісню на честь святого хреста співаємо після кожної відправи цілий тиждень аж до п'ятниці і при тому поклоняємося святому хрестові та побожно його цілуємо.

Справді, Хрестопоклонна неділя вчить нас розуміти велике значення святого хреста для нас не тільки в часі посту, але і для нашого цілого життя. Ця неділя показує нам, що де хрест, там сила, там перемога, там спасення і там запевнене воскресення до вічного щасливого життя.

Для більшої заохоти до почитання і любови святого хреста часто пригадуймо собі ті глибокі думки, що вийшли з уст великого почитателя святого хреста святого Єфрема Сирина († 373): " Хрест — воскресення мертвих. Хрест — надія християн. Хрест — жезл кульгавих. Хрест — потіха бідних. Хрест — скинення гордих. Хрест — надія безнадійних. Хрест — кермо для плаваючих. Хрест — пристань для гонених бурею. Хрест — батько для сиріт. Хрест — потіха для терплячих. Хрест — охоронець для юнаків. Хрест — слава для мужчин. Хрест — вінець для старців. Хрест — невинність для дівиць... Хрест — хліб для голодних і джерело для спрагнених... Тож кладімо животворний хрест на чоло, на очі, на уста і на свої груди... Ні на одну годину, ні на один момент не залишаймо хреста та без Нього нічого не робім, але чи спимо чи встаємо, чи працюємо, чи їмо чи п'ємо, чи йдемо в дорогу, чи плаваємо по мор'ю, чи переходимо ріки — усі свої члени ми повинні оздобляти животворним хрестом".

УТРЕНЯ З ПОКЛОНАМИ

" З чого почну оплакувати пристрасного життя мо­го діяння? Чи добрий початок дам, Христе, нинішньому риданню? "

(Великий канон).

Совісне й вірне збереження Великого посту до кінця вимагає від кожного християнина великого гарту духа й волі. Свята Церква, бажаючи, щоб ми наш піст так ревно довершили, як ревно почали, подає нам у часі 40-ці деякі надзвичайні спонуки до посту й покути. Цьому допомагає Хрестопоклонна неділя, а також утреня з покло­нами. Шостий Вселенський Собор поручив, щоб цю утреню, на якій головне місце посідає Великий канон святого Андрія Критського, відбувати в четвер п'ятого тижня Великого посту, але вона звичай­но правиться в середу ввечері.

Ця богослужба знаменна тим, що після кожного тропаря кож­ної пісні канону устав приписує робити три поклони, але за зви­чаєм нашої Церкви робимо тільки один доземний поклін, а всіх поклонів разом — 250. Звідси й утреня має в нашому народі назву " Поклонів". Цю відправу можна б назвати символом духа покути нашої Східної Церкви.

Для кращого розуміння покутної практики розкажемо дещо про історію цього канону та його духовне значення.

[035.jpg]

ЩО ТАКЕ КАНОН ВЗАГАЛІ?

Значна частина відправи кожної утрені укладена за точно означеним правилом. Тому вона має грецьку назву канон, що значить правило, міра чи норма. Основу канону творять біблійні пісні. Увесь канон має дев'ять пісень, але друга пісня через її покутний настрій вживається тільки в часі Великого посту. Твор­цем канону вважають святого Софронія († 638), єрусалимського патріярха. Первісно канони були малі за обсягом, бо складалися з двох чи трьох пісень. Кожна пісня має ірмос і кілька стихів, які називаються тропарями. Число тропарів у пісні буває різне — від кількох до кільканадцяти. Святий Андрій Критський перший почав укладати повні канони на дев'ять пісень.

АВТОР ВЕЛИКОГО КАНОНУ

Великий канон написав святий Андрій Критський. Хто він і як служив для Церкви? Святий Андрій походив з Дамаска в Малій Азії. У молодому віці пішов на прощу до Єрусалима і там у 678 р. вступив до монастиря святого Сави. Своєю побожністю й бистрим умом звернув на себе увагу єрусалимського патріярха Теодора, який узяв його за секретаря. Святий Андрій брав участь у Шостому Вселенському Соборі в Константинополі. Після Собору був якийсь час дияконом при Церкві святої Софії в Царгороді й опікувався сиротами. А потім царгородський патріярх висвятив його на архи­єпископа міста Гортини на острові Криті, тому і зветься він Критсь­кий. Рік його смерти невідомий. Одні автори подають 712 рік, инші — аж 740. Наша Східна Церква вшановує його пам'ять 4 липня.

Святий Андрій Критський знаний як відомий проповідник, церковний письменник і поет. Він писав церковні гимни, стихири і передусім канони. Серед них на першому місці Великий канон.

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: