Новий базовий договір між Україною та ЄС

Наприкінці 2006 року – на початку 2007 року Україна та ЄС прийшли до

спільного розуміння необхідності початку переговорів щодо укладення

нового базового договору між Україною та ЄС, який би замінив

Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС та План

дій Україна – ЄС, дія яких завершується у 2008 році.

Переговори щодо конкретного формату та змістовного наповнення

нового базового договору між Україною та ЄС триватимуть протягом

2007 року.

Можна передбачити декілька основних варіантів нового базового

договору між Україною та ЄС:

Варіант № 1. Оновлення формату відносин і підписання Угоди про

сусідство між Україною та ЄС, в якій буде максимально насичено

зміст формули “все крім членства”, що означатиме або повну

відсутність спеціального пункту стосовно перспективи майбутнього

58

членства або загальне посилання на статтю 49 Договору про

Європейський Союз без її конкретизації стосовно України.

Цей варіант став би найбільш бажаним та найбільш зручним для

ЄС. Проте він категорично не задовольняє Україну.

Відтак, реалізація такого варіанту є малореальною.

Варіант № 2. Оновлення формату відносин і підписання Угоди про

асоціацію між Україною та ЄС, яка буде містити більш чітке

згадування про перспективу членства в ЄС. У цьому сенсі вона

може бути дещо подібною до Європейських угод, але

відрізнятиметься від них більш ретельно викладеними

(перед)умовами й етапами інтеграції, просування яких вимагатиме

посилених механізмів моніторингу й структурованого політичного

діалогу. Досягнення кожного з цих етапів означатиме розширену

можливість користування ресурсами ЄС у вигляді участі в

програмах, до яких мають доступ країни-члени ЄС. Останнім з

етапів, що передбачаються Угодою про асоціацію, може бути

визнання асоційованої держави державою-кандидатом із

відкриттям перспективи переговорів про вступ. Таким чином, Угода

про асоціацію не пропонувала б перспективу членства у

найближчому майбутньому, але й не виключала б перспективи

членства взагалі.

Цей варіант став би найбільш бажаним для України.

Проте на початок 2007 року держави-члени та інституції ЄС дали

зрозуміти про неприйнятність такого варіанту для самого

Євросоюзу, перш за все через внутрішні причини в ЄС (велике за

кількістю розширення 2004-2007 років та нератифікація Конституційної

угоди ЄС Францією та Нідерландами).

Відтак, реалізація такого варіанту у найближчій перспективі є

Абсолютно нереальною.

Варіант № 3. Оновлення формату відносин та підписання

документа, який передбачатиме створення глибокої та

комплексної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що

має поширюватися в основному на всю торгівлю товарами та

послугами між ЄС і Україною, включаючи вироби, які мають

особливу важливість для України, та яка повинна містити чіткі та

юридично обов’язкові положення про торгово-економічні

59

регуляторні питання. Крім того, цим документом може бути

передбачено розширену та поглиблену співпрацю у низці

Важливих для України та ЄС секторів («Угода про зону

вільної торгівлі плюс»).

Але такий документ виключатиме визначення чіткої перспективи

Членства в ЄС для України.

Цей варіант є досить бажаним для ЄС, проте не досить бажаним

Для України.

Водночас реалізація саме такого варіанту, як найбільш компромісного з

існуючих, є доволі реалістичною.

Варіант № 4 (проміжний). У випадку, якщо Україні та ЄС протягом

2007 року не вдасться досягти взаємної згоди щодо формату та

змісту нового базового договору, після закінчення терміну дії Угоди

про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС її дія буде

продовжена за взаємною згодою до укладення нового документа.

⇐ Предыдущая64656667686970717273Следующая ⇒

Поделиться: