Бойові можливості, посилення і бойові завдання батальйону.

Кількісні і якісні зміни в озброєнні і воєнній техніці, що проходять останнім часом, суттєво впливають на бойові можливості військ. Міжнародна безпека і право війни диктують вимоги до обліку Збройних Сил у розвинутих країнах Європи. Чітко вимальовується тенденція до переорієнтування принципів застосування сил і засобів Сухопутних військ на нові більш якісні параметри, що зумовлене перш за все початком масового впровадження високоточної зброї і сил та засобів радіоелектронної боротьби.

Післявоєнне нарощування вогневих можливостей частин і підрозділів у 12-15 разів на початку 90-х років припинилося. Війна в зоні Перської затоки надала перевагу превентивним "хірургічним" ударам крилатих ракет, авіації та артилерії над ударами і вогнем по площах. Тому кількість вогневих сил і засобів у військових частинах почала знижуватись, але Сухопутні війська не зменшили тенденцію до збільшення кількості гармат і мінометів та інших вогневих засобів дальнього вогневого ураження.

Для ураження противника із закритих вогневих позицій в батальйоні можуть бути використані 12...18 гармат і мінометів. На день бою батальйону, що готується наступати може виділятися до 1,5 б/к боєприпасів. Штатна артилерія підрозділу в наступі може уразити одночасно 1, а послідовно 2...3 об'єкти противника типу взвод.

Ударною силою:

 механізованого підрозділу є:

- три механізованих роти і танкова рота;

- танкового підрозділу - три танкових роти і механізована рота.

Під час наступу механізований батальйон своїми танками і БМП, ПТ- засобами і стрілецькою зброєю здатний загалом уразити 1,5...2 танкові (мотопіхотні) роти, тобто до 50% батальйону противника.

Виходячи з наявності ударної сили розраховується ширина смуги наступу батальйону. Середні тактичні щільності на 1 км фронту в обороні противника можуть складати: по танках – 6...8 од.; по мотопіхотним батальйонам - 0,2...0,4. Якщо оборона завчасно підготовлена і розвинута в інженерному відношенні, то перевага над противником, що обороняється на напрямі головного удару повинна бути в три і більше разів. Оскільки зараз в батальйоні маємо 10 танків і 3 мр, ширина наступу може сягати: по танках 1 км, по піхоті 1...2 км.

Бойові можливості підрозділу дозволяють йому вести наступ у смузі до 2-х км.

Глибина просування підрозділу в наступі зумовлена характером і глибиною оборони першої позиції противника та ударною силою батальйону, яке буде спроможним просунутися в глибину оборони того підрозділу противника, якого він здатний розгромити. Під час просування темпи наступу підрозділів можуть складати:

- під час прориву позицій завчасно підготовленої та розвинутої у інженерному відношенні оборони – 1...1.5 км/год;

- під час прориву позиції, яка поспіхом зайнята (недостатньо підготовлена в інженерному відношенні) - 2,5...2,5 км/год;

- під час наступу на непідготовлену оборону – 3...4 км/год;

- під час подолання простору між позиціями оборони - 2,5...7 км/год;

- під час переслідування - 5,5...9 км/год;

- під час розгрому резервів противника - 2,5...5,5 км/год.

Маневреність батальйону.

 Підрозділи здатні організовано пересуватися в колонах своїм ходом зі середньою швидкістю 20...З0 км/год, з ходу розгортатися у:

- похідний;

- передбойовий;

- бойовий порядки.

В короткі строки наносити вогонь по противнику, стрімко використовувати його результати і наступати на більшу глибину у високому темпі.

Механізовані і танкові роти першого ешелону батальйону під час наступу з висуванням з вихідного району (віддалення 20...40 км) можуть виходити на рубіж переходу в атаку за 1-2 год., з яких висування до рубежу розгортання в батальйонні колони (8...25 км) зі швидкістю до 25 км/год потребує від 20 хв. до 1 год; на розгортання в бойовий порядок і вихід на рубіж переходу в атаку (11...14 км) зі швидкістю до 15 км/год – 44...56 хв.

 Рота другого ешелону (загальновійськовий резерв) зможе висуватися на рубіж введення в бій (віддалення 1,5...2 км) зі швидкістю до 20 км/год за 4...6 хв., а з урахуванням часу на уточнення рішення і доведення бойових задач підрозділам (5...7 хв) вона може бути введена в бій через 10...12 хв. після отримання завдання.

Виходячи з бойових можливостей сучасний підрозділ спроможний у взаємодії з підрозділами інших родів військ або самостійно з успіхом виконувати бойові завдання, що поставлені на наступ і розгромити до батальйону противника. Бойові можливості підрозділу можуть бути збільшені за рахунок посилення.

Батальйон, який переходить у наступ на напрямі головного удару з'єднання може бути посилений:

- 1-1,5 артилерійськими дивізіонами (18-24 гармат);

- протитанковим взводом;

- 1-2 інженерно-саперними взводами;

- відділенням реактивних піхотних вогнеметів.

Батальйону може бути виділено до 2-х ланок вилетів бойових вертольотів. Підрозділ може підтримувати артилерія з'єднання у кількості 1-2 дивізіонів.

Бойове завдання батальйону визначається в залежності від:

- складу і стану підрозділів противника;

- побудови його оборони;

- ступені інженерного обладнання опорних пунктів, районів і позицій;

- складу і бойових можливостей батальйону;

- характеру місцевості та інших умов обстановки.

Змістом бойового завдання підрозділу в наступі є:

- розгром або завершення розгрому підрозділів противника, що протистоять в визначеній смузі наступу;

- оволодіння до встановленого терміну важливим рубежем або об'єктом місцевості в глибині його оборони.

Наступаючи у смузі до 2 км на підготовлену оборону противника підрозділ самостійно не здатний прорвати позицію. Це можливо лише у взаємодії з сусіднім батальйоном. В цьому випадку ширина наступу по фронту буде до 1 км.

 На ділянці прориву створюється:

- значна (5-б кратна і більше) перевага в силах і засобах над противником;

- висока щільність вогневих засобів (на 1 км ділянки прориву може бути зосереджено 100...120 гармат і 10...20 бойових літальних апаратів);

- використовується більша частина високоточних боєприпасів.

Механізована (танкова) рота наступає, як правило, на фронті до 1 км, а на ділянці прориву – на фронті до 500 м.

Механізований (танковий) взвод наступає на фронті до 300 м.

Батальйону першого ешелону вказується:

- найближче завдання;

- подальше завдання і напрямок продовження наступу.

Роті, а також батальйону другого ешелону:

- найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Батальйону, що діє у відриві від головних сил:

 - напрям наступу та завдання щодо захоплення в тилу противника важливих рубежів;

- знищення найбільш важливих об'єктів і розгром окремих підрозділів противника.

Найближче завдання батальйону (Слайд 5) першого ешелону полягає в:

- розгромі противника у своїй смузі наступу;

- оволодінні ротними опорними пунктами першого ешелону.

 Виходячи з побудови оборони підрозділів противника глибина найближчого завдання може бути до 1,5 км. Враховуючи орієнтовні темпи наступу, підрозділ може виконати найближчу задачу за 1 годину - 1 год. 20 хв. У результаті виконання найближчого завдання значною мірою порушується стійкість району оборони батальйону противника і створюються сприятливі умови для подальшого розвитку наступу.

Подальше завдання батальйону полягає:

- в розвитку наступу;

- розгромі противника у взаємодії із сусідніми батальйонами в глибині району оборони;

- оволодіння першою позицією противника.

 Цей рубіж може бути на відстані 1,5-3,5 км від рубежу найближчого завдання. Час виконання подальшого завдання – 1 год. 20 хв – 1 год. 40 хв.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання подальшого завдання бригади (полку).

Для забезпечення дій батальйону створюються:

- загони забезпечення руху, розгороджень та інші.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: