Суддівське самоврядування. Організаційні форми суддівського самоврядування та їх завдання.

1. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

2. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

3. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя.

4. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

5) призначення суддів Конституційного Суду України;

6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

2) Раду суддів України;

3) з’їзд суддів України.

55. Організаційне забезпечення діяльності суддів.

Згідно з вимогами Конституції України фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечує держава.

Забезпечення функціонування судової влади передбачає: - окреме визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

 - законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів; - гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.Організаційне забезпечення діяльності судів покладається на державну судову адміністрацію, що утворюється і функціонує відповідно до вимог Закону України “Про судоустрій України”. Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до вимог закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.

Усі суди в Україні фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.. Матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду в межах кошторису на утримання цього суду. Щодо забезпечення військових судів державна судова адміністрація взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України. Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів Територіальне управління державної судової адміністрації очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України. З метою вирішення питань забезпечення судів кваліфікованими кадрами суддів та працівників апарату при Державній судовій адміністрації України функціонує Академія суддів України. Академія суддів України є державним вищим навчальним закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів.  Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату (завідуючий секретаріатом). Завідуючий секретаріатом підпорядковується голові суду і координує свою діяльність з відповідним територіальним управлінням державної судової адміністрації. Правовий статус службовців, які працюють в апараті суду, визначається законом про державну службу. За умовами оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працівники апарату суду прирівнюються до відповідних категорій службовців апарату вищого, центральних або місцевих органів виконавчої влади. До штату апарату судів входять також помічники суддів, наукові консультанти та судові розпорядники.Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, науковою спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки становлять друковані видання та комп’ютерні бази данихю У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, що перебувають у суді, встановлених правил, виконання розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Судові розпорядники забезпечуються форменим одягом, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснює судова міліція, повноваження і порядок діяльності якої визначаються законом.

56. Державна судова адміністрація. Система її органів.

Державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Державна судова адміністрація України підзвітна з'їзду суддівУкраїни. Територіальні управління Державної судової адміністрації України утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Посадові особи Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь є державними службовцями.

Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку іззображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України. Положення про Державну судову адміністрацію України затверджується Радою суддівУкраїни. Забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації працівників аппарату судів, створює систему підвищення кваліфікації; організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодствау судах загальної юрисдикції; готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів;

Згідно Положення про Державну судову адміністраціюУкраїни, затвердженого постановою Кабміну,  Державна судова адміністрація України (ДСА) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями ДСА є:організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів (далі - суди), роботи з'їзду суддів України, діяльності Ради суддів України, інших рад суддів, конференцій і зборів суддів (далі - органи суддівського самоврядування), кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів (далі - кваліфікаційні комісії суддів), Академії суддів;здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів та працівників апарату судів;участь у межах своїх повноважень у формуванні судів; удосконалення організаційного забезпечення діяльності суддів.

ДСА очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Голова ДСА може бути звільнений з посади також за рекомендацієюз'їздусуддівУкраїни. ПропозиціїПрем'єр-міністровіУкраїнищодопризначення на посаду та звільнення з посади Голови ДСА вносить Перший віце-прем'єр-міністрУкраїни.

Голова ДСА має заступників, у тому числі одного першого, якіпризначаються на посаду та звільняються з посади в установленному Кабінетом Міністрів України порядку за поданням Першоговіце-прем'єр-міністраУкраїни, погодженим з Радою суддівУкраїни. Пропозиції Першомувіце-прем'єр-мініструУкраїни щодо призначенняна посаду та звільнення з посади заступниківГолови ДСА вносить Голова ДСА.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДСА, та обговорення основних напрямів її діяльності в ДСА утворюється колегія. До складу колегії входять Голова ДСА (голова колегії), його заступники, а також керівники структурних підрозділів ДСА і територіальних управлінь, яких визначає Голова. До складу колегії можуть також входити інші особи. Членів колегії затверджує та увільняє Голова ДСА. Рішення колегії вводяться в дію наказами Голови ДСА.

Граничну чисельність працівників державної судової адміністрації затверджує Кабінет Міністрів України. Структуру ДСА затверджуєїї Голова за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України. Штатний розпис і кошторис ДСА затверджуєїї Голова за погодженням з Мінфіном.

Структура ДСА затверджується Головою ДСА за погодженняміз Радою суддівУкраїни. Зокрема, зараз у структурі ДСА створені, управління,відділи та сектори: управління організаційного забезпечення діяльності ДСА, управління з питань організації діяльності судів,управління з питань судового діловодства.,управління правового забезпечення., Управління аудиту,Управління планово-фінансової діяльності, Управління бухгалтерського обліку та звітності,Управління матеріально-технічного забезпечення, Відділ організаційного забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування, Сектор міжнародного співробітництва та взаємодії із засобами масової інформації; Режимно-секретний сектор.

57.Повноваження державної судової адміністрації та системи її органів.

Державна судова адміністрація України: представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених цим Законом; забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддівУкраїни та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначенихцим Законом; вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;  вивчає кадрові питання аппарату судів, прогнозує потребу у спеціалістах, здійснює замовлення на підготовку відповідних спеціалістів; забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації працівників аппарату судів, створює систему підвищення кваліфікації; організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства у судах загальної юрисдикції; готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів; організовує комп'ютеризацію судів для здійснення судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності та забезпечення функціонування автоматизованої системи документообігу в судах; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу в межах коштів, передбачених у Державному бюджетіУкраїни на фінансування відповідних судів; 9) забезпечує функціонування автоматизованої системи визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддівУкраїни; забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень та Реєстру електронних адрес органів державної влади, їх посадових та службових осіб; взаємодіє з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів; організовує діяльність служби судових розпорядників; затверджує положення про бібліотеку суду; 14) здійснює інші повноваження,

58. Забезпечення суддів.

Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочихднів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Суддям, якімають стаж роботибільше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. Після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді, члени їхніх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява. Вчинені у зв'язку із службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються органами внутрішніх справ. Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

59. Історія зародження і етапи розвитку прокуратури.

Після жовтневих подій 1917 року розпочався новий етап державотворення і національного самовизначення народу України, етап здобуття суверенності. В УНР велася активна робота із створення нової системи правоохоронних органів, у тому числі – судів і органів прокурорського нагляду. Так, у грудні 1917 року заснована Прокураторія, а вже наступного місяця Центральна Рада ухвалила Закон “Про уряджання прокурорського нагляду в Україні”. За часів правління гетьмана Скоропадського П. П. (квітень-грудень 1918 року) ухвалюється Закон “Про утворення державного Сенату”. При створенні у грудні 1918 року Директорії УНР набуває чинності Закон “Про урядження прокурорського догляду в Україні” і поновлюється діяльність Генерального Суду під назвою “Найвищий Суд Української Народної Республіки”. За радянських часів Державна прокуратура в Україні була заснована в системі Наркомюсту 28 червня 1922 року затвердженим ВУЦВК Положенням про прокурорський нагляд. Законодавство про прокуратуру постійно розвивалося. У 1923 році передбачалося введення Прокуратури до складу Верховного Суду СРСР. А пізніше, в 1933 році, утворюється Прокуратура Союзу РСР як централізована система з правом загального керівництва діяльністю прокуратур союзних республік, а разом із тим затверджується Положення про Прокуратуру Союзу РСР. Слід зазначити, що на Нюрнберзькому процесі головним обвинувачем від Радянського Союзу був прокурор Української РСР Р. Руденко. З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 року Закону України “Про прокуратуру” та ряду інших нормативних актів створено правову базу організації та діяльності органів прокуратури незалежної України.

⇐ Предыдущая10111213141516171819Следующая ⇒

Поделиться: