Позиція батьків щодо безбального навчання

                                                                                         Таблиця №4

безбальне навчання

бальне навчання

інше

 

    Я думаю, вам буде цікаво прочитати думки батьків, які задоволені чи не задоволені введенням словесного оцінювання (аргументування):

 

«+»	«-»
- звертається увага на знання, а не оцінки; - дитина реагує на оцінку емоційно, а без оціночне навчання не так травмує дитину; - сприяє гармонійному розвитку дитини;	- не розумію мети без оціночного навчання; - не маю уявлення про оцінки дитини; - не знаю наскільки дитина встигає; - праця дитини повинна оплачуватись;

 

    На мій погляд, безбальне навчання учнів, яке практикується в Українському колежі ім.. В.О.Сухомлинського, є найдоцільнішою формою оцінювання знань, бо дає змогу учням вільно сприймати інформацію від учителя на уроці. Допомагає учневі творчо підходити до процесу підготовки домашнього завдання. Не фіксуючи увагу на отриманні оцінки, як такої».

    «Ми дуже раді, що колеж, у якому навчаються наші діти, використовує безбальне навчання. Тому що:

1. Діти сприймають оцінювання своєї діяльності як оцінювання особистості.

2. Дитина, яка доклала багато зусиль для виконання завдання, важко переживає негативну оцінку, особливо тоді, коли бачить, що інша дитина отримала таку ж, не докладаючи зусиль».

«У початкових класах оцінка може назавжди позбавити дитину бажання вчитися, особливо тих, успішність яких спочатку не може оцінюватися високо. І заохочувальний запис «Молодець, але попрацюй ще» або «Старайся» це не суха оцінка, яка для однієї дитини може бути «3», а для іншої «5».

«Початкова школа без оцінок – це головний критерій, чому я вибрала місцем навчання своєї дитини колеж. Оцінити можна словом, поглядом, ставленням, цього, я вважаю, досить. Оцінка виключає точний аналіз, але результативно підриває віру в себе та бажання працювати».

«За безбального навчання дитині легше удосконалюватися, не спрацьовує стереотип «мені все одно більше 3 не поставлять». З іншого боку, батькам важче оцінити знання дитини, адже ми звикли до 3, 4, 5, а для цього необхідно співпрацювати з учителем».

У цьому навчальному році мій племінник Сергійко йде до школи. Було дуже цікаво спостерігати за зміною його внутрішньої позиції: від дошкільника до молодшого школяра. Для Сергійка нова роль (школяра) дуже подобається і відчуття значущості переповнює його, адже тепер у нього є власний робочий стіл, зошити, підручники, поличка для книг. І те, наскільки природно, невимушено буде пройдено цей перший щабель його самостійного життя, багато в чому визначить його ставлення до успіхів та невдач у навчанні, влаштованість у житті. Я хочу побажати йому вчителів, які відчують його особистісну значущість, не зважаючи на його оцінки, допоможуть йому творчо сприймати досягнення, а невдачі розглядати як стимул для удосконалення.

Отже, за умови без оціночного ставлення до шкільної діяльності дитини та її особистості взагалі, виникає і закріплюється важлива особистісна характеристика – мотив досягнення успіхів, який визначає сприйняття дитини у всій різнобарвності її психологічних особливостей, дає їй змогу бути собою, не сприяє приниженню дитини, залякуванню, ізоляції лише за те, що вона не встигає у навчанні, а допомагає орієнтуватися на соціальне пізнання світу, в якому вона живе. Соціальне пізнання містить: прагнення відчувати іншу людину, розуміти соціальні відносини та засвоювати соціальні норми. Принципи справедливості, поваги, враховувати інтереси інших людей, все те що є обов’язковою умовою здорового функціонування суспільства.

                                                                                                                                   Галина Циганенко, психолог школи Iступеня Українського колежу

⇐ Предыдущая123456

Поделиться: