Вимоги до кандидатів ,порядок формування,структурв та акти Вищої ради юстицій

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти п'яти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.

Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу.

Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів із будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обраний член Вищої ради юстиції, який входить до її складу за посадою.

Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Вища рада юстицiї приймає такi акти:
1) подання про призначення суддiв;
2) подання про звiльнення суддiв з посади;
3) рiшення про порушення вимог щодо несумiсностi;
4) рiшення про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть;
5) рiшення по скарзi на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi;
6) рiшення про увiльнення члена Вищої ради юстицiї у випадках, передбачених у статтi 18 цього Закону.
Вища рада юстицiї приймає такi процедурнi акти:
1) ухвали про вiдкриття дисциплiнарного провадження;
2) ухвали про вiдкриття провадження щодо вимог законодавства про несумiснiсть;
3) рiшення про вiдмову в поданнi про призначення;
4) рiшення про вiдвiд (самовiдвiд) члена Вищої ради юстицiї;
5) iншi процедурнi акти, необхiднi для здiйснення функцiй Вищої ради юстицiї.

23. У спеціальній літературі виділяють такі етапи становлення та розвитку прокуратури України:

1) Етап становлення та розвитку прокуратури в Україні як складовій території російської імперії часів Петра І і до лютнево-жовтневих подій 1917 року (1722 - 1917 рр.).

2) Етап розвитку прокуратури України часів існування:

а) Української Центральної Ради (листопад 1917 р. - квітень 1918 р.),

б) Гетьманату (квітень 1918 р. - листопад 1918 р.),

в) Директорії (листопад 1918 р. - лютий 1919 р.).

3) Етап розвитку прокуратури на Україні в часи радянської доби (лютий 1919 р. - листопад 1991 р.).

4) Сучасний етап діяльності прокуратури в радянській Україні.

15 грудня 1917 року у новоутвореній УНР ухвалено Закон "Про утворення Генерального Суду". У його складі було засновано прокураторію на чолі зі старшим прокуратором, який призначався Ге­неральним секретарем судових справ.

4 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон "Про уря­дження прокураторського догляду на Україні". Цим, фактично, було створено органи прокуратури УНР.

28 квітня 1918 року в Україну прийшли німці і УНР перестала існувати.

29 квітня 1918 р. на з'їзді українських хліборобів було проголо­шено Гетьманат, а Павла Скоропадського - Гетьманом всієї України.

У грудні 1918 р. Гетьманат як державний устрій української держави революційними силами було замінено на директорію, яка складалася з 5 осіб. Після того як 14 грудня гетьман Скоропадський зрікся влади, Директорія проголосила відновлення УНР, а отже і діяльність Прокураторії зразка УНР. Відновлена діяльність Генерального Суду, який став називатися "Найвищим Судом УНР". На початок січня 1919 року Рада народних міністрів УНР затвердила штат надвищого суду, яким охоплювалась і прокураторія.

Повністю підпорядковані Міністерству юстиції прокуратури Данії, Польщі, Туреччини, Філіппін. Прокуратура Швеції підпорядкована урядові.

Більшість прокуратур, як і прокуратура України, – це єдина централізована система з підпорядкуванням нижчих прокурорів вищим, а всіх – Генеральному прокуророві.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: