Створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС)

та Договору про створення Європейського співтовариства з

атомної енергетики (Євратом). Метою ЄЕС визначалося усунення

внутрішніх торговельних бар’єрів усередині Співтовариства (створення

зони вільної торгівлі), створення митного союзу і, нарешті, створення

спільного ринку (забезпечення вільного руху по території країн-

учасниць Співтовариства товарів, послуг, капіталу, робочої сили).

Метою Євратому була співпраця країн-членів у використанні ядерної

енергії у мирних цілях. Обидва договори набули чинності 1 січня 1958

року й увійшли в історію під назвою „Римські договори”.

8 квітня 1965 року було підписано Договір про злиття

виконавчих органів ЄСВС, Євратому та ЄЕС. 1 липня 1967 року

цей Договір набув чинності. У результаті була створена єдина

структура інститутів, яка забезпечує розвиток європейської

інтеграції. Основними інститутами стали Європейська Комісія, Рада

Європейських Співтовариств, Європейський Парламент та Суд

Європейських Співтовариств. У грудні 1974 року до цих органів

приєднався новий – Європейська Рада, яка складається з глав

держав та урядів країн-членів Європейських Співтовариств.

31

У 1968 році завершується формування зони вільної торгівлі та

митного союзу (перших двох етапів інтеграції) Європейського

економічного співтовариства (ЄЕС).

Наприкінці 1969 року завершується формування спільного ринку

(третього етапу інтеграції) Європейського економічного

співтовариства (ЄЕС). Первісні цілі ЄЕС, визначені Римським

договором 1957 року, виявились досягнутими. Необхідно було

визначати подальші завдання для розвитку європейської інтеграції.

На початку 70-х років розпочався процес розширення ЄЕС.

1 січня 1973 року членами ЄЕС стали Велика Британія, Данія,

Ірландія.

1 січня 1981 року членом ЄЕС стала Греція.

1 січня 1986 року членами ЄЕС стали Іспанія та Португалія.

1 липня 1987 року набув чинності Єдиний європейський акт,

підписаний у лютому 1986 року. Цей документ визначив подальші цілі

європейської інтеграції. Зокрема, він поставив за мету створення до 1

січня 1993 року єдиного внутрішнього ринку (наступного етапу

економічної інтеграції, що передбачав гармонізацію економічної

політики та інституцій), запровадив спільну політику в соціальній

сфері, в галузі науково-технологічного розвитку, охорони

навколишнього середовища. Цей документ також вніс зміни до

договорів про утворення Європейських Співтовариств, а також

поширив інтеграційний процес на сферу зовнішньої політики. Крім

того, у Єдиному європейському акті було поставлено питання про

створення Європейського Союзу, який мав стати інститутом не лише

економічним, а й політичним.

7 лютого 1992 року у м. Маастрихт було підписано Договір про

Європейський Союз (саме поняття „Європейський Союз” з’явилось ще під

час Паризької конференції 1972 року). Договір набув чинності 1 листопада

1993 року. Він визначив так звані „три колони” Європейського

Союзу:

„перша колона” – Європейські Співтовариства: ЄСВС, Євратом та

Європейське Співтовариство (замість старої назви „Європейське

Економічне Співтовариство”). Причому Європейське Співтовариство

є серцевиною та каркасом процесу інтеграції і за своїми

властивостями становить „наднаціональний феномен”;

32

„друга колона” – спільна зовнішня та безпекова політика (СЗБП);

„третя колона” – співробітництво у сферах юстиції та внутрішніх

справ.

В економічному сенсі прийняття Маастрихтського договору означало

курс на завершення формування єдиного внутрішнього ринку

(четвертий рівень економічної інтеграції) та перехід до реалізації ідеї

економічного та валютного союзу (п’ятий – найвищий рівень

економічної інтеграції).

1 січня 1995 року членами Європейського Союзу стали Фінляндія,

Австрія та Швеція.

2 жовтня 1997 року було підписано Амстердамський договір

(набув чинності 1 травня 1999 року). Амстердамський договір вніс

зміни та доповнення до Маастрихтського договору про Європейський

Союз, Римський договорів про заснування Європейського

(Економічного) Співтовариства та Євратому, Договору про заснування

ЄСВС. Ці зміни торкнулись повноважень та напрямків діяльності, а

також привели інституційні механізми до цілей, визначених

Маастрихтським договором.

Особливу роль у цьому відіграло укладення в 1997 році

⇐ Предыдущая57585960616263646566Следующая ⇒

Поделиться: