Матеріальний баланс процесу

Відповідно до завдання необхідно визначити об'ємну та масову витрату компонентів, їх об'ємну (мольну) частку у вихідній реакційній суміші та в інертній частині газу-носія згідно з виразами [4]:

 

                                 ,                                    (2.1)

 

де V_оі – об'ємна витрата і-го компонента в газовій фазі при нормальних  умовах, нм³/год;

у_і – об'ємна (мольна) частка відповідного компонента в газовій фазі, кмоль у_і/кмоль газової суміші.

 

 

                                                                                          (2.2)

 

де G_і – масова витрата і-го компонента в газовій фазі, кг/год;

 ρ_оі – густина і-го компонента при нормальних умовах, кг/м³.

 

                                 ,                                  (2.3)

 

де  – сумарна об'ємна витрата інертної частина газової фази при нормальних умовах, нм³/год;

 – об'ємна витрата аміаку в складі реакційної суміші при нормальних умовах, нм³/год.

 

                                              ,                                      (2.4)

 

де  – об'ємна (мольна) частка і-го компонента в складі інертного газу-носія без аміаку кмоль аміаку /кмоль інертного газу.

 

Середня молекулярна маса інертного газу-носія М_і..г. визначається за формулою:

 

                                       ,                                  (2.5)

 

де М_і – молекулярні маси відповідних компонентів інертного газу-носія, кг/кмоль.

 

 

Результати розрахунків наведені в табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1. Об'ємна і масова витрата компонентів та їх відповідна

концентрація у вихідній реакційній суміші та інертній частині газу-носія

 

Склад газу	Об'ємна (мольна) частка і-го компонента у вихідно-му газі, уі	Об'ємна витрата газу, Vоі, нм3/год	Густина  і-го компо-нента при нор-маль-них умовах [6] ρоі, кг/м3	Масова витрата компонента, Gі, кг/год	Об'ємна (мольна) частка і-го компонента за відно-шенням до інертної частини газу без NН3,	Молекулярна маса і-го компонента та середня молекупяр-на маса інертного газу-носія, [6] Мі, Мі.г. кг/кмоль
Н2 Ar N2 СН4	0,471 0,045 0,215 0, 109	5652 540 2530 1308	0,0899 1,78 1,25 0,72	508,11 961,20 3225,00 941,76	0,5606 0,0536 0,2560 0, 1298	2,02 39,9 28,0 16,0
Всього за інер-тною части-ною газу			-	5636,77 (1,566кг/с)	1,0	Мі.г.=12,52
NН3	0,16		0,77	1478,40 (0,41 кг/с)	-	17
Всього за ви-хідною газовою сумішшю	1,0	12000 (3,333 нм3/с)		7114,47 (1,976 кг/с)		Мсум.=13,24

 

Для відображає вмісту аміаку у відносних масових концентраціях в газовій фазі  і рідинній  використовують наступні формули [6]:

 

                                ,                                    (2.6)

 

                       ,                                         (2.7)

 

де М_NH3, М_і.г. – молекулярні маси аміаку та інертного газу-носія кг/кмоль;

у – мольна частка аміаку в газовій фазі, кмоль аміаку/кмоль г.сум;

 – масова частка аміаку у воді кг аміаку/кг розчину.

 

Початковий вміст аміаку у вихідній реакційній суміші:

 

.

 

З урахуванням заданого ступеня вилучення аміаку С_в=0,90, кінцевий вміст аміаку на виході із абсорбера обчислюється за формулою:

 

                                        ,                                         (2.8)

 

, кг аміаку/кг і.г.

 

Згідно з завданням масова доля аміаку в аміачній воді на виході із абсорбера повинна складати кг аміаку/кг розчину.

Тоді:                          .

На вхід абсорбера подається очищена вода без аміаку. Відповідно: .

Матеріальний баланс абсорбера описується рівнянням [6]:

 

, кг/с.                     (2.9)

 

Згідно рівняння матеріального балансу (2.9), маса поглинутого аміаку становить:

 

М = 5636,77 (0,259-0,0259) = 1313,9 кг NH₃/год;

М = 0,365 кг NH₃/с.

 

Витрата води:

 

 кг Н₂О/год;

 

L = 1,095 кг Н₂О/с.

Питома витрата абсорбента ℓ, кг води/кг інертного газу, визначається за рівнянням:

 

                                              .                                   (2.10)

 

Звідки можна записати для довільно взятого перерізу абсорбера з поточними параметрами  та рівняння робочої лінії процесу абсорбції:

 

                               = .                              (2.11)

 

Це рівняння прямої лінії, що проходить через точку А, яка відповідає кінцю процесу в нижній частині апарата з координатами  і точку В – для початку процесу в верхній частині колони з координатами . Робоча лінія процесу абсорбції розташована вище лінії рівноваги. При десорбції, навпаки, робоча лінія знаходиться нижче лінії рівноваги.

Відповідно до завдання, відомі концентрації аміаку у воді на початку і в кінці процесу, на вході газової фази в абсорбер та ступінь вилучення. Це достатньо для побудови робочої лінії процесу абсорбції. В інших випадках відомі тільки початкові склади газу і рідини  та ступінь вилучення компонента. Згідно з цими даними на діаграмі рівноваги в координатах знаходять точку, яка відповідає початку робочої лінії. З неї проводять теоретичну робочу лінію в точку перетину ординати  з лінією рівноваги, і визначається . Ситуація, коли робоча лінія торкається лінії рівноваги відповідає мінімальній витраті абсорбента. При цьому рушійна сила процесу внизу абсорбера дорівнює нулю, що призведе до зупинки поглинання абсорбтива. Для цього положення робочої лінії, за формулою (2.10) розраховують мінімальну питому витрату абсорбента ℓ_min. Потім збільшують питому витрату, визначають робочу кінцеву концентрацію абсорбтиву.

Зростання питомої витрати абсорбента викликає ріст енерговитрат на перекачування, охолодження, десорбцію та ін. Вигідну витрату поглинача визначають на основі техніко-економічних розрахунків. На практиці коефіцієнт надлишку абсорбента приймають в межах φ = 1,25÷ 2 [4]. Тоді питома витрата абсорбента складе:

 

                                                 φ· ℓ_min.                                      (2.12)

Кінцева робоча концентрація абсорбтиву в абсорбенті:

 

                                                                          (2.13)

 

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: