Нотаріат. Органи і посадові особи, які здійснюють нотаріальні дії

Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і особи, які вчиняють нотаріальні дії

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або

займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими наце посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.

Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40 цього Закону.

Перелік нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, міститься у Законі України «Про нотаріат». Проте цей перелік не є вичерпним, оскільки обов’язок вчиняти деякі інші нотаріальні дії покладається на нотаріусів також й іншими нормативними актами України або міжнародноправовими актами. Так, наприклад, відповідно до Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448, нотаріус затверджує акт про проведений аукціон та видає свідоцтво про придбання майна на аукціоні. У деяких міжнародних договорах про правову допомогу, укладених Україною, а також у міжнародних договорах, за якими вона виступає правонаступницею прав і обов’язків СРСР, передбачається вчинення нотаріальних дій, невідомих українському законодавству, таких, як, наприклад, розкривання та оголошення заповіту, складеного за формою, передбаченою законодавством іноземної держави.

Нотаріус посвідчує такі безспірні права як: право на спадщину, право на частку у спільному майні подружжя, право власності у разі придбання житлового будинку з прилюдних торгів або майна з аукціону.

До безспірних фактів, які посвідчуються нотаріусом, належать наступні факти: що громадянин є живим; тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; знаходження громадянина у певному місці; час пред’явлення документів та ін.

На підтвердження такого права або факту нотаріус видає відповідне свідоцтво.

Посвідчення договорів, довіреностей, заповітів, засвідчення справжності підпису на документі вчиняється шляхом викладення напису на відповідному документі за встановленою формою.

Окрім цього, нотаріуси приймають документи на зберігання, вчиняють виконавчі написи, вживають заходів до охорони спадкового майна, засвідчують вірність копій документів та вчиняють інші нотаріальні дії, передбачені законом.

Організація нотаріату

Вчинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах мають обмежені повноваження щодо вчинення нотаріальних дій. Вони лише видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.

Враховуючи факт відсутності українських нотаріусів за кордоном, а також у багатьох населених пунктах (селах, селищах), законодавець надає право вчиняти деякі нотаріальні дії іншим органам та посадовим особам, для яких нотаріальна діяльність не є основною.

Так, у населених пунктах, де немає нотаріусів, деякі нотаріальні дії (посвідчення довіреностей, заповітів, засвідчення вірності копій тощо) вчиняють уповноважені на це посадові особи місцевих (сільських, селищних, міських) рад. За кордоном нотаріальні дії вчиняють консульські установи.

Цивільним кодексом України та Законом України «Про нотаріат» право посвідчувати заповіти і довіреності, прирівняні до нотаріальних, надається певним посадовим особам (головним лікарям, командирам військових частин та ін.).

До 1993 р. в Україні, як і в СРСР в цілому, існував тільки державний нотаріат.

У кожному районі, місті були створені державні нотаріальні контори, які утримуються за рахунок державного бюджету. За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси стягують державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Згідно з Законом України «Про нотаріат» державні нотаріальні контори відкриваються і ліквідуються Міністерством юстиції України. Керівництво ними здійснюється Міністерством юстиції України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва і Севастополя.

Державна нотаріальна контора є юридичною особою. Очолює її завідуючий.

У 1993 р. з прийняттям Закону України «Про нотаріат» почалося реформування нотаріату в Україні. Цим законом був збережений державний нотаріат, поряд з яким запроваджувалася приватна нотаріальна діяльність, яку здійснюють самозайняті особи — приватні нотаріуси. За своєю сутністю це незалежна професійна діяльність, оскільки приватні нотаріуси діють за принципом самофінансування, самостійно забезпечують себе роботою, а також несуть повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду внаслідок своїх незаконних дій або недбалості.

Час засвідчив дієвість такої реформи, оскільки зріс престиж професії нотаріуса, підвищився рівень обслуговування фізичних і юридичних осіб, а також рівень довіри громадян до нотаріуса. Зараз на розгляді Верховної Ради України знаходиться законопроект про внесення змін і доповнень до Закону України «Про нотаріат», згідно з яким державний нотаріат ліквідується, а всі державні нотаріуси мають право здійснювати нотаріальну діяльність на тих самих умовах, що і приватні нотаріуси. При цьому у законопроекті вживається термін не «приватний нотаріус», а «нотаріус». Передбачається і створення органів нотаріального самоврядування (регіональні палати нотаріусів, Палата нотаріусів України), завданням яких є захист професійних інтересів нотаріусів, а також заохочення нотаріусів і притягнення їх до професійної відповідальності. Таким чином пропонується створити організаційно й економічно незалежний нотаріат по типу латинського нотаріату.

Стаття 38. Нотаріальні дії, вчинювані консульськими установами України

Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків,  квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні;

2) вживають заходів до охорони спадкового майна;

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;

6) засвідчують справжність підпису на документах;

7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

8) посвідчують факт, що громадянин є живим;

9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці;

10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;

11) посвідчують час пред'явлення документів;

12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери;

13) вчиняють виконавчі написи;

14) приймають на зберігання документи;

15) вчиняють морські протести.

73) Порядок вчинення нотаріальних дій

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим

Законом та іншими актами законодавства України.

Порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами встановлюється цим Законом, Консульським статутом України та іншими актами законодавства України.

 

⇐ Предыдущая29303132333435363738Следующая ⇒

Поделиться: