України зумовлена наступними факторами.

• Зростає роль Росії як одного з провідних гравців світової політики. РФ відіграє

важливу роль у вирішенні низки складних регіональних питань, зокрема, ядерної про-

грами Ірану, стабілізації на Близькому Сході, формуванні нової політико-економічної

рівноваги у Східній Азії.

• Російська Федерація є важливим учасником у вирішенні багатьох глобальних

проблем і усуненні реальних загроз для світової безпеки і стабільності. Партнерські

відносини з Росією є фундаментальним чинником стабільності на всьому європейському

просторі, у їх взаємовигідному розвитку зацікавлені європейські країни, США, Євросоюз

і НАТО.

• Російська Федерація є великою континентальною державою, яка володіє

стратегічними вуглеводневими ресурсами і за нинішніх умов фактично контролює

шляхи їх постачання в Україну.

• Стрімке економічне зростання після кризи 90-х років дало можливість Росії ство-

рити одну з найбільших світових економік, а її зростаючий внутрішній ринок приваблює

багатьох експортерів, які конкурують між собою за вихід на нього. Українсько-російське

економічне співробітництво є однією зі стратегічних складових зовнішньоекономічної

політики України, враховуючи друге, після ЄС, місце РФ у зовнішньоторговельному

обороті нашої держави.

• Характер відносин України з Росією є одним з принципових елементів міжнародних

відносин на європейському континенті, який значною мірою впливає на геополітичну

конфігурацію та баланс сил між європейським (ЄС, НАТО) та євразійським (Росія –

домінант) центрами тяжіння.

З урахуванням зазначених чинників українсько - російські відносини є принци-

Пово важливими для нашої держави як з точки зору реалізації стратегічного кур-

Су України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, так і в контексті її

Економічних інтересів.

При цьому слід окремо наголосити на хибності та необґрунтованості протистав-

лення європейського курсу України розвитку відносин з РФ. Стабільне співробітництво

з Росією є необхідною передумовою реалізації європейської та євроатлантичної

стратегії України, що передбачає органічне поєднання процесу імплементації євро-

пейських принципів та норм з розвитком взаємовигідного українсько-російського

співробітництва.

Розділ 5 200

Крім досягнення цілей двостороннього характеру, таке співробітництво передбачає

сприяння зміцненню загальноєвропейської безпеки, створенню умов для широкомас-

штабного регіонального і трансрегіонального політичного та торгово-економічного

співробітництва.

У 2007 році новий погляд Росії на зовнішню політику і безпеку був сформульований

її президентом на Мюнхенській конференції з питань політики безпеки. Передумовою

побудови рівноправних партнерських стосунків РФ вважає відмову європейських

партнерів і США від «стримування» Росії, згоду на здійснення нею особливої ролі

на пострадянському просторі, визнання особливості російської політичної системи і

відмову від заохочення її розвитку в напрямі європейських принципів демократії.

Виходячи з такого бачення порядку денного зовнішньої політики, РФ піддає

критиці діяльність європейських та євроатлантичних структур безпеки, передусім

ОБСЄ і НАТО.

Розходження з країнами Європи і США у безпекових питаннях у 2007 році мало

наслідком уведення Росією мораторію на участь у Договорі про звичайні збройні сили у

Європі (ДЗЗСЄ) та відновлення польотів стратегічної авіації, призупинених у 1992 році.

Призупинення Росією участі у ДЗЗСЄ, позбавило Україну можливості отримання

інформації та проведення інспекцій у військових частинах, які російська сторона може

розміщувати у безпосередній близькості до українських кордонів.

Найбільш актуальним питанням українсько-російських відносин є збереження

темпів зростання двостороннього економічного співробітництва та налагодження ефек-

тивного політичного діалогу задля кращого розуміння реальних інтересів та намірів

сторін, вирішення практичних питань поточної співпраці, недопущення надмірного

загострення низки проблем, розв’язання яких є довгостроковою перспективою та

запобігання появі чи розвитку нових, зокрема у гуманітарній сфері, які за своїм мас-

штабом могли б негативно позначатися на всьому комплексі українсько-російських

відносин.

Важливим у цьому зв’язку є підписання Плану дій Україна-Росія, вдосконален-

ня інституційного механізму міждержавної співпраці, досягнення прогресу в питан-

нях пов’язаних з тимчасовим перебуванням Чорноморського Флоту РФ на території

України, початком роботи над демаркацією сухопутної ділянки кордону та продовжен-

ням делімітації морської.

Врегулювання проблем делімітації та демаркації українсько-російського кордону

має важливе значення не лише з точки зору двосторонніх стосунків, а й з точки зору

реалізації європейських прагнень України. Завершення цього процесу дозволить забез-

печити надійний захист від проникнення на територію держави нелегальних мігрантів

та підвищить рівень взаємодовіри у двосторонніх відносинах.

У 2006 – 2007 роках намітився певний прогрес у вирішенні консульських питань.

Проте актуальним для України залишається необхідність розробки та впроваджен-

ня заходів, спрямованих на нейтралізацію можливих негативних наслідків реалізації

Російською Федерацією програм з заохочення добровільної міграції. Окрім того, вве-

дення Росією в січні 2008 року нових правил імміграційного обліку може суттєво

ускладнити умови перебування українських громадян на території РФ.

Відзначимо динаміку показників торгівельно - економічного співробітництва.

Очікується, що за підсумками 2007 року обсяг торгівлі між Україною і РФ пере-

вищить $30 млрд (тільки за 9 місяців 2007 року товарообіг між Україною та Росією

⇐ Предыдущая47484950515253545556Следующая ⇒

Поделиться: