Реформування судової системи

Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992р. була схвалена Концепція судово-правової реформи.

Головною метою судово-правової реформи і формування незалежної судової системи, створення нового законодавства, вдосконалення форм судочинства. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

· шляхом ефективного розмежування повноважень гарантувати самостійність і незалежність судових органів від впливу законодавчої і виконавчої влади;

· реалізувати демократичні ідеї правосуддя, вироблені світовою практикою і наукою;

·  створити систему законодавства про судоустрій, яке б забезпечило незалежність судової влади;

· поступово здійснити спеціалізацію судів;

· максимально наблизити суди до населення;

· чітко визначити компетенцію різних ланок судової системи;

· гарантувати право громадянина на розгляд його справи компетентним, незалежним і неупередженим судом.

Судово-правова реформа була запланована у три етапи.

На першому етапі пропонувалося, зокрема, внести зміни до Закону “ Про судоустрій України”, Кримінально-процесуального та Цивільно - процесуального кодексів України, прийняти закони про Конституційний Суд України, адвокатуру, про судоустрій і статус суддів, про нотаріат України, про акти громадянського стану, про судову експертизу, провести інтенсивну роботу по підготовці Кримінально-процесуального кодексу та деяких інших кодексів України. Не виконано такі завдання першого етапу реформи: не розроблені нормативні акти з питань оптимального навантаження суддів слідчих та інших працівників правоохоронних органів, їх матеріально-технічне забезпечення і розміщення тощо.

На другому етапі передбачалось: запровадити організаційні структури зі спеціалізації здійснення правосуддя в Україні, створити адміністративні суди, суди, які розглядають сімейні справи, завершити створення Інституту законодавства і правової реформи.

 Третій етап передбачав вивчення і узагальнення ефективності судово-правової реформи, внесення змін до чинного законодавства з питань удосконалення діяльності судової влади, органів досудового слідства, прокуратури, юстиції, адвокатури, проведення подальшої роботи по спеціалізації судів, реалізацію наукових програм з удосконалення судово-правової реформи. Частково пройдено і цей етап, оскільки прийнято новий Закон “ Про судоустрій “,внесено істотні зміни до Закону про прокуратуру, чітко визначено повноваження Міністерства юстиції України та ін.  

 

Після обрання Президентом В. Януковича керівництво держави почало активно готуватися до реформування всієї системи влади. 24 березня 2010 р. Президент створив Робочу групу з питань судової реформи (1) на чолі з Міністром юстиції О. Лавриновичем і поставив завдання у стислі строки розробити необхідні законопроекти. Вже 31 травня Президент вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону “Про судоустрій і статус суддів“, начебто підготовлений Робочою групою з питань судової реформи, а насправді кулуарно написаний в Адміністрації Президента та Міністерстві юстиції.

За місяць, 7 липня 2010 р., всупереч обіцянкам Президента щодо попереднього узгодження проекту з Венеціанською комісією, Верховна Рада ухвалила Закон “Про судоустрій і статус суддів“ у цілому. Закон набув чинності 30 липня – в день опублікування.

Проявилось у:

· створенні спеціалізованих судів, зокрема адміністр. Та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цив. Ікрим. Справ

· часткове розширення штатів суддів

· впровадження технічного фіксування судового процесу

· законодавче введення інституту присяжних

· введення автоматизованого розподілу судових справ

· Запроваджено обов’язкову спеціальну підготовку суддів, зокрема перед призначенням на посаду, та конкурсну процедуру добору майбутніх суддів у єдиній постійно діючій Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

· визначено підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

· встановлено обов’язкове декларування доходів і видатків судді та його сім’ї;

· ліквідовано військові суди.

·  Державну судову адміністрацію виведено з виконавчої влади й уведено до системи судової влади.

· Обмежено повноваження голів судів, які давали їм можливість втручатися у здійснення правосуддя.

· скорочено строки для подання апеляційної та касаційної скарг на рішення суду (відповідно 10 і 20 днів, а для оскарження процесуальних ухвал – ще менше).

⇐ Предыдущая10111213141516171819Следующая ⇒

Поделиться: