Системі опалення шатра теплиці.

Сумарну поверхню нагріву опалювальних приладів з гладких труб визначають згідно з [4, 5] за формулою:

F_пр = Q_оп b₁ b₂ / k_пр (t_срт – t_wz) /b₃ , м²,                                               (2.1)

де   Q_оп - теплове навантаження системи опалення, Вт;

        k_пр  - коефіцієнт теплопередачі опалювального приладу [ 4 ], Вт/м^2оС, приймають за табл.2.1;

t_срт - середня температура теплоносія (води) в приладі, ^оС;

t_wz  - розрахункова температура внутрішнього повітря в теплиці, ^оС;

b₁    - поправочний коефіцієнт, який враховує охолодження води в магістральних трубопроводах, для теплиць                                                                                                         b₁  = 1,0;

b₂    - поправочний коефіцієнт, який враховує спосіб встановлення опалювальних приладів, для вільного встановлення                                                                               b₂  = 1,0;

b₃ - поправочний коефіцієнт, який враховує конструктивні особливості та схему приєднання опалювального приладу до систем опалення, для гладкої труби в один ряд b₃ = 1,0.

Для опалювальних приладів з гладких труб конструктивними характеристиками є кількість рядів труб по висоті (рекомендується не більше чотирьох) та їх діаметр. В табл. 2.1 наведені значення коефіцієнтів теплопередачі регістрів з гладких труб, в яких вже враховано коефіцієнт b₃ (при схемі подачі води "зверху-вниз"). Тому в розрахунках при користуванні даними цієї таблиці коефіцієнт b₃ в формулі (2.1) не використовується.

Для підпокрівельних i підлоткових систем опалення, в яких труби знаходяться на значній відстані одна від одної (³ 0,5 м) і розміщуються під горизонтальними чи похилими огородженнями, розрахунковий коефіцієнт теплопередачі приймають за табл.2.1 як для однієї труби.

 

 

Таблиця 2.1.

Значення коефіцієнтів теплопередачі для гладких сталевих труб [4]

Опалювальний прилад	Коефіцієнт теплопередачі kпр, Вт / м2 оС, при різниці середньої температури води в опалювальному приладі і температури повітря в приміщенні tсрт - t wz,оС
	60 …70	70 … 80	>80
Однорядне розміщення труб
dу= 32 мм	14,0	14,6	14,6
dу= 40…100 мм	12,2	12,8	13,4
Багаторядне розмі-щення труб (регістр)
dу= 32 мм	12,8	12,8	13,4
dу= 40…100 мм	10,5	10,5	10,5

 

Примітки:        1. В регістрах прийнята схема подачі води "зверху-вниз".

2. В регістрах мінімальна відстань між осями труб дорівнює

              діаметру труби плюс 50 мм.

 

 

Таблиця 2.2.

Площа поверхні одного погонного метра гладких сталевих труб

Діаметр труби dу, мм	Площа поверхні одного погонного   метра гладких сталевих труб, f, м2
32	0,133
40	0,151
50	0,188
70	0,237

 

Проектування і розрахунок систем повітряного опалення теплиць.

Загальні положення.

 

Повітряне опалення може використовуватись як основний (звичайно в весняних теплицях), або допоміжний вид опалення (в системах комбінованого опалення зимових теплиць). При цьому нагрів повітря здійснюється в калориферах за допомогою гарячої води, водяної пари або електроенергії. Можуть використовуватися також спеціальні газові генератори теплоти різних типів (з безпосередньою подачею суміші продуктів спалювання газу і повітря в теплицю; газові калорифери; комбіновані агрегати).

При проектуванні системи повітряного опалення теплиці треба враховувати такі фактори:

1.В розрахунковий період (нічний час) система повинна працювати на повну рециркуляцію, а повітря для нагріву в калориферах (водяних, парових, електричних, газових) забирається безпосередньо з верхньої зони шатра теплиці. При наявності у теплиці персоналу (денний час) система може працювати з повною рециркуляцією, якщо вона забезпечує нормовані для людини гранично-допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі шатра теплиці, чи з частковою рециркуляцією із забором повітря частково з верхньої зони і частково ззовні в кількості, що необхідна для забезпечення нормованих ГДК. Часткову рециркуляцію, як правило, застосовують в системах повітряного опалення з теплогенераторами з безпосередньою подачею продуктів спалювання газу в теплицю або з аналогічними комбінованими газовими агрегатами;    

2. Для забезпечення максимальної ефективності використання теплоти та нормованої швидкості повітря в зоні рослин (не більше 1 м/с) розподіл нагрітого повітря треба, як правило, здійснювати розосереджений у нижню зону шатра теплиці за допомогою неметалевих повітроводів з перфорованої поліетиленової плівки, з картонно-паперових труб з муфтовими розподільниками тощо. При обґрунтуванні, як виняток, можуть застосовуватися сталеві повітроводи постійного або змінного перерізу з отворами в стінках або з муфтовими розподільниками. Подача повітря зосередженими струминами до верхньої зони шатра теплиці через низьку економічну та технологічну ефективність застосовується в теплицях тільки при використанні повітряного опалення як аварійного чи пікового або при техніко-економічному обґрунтуванні;

3. В теплий період року треба передбачати можливість використання обладнання систем повітряного опалення для вентиляції за рахунок примусової подачі зовнішнього повітря в теплицю і зниження таким чином внутрішньої температури в шатрі теплиці.

Для проектування і розрахунку систем повітряного опалення необхідно мати такі вихідні дані:

а/ теплове навантаження системи повітряного опалення;

б/ розрахункові параметри внутрішнього і нагрітого повітря;   

в/ тип обладнання для нагріву повітря;

г/ тип розподільників повітря;

д/ планувальні рішення теплиці.

 

Перед розрахунком системи повітряного опалення на плані теплиці визначають місця розміщення обладнання для нагріву повітря, його подачі та розподілу в теплиці, викреслюють розрахункову схему і починають розрахунки.

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: