Перехід підрозділів у наступ на противника, що обороняється з положення безпосереднього зіткнення з ним.

Наступ на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним батальйон розпочинає у завчасно створеному (згідно з рішенням) бойовому порядку.

 Вихідне положення для наступу займається звичайно після необхідного перегрупування з положення для оборони або з одночасною зміною військ, які обороняються.

Наступ на противника із положення безпосереднього зіткнення з ним розпочинається:

- з вогневої підготовки атаки, яка складається з декількох вогневих нальотів артилерії і декількох ударів штурмової і армійської авіації і продовжуються на протязі часу, необхідного для виконання вогневих задач, визначених у наказі.

 У випадку виявлення підготовки противника до вогневої контрпідготовки, або з початком нанесення ним ударів по підрозділах батальйону у вихідних районах чи в районах очікування, командир може розпочати вогневу підготовку не очікуючи встановленого часу. В такому разі атака теж почнеться раніше призначеного строку, про що він повинен негайно доповісти старшому командиру. З початком вогневої підготовки командир стежить за результатами вогневих нальотів і діями військ, що визначені планом, уточнює або ставить нові задачі вогневим засобам щодо придушення або знищення знову виявлених цілей в обороні противника. В ході першого вогневого нальоту засоби, що виведені для знищення броньованих цілей прямою наводкою, починають виконувати вогневі задачі. Начальник артилерії, який відповідає за вогонь прямою наводкою, доповідає командиру бригади про результати вогню. При наявності в бригаді установок розмінування (УР), сапери висувають їх в цей час на позиції запуску і готуються до створення проходів. (Створення проходів з використанням УЗ здійснюється, як правило, у другому вогневому нальоті). У разі, якщо засоби дистанційного розмінування в бригаді відсутні, то починають діяти, призначені в батальйонах першого ешелону, штурмові групи, до складу яких у відділення розгородження включаються танки з КМТ.

 В ході першого вогневого нальоту штурмові загони висуваються до місць майбутніх проходів і своїм вогнем забезпечують роботу групи розмінування.  На протязі вогневої підготовки сапери створюють проходи у мінному полі, позначають їх, організують на них комендантську службу, а підрозділи забезпечення і прикриття зі складу штурмової групи прикривають їх і підрозділи, що їх долають від впливу противника. 

Перегрупування батальйону проводиться:

- з метою зосередження основних сил і засобів на напрямі наступу та зайняття ротами вихідних позицій для наступу.

 Воно здійснюється, як правило, вночі при суворому дотриманні режиму діяльності військ, що обороняються. Підрозділи, які займають оборону в другому ешелоні в межах смуги, яка їм призначена для наступу, звичайно переходять у наступ з висуванням з районів, які вони займали.

Зайняття вихідного положення для наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником з одночасною зміною військ, що обороняються, в своїй смузі батальйон здійснює протягом ночі перед наступом згідно з планом зміни. Для організованого виходу рот, що змінюють призначаються вихідні пункти, а ротам яких змінюють - пункти збору.

Під час зміни в призначені пункти в першу чергу висуваються:

- сили і засоби розвідки;

- артилерія;

- частина сил і засобів ППО;

- протитанковий і гранотометний  взводи  з таким розрахунком, щоб бути в готовності до відкриття вогню до початку зміни військ і прикриттю зайняття ротами першого ешелону вихідних позицій.

Решта сил і засобів ППО, командно-спостережні пункти, засоби для ведення вогню прямою наводкою, механізовані підрозділи займають вихідні позиції за добу або в ніч перед наступом. Танкові підрозділи займають очікувальні позиції в ніч перед наступом або під час вогневої підготовки атаки.

Артилерія батальйону, яка вела оборону, якщо вона не залучається до вогневої підготовки і підтримки атаки, а також засоби ППО переміщаються в нові райони після повної зміни рот першого ешелону.

До початку перегрупування (зміни) повинен бути розгорнутим командно-спостережний пункти батальйону, який готується до наступу.

Для переходу батальйону (роти) в наступ призначається рубіж переходу батальйону в атаку.

Під час вогневої підготовки атаки танкові підрозділи, які переходять в наступ з очікувальних позицій, висуваються і розгортаються в бойовий порядок для переходу в атаку. Сигнал для початку висування подається командиром батальйону, виходячи з установленого часу “Ч” та їх віддалення від переднього краю оборони противника.

Роти, які наступають, при підтримці вогню артилерії атакують противника на вузьких ділянках, наносять йому ураження в його опорних пунктах і у взаємодії з головними силами сусідніх батальйонів, розвивають успіх в глибину. У разі стійкого утримання противником переднього краю, другий ешелон роти здійснює маневр, і, використовуючи успіх рот першого ешелону сусіднього батальйону, наносить удар у фланг і тил противнику, що обороняється у взаємодії з підрозділами, які діють з фронту, розчленує і громить його по частинах.

На випадок наступу в усій смузі (без призначення ділянки прориву), батальйон використовує результати вогневого ураження, розриви і виломи в обороні противника, здійснює маневр ротами і з ходу проникає в глибину оборони. Ураження противника в опірних пунктах, які залишились в тилу рот, що наступають, здійснюється другим ешелоном (загальновійськовим резервом). На випадок, якщо прорватися в глибину оборони з ходу не вдалося, підрозділ наносить ураження виявленим вогневим засобам противника, які перешкоджають наступу, частиною сил здійснює маневр через проміжки і розриви в обороні виходить у фланг і тил противнику, потім сумісною атакою рот з фронту і флангів завершує його розгром і розвиває наступ в глибину.

Батальйон веде наступ при безперервному і могутньому вогневому ураженні об'єктів противника всіма засобами, зосереджуючи основні зусилля на напрямі наступу. Підрозділи противника не витісняються, а розчленуються і уражаються по частинах шляхом стрімкого наступу в глибину і в бік флангів.

Після розгрому роти першого ешелону противника в його обороні утворюється вилом (брєш)  завширшки 1,5 км і глибиною до 1 км, в результаті якого створюються умови для розширення вилому в бік флангу. Розширення вилому в районі оборони може бути досягнуто за рахунок деякої зміни напряму наступу рот першого ешелону, які діють на флангах батальйону, або введенням в бій других ешелонів рот. Бойові вертольоти, які діють в інтересах батальйону наносять удари по резервах противника, які підходять, а також уражають об'єкти на напрямі наступу головних сил батальйону.

Роти першого ешелону повинні увірватися на позиції РОП другого ешелону і нанести їм ураження раніше ніж вони встигнуть об'єднати свої зусилля з бригадним резервом, який висувається. Для досягнення цієї мети по резервах противника наноситься ураження ударами авіації, вогнем артилерії та застосуванням рейдових дій, викиданням тактичного повітряного десанту (на морському узбережжі – підрозділів морської піхоти), що в цілому забезпечує зрив їх висування для посилення оборони на загрозливому напрямку.

Під час завершення розгрому рот другого ешелону, противник підрозділи, які ведуть оборону не на напрямку головного удару, відводить на позиції бригадних резервів, щоб уникнути оточення. За таких умов доцільно у взаємодії з сусідами нанести удари в напрямках, що сходяться, оточити і розгромити противника, не дати можливості їм відійти, що знизить стійкість оборони противника і дозволить перейти у рішучий наступ механізованій роті першого ешелону, яка веде наступ на іншому напрямку.

Характер дій батальйону під час прориву позиції бригадних резервів противника може бути таким же, як і під час розгрому його на першій позиції. При цьому слід зауважити, що якщо вона буде зайнята резервами і підрозділами противника, що відійшли, ширина ділянки прориву може сягати як і під час переходу в наступ – до 1 км. Після завершення прориву позиції бригадних резервів, батальйон невпинно продовжує розвивати наступ в глибину.

Під час наступу артилерія переміщується з таким розрахунком, щоб більша її частина своїм вогнем безперервно підтримувала наступ батальйону, особливо під час найбільшого напруження бою (відбиття контратаки, подолання проміжних рубежів, введення в бій другого ешелону, форсуванні водяних перешкод). Для цього їй призначаються маршрути руху, райони вогневих позицій і термін готовності до ведення вогню з нових районів. Артилерійський дивізіон починає перше переміщення після закінчення ведення вогню по запланованих рубежах, а батареї, які не залучаються для підтримки атаки на глибину оборони рот першого ешелону противника, - після оволодіння батальйоном ВОП переднього краю оборони противника.

Протитанковий і гранатометний підрозділи переміщаються за механізованими ротами першого ешелону в указаному напрямі в готовності до відбиття контратак танків і БМП противника.

Для успішного прориву оборони і розвитку наступу на більшу глибину зі зростаючим темпом, важливе значення має боротьба з резервами противника. Резерви, що висуваються для контратаки, уражаються ударами авіації і вогнем артилерії. Для відбиття контратаки противника висувається частина сил першого ешелону батальйону, ПТВ і ГрВ для того щоб вогнем з вигідного рубежу нанести ураження контратакуючому противнику, не допустити його вклинення в бойовий порядок батальйону, а потім рішучою атакою завершити його розгром.

Головні сили підрозділу продовжують розвивати наступ в глибину району оборони або рішучою атакою у фланг і тил у взаємодії з силами і засобами які діють на вигідному рубежі, завершають розгром контратакуючого противника. Боротьба з бригадними резервами, які висуваються для контратаки, може проходити в більш складній обстановці, коли немає можливості ударами і вогнем засобів ураження змінити співвідношення сил і засобів на загрозливому напрямі. В цих умовах батальйон може в повному складі або головними силами за наказом старшого командира тимчасово закріпитися на вигідному рубежі, вогнем і завзятим утриманням оборонних позицій нанести ураження резервам противника, у взаємодії з сусідами завершити їх розгром, після чого відновити наступ або отримати іншу задачу.

 Для успішного відбиття контратаки з вигідного рубежу необхідно в короткі терміни:

- створити систему протитанкового вогню, систему інженерних загороджень і надійно прикрити механізовані(танкові) роти, які приймають участь у відбитті контрудару, особливо від ударів повітряного противника.

Успішний розвиток наступу в глибині досягається нарощуванням зусиль військ, масуванням вогню, введенням в бій другого ешелону (резерву), висиланням рейдових і обхідних загонів (груп).

Другий ешелон, в залежності від обстановки може вводитися в бій в ході завершення виконання найближчої задачі або після її виконання. Введення його в бій здійснюється, як правило, в проміжок між ротами першого ешелону або з-за флангу. Завдання другому ешелону уточнюється, а загальновійськовому резерву ставиться безпосередньо перед введенням в бій.

Під час уточнення завдання другому ешелону командир батальйону :

- вказує короткі висновки з оцінки противника;

- засоби посилення;

- бойове завдання;

- рубіж введення в бій і час виходу на нього;

- маршрут і порядок висування;

- рубежі розгортання і порядок вогневого ураження противника на напрямі введення його в бій.

 Окрім того, командир батальйону вживає заходи до звільнення маршруту висування другого ешелону і уточнює завдання і порядок прикриття другого ешелону, який вводиться, від ударів з повітря і бойового забезпечення його дій, в першу чергу, захисту від ВТЗ та подолання дистанційно встановлених мінних полів.

Перед введенням в бій другого ешелону батальйону проводиться вогнева підготовка (один-два вогневих нальоти). З переходом в атаку може здійснюватися вогнева підтримка.

 Введення в бій прикривається:

- зенітним, протитанковим і гранатометним підрозділами.

З введенням в бій другого ешелону (загальновійськового резерву) роти першого ешелону продовжують наступ в уточнених напрямах, а деякі з них виводяться в загальновійськовий резерв.

Стрімкий і глибокий прорив військ, які наступають, може створити сприятливі умови для оточення противника, яке звичайно здійснюється батальйоном у взаємодії з сусідніми підрозділами.

Противник, якого оточено уражається ударами авіації і вогнем артилерії, а також узгодженими ударами військ, які наступають з різних напрямів.

В результаті успішного розвитку наступу батальйону, а також на випадок навмисного відходу противника може виникнути переслідування. Воно має за мету завершити розгром противника, що відходить і не допустити його організованого переходу до оборони на вигідних рубежах в глибині. Батальйон може здійснювати переслідування з фронту або шляхами, які проходять паралельно напрямкам відходу противника, а також комбінованим способом. Найбільший успіх досягається під час переслідування противника по паралельних напрямках з обходом його флангів і перехопленням шляхів відходу.

Переслідування противника роти починають з початком його відходу і ведуть, як правило, самостійно згідно з рішеннями своїх командирів, не очікуючи наказу і доповідаючи командиру батальйону.

Розгром противника, який відходить досягається ураженням його основних сил вогневими ударами, невідступним переслідуванням частиною сил з фронту і стрімким виходом головних сил батальйону на шляхи відходу противника, розчленуванням його і. ураженням по частинах.

Роти, які переслідують противника з фронту, рішучими діями бойових розвідувальних дозорів знищують його підрозділи прикриття. Використовуючи проміжки в бойовому порядку противника, вони стрімко прориваються до його основних сил, активними діями затримують його відхід і тим самим забезпечують головним силам батальйону вийти паралельними шляхами в тил противнику.

З метою захоплення з ходу послідуючого оборонного рубежу від батальйону в залежності від обстановки може висилатися передова або рейдова група.

Передова група, просуваючись у призначеному напрямі, проходить в глибину оборони, обходить окремі вузли опору, стрімко виходить до послідуючого оборонного рубежу, самостійно або у взаємодії з рейдовою групою атакою з ходу захоплює його, уражає сили і засоби ППО, артилерії РЕБ і сприяє головним силам батальйону в розчленуванні, оточенні і ураженні противника, що відходить по частинах, утримуючи захоплений рубіж до підходу головних сил.

Головні сили батальйону, які діють у передбойовому порядку, стрімко обходять противника по паралельних шляхах, перехоплюють шляхи відходу його основних сил і рішучими ударами у фланг і тил громлять його по частинах.

В тих випадках, коли противнику вдалося відірватися від переслідуючих і організувати оборону на проміжному рубежі, командир батальйону організує прорив її з ходу. З цією метою передові роти, діючи на окремих напрямах і широко застосовуючи обходи і охвати, з ходу оволодівають оборонними позиціями противника і невпинно продовжують наступ,

Артилерія по мірі підходу до послідуючого рубежу розгортається на вогневих позиціях і підтримує бій передової групи і передових частин.

Під час переслідування КСП батальйону знаходиться звичайно в голові колони головних сил. Під час дій батальйону глибині оборони противника особлива увага приділяється забезпеченню його флангів і тилу, а також боротьбі з вертольотами.

 

⇐ Предыдущая12345

Поделиться: