Європейський суд з прав людини : виникнення,правова основа діяльності,структура і основні положення щодо звернення до нього.

Одним із найважливіших міжнародних судових органів у сфері захисту прав людини став Європейський Суд із прав людини (ЄСПЛ),що функціонує на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р.,є інституцією Ради Європи. Діяльність Суду ґрунтується на самій Конвенції,розробленому,допрацьованому,прийнятому для внутрішнього користування Регламенті Суду та судових прецедентах – рішеннях,винесених раніше Судом та Комісією з прав людини. Конвенція та протоколи до неї – це 14 міжнародних договорів,розроблених у межах Ради Європи,підписаних та ратифікованих державами – членами Ради Європи,у той час як весь нормативний масив міжнародних договорів Ради Європи становить 201 договір. 17.07.1997 р. Україна ратифікувала (зробила частиною власного законодавства) Конвенцію.

Структура ЄСПЛ: Судді обираються на 9 років Парламентською Асамблеєю від кожної Високої Договірної Сторони більшістю поданих голосів за списком з трьох кандидатів,запропонованих відповідною Високою Договірною Стороною. Судді повинні мати високі моральні якості,а також мати кваліфікацію,необхідну для призначення на високу суддівську посаду (бути юристами з визнаним рівнем компетентності). Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися жодною діяльністю,що є не сумісною з їхньою незалежністю,безсторонністю або з вимогами щодо виконання посадових обов’язків на постійній основі : усі питання,що виникають внаслідок застосування цього пункту,вирішуються Судом

           Проявом демократичності та фактом реалізації на практиці положень Конвенції є таке : 1.)добір складу Суду,який має буди збалансований «географічно» та за ознакою статі. 2.)має враховувати різні системи права Договірних Сторін. 3.)встановлюються підстави відсторонення судді від участі у розгляді справи,відводу судді або звільнення його від участі у справі.

Основні положення щодо звернення до нього: Умови прийнятності заяви : 1.) від будь-якої особи,неурядової організації або групи осіб,які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін; 2.)порушення прав,викладених у Конвенції або протоколах до неї; 3.)вичерпано всі національні засоби юридичного захисту,згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні. Суд не розглядає жодної поданої індивідуальної заяви якщо вона : а.)є анонімною; або б.)за своєю суттю є ідентичною до заяви,що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання,і якщо вона не містить нових фактів у справі.

           Суд оголошує неприйнятною будь-яку подану індивідуальну заяву якщо він вважає : а.)що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї,явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або б.)що заявник не зазнав суттєвої шкоди,якщо тільки повага до прав людини,гарантованих Конвенцією і протоколами до неї,не вимагає розгляду заяви по суті,а також за умови,що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа,яку національний суд не розглянув належним чином.

           Суд на будь-якій стадії провадження у справі відхиляє будь-яку заяву,яку він вважвє неприйнятною. Високі Договірні Сторони зобов’язуються не перешкоджати жодним чином ефективному здійсненню цього права.

11.) Верховний суд україни: історія і тенденції реформування останніх років,нинішні функції і структура. Повноваження Пленуму ВСУ

 

Верховний Суд України - найвищий судовий орган, найвища ланка в судах загальної юрисдикції, він здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

ВСУ:

1) розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами;

2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення Пленуму ВСС;

3) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується ПрУкраїни, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням ВРУ письмове подання про неможливість виконання ПрУ своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до КСУ у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення КУ та законів;

5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;

6) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Склад СУ ( ст. 48)

1. очолює Голова ВСУ

2. судді В СУ (обрані на посаду безстроково, кількість яких встановлюється указом ПрУ за поданням Голови ВСУ, погодженим з Радою суддів України).

До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років, або відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п'яти років.

У складі ВСУ діють:

1) Судова палата у цивільних справах;

2) Судова палата у кримінальних справах;

3) Судова палата у господарських справах;

4) Судова палата в адміністративних справах.

У складі ВСУ діє Військова судова колегія.

ВСУ:

1. для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності ВСУ діє Президія ВСУ.

2. для вирішення питань, визначених КУ та цим Законом діє Пленум Верховного Суду України

3. при ВСУ утворюється Науково-консультативна рада

4. має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.

5. знаходиться у місті Києві.

12.) Кконституційний суд україни: кількісний склад, порядок призначення, вимоги до кандидатів у судді, повноваження,форми і суб’єкти звернення до ксу.

 

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з`їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду України. Термін повноважень судді становить 9 років.

Очолює Конституційний Суд України Голова Конституційного Суду України, який обирається на три роки зі складу суддів Конституційного Суду України.

Повноваження КСУ (ст.13): КСУ приймає рішення та дає висновки у справах щодо -

1) конституційності законів та інших правових актів ВР, актів Президента, Кабміну, ВРАРК;

2) відповідності Конституції чинних міжн договорів, що вносяться до ВР для надання згоди на їх обов’язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента У з поста в порядку імпічменту в межах визначених Конституцією;

4) офіційного тлумачення Конституції і ЗУ.

Межі повноважень КСУ (ст. 14): до повноважень КСУ не належать питання щодо законності актів органів держвлади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, а також питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Формами звернення до КС є:

1) конст. подання 2) конст звернення

Суб’єкти звернення:

1)ВР ( мін.45 нардепів) 4)ВР АРК 2)Президент Укр. 5)ВСУ 3)Уповноважений ВР з прав людини

Вимоги до суддів ( ЗУ „Про КСУ” ст. 16):

1. - громадянин України

- вік 40 років ( на день призначення)

- вища юр освіта

- стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років

- проживання в Україні не менше останніх 20 р.

- володіння держмовою

2. Не можуть:

- належати до політ партій, профспілок,

- мати представницький мандат

- брати участь у будь-якій політичній діяльності

- обіймати будь-які інші оплачувані посади, або виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (вимоги щодо несумісності)

КСУ складається з 18 суддів, 6 з яких призначаються ВР, 6-Президентом, 6-з’їздом суддів – термін повноважень 9 років ( без права переобрання).

Порядок призначення:

· Президент коли обирає когось на посаду, повинен провести консультації з прем’єром і міністром юстиції. Призначення проводиться Указом Президента про призначення особи суддею КСУ ( прем’єр і міністр юстиції теж його підписують)

· ВР вибирає кандидатури таємним голосуванням. Обраним вважається той, хто набрав більшість голосів, але більше 1/2 від констит. складу (тобто 226). Потім серед кандидатів вибирається той, хто набрав більше голосів. Остаточно обирається той, хто набрав більшість голосів і щодо якого видана Постанова ВР, яку підписує голова ВР.

· На з’їзді: спочатку пропонуються делегати, потім більшістю присутніх обирають констит суддів. Головуючий з’їзду підписує рішення з’їзду про призначення (підписується рішення разом з Секретарем).

При появі вакансії - та частина від кого обирався попередній суддя ( КСУ, Президент або з`їзд суддів) повинна обрати нового суддю КСУ.

Президент і ВР обирають нового суддю у 1 міс термін, а з’їзд обирає нового протягом 3 міс.

Суддя КС приймає присягу на засіданні ВР і вступає в повноваження з моменту прийняття присяги. При цьому на засіданні повинні бути присутні Президент, Прем’єр і Голова ВСУ.

13.вимоги до кандидатів на посади різних судів.порядок призначення.

Вимоги до суддів (ст. 59 ЗУ „Про судоустрій”): Професійні судді

– це громадяни, які відповідно до КУ призначені чи обрани суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів

- на посаду можуть бути рекомендовані кваліфікаційною комісією суддів, громадяни, не молодше, мають вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше 3 років, володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років.

Суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п'ять років (з них 3 - на посаді судді), володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років.

Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший 30років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш 7років ( з них 5- на посаді судді), володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років.

Суддею ВСУ може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш 10 років ( з них 7- на посаді судді), володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років.

Суддею КСУ може бути громадянин України, який досяг на день обрання 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш 10 років ( в юр галузі), володіють державною мовою, проживають в Україні не менше 10 років.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого Суду є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.

Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;

3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Обрання (призначення) суддів ( ст. 9, ЗУ 2про статус суддів”):

1. Судді КСУ призначаються ПрУ, ВРУ та з'їздом суддів

2. Судді судів загальної юрисдикції обираються ВРУ безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються на посаду судді строком на п'ять років ПрУ.

-Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Пру за подання Вищої ради юстиції.

-після 5 років суддя пише заяву ( лише при задоволенні усіх вимог, а саме рекомендація каліф комісії + за поданням голови ВСУ або вищого спец суду) – призначається довічно.

14.забезпечення незалежності, обов’язки судді. вимоги до осіб,які бажають брати участь у здійсненні правосуддя в якості народних засідателів чи присяжних; кандидатів на посаду помічника судді

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються КУ і ЗУ (КУ ст.126):

- вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється;

- Суддя не може бути без згоди ВРУзатриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом (ст.. 377-379 КК передбачують відповідальність за погрозу, посягання на життя судді, ст..379 КК – за втручання у діяльність судових органів, ст. 382 КК – за невиконання судового рішення, ст. 185-3 КУАП – за прояв неповаги до суду, ст. 186-6 КУАП – за невжиття заходів щодо окремої постанови чи ухвали суду...);

-Судді обіймають посади безстроково,крім суддів КСУ та суддів, які призначаються на посаду вперше.

Ст. 54 ЗУ Про судоустрій вiд 07.07.2010 № 2453-VI

 Права судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України,процесуальним та іншими законами.

 

· Суддя зобов'язаний:
1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики;
3) виявляти повагу до учасників процесу;
4) додержуватися присяги судді;
5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
6) дотримуватися вимог щодо несумісності;
7) подавати щорічно не пізніше 1 травня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, копію декларації про майновий стан і доходи , поданої до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.
5. Декларація про майновий стан і доходи повинна містити відомості про доходи, цінні папери, нерухоме, цінне рухоме майно, вклади у банках, фінансові зобов'язання та про видатки судді, якщо разові видатки перевищують розмір його місячного заробітку. У додатку до податкової декларації вказуються зазначені відомості і стосовно членів його сім'ї та осіб, з якими він спільно проживає або пов'язаний спільним побутом.
6. Суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку у Національній школі суддів України. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково, проходить двотижневу підготовку у Національній школі суддів України не менше, ніж раз на три роки.

15.дисциплінарна відповідальність та звільнення судді: підстави, суб’єкти, порядок

Підстави дисциплінарної відповідальності суддів (ст . 31):

- Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення: законодавства при розгляді судових справ; вимог до судді; обов'язків судді.

-Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

Припинення повноважень судді (ст. 15 ЗУ „Про статус суддів”)

1. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

16.Вища кваліфікаційна комісія суддів україни: повноваження та ін. складові правового статусу

Кваліфікаційні комісії суддів (ст. 73) - постійно діючими органами в системі судоустрою України, завданням яких є забезпечення формування корпусу професійних судів, розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів і розгляд питань про надання висновків щодо звільнення суддів з посади.

Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Вища КК суддів України:

1) дає висновок про можливість обрання суддів ВСУ, суддів вищих спецсудів, Касаційного суду України та суддів АСУ, а також висновок про звільнення зазначених суддів з посади;

2) перевіряє додержання кандидатами на посади суддів, а також суддями цих судів вимог КУ та законів щодо їх статусу;

3) відповідно до цього Закону проводить атестацію суддів ВСУ, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та АСУ і присвоюєїм відповідні кваліфікаційні класи;

4) розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та суддів апеляційних судів; проводить пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплін провадження та вирішує справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;

5) розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;

6) дає дозвіл на складання та приймає повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково;

7) припиняє перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів);

8) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Вища КК суддів України за результатами розгляду скарги має право залишити рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів без змін, змінити рішення (висновок) або скасувати рішення і припинити провадження у дисциплінарній справі.

Порядок роботи Вищої КК суддів України визначається її Регламентом, прийнятим відповідно до Типового

регламенту роботи КК суддів більшістю голосів членів Вищої ККсуддів України.

17.підстави і порядок звільнення судді з посади

1. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді.

Суддя не пізніш як за місяць до досягнення 65-річного віку повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім'я голови суду чи голови вищестоящого суду, органу, який призначив або обрав суддю. В разі неподання у встановлений термін особистої заяви повноваження судді припиняються через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку.

18.прававі і соціальні гарантії суддів. моделі судових систем зарубіжних країн(назвати,порівняти)

Соціальний захист суддів (ст. 45):

1. Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою.

2. У разі загибелі (смерті) судді, що сталася у зв'язку з виконанням відповідно до закону службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою. За сім'єю загиблого зберігається право на отримання і придбання жилого приміщення на умовах і підставах, які мали місце до загибелі судді, незалежно від стажу його роботи.

3. У разі заподіяння судді у зв'язку з виконанням відповідно до закону службових обов'язків каліцтва чи іншого стійкого ушкодження здоров'я, що виключає можливість продовження професійної діяльності, йому виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі п'ятирічного заробітку. Крім того, йому щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між втраченим заробітком і призначеною пенсією без врахування одноразової страхової суми. Коли заподіяне каліцтво чи інше пошкодженняздоров'я не призвело до стійкої втрати працездатності, виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі річного заробітку.

4. У разі загибелі (смерті) судді, в тому числі судді у відставці, внаслідок тілесного ушкодження чи іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням відповідно до закону службових обов'язків, непрацездатним членам сім'ї, що перебували на його утриманні, щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між частиною заробітку загиблого, що припадала на їх частку, і призначеною пенсією у зв'язку з втратою годувальника без урахування одноразової допомоги.

5. Збитки, заподіяні знищенням або пошкодженням майна судді чи членам його сім'ї і близьким родичам у зв'язку з виконанням відповідно до закону суддею службових обов'язків, відшкодовуються

державою в повному розмірі. Виплата відповідних сум провадиться за рахунок державного бюджету.

6. Пенсія чи довічне грошове утримання судді виплачується йому повністю незалежно від заробітку, одержуваного після виходу у відставку, або на пенсію.

В заруб.країнах : Судові установи можуть включати різних державних службовців: прокурорів (при судах), судових слідчих,працівників канцелярії судів, секретарів судових засідань і т.д. Число суддів у тих чи інших судових установах може сильновідрізнятися. У штаті районних, міжмуніципальний судів, судів судовихокругів, що розглядають справи по першій інстанції, може бути до 10 і більшесуддів, в кожному з п'яти федеральних судів юстиції в Німеччині працює всередньому 21 суддя, у Верховному суді США - 9 суддів, Японії - 15, Індії - 17. Суди формуються різними способами. У багатьох штатах США суддіобираються громадянами. У країнах тоталітарного соціалізму судді нижчихсудів також обираються громадянами або представницькими органами, авище стоячих - представницькими органами (наприклад, обласні суди --обласними радами). У більшості країн судді призначаються, але у вищихсудах зазвичай це відбувається за участю різних гілок влади. У США

Верховний суд призначається президентом за згодою сенату, в Японії --імператором за поданням кабінету міністрів (головний суддя) і кабінетом

(інші судді). В Італії і Франції судді призначаються за конкурсоморганами суддівського самоврядування - верховними радами магістратури

19.Матеріально-організаційне забезпечення судів. Державна судова адміністрація: структура і повноваження.

Стаття 140. Особливості забезпечення функціонування судової влади

1. Фінансування та належні умови функціонування судів і діяльності суддів забезпечуються державою відповідно до Конституції України.

2. Забезпечення функціонування судової влади передбачав:

1) визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче півня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;

3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

Державна судова адміністрація України:

1) представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під нас підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених цим Законом;

2) забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом;

3) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;

4) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує потребу у спеціалістах, здійснює замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;

5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;

6) організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства у судах загальної юрисдикції;

7) готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів

Структура ДСА затверджується Головою ДСА за погодженням із Радою суддів України. Зокрема, зараз у структурі ДСА створені управління, відділи та сектори:

- Управління організаційного забезпечення діяльності ДСА. До складу управління входять: відділ проходження державної служби працівників державної судової адміністрації; відділ організаційної роботи; відділ документального забезпечення та контролю; сектор інформаційно-аналітичної роботи;

- Управління з питань організації діяльності судів. До складу управління входять: відділ з питань ведення кадрової роботи та державної служби і відділ аналітично-методичної роботи та професійного розвитку;

- Управління з питань судового діловодства. До складу управління входять: відділ судової статистики та діловодства і відділ з питань інформаційних технологій;

- Управління правового забезпечення. До складу управління входять: відділ нормативно-правової роботи та правової експертизи; відділ представництва у судах та договірної роботи; сектор підготовки роз'яснень законодавства щодо організаційного забезпечення діяльності судів та забезпечення взаємодії з органами державної влади; сектор роботи зі зверненнями громадян;

- Управління аудиту. Управління є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується безпосередньо Голові ДСА, який спрямовує, координує та контролює його діяльність. До складу управління входять: відділ аудиту; відділ фінансового контролю, сектор контролю у сфері державних закупівель;

- Управління планово-фінансової діяльності. До складу управління входять: відділ методології та аналізу; відділ фінансового забезпечення місцевих загальних, апеляційних судів та установ ДСА; відділ фінансового забезпечення адміністративних, господарських судів та установ судової влади; відділ організації оплати праці;

- Управління бухгалтерського обліку та звітності. До складу управління входять: відділ бухгалтерського обліку; відділ звітності;

- Управління матеріально-технічного забезпечення. До складу управління входять: відділ експлуатації та будівництва приміщень судів; відділ матеріального забезпечення судів та ДСА;

- Відділ організаційного забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування;

- Сектор міжнародного співробітництва та взаємодії із засобами масової інформації;

- Режимно-секретний сектор.

20. органи суддівського самоврядування: види, повноваження

Незалежність судів і суддів України забезпечено належним функціонуванням органів суддівського самоврядування, метою діяльності яких є колективне вирішення професійними суддями питань внутрішньої діяльності судів.
До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, які безпосередньо не пов'язано зі здійсненням правосуддя. Рішення із зазначених питань не пов'язані зі здісненням правосуддя, приймають їх органи суддівського самоврядування відповідно до закону.
Завданням органів суддівського самоврядування є:
- забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності суддів, захист від втручання в їх діяльність;
- участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів і контроль за додержанням установлених нормативів зазначеного забезпечення;
- погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення частини суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;
- заохочення суддів і працівників апарату судів;
- здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

До повноважень конференції суддів належить вирішення таких питань:
- обговорення й вирішення питань щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;
- заслуховування звітів виконавчих органів конференції, інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації;
- визначення кількісного складу ради судців і обрання її членів;
- обрання членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;
- розробка пропозицій на розгляд з'їзду суддів України;
- звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- обрання делегатів на з'їзд суддів України;
- обговорення інших питань, віднесених до повноважень органів суддівського самоврядування.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: