Принцип законності. Зміст права на свободу та особисту недоторканність особи.

Цей принцип виявляється у відповідності закону судових установ і судових процедур. Судові органи й судді діють на підставі закону, підкорюються лише Конституції та законам України. Носії судової влади (судді) не вправі відступати у своїй діяльності від вимог закону.

Нормативною підставою функціонування судової влади є Конституція України, Закони України «Про судоустрій України», «Про статус суддів», «Про Конституційний Суд України», процесуальні кодекси та ін. У цих нормативних актах установлюються компетенція, порядок створення, структура й основні функції, а також матеріальнотехнічне й організаційне забезпечення судів. Деякі з них (наприклад, Закон України «Про статус суддів») детально регламентують статус носіїв судової влади, вимоги, що ставляться до них, містять гарантії їх незалежності. Інші — кримінально, цивільно, господарсько, адміністративнопроцесуальні кодекси — регулюють процедурні аспекти реалізації судової влади.

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

1.Фізична особа має право на особисту недоторканність.

 2. Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує Ті гідність, поводженню чи покаранню.

 3. Фізичне покарання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних не допускається.

 У разі жорстокої, аморальної поведінки фізичної особи щодо іншої особи, яка є в безпорадному стані, застосовуються заходи, встановлені цим Кодексом та іншим законом.

 4. Фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після її смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам.

1. Недоторканність людини, згідно зі ст. 3 Конституції України, є вищою соціальною цінністю. І внаслідок цього право на особисту недоторканність, яке передбачене даною статтею і тісно пов'язане з правом на свободу (ст. 288 ЦК), також є одним із найважливіших особистих немайнових прав фізичних осіб.

 2. Право на особисту недоторканність фізичної особи складається з:

 а) права на фізичну недоторканність;

 б) право на моральну недоторканність;

 в) право на психічну недоторканність

 Фізична недоторканність фізичної особи, тобто гарантована законом заборона посягань на життя, здоров'я, тілесну недоторканність та статеву свободу фізичної особи, забезпечується цілою низкою Інших особистих немайнових прав, зокрема, правом на життя (ст. 281 ЦК), правом на охорону здоров'я (ст. 283 ЦК) та правом на медичну допомогу (ст. 284 ЦК), правом на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 293 ЦК) тощо. Забезпечення даного права полягає також в обов'язковості отримання згоди фізичної особи на будь-яку медичну допомогу (ст. 284 ЦК), окрім випадків, прямо передбачених законом, наприклад, обов'язковість проведення щеплень проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця (ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"), туберкульозу (ст. 9 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз") тощо.

 Суттєвою гарантією даного права є також заборона катувань та іншого жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність людини, поводження чи покарання (ч. 2 коментованої статті).

 

 

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться: