Військова служба правопорядку у ЗСУ: завдання та призначення. Структура, права, функції.

Військова служба правопорядку у Збройних Силах України- спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
Визначена Законом граничначисельністьвійськовослужбовців і працівниківСлужби правопорядку не можеперевищувати 1,5 відсотказагальноїчисельностіЗбройних Сил України.

Структура:

Центральне управління ВСП (по місту Києву і Київській області, Західне, Південне та Східне територіальні управління Військової служби правопорядку у ЗС України, окрім безпосередніх зон відповідальності несуть відповідальність за виконання завдань і функцій підпорядкованими зональними відділами (відділеннями) та військовими частинами ВСП ЗСУ у зонах їх діяльності.

Межі між зонами діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та тимчасово окупованими територіями України визначаються відповідно до законів України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", а також постанов Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII "Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування" та № 254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями".

Основні завдання

· виявлення причин, передумов і обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об'єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби);

· запобігання вчиненню і припинення злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах України;

· участь в охороні військових об'єктів та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;

· захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших злочинних посягань;

· забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів;

· участь у гарнізонних заходах;

· виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військово службовців на гауптвахті;

· забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні;

· сприяння у межах своєї компетенції іншим органам дізнання, органам попереднього (досудового) слідства та суду, органам державноївлади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законівобов'язків;

· участь у протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об'єктах.

При прийнятті рішення про введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану на Службу правопорядку додатково покладаються завдання щодо:

· участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на територіїУкраїни;

· організації збору, супроводження та охорони військовополонених;

· забезпечення дотримання комендантської години в гарнізонах;

· охорони військових об'єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації;

· відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військовихчастинах;

· контролю за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

86.ПринципидіяльностіадвокатуриУкраїни.

Адвокатура Україниздійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденційності. Ці принципипостають з міжнародно-правовихактів.
Організаційні форми адвокатської діяльності

Діяльність адвокатури регламентовано Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру», іншими законодавчими актами України та статутами адвокатських об'єднань (ст. 3 Закону).

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру» адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до закону та статутів адвокатських об'єднань.

Закон України «Про адвокатуру» закріплює, що адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрацію адвокатських об'єднань проводять у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати -- про одержання свідоцтва на право займатися адвокатськоюдіяльністю. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структуру, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їхнього обрання та інші питання, що належать до їхньої діяльності, регулює статут відповідного об'єднання.

Адвокатські бюро, колегії, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати й адвокатські об'єднання відкривають розрахунковий рахунок та інші рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством  порядку -- й у іноземних банках; можуть мати печатку та штампи зі своїм найменуванням. [16, 355-356]

Закон України "Про адвокатуру" визначає відносини адвокатури з державними структурами, гарантуючи при цьому її самостійність і незалежність. Зокрема, Міністерство юстиції України забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави в разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням і при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звітність, сприяє здійсненню заходів підвищення професійного рівня адвокатів. Місцеві органи державного управління в межах своєї компетенціїсприяють адвокатам і адвокатським об'єднанням у вирішення соціальних питань, забезпечують їх приміщеннями для роботитощо.

193.Закон України "Про адвокатуру" вперше надав адвокатам і адвокатським об'єднанням право створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки, які представляють інтереси адвокатів у державних органах і громадських об'єднаннях, захищають їх соціальні та професійні права, здійснюють методичну і видавничудіяльність, сприяють підвищенню професійного рівня адвоката, а також створюють спеціальні фонди. Особливо слід підкреслити, що організаційне оформлення української адвокатури, її незалежне віддержавних структур існування, як зазначалося, відбулось у вересні 1990 р. на установчому з'їзді адвокатів, де було створено Спілку адвокатів України -- добровільну, громадську, незалежну, самоврядну організацію. Мета Спілки за її статутом полягає в об'єднанні зусиль адвокатів у розбудові демократичної, правової держави, поліпшенні юридичної допомоги, підвищенні ролі адвокатури в суспільстві, сприянні розвитку індивідуальної адвокатської практики, а також набутті адвокатурою повної самостійності та самоврядування, турботі про історичні традиції української адвокатури, розвитку і поглиблення міжнародних зв'язків тощо
Основні напрямки адвокатськоїдіяльності.

• З метою забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні адвокатські контори (адвокати) займаються такими видами діяльності:

• - дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства та практики його застосування;

• - складають позовні та інші заяви, скарги та інші документи правового характеру;

• - посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;

• - надають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;

• - здійснюють правове забезпечення підприємницької,

• - зовнішньо економічної діяльності громадян і юридичнихосіб;

• - виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання, попереднього слідства та в судовому розгляді.

• Адвокат надає правову допомогу клієнтові на підставі угоди про надання правової допомоги або за призначенням особи,

87. Права та обов'язки адвоката

Для того, щоб адвокат міг впевнено і ефективно діяти в межах своїх конституційних повноважень, Закон наділяє його правами, що відповідають його функції.Цій темі у Законі присвячена ст. 20 "Професійні права адвоката". Зокрема:1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, а саме:1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб)2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, у громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом.9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;4) підвищувати свій професійний рівень;5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

 

⇐ Предыдущая17181920212223242526Следующая ⇒

Поделиться: