Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до

НАТО

З метою прискорення розвитку та якісного піднесення рівня

взаємовідносин, поглиблення співробітництва України з НАТО та

виходячи з необхідності консолідації основних політичних сил і

досягнення скоординованого підходу виконавчої і законодавчої гілок

влади до питання євроатлантичної інтеграції органам державної влади

України необхідно здійснити такі кроки:

1. Верховній Раді України:

1.1. Законодавчо закріпити положення про курс України на

євроатлантичну інтеграцію України, кінцевою метою якого є набуття

повноправного членства в НАТО, у Законі України „Про Основні

напрями зовнішньої політики України”.

1.2. Здійснювати належне і своєчасне законодавче забезпечення

взаємовідносин та співробітництва України з НАТО.

1.3. Поглиблювати співробітництво з Парламентською асамблеєю

НАТО через розширення участі в роботі її структурних підрозділів та

робочих органів, інтенсифікувати діяльність Спільної моніторингової

групи Верховної Ради та Парламентської асамблеї НАТО.

1.4. Послідовно виконувати завдання, визначені для Верховної

Ради України у Плані дій Україна – НАТО та Цільових планах у його

рамках.

82

2. Кабінету Міністрів України:

2.1. Продовжувати впровадження системи дієвого цивільного

контролю над силовими структурами.

2.2. Забезпечити максимальну прозорість бюджетів на національну

оборону, правоохоронну діяльність та інформаційну підтримку програм

співробітництва України з НАТО.

2.3. Розширити діяльність з досягнення сумісності Збройних Сил

України та збройних сил держав-членів НАТО.

2.4. Поглиблювати співробітництво з державами-членами НАТО у

сфері миротворчих операцій та у військово-технічній сфері.

2.5. Забезпечувати участь українських представників та підрозділів

у міжнародних операціях з підтримання миру.

2.6.Послідовно виконувати завдання, визначені для Кабінету

Міністрів України у Плані дій Україна – НАТО та Цільових планах у його

рамках.

Основні цифрові показники відносин України з НАТО

Виконання заходів Індивідуальної Програми партнерства

Україна – НАТО

Індивідуальна Програма партнерства Україна – НАТО на 2007 рік в

рамках Програми „Партнерство заради миру” (ІПП) включає 334

заходи, спрямовані на досягнення цілей співробітництва в таких

галузях, як контроль над озброєнням, роззброєнням та

нерозповсюдженням ядерної зброї, безпека кордонів, виклики

сучасному суспільству, планування у надзвичайних ситуаціях

цивільного характеру, врегулювання кризових ситуацій,

демократичний контроль над збройними силами та оборонними

структурами, політика та стратегія у галузі оборони, міжнародне

гуманітарне право, логістика, публічна дипломатія, миротворча

діяльність, боротьба з тероризмом; мовна підготовка; підтримка миру

тощо.

У 2006 році була запланована участь представників України у 428

заходах ІПП, взято участь у 289 заходах ІПП. Кількість щорічно

83

виконуваних заходів Індивідуальної програми партнерства за останні

роки зросла з 50% до більш ніж 70%.

Щорічно українські військові беруть участь у навчаннях НАТО в

рамках Програми „Партнерство заради миру”.

У 2006 році в рамках Програми „Партнерство заради миру” на території

України відбулися 3 міжнародних навчання: „Південь – 2006”,

„Козацький степ – 2006” та спільне навчання механізованих

(мотопіхотних) підрозділів Збройних Сил України та Словацької

Республіки.

Ставлення населення до вступу України у НАТО

Центр Разумкова протягом останніх п’яти років регулярно проводить

соціологічне опитування з одним і тим же запитанням: „Якби наступної

неділі було б проведено референдум щодо вступу до НАТО, яким

чином ви б проголосували? ” Протягом цього періоду були отримані

такі відповіді17:

За вступ

До НАТО

Проти

Вступу

До НАТО

Не

Голосував

би

Важко

Відповісти

Червень 2002

Року

32, 0% 32, 2% 13, 7% 22, 1%

Грудень 2002

Року

27, 2%

33, 0% 19, 5% 20, 3%

Червень 2003

Року

23%

39, 9% 13, 0% 24, 1%

Грудень 2003

Року

22, 2% 48, 7% 6, 3% 22, 8%

Червень 2004

Року

21, 4% 49, 2% 6, 6% 22, 8%

Листопад

Року

15, 1% 55, 5% 8, 6% 20, 9%

17 Національна безпека і оборона України. – 2006. - № 9. – С.21.

84

Червень 2005

Року

21, 1% 55, 0% 5, 0% 18, 9%

Грудень 2005

Року

16, 0% 61, 4% 4, 7% 17, 9%

Січень 2006

Року

15, 4% 63, 9% 3, 5% 17, 2%

Липень 2006

Року

16, 3% 63, 2% 8, 7% 11, 7%

Вересень

Року

18, 2% 60, 9% 3, 5% 17, 4%

Жовтень

Року

17, 2% 54, 1% 12, 4% 16, 3%

http: //www.kas.de/wf/doc/kas_10203-1522-13-30.pdf? 070222112036

[1] Perepelytsia H. New Eastern Partnership Instruments and Opportunities for Participating Countries // International Review. – July 2009. – № 2 (10). – P. 42.

[2] В даному випадку йдеться скоріше про загальні політичні підходи, ніж підходи до оптимальних інструментів здійснення східної політики ЄС. Стосовно останніх див. Shapovalova A. Political Implications of the Eastern Partnership for Ukraine: a Basis for Rapprochement or Deepening the Rift in Europe // Romanian Journal оf European Affairs. – 2010. – Vol. 10, No. 3. – P. 72-73.

[3] Ochmann C. Die Zukunft der Ö stlichen Partnerschaft aus deutscher Sicht // Bertelsmann Stiftung, Mai 2010. – 12 p. http: //www.bertelsmann-stiftung.de/cps/rde/xbcr/SID-FE209EB3-8DF2B811/bst/xcms_bst_dms_31394_31395_2.pdf

[4] Mocanu O. The Eastern Partnership – a Premise for an Enhanced EU-Eastern Neighbours Cooperation Relationship // Romanian Journal of European Affairs. – 2009. – Vol. 9, No. 4. – P. 51.

[5] Манжола В.А., Шаповалова О.І. Французькі пропозиції щодо нової угоди між Україною та Європейським Союзом: унікальний шанс чи політичний реверанс? // International Review. – Липень 2008. – № 2 (6). – С. 35-42.

[6] Wolczuk K. Ukraine and its relations with the EU in the context of the European Neighbourhood Policy // Ukraine: Quo Vadis? (edited by Sabine Fischer) // EU Institute for Security Studies Chaillot Papers. – February 2008. – No. 108. – P. 106.

[7] Michalski A. The Eastern Partnership: Time for an Eastern Policy of the EU? // Swedish Institute for European Policy Studies. European Policy Analysis. – December 2009. – Issue 14. – Р. 10.

[8] Детальніше щодо нормативного підходу ЄС див. Шаповалова О.І. Європейський Союз – Україна: межі нормативної сили // International Review. – Липень 2010. – № 2 (14). – С. 4-10.

[9] Sherr J. Russia: managing contradictions // America and a Changed World: A Question of Leadership. – London: Wiley Interscience, 2010. – P. 175.

[10] Zagorski A. Russia and the shared neighbourhood // What Russia sees. – EU ISS Chaillot Papers. – 2005. – No. 74. – P. 72.

[11] Клименко Андрій Васильович - інвестиційний консультант, автор низки праць зі стратегічного розвитку Криму й Севастополя, головний редактор Інтернет-видань " Велика Ялта News - портал нового Ялтинського світу" (http: //www.bіgyalta.com.ua) і " Чорноморські новини -BlackSeaNews" (http: //www.blackseanews.net), член Національного союзу журналістів України. В 2007-2009 - радник глави Севастопольської міської державної адміністрації зі стратегічного розвитку, член робочої групи Кабінету Міністрів України з розвитку Севастополя, з 2010 - член координаційної ради зі стратегічного розвитку АР Крим.

[12] Бізнесменам Євросоюзу настав час їхати в Крим, уважає посол ЄС. Офіційний сайт Ради міністрів Автономної республіки Крим. http: //www.ark.gov.ua/blog/2010/08/05/ schіtaet-posol-es/

 

[13] Російська редакція RFІ. Позиційні бої на дипломатичному фронті. http: //www.rfі.fr/acturu/artіcles/104/artіcle_1140.asp

[14] Колишній посол США в ООН вважає, що Росія спровокувала Грузію й наступною буде Україна. На. http: //newsru.com/world/11aug2008/hollbrooke.html

[15] A bully's deserts (англ.). Fіnancіal Tіmes (19 серпня 2008). http: //www.ft.com/cms/s/0/31d13c40-6d52-11dd-857b-0000779fd18c, dwp_uuіd=7ee6a12e-7d74-11dc-9f47-0000779fd2ac.html

[16] Іnvestors fear Kіev іs next on Kremlіn lіst (англ.). Fіnancіal Tіmes (20 серпня 2008). http: //ft.onet.pl/0, 13788, іnvestors_fear_kіev_іs_next_on_kremlіn_lіst, artykul_ft.html

[17] " Радіо Свобода", Чому західна преса піддалася на російську пропаганду про причини війни (http: //www.svobodanews.ru/content/transcrіpt/461962.html).

[18] Nato membershіp vіtal to our securіty, says Ukraіne's Presіdent Yushchenko (англ.). Tіmes (25 серпня 2008). http: //www.tіmesonlіne.co.uk/tol/news/world/europe/artіcle4602509.ece

[19] Східне партнерство - Чорноморська дружба: 1: 0 на користь України і її друзів. УНИАН. http: //www.unіan.net/rus/news/news-314451.html

 

[20] http: //old.crіmea-portal.gov.ua/іndex.php? v=1& tek=1& art=17749

[21] http: //old.crіmea-portal.gov.ua/іndex.php? v=1& tek=1& art=18023

[22] http: //old.crіmea-portal.gov.ua/іndex.php? v=1& tek=1& art=18111

[23] http: //old.crіmea-portal.gov.ua/іndex.php? v=1& tek=1& art=18117

[24] http: //old.crіmea-portal.gov.ua/іndex.php? v=1& tek=1& art=18430

[25] У схематичному поданні, це особливо помітно по зсуві " центра ваги" у сприйнятті східної політики в контексті членства Польщі в Європейському Союзі. Цей поворот можна представити як відхід від концепції " чим сильніше Польща на Сході, тим більше значима вона в ЄС", на користь установки " чим сильніше Польща в ЄС, тим більше значима вона на Сході".

[26] Сравн. M. Wojciechowski, Co się wydaje. Partnerstwo otwiera drzwi do Unii, „Gazeta Wyborcza”, 13.01.2010 r., Цит. по: „O Giedroycia sporu nie ma” - zapewnia w wywiadzie dla " Nowej Europy Wschodniej" szef MSZ Radosł aw Sikorski, Nowa Europa Wschodnia, nr 1/2010.

[27] Nie zmuszamy do wspó ł pracy. Z Andrzejem Cieszkowskim, peł nomocnikiem ministra spraw zagranicznych ds. Partnerstwa Wschodniego, rozmawia Tomasz Kuł akowski, Nowa Europa Wschodnia, nr 5/2010, с. 60.

 

[28] Ibidem, с. 61 – 62.

[29] Сравн. Zaletą Partnerstwa Wschodniego jest to, ż e ono w ogó le jest. Wywiad z Janem Malickim, dyrektorem Studium Europy Wschodniej, East.Book.ue. Portal o Partnerstwie Wschodnim, 8.09.2010 r., www.eastbook.ue, 23.09.2010 r.

[30] J. Bratkiewicz, Politykofizyka naczyń poł ą czonych, „Gazeta Wyborcza”, 21 – 22.08.2010 r

[31] Wspó lne projekty Ukrainy, Biał orusi i Litwy w ramach Partnerstwa Wschodniego, Oś rodek Studió w Wschodnich, 25.11.2009, www.osw.waw.pl, 22.09.2010 r.

[32] Moł dawia. Sikorski zapowiedział 2 mld euro pomocy zagranicznej, „Gazeta Wyborcza”, 1.10.2010 r.

 

[33] Чехи приєдналися до ініціативи " Східного партнерства" на дуже ранньому етапі. Беручи до уваги своє головування в ЄС у І-й половині 2009 року, чеська влада підготувала власну концепцію запровадження Програми і, практично, саме на основі чеських настанов Польща та Швеція продовжили діяльність у даному напрямку. Зараз, з перспектии минулого з тих чаів, запровадження " Східного партнерства" вважається головним і практично єдиним успіхом чеського головування в ЄС; D. Krall, Czechy i Partnerstwo Wschodnie od produktu ubocznego do ukochanego dziecka? , [в: ] Partnerstwo Wschodnie w kontek ś cie Europejskiej Polityki S ą siedztwa i Agendy Grupy Wyszehradzkiej, Instytut Koś ciuszki, Krakó w 2010, с. 5 – 18.

[34] Німці зацікавлені в розвитку Східного партнерства, але заперечують проти трактування Програми як кроку в напрямку членства в Євросоюзі. Це є наслідком пріоритетності для Німеччини поглиблення політичної інтеграції ЄС і небажання погіршувати відносини з Росією. Вони підкреслюють, що Східне партнерство не спрямовано проти Росії, більше того - Німеччина навіть хотіла б її участі в конкретних проектах Програми. Німці скептично налаштовані в питанні перспектив лібералізації візового режиму із країнами- учасницями Східного партнерства; Nіemcy a Partnerstwo Wschodnіe, 13.05.2009 r., O? rodek Studі? w Wschodnіch, www.osw.waw.pl, 24.09.2010 r.

[35] Ширше на тему позиції держав ЄС щодо Східного Партнерства див: см.: Partnerstwo Wschodnie – raport otwarcia, pod red. B. Wojny, M. Gniazdowskiego, Polski Instytut Spraw Mię dzynarodowych, kwiecień 2009, Warszawa, www.pism.pl, 12.09.2010 r.

[36] Програма угорського головування в ЄС (січень - червень 2011) передбачає для Будапешта роль моста, що з'єднує чеське й польське головування, яке дозволить здійснювати ефективне співробітництво в багатьох сферах зовнішньої політики, котрі стосуються регіону Східногопартнерства. Угорська зовнішня політика концентрується на збереженні енергетичної безпеки для цієї країни, зокрема,  завдяки співробітництву із країнами- учасницями Східного партнерства. Метою їхньої діяльності, таким чином, буде включення цього питання до порядку денного головування в ЄС. Проте, угорські пріоритети в рамках Європейської політики сусідства орієнтовані головним чином на Західні Балкани. У її інтересах, однак, також довгострокова стабілізація відносин між Україною та Росією. Багато уваги присвячено питанню угорської меншини в Україні. Друга сфера особливого інтересу Угорщини - залежність даної країни від постачання газу з Росії, з якої виникають і побоювання за власну енергетичну безпеку; A. Racz, Wę gry a Partnerstwo Wschodnie, [в: ] Partnerstwo Wschodnie w kontekś cie Europejskiej Polityki Są siedztwa i Agendy Grupy Wyszehradzkiej, Instytut Koś ciuszki, Krakó w 2010, с. 19 – 36

 

[37] I. Niemczycki, Rola prezydencji polskiej w promowaniu polityki wschodniej Unii Europejskiej, [в: ] Prezydencja Polski w Unii Europejskiej, Biuletyn Analiz, nr 22/2009, Urzą d Komitetu Integracji Europejskiej RP, с. 111 – 112.

[38] Cieszkowski: Partnerstwo Wschodnie realizowane wł aś ciwie, Polska Agencja Prasowa (PAP), 14.08.2010 r.

[39] J. Pawlicki, Europlany Polski, „Gazeta Wyborcza”, 23.07.2010 r.

 

[40] Проект повинен служити посиленню контролю за рухом людей і товарів. Він повинен підготувати умови для реалізації чергового етапу зміцнення співробітництва з Європейським Союзом, а саме -пом'якшити візовий режим і створити зону вільної торгівлі. Фінансові засоби (поки тільки анонсовані) повинні бути спрямовані на розвиток і модернізацію прикордонної інфраструктури у відповідності зі стандартами Євросоюзу. У цьому випадку важливо звернути увагу на останнє питання - це не значить введення яких-небудь ускладнень у русі людей і товарів на кордонах СП-6 із сусідніми країнами (не членами ЄС), що виходять за рамки процедур, встановлених нормами Євросоюзу. Це особливо важливо в контексті україно-російського кордону, специфічний характер якого може ускладнити введення норм ЄС, а також, незважаючи ні на що, змінити характер руху в обидва боки.

[41] За планом, вкладені в конкретні проекти гроші з бюджету Партнерства повинні генерувати додаткові засоби із зовнішніх джерел у Євросоюзі й поза ним. Приклади: 1) Проект підтримки малих і середніх підприємств - з бюджету СП виділено 30 млн. євро; участь Європейського Інвестиційного Банку і Європейського Банку Реконструкції й Розвитку повинна скласти від 300 до 400 млн. євро; 2) Проект East Іnvest, для створення мережі зв'язків між бізнесом у ЄС і країнах- учасницями Партнерства - зокрема, для стимулювання інвестиційних механізмів у державах Східної Європи; участь бюджету Партнерства в розмірі 7 млн. євро привело до створення " Механізму підтримки інвесторів з ЄС" (проект Європейського інвестиційного Банку), відповідно до якого підприємці, що інвестують у країни- учасниці Партнерства, протягом 3 років одержать суму у 1, 5 млрд. євро.

[42] http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=643_077

[43] Хейфец Б. А. «Взаимные расчеты по долгам и экономическое взаимодействие стран СНГ и России», Материалы круглого стола «Противоречия процессов валютно-финансовой интеграции в регионе СНГ», Москва, 2005, стор. 68

[44] Ослунд А. «Чому в Україні відновилось економічне зростання? », «Наукові матеріали №15», Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, липень 2002, стор. 9

[45] «26 липня в Ялті, на зустрічі Президентів Росії і України з діловими колами двох країн, були досягнуті домовленості про формування єдиного перспективного балансу газу. У розвиток цих домовленостей сьогодні в центральному офісі ВАТ «Газпром» був підписаний пакет документів, що визначає умови співпраці Росії і України в галузі поставок і транзиту природного газу до 2028 року. Відповідно до підписаних документів, створена нова компанія «РосУкрЕнерго», яка буде здійснювати закупівлю туркменського газу для українського ринку, виступить оператором транзиту закупленого газу і інвестором в розвиток газотранспортної інфраструктури, необхідної для забезпечення транзиту». http: //www.gazprom.ru/press/news/2004/july/article54932/

 

[46] «Із военной доктрини України вилучені положення про набуття членства в НАТО та вступ до Европейского Союзу як кінцевих цілей політики європейської та євроатлантичної інтеграції країни. Про це іде мова в Указі президента України Леоніда Кучми, підписаному 15 липня 2004 року. Його оприлюднили тільки 26 липня - напередодні зустрічі президентів Росії та України в Ялті». Андрей Миселюк, Киев, http: //news.bbc.co.uk/hi/russian/news/newsid_3927000/3927721.stm 2004/07/26 17: 19: 09 GMT

 

[47] Майкл Львовски. «Комсомольская правда», №139, 28 июля 2004 г., http: //www.cidct.org.ua/press/2004/20042107.html#10

 

[48] Військову доктрину затверджено у лютому 2010 року, хоча готова вона була ще восени 2009-го. Див.: «Новая военная доктрина РФ почти готова», 08.10.2009, http: //www.prime-tass.ru/news/articles/-201/%7B66F6FF60-4642-4E42-9702-A9A3EF36C5EF%7D.uif

[49] Мається на увазі документ " Концептуальный подход к новой правовой базе международного сотрудничества в сфере энергетики. Цели и принципы", оприлюднений 21 квітня 2009 року, http: //www.kremlin.ru/text/docs/2009/04/215303.shtml

[50] http: //www.gecforum.org/

[51] «Проект Договора о европейской безопасности», 29.11.2009, http: //kremlin.ru/news/6152

[52] 1. «Росія буде нарощувати зусилля з консолідації навколо своєї газотранспортної інфраструктури основних регіональних газодобувних центрів (країни Центральної Азії, Іран) і формувати євразійську інтегровану газотранспортну систему для забезпечення експортних і транзитних перетоків між Європою та Азією» (віділення автора для акцентації уваги - прим. Авт. ) «Энергетическая стратегия России на период до 2030 года», http: //www.energystrategy.ru/projects/docs/ES-2030_(utv._N1715-p_13.11.09).doc стор. 54.;

2. «Російська трубопровідна інфраструктура стане складовою частиною енергомосту між Європою та Азією, а Росія - ключовим центром по її управлінню». Там само, стор. 55.

[53] http: //www.runewsweek.ru/country/34184/

[54] http: //www.runewsweek.ru/country/34184/, стор. 6

[55] Стратегия национальной безопасности РФ до 2020 г.», http: //www.scrf.gov.ru/documents/99.html, стор. 7-8

[56] «Военная доктрина Российской Федерации», http: //www.scrf.gov.ru/documents/33.html стор. 4

[57] «Военная доктрина Российской Федерации», http: //www.scrf.gov.ru/documents/33.html, стор. 5-6

[58] «Военная доктрина Российской Федерации», http: //www.scrf.gov.ru/documents/33.html, стор. 5

[59] Виктор Михайлов, «Киев между НАТО и ОДКБ», «Независимое военное обозрение», 31.07.2009,

http: //nvo.ng.ru/realty/2009-07-31/6_kiev.html

[60] «27. Основні завдання Збройних Сил та інших військ у мирний час:
з) охорона важливих державних і військових об'єктів, об'єктів на комунікаціях і спеціальних вантажів;
к) захист громадян Російської Федерації за межами Російської Федерації від збройного нападу на них ». Див: «Военная доктрина Российской Федерации», http: //www.scrf.gov.ru/documents/33.html

[61] http: //nvo.ng.ru/wars/2006-06-09/2_odkb.html

[62] Див: Юрій Бутусов. СБУ: так кується каральний меч Януковича. // Зеркало тижня, 2010, № 20 (800) 29 травня — 4 червня.

[63] NATO 2020: Assured Security; Dynamic Engagement. Analysis and Recommendations of the Group of Experts on a New Strategic Concept for NATO, http: //www.nato.int/cps/en/natolive/official_texts_63654.htm

[64] Закон України №2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», http: //www.president.gov.ua/documents/12069.html

⇐ Предыдущая67686970717273747576

Поделиться: