АВТОР АКАФИСТУ ПРЕСВЯТІЙ БОГОРОДИЦІ

Церковна історія не залишила точного імени автора і воно є спірним до сьогодні. Авторство цього акафисту приписують аж кільком особам. Одні вважають автором преподобного Романа Сладкопівця († к. 540). Роман був перший, хто писав кондаки й ікоси на різні празники. Від нього маємо славний догматичний кондак на Христове Різдво: " Діва днесь пресущественнаго раж­даєт... " та кондак на Пасху: " Аще во гроб снишел єси... ".

Давні мінеї, тобто місячні служби святих, містять ті кондаки й ікоси, що тепер творять акафист Богородиці, у службі Благові­щення на 25 березня після 6-ої пісні канона. І там вони припи­суються преподобному Георгієві Пісидові (VII ст. ), дияконові цер­кви святої Софії в Царгороді. Він описав війну Византії з аварами, в якій Пречиста Діва Марія чудесно захистила столицю. Дехто вважає, що акафистні кондаки й ікоси первісно були складені для празника Благовіщення, а щойно потім з них утворили акафист як окрему благодарну пісню до Божої Матері за особливий захист перед ворогами. Це можна бачити зі змісту 1-го кондака, де гово­риться про боротьбу, небезпеки й визволення: " Непереможній Владарці на честь перемоги ми, врятовані від лиха, благодарні пісні виписуємо тобі, раби твої, Богородице. А ти, що маєш силу нездо­ланну, від усяких нас бід охорони, щоб звати тобі: " Радуйся, Невісто неневісная! "

Инші за автора акафисту вважають патріярхів Сергія або Гер­мана (VIII ст. ), або навіть патріярха Фотія (IX ст. ).

ДУХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ АКАФИСТУ

Акафист Благовіщенню Пресвятій Богородиці і своїм співом, і своїм глибоким змістом є дуже могутнім засобом плекання культу Богоматері, бо він подає нам усе Богородичне богослов'я Східної Церкви. Тут оспівані всі головні догми відносно Пречистої Діви Марії, а насамперед — її богоматеринство: " Радуйся, бо ти стала престолом царя Господа; Радуйся, бо ти носиш того, Хто все носить" (Ікос І). " Радуйся, бо ти породила дателя життя нашого" (Ікос 3).

Тут славиться її непорочність і вічне дівицтво: " Радуйся, квітко нетлінности. Радуйся, віночку чистоти" (Ікос 7). " Радуйся, бо ти дівство і материнство поєднала" (Ікос 8).

У цих рядках постійна віра Церкви в покров Марії і заступ­ництво в небі: " Радуйся, мосте, що сущих на землі веде до неба" (Ікос 2). " Радуйся всього світу очищення" (Ікос 3). " Радуйся, покрове світу ширший від облаків" (Ікос 6). " Радуйся, судді правед­ного ублагання" (Ікос 7). " Радуйся, бо в тобі запевнення нашої перемоги. Радуйся, душі моєї спасення" (Ікос 12).

Розважання про світлі привілеї, ласки і роль Божої Матері в нашому спасенні природно народжує в нашому серці велику віру в її заступництво й опіку та надію на спасення через неї. Усі ті почування гарно охоплює кінцевий кондак:

" О, всехвальна Мати, * що породила понад всіх святих Святі­ше Слово, * прийми нинішнє моління наше * і рятуй нас від усякої напасти * та охорони від мук вічних тих, що співають ради тебе: Алилуя! "

ЛАЗАРЕВА СУБОТА

" Голос Твій, Господи, знищив царство аду, і слово Твоєї власти піднесло з гробу чотириденного. І став Лазар прообразом спасенним воскресення... "

(Стихира вечірні Лазаревої суботи).

Майже кожний тиждень Великого посту має свої богослужбові особливості. Треба передовсім сказати про суботи й неділі, кожна з яких присвячена якійсь події з життя Церкви, Ісуса Христа, його Пресвятої Матері або святих.

І якраз шостий тиждень святої 40-ці відзначається тим, що духовно готує нас до двох великих і світлих подій з життя Ісуса Христа: воскресення Лазаря, якому присвячена субота перед Квіт­ною неділею, і тріюмфальний в'їзд Христа Господа до Єрусалима, який Церква празнує у Квітну неділю.

Тож погляньмо дещо ближче як на саму седмицю Квітної неділі, так і на святкування Лазаревої суботи та її духовне значення.

СЕДМИЦЯ КВІТНОЇ НЕДІЛІ

У наших церковних книгах цей тиждень має назву седмиці ваїй (себто пальмових гілок), квітної або квітоносної. Головна тема богослужень цього тижня — це завершення Великого посту, приго­тування вірних до великого чуда воскресення праведного Лазаря і до тріюмфу Квітної неділі.

У п'ятницю цього тижня властиво закінчується Великий піст. Субота Лазаря вже поза постом святої 40-ці. На цьому наголо­шують богослуження тижня. У п'ятницю на стихирах вечірні співа­ємо: " Довершивши корисну для душі 40-цю, дозволь нам, Чоло­віколюбче, видіти і святу седмицю Твоїх страстей, щоб прославити в ній велич Твою і невисказане задля нас провидіння Твоє та одно­душне заспівати: " Господи, слава Тобі".

У перших віках християнської віри монахи мали такий звичай, що на час Великого посту багато з них ішло поза монастир на самоту чи в пустиню, щоб там у молитві й пості проводити час святої 40-ці. А в п'ятницю перед суботою Лазаря вони знову повер­талися до своїх монастирів. Тому в четвер на каноні утрені Церква звертається до них: " Ви, що в пустинях і печерах, зійдіться і прийдіть, щоб стрінути піснями грядучого на осляті Господа слави" (Четверта пісня). На великій вечірні перед Квітною неділею всі монахи, зібравшись разом, уже радісно співали: " Сьогодні бла­годать Святого Духа нас зібрала, і всі, взявши хрест Твій, кличемо: " Благословен, що йде в ім'я Господнє, осанна во вишніх".

Головна особа церковних богослужб цієї седмиці — праведний Лазар. Богослужба понеділка називає цей тиждень присінком до суботи Лазаря: " Відчинився присінок Лазаревого воскресення, — сказано у восьмій пісні канону утрені, — бо йде Христос, щоб зі сну воскресити померлого й побороти життям смерть". На восьмій пісні канона утрені вівторка співаємо: " Радуйся, Витаніє, вітчизно Лазаря, бо Христос, прийшовши до тебе, велике звершить воскре­сивши Лазаря".

У відправах цього тижня Церква часто закликає вірних, щоб добрими ділами гідно готувалися до зустрічі Христа: " Несучи гілки добрих діл і пальмами чистоти, всі приготуймося на зустріч Христа, що надходить до Єрусалима, як Бога нашого" (Дев'ята пісня канону утрені понеділка). " Злучивши любов з милосердям, спішімось, вірні, щоб послати їх Христові на вмоління, щоб і нас воскресив із гробу прихованих похотей наших" (Четверта пісня канону утрені четверга).

[038.jpg]

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: