Проте, ініціатива ЄПС-Плюс (як і ЄПС), не фіксує перспективи членства

України в ЄС. Україні пропонується нова форма відносин – «тісна співпраця», як

проміжна ланка між діючою нині «політикою сусідства» і повноправним членством у

ЄС. Хоча ЄПС-Плюс загалом відповідає поступальному характеру розвитку відносин

України з ЄС, Українській стороні у ході переговорного процесу слід шукати відповідних

формулювань, які б віддзеркалювали євроінтеграційну перспективу України.

З європейською перспективою пов'язане і питання про майбутнє кордонів України

з країнами-членами ЄС. В інтересах нашої держави домагатися утвердження їх як

«спільних» кордонів, відповідної розбудови їх інфраструктури та формування проце-

дур перетину.

На жаль, практика отримання «шенгенських» віз громадянами України у 2007

році свідчить про певне ускладнення процедур і почастішання відмов. У цьому зв'язку

адекватними є заходи української сторони, передбачені запобіганню посиленню

«жорстокості» візового режиму.

Укладання угоди про спрощення візового режиму є одним з важливих елементів

нового формату відносин України з Європейським Союзом. Мета української сторони –

формування простору вільного пересування наших громадян, створення повноцінного

безвізового режиму між Україною та ЄС. Для її досягнення передбачається укласти

угоди про малий прикордонний рух зі Словаччиною, Польщею, Румунією, подібних до

підписаної у 2007 році угоди з Угорщиною. Ці угоди передбачають пом'якшення наслід-

ків вступу цих країн до Шенгенської зони для населення прикордонних територій.

Україна активно продовжує практику приєднання до заяв і позицій Європейського

Союзу з регіональних та міжнародних питань, започатковану у 2005 році. Зокрема, за

2007 рік Україна приєдналася до більш ніж 400 заяв ЄС.

Україна і ЄС активно співпрацюють у врегулюванні Придністровського конфлікту.

План Президента України Віктора Ющенка відіграє позитивну роль у формуванні

динаміки цього процесу.

Прикладом взаємовигідного та успішного співробітництва між Україною та ЄС

є підтримання ефективного митного режиму на придністровській ділянці українсько-

молдовського кордону. Мандат Місії ЄС на українсько-молдовському кордоні у 2007

році було продовжено на наступний дворічний період.

У цілому, для України важливо проводити політику активної участі у

Формуванні європейської системи безпеки та прагнути повномасштабного залу-

Чення до безпекових ініціатив ЄС.

Традиційно Євросоюз у питанні безпеки цілком покладався на політико-оборонний

механізм НАТО. Але за нових умов ЄС виявляє намір посилити власну спроможність

вирішувати проблеми як європейської, так і міжнародної безпеки.

Принципово важливим є те, що розвиток Європейської політики безпеки і оборони

(ЄПБО) спирається на розуміння НАТО і трансатлантичного партнерства в цілому як

головної інституції безпеки всього європейського континенту.

За останнє десятиліття ЄС спромігся суттєво розвинути свою військову складову

як важливу ланку ЄПБО. Зокрема, створення і розвиток військових контингентів до-

зволило Євросоюзу взяти на себе виконання миротворчих місій як на Європейському

континенті, так і поза його межами.

Розділ 5 190

Повноцінним учасником європейської системи безпеки може бути і Україна.

Повнота участі нашої держави у формуванні цієї системи безпосередньо залежить

від ініціативності та активності України як співтворця міжнародної безпеки загалом, і

європейської безпеки зокрема.

Україна вже тривалий час є активним учасником багатостороннього співробітництва

у сфері міжнародної безпеки, має досвід спільних дій під егідою ООН, ОБСЄ та НАТО

і здобула завдяки участі в них вагомий міжнародний авторитет. Участь України в ЄПБО

регулюється «Угодою між ЄС та Україною про визначення загальної схеми участі

України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз».

Україна була безпосереднім учасником Поліцейської Місії ЄС у Республіці

Македонія (2003–2005 роки) та залишається учасником Поліцейської Місії ЄС у Боснії

та Герцеговині (2003–2007 роки).

Особливо важливою є співпраця України з ЄС з метою недопущення дестабілі зації

ситуації в зонах «заморожених» конфліктів внаслідок одностороннього проголошення

незалежності Косово.

У 2007 році розвиток договірно-правової бази відносин України з європейськими

фінансовими і кредитними організаціями втілився у конкретні інфраструктурні

Проекти.

Зокрема, підписано першу фінансову угоду між Україною і Європейським ін-

вестиційним банком (ЄІБ) та Проектну угоду між ЄІБ і Державною службою

автомобільних доріг України (Укравтодор) щодо надання позики обсягом? 200 млн

на реалізацію Українського проекту європейських доріг. Реалізація цього проек-

ту дозволить привести стан автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп у відповідність до

європейських стандартів.

Досягнуто домовленості про фінансування з боку ЄІБ і ЄБРР проекту модернізації

електроенергетичної інфраструктури в Україні. У затвердженій ЄБРР новій стратегії

діяльності передбачено і надалі підтримувати розвиток транспортної та комунікаційної

інфраструктури України, фінансувати підвищення енергозбереження у галузі централь-

ного теплозабезпечення, а також інвестувати в поліпшення і модернізацію міських ко-

мунальних структур. У цілому ЄБРР зобов’язався інвестувати понад? 3 млрд у майже

140 проектів в Україні.

⇐ Предыдущая44454647484950515253Следующая ⇒

Поделиться: